2 грудня 2022 року у Львівському академічному будинку органної та камерної музики відбувся урочистий концерт студентів класу Петра Єпіфановича Ончула.
Варто почати з того, що сам Петро Єпіфанович це справжній скарб для української опери. 1961 – 1966 рр. він навчався у Львівській консерваторії за спеціальністю академічний спів. Після закінчення працював у Донецькому театрі опери та балету. Петро Ончул, випускник Львівської консерваторії, разом з декількома іншими видатними виконавцями (Миколою Момотом, Раїсою Колесник та ін.) вивів Донецьку оперу на рівень провідних театрів. Митець зробив величезний внесок у розвиток музичної і вокальної культури краю. Донецьку і місцевій опері співак присвятив 50 років свого життя. Сцену Петро Єпіфанович залишив рівно у 60 років, хоча перебував у чудовій формі.Співак виховав цілу плеяду молодих вокалістів. З початком війни на
сході нашої держави Петро Ончул змушений був залишити рідний Донецьк. Сьогодні він продовжує свій творчий шлях як викладач Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка.
Концерт яскраво розпочався увертюрою до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, Мабуть найвідоміший симфонічний український твір прозвучав вдало, злагоджено, до того ж, від цієї увертюри віяло українським духом. Як відомо, Лисенко був визнаним етнологом і все життя звертався до українського фольклору.
Першим з солістів показав свою майстерність Ярослав Ракущинець (баритон), який виконав «Каватину Султана» з відомої опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Оскільки саме з цієї опери почалось моє захопленняукраїнською оперною музикою, завжди прискіпливо оцінюювиконання арій з цієї опери. Але це виконання було досконалим. Варто відзначити, що бракувало ще акторської розкутості, але воувл був бездоганним.
Наступне зачаровування подарувала Наталія Троцька (сопрано), яка виконала 2 арії: Арію Анни з опери Ю.Мейтуса «Украдене щастя» і арію Сільви І.Кальмана з оперети «Сільва». З боку вокалу виконання було на дуже високому рівні у всіх виконавців. Але ця вокалістка вразила. Вона продумала обидва образи до дрібних деталей і на сцені блискучо відіграла ролі. Ця співачка заслуговує на велике артистичне майбутнє.
Дві арії:арію Богдана з опери Данькевича «Богдан Хмельницький» та арію Рікардо з опери Белліні «Пуритани» виконав Роман Маркович. Чарівний баритон володіє потужним голосом, але у порівняні з попереднім виступом Наталії Троцької йому ще не вистачає акторської майстерності.
Не менш виграшновиступили і представили гідно свого викладача Микола Іконяк, який виконав Каватину Валентина з опери «Фауст» Ш. Гуно, та Ольга Пешко зарією Церліни з опери «Дон Жуан» В. А. Моцарта.
Хотілося би відзначити окремо Лева Менцінського. Він виконав рапсодію для фортепіано в інтерпретації для скрипки з оркестром. Хоч він ще молодий виконавець, але надзвичайно віртуозний. Цей твір Микола Лисенко написав для фортепіано, але засобами скрипки виконевцеві вдалося передати більше виразних нюансів . У скрипковій версії змінюється сенс твору, і на мою думку, у бік більш чутливої виразності.
Логічно продумана драматургія концертної програми. Концерт розпочався з увертюри до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, а завершився увертюрою до опери «Сорока-злодійка» Джоаккіно Россіні. Були моменти розбалансованого звучання в оркестрі, також не всі соло мідних духових (особливо валторни) переконали. Але варто подякувати диригенту Тетяні Лисенко. Вона провела величезну роботу, щоб втілити ідею концерту на належному рівні.
Незважаючи на всі недоліки, концерт не розчарував, настрій та атмосфера теж не підвели. Я би із задоволенням послухала концерт ще раз.
Христина Садкова