Цими вихідними, 7 грудня 2024 року, відбулася VII Конференція молодих дослідників народної музики, організована кафедрою музичної фольклористики та ПНДЛМЕ Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка до 180-ліття ЛНМА. Захід мав на меті об’єднати молодих науковців, які вивчають народну музичну культуру, та представити їхні найновіші дослідження. Традиційно конференція зібрала студентів мистецьких навчальних закладів І–ІV рівня акредитації з різних куточків України та Литви як от: Рівненського музичного фахового коледжу РДГУ, Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Задора, Вінницького фахового коледжу мистецтв імені М. Леонтовича, Львівського музичного фахового коледжу імені С. Людкевича, Тернопільського мистецького фахового коледжу імені С. Крушельницької, Харківського національного університету мистецтв імені І. Котляревського, Київського національного університету культури і мистецтв, Інституту литовської літератури і фольклору та нашої Alma mater.
Конференцію урочисто відкрили професор кафедри музичної фольклористики, доктор мистецтвознавства Ірина Довгалюк, а також завідувач ПНДЛМЕ, доцент і кандидат мистецтвознавства Юрій Рибак. Захід складався із чотирьох засідань, якими попарно модерували студенти спеціалізації «Етномузикознавство». У перших трьох засіданнях переважали наукові доповіді, тоді як останнє було лекцією-презентацією.
Тематика наукового симпозіуму молодих дослідників включала широке коло питань, пов’язаних із дослідженням, збереженням та популяризацією української народної музики. Так перше засідання презентувало регіональні особливості зимового календарно-обрядового зимового циклу та його жанрово-типологічний аналіз. Вікторія Мот (ЛМФК ім. С.Людкевича, наук.керівник – Ірина Довгалюк, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музичної фольклористики) представила дослідження зимового обрядового фольклору Львівщини, у якому вивчено тексти і мелодії, пов’язані із різдвяними обрядами. Олена Пилип (УжМФК, наук.керівник – Вікторія Кумгир-Новак) дослідила багатонаціональні елементи обряду колядування, що відображають взаємодію українських, румунських і угорських традицій, висвітлила роль інструментів (чонгори, скрипки) у супроводі колядок. Анна Хомедюк (РМФК РДГУ, наук. керівник – Віра Рибак, викладач-методист) аналізувала щедрівки та колядки Полісся, зокрема символіку врожаю, домашньої худоби та бджолярства. Ганна Окрутна (ТМФК ім. С. Крушельницької, наук. керівник – Ірина Романюк, кандидат мистецтвознавства) розповіла про особливості обряду “Маланки” в селі Сидорів Чортківського району Тернопільської області, що включає театралізовані елементи та локальні пісенні варіанти. Ольга Мічуда (ЛНМА ім. М.В. Лисенка, наук. керівник – Лариса Лукашенко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної фольклористики) представила детальний аналіз вокального репертуару села Клинці Дубенського району Рівненської області, дослідила структуру колядок і щедрівок. Крім того, доповідь Авака Бабаханяна (ВМФК ім. М.Леонтовича, наук. керівник – Ірина Журавкова, викладач-методист вищої категорії) висвітлила результати фольклорної експедиції до села Кліщів, в якій від одної виконавиці – Зінаїди Сахарової – було записано 20 автентичних пісень, серед яких купальські, родинно-побутові, жартівливі та веснянки. Особливу увагу приділено локальній манері виконання.
Друге засідання продовжило регіональну обрядову тематику, містило аналіз звичайних пісень, а також включало методику збирання та архівування фольклору. Вікторія Годьмаш (УжМФК ім. Д,Задора, наук.керівник – Віра Мадяр-Новак, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист) дослідила закарпатські веснянки, які поділяються на заклички, ігрові та танкові. Доповідь зосереджувалася на їхній поступовій асиміляції та зникненні через історичні та соціальні обставини. Оксана Яструбчак (ТМФК ім. С. Крушельницької, наук. керівник – Ірина Романюк, кандидат мистецтвознавства) у своїй роботі дослідила традиційні пісенні практики Борщівського району Тернопільської області, зокрема селища Більче-Золоте. Основна увага була приділена весільним обрядовим пісням, їхній структурі, функціям та символічному значенню. Анна Крегул (УжМФК ім. Д. Задора, наук.керівник – Віра Мадяр-Новак) охарактеризувала жанр коломийок у закарпатському регіоні, акцентуючи на їхніх локальних варіантах і трансформаціях під впливом місцевих традицій, внаслідок яких виникли особливі, так звані “ревані” коломийки. Лєна Крегул (УжМФК ім. Д. Задора, наук.керівник – Віра Мадяр-Новак) описала методи Бели Бартока – угорського етномузиколога, який вивчав український музичний фольклор. Як висновок – його підхід залишається актуальним для сучасних польових досліджень. Євгенія Кромпотич (ЛНМА ім. М. В. Лисенка, наук.керівник – Вікторія Ярмола, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної фольклористики) детально описала експедиційні матеріали Богдана Яремка – етномузиколога, музиканта, дослідник традиційної інструментально музичної культури України, у яких вдалося віднайти дуже цінні та унікальні твори інструментальної, зокрема пастівницької традиції Гуцульської Рахівщини. Фольклорні записи та польові нотатки пролили світло на особливості музики у чабанському побуті, розкрили специфіку інструментальної традиції в календарних та родинних обрядодійствах. Фольклористична діяльність Цимбалюк, спрямована на збирання та популяризацію народної музики, проаналізована у доповіді Єлизавети Матковської (ЛНМА ім. М.В. Лисенка, наук. керівник – Лариса Лукашенко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної фольклористики).
Третє засідання стосувалося головно архівування. Розпочала його Лілія Ганушевська (ЛНМА ім. М. В. Лисенка, наук. керівник – Ірина Довгалюк, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музичної фольклористики), яка висвітлила дослідження раннього етапу діяльності відомого українського фольклориста Філарета Колесси, вивчивши, як його записи закладали фундамент української музичної етнографії. Софія Мамчур (ЛНМА ім. М.В.Лисенка, наук. керівник – Юрій Рибак, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної фольклористики, завідувач ПНДЛМЕ) дослідила архіви музею, які містять значну кількість цінних матеріалів з народної музичної культури регіону. Але, на превеликий жаль, всі відомості можна було почерпнути з матеріалів про музей (М. Біляшівського, А. Климчука та Б. Луканюка), а не сам музей, оскільки зараз на його території функціонує Городоцький жіночий монастир. Софія Тернова (ЛНМА ім. М.В.Лисенка, наук. керівник – Ліна Добрянська, кандидат мистетвознаства, доцент кафедри музичної фольклористики) представила огляд архіву Лабораторії музичної етнології, а саме аналогові відеозаписи ЛНМА ім. Лисенка, що містить унікальні польові записи народної музики, які можуть слугувати основою для сучасних досліджень. Каріна Малис (ЛНМА ім. М.В.Лисенка, наук. керівник – Юрій Рибак, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичної фольклористики, завідувач ПНДЛМЕ) аналізувала архів пісень, записаних Степаном Мишаничем, зокрема соціальні та обрядові пісні. Валерія Демусь (ХНУМ ім. І. Котляревського, наук.керівник – Ірина Романюк, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри інтерпретології та аналізу музики) розглянула приклади адаптації народних мотивів у сучасній академічній музиці, зокрема на прикладі опери “Лісова пісня” Віталія Кирейка. Катерина Кердан (КНУКіМ, наук. керівник – Маргарита Скаженик, кандидат мистецтвознавства, доцент, провідний науковий співробітник ПНДЛЕМ Національної музичної академії) дослідила репертуар гурту “Криниця” з Підгородного – передмістя Дніпра, який зберігає традиції місцевих пісень і вплив новітньої міської культури. Надія Попик (Інститут литовської літератури і фольклору, наук. керівник – Галина Пшенічкіна, доктор гуманітарних наук, старший науковий співробітник Інституту литовської літератури і фольклору) порівняла українські та литовські народні пісні, які відображають досвід війни, підкреслюючи схожі мотиви боротьби, стійкості та втрати.
На останньому засіданні всі присутні мали змогу прослухати презентацію Галини Пшенічкіної (доктор гуманітарних наук (етнологія), старший науковий співробітник Інституту литовської літератури і фольклору) про те, як Український фольклорний гурт “Намисто” (литовці) у Вільнюсі виконують українську традиційну музику. Зокрема, історії гурту, який спеціалізується на виконанні українських традиційних пісень, у репертуарі якого обрядові, ліричні, соціально-побутові та історичні пісні. Доповідач розповіла, як литовські виконавці долучаються до відтворення українського фольклору, зберігаючи автентичність і водночас адаптуючи його для місцевої аудиторії. Презентація підкреслила вплив міжкультурної співпраці, коли виконання українського фольклору в Литві стало не лише способом популяризації, а й формою культурного діалогу.
Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації та проведення конференції, а також учасникам і їхнім наставникам за підготовку змістовних, актуальних і цікавих виступів. Окрема подяка за активність під час обговорень, поставлені запитання та слушні поради, адресовані доповідачам, які лише починають свій шлях у дослідженні музичного фольклору. Ми вдячні слухачам за щирий інтерес і підтримку народної музики. Але передусім дякуємо Збройним Силам України, завдяки яким ця конференція стала можливою.
Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Героям!
Євгенія Кромпотич, координатор від студентів,
магістрантка І року навчання КМФ ЛНМА імені М.В. Лисенка
