26 травня 2022 року відбулася Міжнародна наукова онлайн-конференція ХІIІ Антоновичеві читання. Українська музика у часовому світопросторі: сучасні музикознавчі рефлексії. Ця конференція, яку започаткувала кафедра музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка ще у 2010 році, об’єднує науковців з цілого світу навколо постаті Мирослава Антоновича – відомого українського музиколога і диригента, визначної постаті української музичної повоєнної еміграції.
Тематика конференції відображає різнобічні наукові та творчі зацікавлення М. Антоновича: давня церковна монодія, партесне багатоголосся, україністика у різних її аспектах, хорове виконавство. Цьогорічна конференція продовжила цю традицію, основними тематичними напрямками виступів були: 1.Сакральна музика у європейському науковому просторі: напрямки досліджень; 2. Українська музична культура барокової доби у сучасному науковому дискурсі; 3. Ювіляти української музичної культури у європейському і світовому контексті: постаті, творчість, проблеми дослідження. Конференцію відкрив вітальним словом ректор ЛНМА ім. М. Лисенка, професор Ігор Пилатюк, який наголосив на важливості маніфестації українського науково-культурного духу у час військової агресії, і запросив учасників до цікавого наукового діалогу. До українських музикознавців зі Львова, Києва, Івано-Франківська долучилися науковці з Європи та Америки: Евстатій Макріс (Корфу, Греція), виступ якого був присвячений аналізу піснеспівів грецького напіву у ранніх нотолінійних транскрипціях; Аґнєшка Лєщинська (Варшава, Польща) розповіла про музичні колекції Польського королівства 16 ст.; Марійка Кузьма (Коннектитут, США) досліджувала інтерпретацію музично-риторичних акцентів у хоровій творчості Дмитра Бортнянського; Марко Стех (Торонто, Канада) розповів про значення українських музичних постатей у його проєкті “Очима культури”.
Проблеми грецького репертуару українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI- XVIIІ ст., типи мелодичного розвитку в українській сакральній монодії, самобутність української шкільної драми XVII- першої пол. XVIIІ ст. і роль в тому музичного компонента, відображення античної образності і символіки у духовній пісні XVII-XVIIІ ст., різдвяні мотиви у творчості Г. Сковороди – ці теми були висвітлені у доповідях докторів мистецтвознавства, професорів Євгенії Ігнатенко (Київ), Юрія Ясіновського (Львів), Лідії Корній (Львів), Наталі Сиротинської (Львів), канд. мист-ва Марії Качмар (Львів).
Спробу історико-культурологічної диференціації української духовної музики здійснила у своїй доповіді проф. Люба Кияновська, а проф. О. Шуміліна розкрила маловідомі факти про оперу “Селевк” у творчому житті Максима Березовського .
Окремим діячам української музичної культури були присвячені доповіді: проф. У. Граб про М. Леонтовича в епістолярній спадщині М. Антоновича; проф. Г. Карась про богослужбову хорову творчість Степана Спєха; проф. М. Новакович про маловідому постать українського композитора Ігоря Маркевича, канд. мист-ва К.Загнітко про творчу діяльність Володимира Флиса у контекстах сталінської епохи. Про філософські течії модернізму і перші українські музичні теорії розповіла у своїй доповіді проф. Оксана Гнатишин.
Конференція засвідчила високий науковий рівень її учасників, які незважаючи на складний воєнний час, об’єдналися навколо ідеї безперевного поступу української музичної науки.
