Євангельська розповідь про останні дні Ісуса, про зраду і зречення, несправедливість і жорстокість, про жертовність і смерть отримала своє музичне втілення ще у ранньому середньовіччі, у жанрі Страстей або Пасіонів (від лат. passio – страждання). Їх виконання зазвичай приурочувалося до передвеликоднього тижня, до страстної п’ятниці.
Протягом різних історичних періодів, під впливом змін у естетичних запитах та музичній стилістиці жанр Страстей пройшов ряд етапів свого розвитку і розквіт його припадає на 17 століття. Одним з найбільш відомих творів є «Страсті за Матвієм» Й. С. Баха, який належить до найвищих досягнень композитора, втілюючи музично-теологічні знання його часу. За складом виконавців Страсті могли бути вокальні, вокально-інструментальні або ж інструментальні, однак головною прикметою жанру був сюжет – останні дні життя Ісуса, його страждання і смерть на хресті.
У 1786 році до цього сюжету звертається австрійський композитор Йозеф Гайдн. Він отримав незвичайне замовлення від іспанського священника: написати оркестровий твір, який мав виконуватися під час служби Страсної п’ятниці у церкві Oratorio de la Santa Cueva міста Кадіс (Іспанія). Гайдн мав написати ряд частин, кожна з яких стосувалася одного з семи останніх слів Христа під час розп’яття, які збереглися у Святому Євангелії. Ці інструментальні частини або «сонати» мали завершувати окремі розділи промови єпископа, відтворюючи в музиці їх драматичний зміст. Після першого виконання «Сім слів Ісуса Христа на Хресті» – сім частин з інтродукцією і епілогом, що відображає землетрус, який вибухнув після смерті Христа– стали популярними у всій Європі і Гайдн написав кілька різних версій твору для різного складу виконавців.
«Сім слів Спасителя на Хресті» Й. Гайдна займають особливе місце у репертуарі Львівського камерного оркестру «Академія». Його виконання у дні Великого Посту виконує особливу місію – робить слухачів співпричетними до духовної сили, що криється в словах Євангелій, а музика наповнює їх силою співпереживання і усвідомленням великої жертви Христа.
8 квітня 1990 року, у переддень Христового Воскресіння, після тривалої перерви твір прозвучав у Львові в Домініканському соборі у виконання камерного оркестру «Академія» (тоді Львівський камерний оркестр під орудою О.П.Деркач і М.А.Вайцнера). Музика супроводжувалася словом отця Ярослава Чухнія. Ця музична подія мала великий резонанс. 31 квітня 2007 року на сцені Національного театру опери та балету ім.С.Крушельницької відбувся грандіозний творчий проект художника Мирослава Отковича ”Сім слів Ісуса Христа на Хресті” і звучала музика Й. Гайдна у виконанні оркестру «Академія» під диригуванням Ігора Пилатюка. 13 квітня 2008 року проект було відновлено і представлено у Церкві Св. Євхаристії у Львові, а 25 квітня відбулася історична подія – в Софії Київській зазвучав шедевр Й. Гайдна на тлі картин Мирослава Отковича. Коментував отець Йосиф Мілян, диригентом- постановником виступив Ігор Пилатюк, учасником всіх виконань був керівник і концертмейстер оркестру Артур Микитка.
Докторка мистецтвознавства, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка Уляна Граб
У Страстний вівторок будьмо разом в Соборі Святого Юра.
