- Навчання
- Розклад
- Організація навчального процесу
- Бакалаврат
- Магістратура
- Освітні програми
- Рейтинг успішності
- Студентське самоврядування
- Гуртожиток
- Онлайн оплата
- Оголошення про вакантні місця
- Гранти і соціальні програми
- Можливості працевлаштування
- Внутрішнє забезпечення якості вищої освіти
- Дистанційне навчання у ЛНМА імені М.В. Лисенка
- Вступ
- Публічна інформація
- Про Академію
- Факультети
- Факультет фортепіано, джазу та популярної музики
- Факультет музикознавства, композиції, вокалу та диригування
- Кафедра композиції імені Мирослава Скорика
- Кафедра історії музики
- Кафедра теорії музики
- Кафедра музичної медієвістики та україністики
- Кафедра музичної фольклористики та Лабораторія музичної етнології
- Кафедра академічного співу
- Кафедра оперної підготовки
- Кафедра хорового та оперно-симфонічного дириґування
- Факультет оркестрових інструментів
- Наука
- Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій
- Дисертації та автореферати
- Науково-дослідна робота
- Конференції
- Наукові фахові видання
- Навчальні посібники та наукові видання Академії
- Публікації у наукових журналах, які індексуються у науково-метричних базах Web of Science i Scopus
- Перевірка текстів на плагіат
- Науково-методична рада
- Реєстрація в ORCID
- Студентське науково-творче товариство
- Аспірантура
- Творчість
- Напрями мистецької та наукової діяльності
- Основні творчо-виконавські заходи у 2023-2024 навчальному році
- Звіт про концертну діяльність Академії за 2023 рік
- Звіт про концертну діяльність Академії за 2022 рік
- Інформація про основні творчі заходи у 2016-2021 роках
- “Україно – ми єдині!” – концертне турне джаз-бенду Академії в зоні АТО
- Концерти в рамках програми підтримки ЗСУ та ВПО
- Творчі колективи
- Конкурси і фестивалі
- Мистецькі події
- Майстер-класи
- Наші гості
Кафедра гуманітарних дисциплін
Історія кафедри гуманітарних дисциплін
Від 1940 року у Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка існувала кафедра гуманітарних дисциплін, яка в силу ідеологічних причин називалася тоді кафедрою марксизму-ленінізму, і її довгі роки очолював професор Іван Козачук. Після його смерті обов’язки завідувача деякий час виконував доцент Тарас Гірняк.
У 1988 році кафедру очолив Микола Олексюк – кандидат філологічних наук, доцент, лауреат журналістської премії ім. Кузьми Пелехатого (1983), володар почесної відзнаки Міністерства культури і мистецтв України “За багаторічну плідну працю в галузі культури” (2003). Закінчив Станіславівське педагогічне училище, Львівський державний університет імені Івана Франка (факультет журналістики). Від 1963 до 1968 – заступник редактора Львівської обласної газети “Вільна Україна”. У 1973р. захистив кандидатську дисертацію. У творчому доробку М. Олексюка – понад 15 збірок віршів, новел та оповідань, 200 публіцистичних і науково-популярних статей, монографія, навчальний посібник з історії культури України. Микола Михайлович працював на посаді професора кафедри і викладав історію української культури.
Згодом кафедра декілька разів змінювала назву – була “кафедрою суспільних дисциплін”, “кафедрою історії і філософії”, і, зрештою, стала “кафедрою гуманітарних дисциплін”, оскільки забезпечує викладання циклу гуманітарних дисциплін згідно з навчальними планами Академії.
Від вересня 2003 по серпень 2024 року кафедру очолювала Марія Кашуба – доктор філософських наук (1990), професор, яка працює в академії від 1996 року. М. Кашуба – відомий фахівець з історії української філософії (дослідник латиномовної спадщини Києво-Могилянської академії) та духовної культури нашого народу, перекладач з латинської, німецької, російської та давньоукраїнської мов, автор 6 монографій, понад 250 статей і рецензій. Професорка входила до складу Спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій: ЛНУ імені Івана Франка, Львівської академії мистецтв, протягом довгого часу була членом Спеціалізованої вченої ради в Музичній академії. Науковий консультант 2 захищених докторів наук, підготувала 21 кандидата наук, постійно консультує докторантів, аспірантів та здобувачів наукового ступеня. Марія Василівна є співавтором “Історії філософії на Україні” (т.1), енциклопедичних видань “Києво-Могилянська академія в іменах” (2001), “Філософський енциклопедичний словник” (2002), «Лексикону античної словесності» (2014), «Енциклопедії історії України» (2005-2015), словника «Культурологія» (2008), підручників «Історія української філософії. Хрестоматія» (2004), «Історія української культури. Курс лекцій» (2011), розділів у підручниках «Лекції з історії світової та вітчизняної культури»(2005), «Історія української культури» (2015) та ін., кількох методичних розробок для студентів, зокрема із курсу «Культурологічне джерелознавство» (2011). Постійно працює науково, виступає з доповідями на Міжнародних конгресах і конференціях, зокрема була учасником чотирьох конгресів Міжнародної асоціації україністів (Львів, Харків, Одеса, Чернівці). Переклала сучасною українською мовою твори Григорія Сковороди на замовлення Бібліотеки українознавчих студій Гарвардського університету (у співавторстві з Валерієм Шевчуком), переклад опублікований двічі (1995, 2005). Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку», грамотами Президії НАН України, Львівського обласного комітету профспілки працівників освіти й науки та ін.
У вересні 2024 року кафедру очолила Ольга Липка, кандидат філософських наук, доцент. У 1999 р. закінчила філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю „філософія”, навчалася в аспірантурі на кафедрі теорії та історії культури у тому ж університеті, а в 2002/2003 навчальному році пройшла стажування на кафедрі філософії Люблінського Католицького Університету (Польща). У 2003р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності „релігієзнавство” на тему “Християнство як чинник гуманізації особи в сучасному українському суспільстві”. Працює в Академії від 2001р.
Навчально-методичну і наукову роботи у різні роки на кафедрі проводили: кандидат філософських наук, доцент Любов Олексіївна Баб’юк; кандидат мистецтвознавства, доцент Леонтина Тимофіївна Мельничук-Лучко; кандидат філософських наук, доцент Володимир Арнольдович Потульницький (тепер доктор наук, професор); кандидат економічних наук, доцент Богдан Володимирович Кульчицький (тепер доктор економічних наук); кандидат філософських наук Надія Федорівна Пікулик; кандидат історичних наук Наталія Миронівна Цубова; кандидат філософських наук, доцент Юлія Віталіївна Юхимик (тепер доктор філософських наук); кандидат філософських наук, професор Борис Леонідович Кухта, автор численних книг і підручників з політології; ст. викладач Олексій Васильович Маркевич; ст. викладач Борис Львович Місєнжніков та настоятель церкви Св. Софії отець Богдан Смук.
У різні роки на кафедрі працювали:
Зенон Дмитровський – кандидат філологічних наук, доцент. Закінчив факультет журналістики (1973) та аспірантуру Львівського державного університету імені Івана Франка (1976). У 1988 р. захистив кандидатську дисертацію. Понад 20 років працював на Львівському телебаченні, був кореспондентом колишнього Всесоюзного (центрального) телебачення у західних областях України. За час роботи підготував сотні програм, десятки документально-публіцистичних телефільмів, серед яких “Місто біля Карпат”, “Барви “Весни”, “Місто розкутих левів” та ін. Автор навчальних посібників “Телевізійна журналістика”, “Телевізійна інформація: теорія і практика”, монографії “Телебачення у дзеркалі преси”, навчально-методичних посібників та ін., словника телевізійних термінів, довідника “Термінологія зображальних засобів масової комунікації”, численних наукових і науково-популярних статей. У 2008 р. указом Президента України Зенону Дмитровському присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”. В академії викладав ділову українську мову та зарубіжну культурологію.
Софія Булик-Верхола – кандидат філологічних наук, доцент, працювала на кафедрі впродовж 2010-2020 років. Закінчила спеціальну музичну школу-інтернат ім. С.Крушельницької та філологічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. У 2004 р. захистила дисертацію на тему “Формування і розвиток української музичної термінології”. Є автором біля 40 наукових статей, 15 науково-методичних посібників, співавтором Словника технічних термінів. Під час роботи в Академії підготувала підручник “Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник для студентів музичних спеціальностей” (2013).
Галина Гучко – кандидат філософських наук, в.о. доцента. Закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1989). Від 1999 р. працює зав. кабінетом мистецтвознавства філософського факультету вищеназваного університету. У 2005 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Кирило-Мефодіївська традиція в українській духовній культурі (ІХ – перша половина ХІХ ст.)”. Працює науково в галузі історії української духовної культури та історії української філософії, зокрема епохи Романтизму. Автор 20 наукових статей та співавтор праці “Культурологія. Енциклопедичний словник” (2008). Підготувала й опублікувала текст лекції «Феномен культури Японії» (2011). Викладала курс “Зарубіжна культурологія”.
Віталій Кушнір – кандидат історичних наук, доцент. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1993), науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. У 2000р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Ліга Націй і українське питання. 1919 – 1934рр.”. Вивчає історію музейної справи в Україні. Автор низки публікацій, наукових статей із зазначеної тематики, монографії. На кафедрі працював з 2000 року, викладав курси лекцій з “Історії української державності” та “Соціології”.
Ольга Катрич – кандидат мистецтвознавства, доцент. Закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (1986) та аспірантуру на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського (1996). Захистила кандидатську дисертацію на тему “Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти)” (2000). Працює науково в галузі теорії та естетики музичного виконавства. Катрич О.Т. автор монографії “Стиль музиканта-виконавця” та численних публікацій в наукових виданнях України з музикознавства. Очолює в Академії відділ аспірантури. На кафедрі викладала курс лекцій з “Філософії мистецтва” для магістрів та аспірантів.
Ірина Чернова – кандидат мистецтвознавства, доцент. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка (1970), Указом Президента України їй присвоєно почесне звання Заслужений працівник народної освіти України (1995). У 2007 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Музичне виконавство в ситуації постмодернізму”. Викладала курс “Українська культурологія”.
Степан Боруцький – кандидат історичних наук, доцент. Закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1967), де і працював викладачем “Релігієзнавства” та “Історії світової та української культури”. У 1985 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Становлення і розвиток радянських свят і обрядів у західних областях Української РСР”. Автор колективних монографій та навчальних посібників, кількох сотень наукових та науково-популярних статей з проблем культурології, історії релігії та Церкви, релігієзнавства. Понад 30 років активно співпрацює з мас-медіа України. Екс-Голова Львівської обласної організації Української Асоціації релігієзнавців, віце-президент благодійного фонду “Відтворення”, полковник Українського Реєстрового Козацтва. Степан Боруцький працює на кафедрі від 1997 р. Спершу викладав курси “Релігієзнавства” та “Політології”, згодом – «Історію української культури».
Микола Павлович – старший викладач. У 1973 році закінчив Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова за спеціальністю «психологія». Займався психологічною практикою. На кафедрі працює від 1978 року, викладає навчальну дисципліну «Психологія».
Володимир Тур – старший викладач, інженер з цивільної оборони. Закінчив Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище ППО (1974), полковник ЗС України. На кафедрі працює з 2005 року, викладає курси “Цивільна оборона” та “Екологія”.
Завідувачем курсу фізичного виховання до 1976 року працював ст. викладач Шпаргала Є.Д., ст. викладачами – майстер спорту з бадмінтону В.Дерій і майстер спорту з настільного тенісу І.Зубко. Від 1976 до 1992р. завідувачем курсу був Геннадій Архільдєєв – старший викладач. Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1966), підготував ряд спортсменів з настільного тенісу та бадмінтону. У 1978 році прийнятий ст. викладачем майстер спорту зі спортивної гімнастики Владислав Козак, а 1985 року – Кирило Мильчук, кандидат у майстри спорту зі спортивної гімнастики. У 1966 році закінчив Львівський державний інститут фізичної культури. Працював викладачем фізкультури у Дрогобицькому технікумі нафти і газу, вчителем фізкультури Підбірецької середньої школи Пустомитівського району, викладачем фізвиховання Львівського медичного інституту (1978-1985 рр.). Приймав активну участь у роботі методичного об’єднання викладачів фізичної культури ВУЗів Львова. Від 1985 року працює на кафедрі, викладає навчальну дисципліну «Фізичне виховання».
ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД КАФЕДРИ
Марія Кашуба – доктор філософських наук (1990), професор, викладає навчальні дисципліни «Філософія творчості», «Філософія ХХ ст.», «Філософія науки», працює в академії від 1996 року. М. Кашуба – відомий фахівець з історії української філософії (дослідник латиномовної спадщини Києво-Могилянської академії) та духовної культури нашого народу, перекладач з латинської, німецької, російської та давньоукраїнської мов, автор 6 монографій, понад 250 статей і рецензій. Професорка входила до складу Спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій: ЛНУ імені Івана Франка, Львівської академії мистецтв, протягом довгого часу була членом Спеціалізованої вченої ради в Музичній академії. Науковий консультант 2 захищених докторів наук, підготувала 21 кандидата наук, постійно консультує докторантів, аспірантів та здобувачів наукового ступеня. Марія Василівна є співавтором “Історії філософії на Україні” (т.1), енциклопедичних видань “Києво-Могилянська академія в іменах” (2001), “Філософський енциклопедичний словник” (2002), «Лексикону античної словесності» (2014), «Енциклопедії історії України» (2005-2015), словника «Культурологія» (2008), підручників «Історія української філософії. Хрестоматія» (2004), «Історія української культури. Курс лекцій» (2011), розділів у підручниках «Лекції з історії світової та вітчизняної культури»(2005), «Історія української культури» (2015) та ін., кількох методичних розробок для студентів, зокрема із курсу «Культурологічне джерелознавство» (2011). Постійно працює науково, виступає з доповідями на Міжнародних конгресах і конференціях, зокрема була учасником чотирьох конгресів Міжнародної асоціації україністів (Львів, Харків, Одеса, Чернівці). Переклала сучасною українською мовою твори Григорія Сковороди на замовлення Бібліотеки українознавчих студій Гарвардського університету (у співавторстві з Валерієм Шевчуком), переклад опублікований двічі (1995, 2005). Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку», грамотами Президії НАН України, Львівського обласного комітету профспілки працівників освіти й науки та ін.

Ольга Липка – кандидат філософських наук, доцент, викладає навчальні дисципліни «філософія», «естетика» та «менеджмент мистецької діяльності», раніше викладала також «етику» та «логіку». У 1999 р. закінчила філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю „філософія”, навчалася в аспірантурі на кафедрі теорії та історії культури у тому ж університеті, а в 2002/2003 навчальному році пройшла стажування на кафедрі філософії Люблінського Католицького Університету (Польща). У 2003р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності „релігієзнавство” на тему “Християнство як чинник гуманізації особи в сучасному українському суспільстві”. Працює Академії від 2001р. Щорічно бере участь у наукових конференціях, співавтор посібника «Етика та естетика» (2007), автор кільканадцяти наукових статей та «Методичних вказівок для проведення семінарських занять з дисципліни «Філософія» (2012). Сфера наукових інтересів: гуманістичний вплив релігії на людську особу в сучасному світі, розуміння духовності і смерті в різних релігіях, екуменізм, взаємозв’язок релігії і мистецтва, релігії та моралі.
ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ
- Релігійне та філософське осмислення смерті: порівняння підходів / Вісник НУ «Львівська політехніка». № 550. С. 82-88.
- Проблема гуманізації в інформаційному суспільстві / Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «філософія». 2011. №692. С.40-45.
- Проблеми соціалізації людини в сучасній українській сім’ї / Проблеми гуманітарних наук. Збірник наукових праць ДДПУ. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2011. Випуск 27. Філософія. С.108-119.
- Відповідь християнства на моральний занепад українського суспільства / Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». Острог: Вид-во НУ «Острозька академія», 2012. Випуск 6. С.201-213.
- Християнська родина в інформаційному просторі: реакція на виклики часу / Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «філософія». 2012. №723. С.114-119.
- Религиозная идентичность в пограничье культур / Debaty Artes Liberales. Tom VI. Пограничье культур культуры пограничья. 2012. Warszawa, 2012. C. 66-83.
- Християнська ідентичність Церков в умовах української кризи / Наукові записки НУ «Острозька академія». Серія «Культурологія». Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур: матеріали VIII міжнародної наукової конференції (Острог, 2425 квітня 2015 року). Острог: Видавництво НУ «Острозька академія», 2015. Вип.16. С. 121-132.
- Труднощі визначення релігійної інтелігенції / Феномен української інтелігенції в контексті глобальних трансформацій» (до 95річчя заснування Донецького національного технічного університету): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Красноармійськ, ДонНТУ, 1718.03.2016 року). Красноармійськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2016. С. 163-167.
- Проблема ґендерної рівності: нові виклики і небезпека / Філософські науки. 2016. Vol.2. No.2. С. 81-86.
- Свобода бути собою: чи є межі? / Феномен свободи у контексті цивілізаційних викликів ХХІ століття: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 2324 травня 2019р.). Львів, 2019. С.111-112.
- Про насилля в сім’ї і християнство / Духовність. Культура. Глобалізація. Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 28 жовтня 2019 р.). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019. С.160-162.
- Щастя у розумінні Жана Ваньє / Щастя та цивілізаційний розвиток: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 1415 листопада 2019 р.). Львів, 2019. С.135-138.
- Інтеліґенція у виховному процесі: приклад для наслідування чи камінь спотикання? / «Феномен української інтелігенції в контексті глобальних трансформацій» (до 100річчя заснування ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»): Матеріали ІІI Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (Покровськ, ДонНТУ, 910.04.2020 року). Покровськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2020. С.119-123.
Олеся Паньків – кандидат філософських наук, доцент, викладає навчальні дисципліни «Історія української культури», «Історія зарубіжної культури», «Маркетинг музичної культури», «Науковий практикум». У 1999 році закінчила філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «філософія». Упродовж 1999-2003 років навчалася в аспірантурі на кафедрі історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка У 2006 році здобула ступінь кандидата філософських наук зі спеціальності «історія філософії» (тема дисертації «Формування онтологічної та гносеологічної проблематики у досократівській філософії»). У 2013 році отримала вчене звання доцента.
Працювала на кафедрі філософії Національного університету «Львівська політехніка» на посадах: асистент (2003–2007), старший викладач (2009–2011), доцент (2011–2024). На кафедрі гуманітарних дисциплін Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка працює з 2024 року.
Співавтор 7 підручників. Понад 60 самостійних наукових статей опублікованих у збірниках наукових праць та матеріалах конференцій. Тематика статей: актуальні проблеми сучасної філософії, людина в сучасному світі (соціально-культурний аспект).
Тарас Стукалін – кандидат наук з державного управління, старший викладач, викладає базову загальновійськову підготовку. У 2004 р. закінчив Львівський військовий інститут при державному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю журналістика «офіцер тактичного рівня». У 2009 р. Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю юрист. У 2018 році захистив дисертацію за спеціальністю «Теорія та історія державного управління» та здобув науковий ступінь «кандидат наук з державного управління».
Андрій Мельникович – старший викладач, проректор з адміністративно-господарської роботи, викладає цикл правознавчих дисциплін. Закінчив Львівський будівельний технікум (1987), юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1994).

Володимир Левків – кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, кандидат у майстри спорту. Протягом 1986–1992 рр. навчався у Львівському державному інституті фізичної культури з перервою, пов’язаною зі службою у Збройних Силах (1987–1989), а в 1994–1997 рр. – в аспірантурі Львівського державного інституту фізичної культури. Працював у цьому ж навчальному закладі на різних посадах, зокрема завідувачем кафедри теорії і методики спортивних і рухливих ігор (2003–2007), проректором із зовнішніх зв’язків та перспективного розвитку (2007–2011), проректором з виховної та спортивної роботи (2011), доцент кафедри спортивних та рекреаційних ігор (від 2012 р.), відповідальний за спортивну роботу Львівського державного університету фізичної культури (від 2012 р.). У 1998 році захистив дисертацію з фізичного виховання і спорту на тему: «Використання засобів української народної фізичної культури у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку», а в 2002 році йому присвоєне вчене звання доцента кафедри теорії і методики фізичного виховання. Від листопада 2020 року працює доцентом кафедри гуманітарних дисциплін Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, викладає навчальну дисципліну «фізичне виховання».
Автор близько 80 наукових і навчально-методичних праць, серед яких монографія, 4 навчально-методичні посібники, термінологічний словник, публікації у наукових виданнях, зокрема у 28 фахових і в 3 міжнародних виданнях, віднесених до наукометричної бази Scopus, матеріали й тези науково-методичних і науково-практичних конференцій. Основні праці: «Весела мандрівка в країну розваг: ігри для організації дозвілля дітей та юнацтва». Методичні рекомендації, 1998 (співавт.); «Спортивно-педагогічне вдосконалення. (Волейбол)». Методичні рекомендації для студентів 1-го курсу, 2004; «Методичні рекомендації для студентів до проведення практичних занять з теорії і методики гандболу», 2007 (співавт.); Теорія і методика викладання гандболу (метод. посіб. для студентів ЛДУФК), 2011 (співавт.); Українсько-польський, польсько-український словник футбольних термінів, 2012 (співавт.); Українські народні ігри (монографія), 2012 (співавт.).
Громадська діяльність у сфері фізичної культури і спорту: член Виконкому (1999), перший віце-президент (2005), президент (від 2012 р.) громадської організації «Львівська обласна федерація волейболу»; співзасновник (2007) і віце-президент (2007), президент (від 2012 р.) громадської організації «Спортивний клуб ЛДУФК «СКІФ»; член Колегії управління молоді і спорту Львівської обласної державної адміністрації (від 2011 р.); член Громадської ради з питань розвитку фізичної культури і спорту міста Львова (від 2012 р.); член Колегії Комітету з фізичного виховання і спорту Міністерства освіти і науки України (2014-2016), член Виконкому, голова Комісії студентського і аматорського волейболу громадської організації «Федерація волейболу України» (від 2016 р.).
Нагороджений: Почесним знаком «Відмінник освіти України» (2002), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (2011), почесним званням «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» (2016), а також Почесною грамотою (2016) і Почесним Знаком (2019) громадської організації «Федерація волейболу України».