“ЙОЗЕФ ГАЙДН. СІМ ОСТАННІХ СЛІВ ІСУСА НА ХРЕСТІ” : РЕТРОСПЕКТИВА І СЬОГОДЕННЯ
“Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм … ми минаєм … так-то …
А час — це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так … і в цьому вся трагічність.
Час — не хвилини, час — віки і вічність”
/Ліна Костенко. Ріка Геракліта/
На найсучасніші події мистецтво здатне рефлексувати, засвідчуючи свою актуальність і спадковість, органічно поєднуючи сучасні течії і давні, самодостатність яких ще раз засвідчує безмежну силу Божого провидіння і таланту мистців, які покликані єднати і облагороджувати серця людей всього світу. Саме цьогорічний духовно-мистецький проєкт ”ЙОЗЕФ ГАЙДН. СІМ ОСТАННІХ СЛІВ ІСУСА НА ХРЕСТІ” став унікальним та вирізняється з-поміж інших: адже відбувся він у форматі триденного офлайн-виконання. Автор проєкту — др. Михайло Перун. Отож, грандіозний львівський проєкт “Йозеф Гайдн. Сім останніх слів Ісуса на Хресті” тривав впродовж трьох днів — 26 квітня, 30 квітня та 1 травня ц.р.
Духовний пасійний твір “Сім останніх слів Ісуса на Хресті” Йозефа Гайдна — сім частин з інтродукцією і епілогом, який відтворює землетрус, що стався після смерті Христа – лунав у виконанні Львівського Камерного Оркестру “Академія” ЛНМА імені М.В. Лисенка (Художній керівник і диригент – Народний артист України, професор Ігор Пилатюк. Керівник і концертмейстер – Народний артист України, професор Артур Микитка), транслювання відбувалося в прямому ефірі на YouTube-каналі, в Instagram…
Нова традиція камерного виконання твору має своє продовження і вже стає історією третього тисячоліття. “Простота цього далеко не простого шедевру австрійського композитора, що є начебто явною в нотній партитурі викладі авторського задуму, – як зазначає Народний артист України, академік Ігор Пилатюк, – вирізняється надзвичайною складністю для виконання. Перший раз до цього грандіозного полотна великого Майстра мені довелося звернутися в 1991 році, в період праці у Івано-Франківську, де я керував філармонійним оркестром. В подальшому, скільки разів я диригував твором “Сім слів Спасителя на Хресті” Йозефа Гайдна на сцені, а це відбувалося щоразу в часі Великоднього посту в різних проектах, і, зазвичай, кожне виконання мало свій сценарій, – стільки разів це була колективна сповідь…”. До слова, у переддень реалізації львівського духовно-мистецького проєкту “Йозеф Гайдн. Сім останніх слів Ісуса на Хресті” широкий суспільний резонанс здобула ще одна мистецька подія: камерно-інструментальний твір “Сім слів Спасителя на Хресті” Йозефа Гайдна з великим успіхом прозвучав на сцені Івано-Франківської обласної філармонії імені Ірини Маланюк у виконанні Академічного Камерного Оркестру “Harmonia Nobile” (художній керівник та концертмейстер — Народна артистка України Наталія Мандрика) під батутою Народного артиста України, професора Ігоря Пилатюка, фундатора цього колективу і багаторічного його керівника (25 квітня 2024 р., Joseph Haydn “The Seven Last Words of Christ”_youtu.be).
Культурна спадщина є неоціненним скарбом людської цивілізації. “Йозеф Гайдн. Сім останніх слів Ісуса на Хресті” – це не лише музичний твір, не лише духовно-мистецький проєкт, це – явище, що прийшло до нас у спадок від минулих поколінь і, яке ми зобов’язані передати нашим сучасникам і нащадкам. Сім останніх слів Ісуса на Хресті містять певне поєднання молитви, музики і роздумів. У вимір камералістики шанувальників гостинно запрошували афіші, в оформленні яких використані фрагменти зображень скульптур розп’яття Христа на Хресті робіт визначних майстрів минувшини і сьогодення, де, зокрема, афіша проєкту у Архикатедральному Соборі Святого Юра містить фрагмент картини “Зійди в зелений діл” українського маляра, народного художника України Любомира Медвідя.
Знаково, що презентації духовно-мистецького проєкту “Йозеф Гайдн. Сім останніх слів Ісуса на Хресті” з Благословення Владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського відбувалися у величних львівських сакральних храмах, архітектура яких створювала середовище для якнайкращого сприйняття камерно-оркестрового виконання і, водночас, сама була середовищем, забезпечуючи візуальне та акустичне сприйняття. В часі львівських імпрез у просторах сакральних споруд: Храмі Святої Софії — Премудрості Божої Українського Католицького Університету. Духовне слово — о. д-р Юрій Щурко (26 квітня 2024); Архикатедральному соборі Св. Юра. Духовне слово — протодиякон Назарій Ярунів (30 квітня 2024, Страсний Вівторок); Гарнізонному Храмі Св.Св. Апостолів Петра і Павла. Духовне слово — о. капелан Роман Ментух (1 травня 2024, Страсна Середа) камерно-інструментальний твір “Сім останніх слів Ісуса на Хресті” Й. Гайдна у синтезі з богословським словом будили думку і бажання всіх присутніх до спільної молитви, сповіді… Духовне слово налаштовувало спільноту на глибоко хвилюючі для свідомості сучасника сім останніх слів Спасителя на хресті: 1.“Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять” (Лк. 23, 34); 2.“Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї” (Лк. 23, 43); 3.“Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?” (Мр. 15, 34; див. Мт. 27, 46); 4.“Жінко, ось син твій… Ось матір твоя” (Йо. 19, 26-27); 5.“Отче, у Твої руки віддаю духа мого!” (Лк. 23, 46); 6.“Спраглий я!” (Йо. 19, 28); 7.“Звершилось!” (Йо. 19, 30), закладених у сюжетній канві. В кожному із трьох львівських храмів Духовне слово, що прозвучало в часі проєкту, різнилося не лише особливою змістовною наповненістю розважань, а й формою подання. Так, зокрема, о. капелан Роман Ментух поєднував богословське слово з поетичними рядками сучасних українських поетів: Володимира Сада, Василя Мартинюка, Марії Звірід, Олександра Войтицького, Надії Кметюх, Юрія Вавринюка, Наталії Давидовської.
Виконанням величного камерно-інструментального твору “Сім останніх слів Ісуса на Хресті” Й. Гайдна віддається данина найбільш урочистому моменту кожного року – Великому Посту, в період підготовки до Великодніх свят, до Воскресіння… коли Людина повертається думками у свій духовний світ. Краса й довершеність музичного полотна Й. Гайдна, “найвеличнішого з композиторів, коли він наказує інструментам висловлювати його ідеї” колосальна. Виконавцем музичного полотна постав Львівський Камерний Оркестр «АКАДЕМІЯ» з 65-річною історією творчості в вимірі сучасної камералістики. Музичний колектив унікальний у культурі не лише старовинного Львова, а й, без перебільшення, в європейському масштабі. Будучи заснований у 1959 році (художній керівник – Заслужений діяч мистецтв України, професор О.П. Деркач, концертмейстер – Матіас Вайцнер) у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка, колектив став першим студентським оркестром подібного типу в Україні, який поєднував навчальний процес з активною концертною діяльністю. Майстерність музикантів-інструменталістів засвідчує не лише інтерес до мистецьких цінностей минувшини, внутрішньою потребою спраглого духовного харчу сучасника, але й момент мистецького переосмислення подій, що відбулися дві тисячі років тому назад.
Літургійно музичний твір “Сім останніх слів Ісуса на Хресті” Йозефа Гайдна призначений для виконання у Страсну п’ятницю, або в четвер під час Хресної Дороги. Основне завдання твору полягало у тому, щоб “навіть на самих недосвідчених, – як зазначав Й. Гайдн, – було справлено враження в їхніх душах”. Кожна частина супроводжується текстом із Біблії, які казав Ісус (історично) і в авторському поданні Й. Гайдна виписані перед кожною частиною. Цінно, що донині зберігся спогад композитора про задум створення твору. “Один канонік з Кадикса звернувся до мене з проханням створити інструментальну музику на сім слів Ісуса на хресті. На той час в головному соборі Кадикса кожен рік у великий піст виконували ораторію, для сильнішого впливу якої, стіни, вікна і колони в соборі завішували чорною драперією, і тільки одна лампа, що висіла в центрі, освітлювала священний храм. В південь всі двері закривали, і тоді звучала музика. Піднявшись на кафедру, єпископ, після вдалого моменту вступу, проговорював одно із семи слів і розпочинав пояснювати його. Закінчивши, він сходив з кафедри і падав на коліна перед престолом. Паузу заповнювала музика. Потім єпископ знову піднімався на кафедру і знову залишав її, і кожен раз по закінченні його промови вступав оркестр. Цьому дійству і повинна була відповідати моя композиція. Завдання – дати підряд сім „Adagio”, кожне з яких повинно тривати біля десяти хвилин, і при цьому не змучити слухача – виявилося не з легких, і я досить швидко виявив, що не можу обмежувати себе регламентованим часом”.
Відомо, що Й. Гайдн був глибоко релігійною людиною, але музика його, написана на духовні тексти, повна життєвої енергії, земних почуттів. За життя композитор не один раз звертався до цього історичного сюжету. Вперше твір виконувався в 1786 році у церкві Святої Гротти в Кадиксі, згодом композитор зробив ще кілька різних версій, зокрема, для інструментального ансамблю струнних, духових та літавр (1786), переклад для струнного квартету (тв. 51) (1787), переклад для клавіра-соло (1787). А ще пізніше, в часі повернення на батьківщину після другої поїздки в Англію (1794) Й. Гайдну довелося почути свій твір до якого в 1792 році капельмейстер архиєпископа Пассау – Йозеф Фріберг написав текст і, таким чином, розширив музичне полотно до ораторії. Оскільки, враження після почутого не задовільнили Йозефа Гайдна, то вже в часі перебування у Відні, композитор створив кінцевий варіант ораторії, яка побачила світ в 1801 році.
Свідченням високого реноме цьогорічного проєкту, що об’єднав у єдине ціле час і простір, історію і культуру, богословське слово, музику і її прекрасних виконавців, архітектуру сакральних споруд… без сумніву, – одухотвореність божественної атмосфери, яка від першої до останньої хвилини була панівною. Виконавський склад Львівського Камерного Оркестру “Академія” ЛНМА імені М.В. Лисенка (керівник і концертмейстер – Народний артист України, професор Артур Микитка) під батутою Народного артиста України, професора Ігоря Пилатюка спричинився до прекрасного результату – відтворення серйозного, емоційно-насиченого камерно-інструментального полотна, де автор постає безмежно людяним, добросердечним, і аж ніяк не містичним. Архітектура львівських сакральних споруд з вишуканою атрибутикою спілкування, з особливими акустичними властивостями значною мірою сприяла озвученню/виконанню музичного полотна, допомагаючи йому “наблизитися до слухача”, чаруючи вишуканістю інтонування та динамічністю нюансування, збалансованістю звучання оркестру. “Мистецтво, краса, – словами Блаженнішого Любомира Гузара, – вдаряє в саме єство Людини, – те, що робить Людину Людиною, … вдаряє в якусь таку нотку, жилку в нашому єстві, яка дзвенить віками…”.
Велика вдячність і низький уклін Воїнам Збройних Сил України, кожному, – осібно! за можливість жити і творити, за можливість реалізації вкрай потрібного духовно-мистецького проєкту “Йозеф Гайдн. Сім останніх слів Ісуса на Хресті”. Адже – це спільна Молитва; – це свічка, запалена творчим горінням миcтців і принесена на суд Богові і всьому світові; – це розмова дійових осіб про Вічне; – це ще одна мить пошуку правди в музиці, в духовному „Я” кожного з нас; – це Сповідь, наскрізь пронизане аурою високих, чистих помислів та переживань, що торкалася вічних цінностей… і це не випадковість, а веління часу.
Віриться, що спогад про подію, де перехрестилися “Вічність” – “Минувшина” – “Сучасність” ще довший час буде хвилювати кожного …
Ніна Дика
