Викладачі кафедри камерного ансамблю та квартету

СЛЮСАР Тетяна Михайлівна (нар. 19.12.1958) – українська піаністка, концертмейстер, артистка камерного ансамблю, педагог. Кандидат мистецтвознавства (2010). Доцент (2014). Завідувачка кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка  (від 2018).

Народилася у Львові. Навчалася у Львівській середній спеціалізованій музичній школі ім. С. Крушельницької [1976, клас професора О. Едельмана]. Закінчила Московську державну консерваторію ім. П.Чайковського [1981, класи професорів: Л.Власенка, О.Пашкової, А.Мельникова]. Від 1981 року – концертмейстер кафедри скрипки [класи М.Вайцнера, Б. Каськіва, Ю. Онищенко], кафедри струнно-смичкових інструментів [клас віолончелі Ю.Ланюка], кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування (клас Народного артиста України М. Колесси). Від 1990 – викладач, від  2014 – доцент кафедри камерного ансамблю та квартету і кафедри спеціального фортепіано ЛНМА імені М.В. Лисенка. В 2010 році захистила кандидатську дисертацію «Львівська камерно-інструментальна соната в історико-стильовій парадигмі розвитку жанру» (наук. керівник: доктор мистецтвознавства, професор О.В. Козаренко). Як солістка та камералістка виступала в складі камерних ансамблів (Україна, Польща, Австрія). Гастролювала (Київ, Одеса, Харків, Ужгород, Коломия, Луцьк). Учасниця фестивалів «Віртуози», «Контрасти» (Львів), Сучасної духовної музики (Ужгород). Виступала з лауреатами Міжнародних та Республіканських конкурсів: віолончелістами Ю.Ланюком, Я.Мигалем, Т.Менцінським, скрипалями О.Крисою, К.Стеценком, О.Андрейко,  флейтистом А.Карпяком. Компакт-диски [«Французька флейтова музика» (Соліст А. Карпяк)] та ін. Авторка проєкту: Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики» (до 30-річчя незалежності України, до 70-річчя діяльності кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка // Львів, 15-16 грудня 2021р. (в співавторстві з Ніною Дикою). Член журі Всеукраїнських та Міжнародних Конкурсів камерно-інструментальних ансамблів.

Основний напрям діяльності виховання високопрофесійних камерних виконавців. Впродовж 2010-2020 рр. була завідувачем відділу камерного ансамблю та концертмейстерства Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат ім. С. Крушельницької, де з-поміж учнів – лауреати конкурсів камерних ансамблів: Тріо  у складі  А. Пилатюк, Т. Бервецький, А. Мякушко (2013, Львів, І премія 2-го Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів та квартетів). У класі Тетяни Михайлівни Слюсар камерному музикуванню навчалися відомі тепер виконавці, лауреати численних Міжнародних та Всеукраїнських  конкурсів: В. Котис, В.Заціха, М. Попіль, Д. Саєнко, Р. Ісаєвський, І.Муравйов та багато ін.. Поміж лауреатів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів камерних ансамблів – камерно-інструментальні тріо:  І. Кірчанова, Кожушко, Р. Пахолків;  Ю.Трофимчук, А. Остапчук, І. Чекайло; І. Кірчанова, Д. Лисько, Р. Жарковський; дуети: З. Данчак – Я. Царинська, Р. Марченко – М.Менцінський,  У. Сельська – С.Фудела, які гідно представляють ЛНМА імені М.В. Лисенка не лише в Україні, а й за її межами.

Т.Слюсар активно працює у науковій сфері: учасниця численних Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій, автор публікацій з питань камерно-інструментального виконавства.

Список основних наукових публікацій Тетяни Слюсар

1. Жанрово-стильові обрії камерної музики Богдани Фроляк / Тетяна Слюсар // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика: Виконавське мистецтво: Зб. ст. – Львів, 2011 (Наук. збірник ЛНМА імені М. Лисенка, Вип. 25).
2. Камерно-інструментальні сонати сучасних львівських композиторів з використанням додаткових звукових рядів / Тетяна Слюсар // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль, 2012. – № 3.
3. Особливості зародження жанру камерно-інструментальної сонати в українській музиці та його ранньокласичні зразки / Тетяна Слюсар // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2012-2013. Вип. 26-27.
4. Камерно-інструментальні сонати В. Косенка та їх місце у просторі української камерної музики /Тетяна Слюсар// Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір: тези Міжнародної наук.-практ. конференції  – Львів, 2013.
5. До проблеми жанру львівської камерно-інструментальної  сонати: риси національних музичних шкіл /Тетяна Слюсар// Камерно-інструментальний  ансамбль: історія, теорія, практика. Серія: Виконавське мистецтво: Зб. ст. – Львів: Сполом, 2010 – Кн.1 (Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка. Вип. 24).
6. Камерно-ансамблева творчість середина ХХ століття у творчості представників польської гілки галицької музичної культури А. Солтиса й Т. Маєрського / Тетяна Слюсар // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2009-2010. –  Вип. 17-18.
7. «Львівська камерно-інструментальна  соната в історико-стильовій парадигмі розвитку жанру» : автореферат дис. на здоб. наук. ст. канд. мистецтвознавства. – Львів, 2010.
8. Камерно-інструментальна соната у творчості львівських композиторів 90-х років / Тетяна Слюсар // Музика Галичини: Musica Galiciana.,  т. VI – Львів, 2001 (Наукові збірки ЛДМА імені М.В. Лисенка. – Вип. 5).
9. Нові тенденції розвитку камерно-інструментальної сонати у творчості сучасних львівських композиторів (на прикладі сонат Б. Фроляк та В. Камінського) / Тетяна Слюсар // Молоде музикознавство: Зб. статей. – Львів, 2002. (Наукові збірки ЛДМА імені М.В. Лисенка. Вип. 7).
10. Скрипкові сонати М. Скорика в аспекті стильової та інтерпретаційної еволюції / Тетяна Слюсар // Мистецькі обрії 2003: альманах: науково-теоретичні праці та публіцистика / гол. наук. ред. І.Д. Безгін. – К.: КНВМП: Символ – Т., 2004.
11. Спогади про О.Л. Ейдельмана /Тетяна Слюсар// Олександр Ейдельман. Данина шани вчителеві / Впоряд. та ред. Н. Кашкадамова та Т. Мілодан. – Львів, 2006.
12. Камерні твори Людвіга ван Бетховена і процес становлення творчої особистості студента-камераліста /Тетяна Слюсар// Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування  ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена): Матеріали Міжн. наук.-творчої конференції 17 грудня 2020 р.: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2020.

МИКИТКА Артур Володимирович  (нар. 24.02.1946) – український скрипаль, педагог, музичний діяч, керівник і концертмейстер Львівського камерного оркестру «Академія». Заслужений артист України (1995). Доцент (1995). Професор (2004). Народний артист України (2006). Лауреат обласної премії ім. С. Людкевича (2001); численних Міжнародних конкурсів і фестивалів в Україні, Польщі, Білорусії, Німеччині. Заслуженого для культури Польщі  (2009). Нагороджений  Орденом «За заслуги» III ступеня (2011); Грамотою та медаллю мистецького фонду імені Короля Данила (2018); Золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2019);  Диплом «Ambasador muzyki Polskiej» (2019); Срібна Медаль «Zasłużony Kulturze Gloria Artis» (2020).

Народився в місті Стрий  Львівської області. Закінчив Львівське музичне училище (1964, клас скрипки О. Єгорова), Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (1969, класи  професорів Д. Лекгера, Б. Каськіва). Працював у  Львівському музично-педагогічному училищі:  викладач скрипки (1969-2002); ініціатор і організатор Ансамблю скрипалів і Камерного оркестру Львівського музично-педагогічного училища (нині Факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені І. Франка) (від 1970). Керівник і концертмейстер Камерного оркестру Львівської державної музичної академії імені М.В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (від 1992). Впродовж 2003-2017 років А.В. Микитка – завідувач кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка).

А. Микитка активний музичний діяч і пропагандист камерного музикування у Львові та за його межами ще зі студентських років (від 1965).  Виконавську діяльність поєднав з Львівським камерним оркестром (від 1995 – “Академія”) поряд з художнім  керівником М. Скориком (1991-2020) і  диригентом І. Пилатюком (від 2000): як довголітній концертмейстер та педагог А. Микитка продовжує традиції своїх попередників  – О. Деркач, М. Вайцнера. Автор монографії “Львівський камерний оркестр 1959-2012” :  перше видання ”Світло й тінь”; друге – ”Cплайн”. Автор ідеї і відповідальний редактор монографії ”Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагог у нaукових дослідженнях та спогадах” / Укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк – Львів: Видавець Тетюк Т.В.,  2014. – 328 с. з іл. УДК 78.071.2; 7.071.2 ; ББК 85.315

За останні роки ним здійснено понад 500 виступів з Львівським камерним оркестром «Академія», де: участь у  Міжнародних музичних  фестивалях «Віртуози» (від 1982), «Контрасти» (від 1995), «Київ Музік Фест», І Фестиваль «Стравінський і Україна», «Музика українського зарубіжжя», «Композитори України пам’яті жертв Голодомору», «Дні Європи у Львові», «Фестиваль української і американської музики», «Cічневі музичні зустрічі в Бресті», «Музика – наш спільний дім» (Харків), “Das Treffen” (м. Байройт, Німеччина), «Дні камерної музики в Ланьцуті», «Дні української культури в Польщі» (Краків, Варшава, Гданьск, Катовіце, Сопот), “SZYMANOWSKI Quartet та друзі” (Львів, Україна), «Схід-Захід» (м. Зелена Гура, Польща), «Бескиди без кордонів» (від 2012 року, м. Санок, Польща, щороку), “Wawer Musik Fest” (Варшава, Польща), «Дні ораторійно-кантатної музики» (Перемишль, Польща); концертні виступи містами України, Швеції, Норвегії, Латвії, Німеччини; Концерт в Раді Європи (м. Страсбург, Франція).   А.В. Микитка виступав з О.Крисою, Б.Которовичем, О.Слободяником, Л.Шутко, С.Сондецкісом, К.Карабіцем, М.Байко, Х.Колессою, І.Кушплером, В.Сліпаком, О.Кровицькою, А.Карпяком, В.Винницьким, Н.Хомою, Н.Пилатюком, Е.Чуприк, Й.Ермінем, О.Рапітою, Ж.Микиткою, І.Ойстрахом, Г.Кремером, В.Співаковим, Ю.Башметом, В.Третяковим, Ф.Дружиніним, Н.Гутман, Д.Йоффе, Б.Блохом, І.Монігетті, М.Вайманом, О.Брусіловським, Х.Буніатішвілі, капелою «Трембіта», хором «Глорія»,  хором п/к В.Мініна  та багато ін.

Поміж учнів А.В. Микитки – лауреати Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів в Україні (Львів, Одеса), Польщі, Вірменії, музиканти знаних колективів, педагоги.

Артурові Микитці належать підготовка, редагування та участь у прем’єрних виконаннях  та записах: творів М. Скорика (диригент – Мирослав Скорик); творів В.Камінського, І.Карабиця, О.Криволап, Ю.Ланюка, Г.Ляшенка, Б.Фроляк; участь у фестивальних програмах, присвячених творчості М.Колесси, А.Кос-Анатольського, Є.Станковича, А.Пярта,  П.Васкса, К.Пендерецького. Ініціатор і автор мистецького проєкту у Львівській національній філармонії «Різдвяний музичний дарунок» (від 1995, Львів, Україна, щорічно); мистецького проєкту у Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка «Камерні вечори в Академії» (від 2014, Львів, Україна). Львівський камерний оркестр  “Академія” та його керівника А. Микитку відзначено Золотою медаллю (1993,  І міжнародний конкурс камерних оркестрів,  м. Хмельницький,  Україна); здійснено: понад 60 фондових записів на Республіканському і Львівському радіо; видано: 4 аудіо-альбоми, 12 компакт-дисків, поміж них – 5 CD з творами львівських композиторів.

А. Микитка – упорядник і автор редагувань збірок Мініатюри для струнного оркестру з репертуару Львівського камерного оркестру. – ЛНМА – 2009;  Струнно-смичкова камерна мініатюра. – Дрогобич-Львів: Посвіт – 2013;  Оркестрові мініатюри з репертуару камерного оркестру ”Академія”. –  Львів: ”Рeєстр-7” – 2016; С. Людкевич «Мініатюри для струнного квартету» і C. Людкевич. П’єси для скрипки і фортепіано в транскрипціях професора  Д. Лекгера.  – Львів : ФОП Т. Тетюк – 2018. Поміж творів авторства А. Микитки:    «Дивертисмент» для 2 скрипок соло (2003), «Далека зірниця» для сопрано і фортепіано на сл. Лесі Українки (2005), «Триптих» для середнього голосу й фортепіано на сл. В. Блейка (2005) та ін. Автор монографій-альбомів,  навчальних посібників, методичних праць, навчальних програм з камерного оркестру і струнного квартету для ВМНЗ, публікацій у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях, збірників транскрипцій та обробок для ансамблів скрипалів, для камерного оркестру.

Список основних наукових публікацій Артура Микитки

1. Lwowska orkiestra kameralna /Артур Микитка // ”Kamerton” № 1-2., – 2003. -Rzeszow: Rzeszowskie towarzysrwo muzyczne, – 2003.
2. Звукозаписи Львівський камерного оркестру / Микитка Артур // Musika Humana.  – Львів, 2005. – Вип. 2.
3. Z istorii Lwowskiej kameralistyki (Lwowska orkiestra kameralna) /Артур Микитка // Musica Galiciana”, t. IX., – Rzeszow:  Uniwersytet Rzeszowski. – 2005.
4. Струнно-смичкові ансамблі / Артур Микитка / Навчальний посібник. –Тернопіль: ”Підручники і посібники”. – 2006.
5. Камерний оркестр ”Академія” /Артур Микитка // Сторінки історії Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Львів: Сполом. – 2008. – 352с., іл. 32. – С. 173-183.
6. ”Ecce homo” / Артур Микитка // Самуїл Дайч. Статті. Матеріали. Спогади / Ред. упор. : А. Терещенко, Н. Кашкадамова, В. Коростильов, Л. Пагута (Яріш). –  Дрогобич : Посвіт, 2008. – 244 с., іл.  ISBN 978-966-2946-81-9 ; УДК 78.422 ; ББК 85.315.42.7-83
7. Крізь призму часу /Артур Микитка // Сторінки історії Львівського державного музичного училища імені С.П. Людкевича. – Львів : ”Те Рус”. – 2009.
8. Артур Микитка. Львівський камерний оркестр (1959-2010) / Микитка Артур Володимирович/, – Львів: «Світло і тінь»,  – 200 с.
9. Львівський камерний оркестр – школа камерної виконавської майстерності / Артур Микитка // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  «Сполом», 2010. – С. 391-403 (заг. обсяг:  458 с.).   ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23
10. Львівський камерний оркестр «Академія». Літопис. Продовження / Артур Микитка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія. практика [Текст] :  наук. зб.; серія: Виконавське мистецтво / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [редкол.: І. Пилатюк (голов. ред.),  Н. Дика (ред.-упоряд.) та ін.]. –Львів : ”Сполом”,    – Вип. 25. –– С. 305-316. (заг. обсяг: 420 с.).
11. Артур Микитка, Ігор Пилатюк. Львівський камерний оркестр (1959-2012) / Микитка Артур Володимирович, Пилатюк Ігор Михайлович. – Львів: Сплайн, – 252 с.
12. Львівський камерний оркестр «Академія» та диригенти / Артур Микитка // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка; [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика] – Львів. – 2013. – 340 с. – Випуск 31: Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика. – С. 227-229.      ISSN 2310-0583 ; УДК 78.491; ББК 85.315.23
13. Коротке повернення в прекрасне минуле / Артур Микитка // Стрийська дитяча музична школа ім. О. Нижанківського: історія та сучасний вимір (до 100-ліття Стрийської дитячої музичної школи ім. О. Нижанківського). – Стрий : Видавничий дім ”Укрпол”. – 2013.
14. Львівський камерний оркестр під керівництвом Олександри Деркач (1959-1990). Концертні виступи львівського камерного оркестру під керуванням О.П. Деркач (1959-1990). Статті і рецензії (1959-1990)  / Артур Микитка // Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагог у нaукових дослідженнях та спогадах / Укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк – Львів: Видавець Тетюк Т.В.,  – 328 с. з іл.; УДК 78.071.2; 7.071.2 ; ББК 85.315
15. Яскрава творча натура… про І. Пилатюка / Артур Микитка // Звукоряд Ігоря Пилатюка. – Львів: Українська академія друкарства., 2014.
16. Chamber Orchestra ”Academy” and the Conductors /Arthur Mykytka // Chamber instrumental Ensemble: History, Theory, Practice / Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред.: Ігор Пилатюк; наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика] – Львів. – 2015. – 564 с. – Випуск 34 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика. – С. 375-379.      ISSN 2310-0583 ; УДК 78.491; ББК 85.315.23
17. Фонографічна збірка Львівського камерного оркестру /Артур Микитка //Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір. [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції 9 грудня 2016 року [гол. ред.: Ігор Пилатюк; наук. ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2016. –  С. 68-70.
18. Маестро Саулюс Сондецкіс і Львівський камерний оркестр «Академія» / Артур Микитка // Камерний простір Львівщини : постаті та факти. [Тези] Всеукраїнської науково-практичної конференції 25 квітня 2018 року [гол. ред.: Ігор Пилатюк; наук. ред.- упоряд.:  Ніна Дика] – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2018. – С. 60-64.
19. Артур Микитка, Ігор Пилатюк. Львівський камерний оркестр «Академія». Друга частина (1959-2019 рр.) / Микитка Артур Володимирович, Пилатюк Ігор Михайлович // Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (до 175-річчя діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка). [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції 20 листопада 2019 року. – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2019. – С.18-22.
20. Нас об’єднувала любов до мистецтва / Артур Микитка // Василь Откович – Коло життя: спогади сучасників. – Львів : TzOv “Коlir Pro”,  2020 – 255c.     ISBN 966225016X, 9789662501698
21. Львівський камерний оркестр «Академія». Бетховеніана / Артур Микитка // Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ cт. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена) : Матеріали Міжнародної науково-творчої конференції,  17 грудня 2020 року. Львів: ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2020. – С. 96-100 (заг. обсяг: 156 с.).
22. Артур Микитка, Ігор Пилатюк. Львівський камерний оркестр «Академія» 50+10: монографія-альбом / Микитка Артур Володимирович, Пилатюк Ігор Михайлович. – Львів: Реєстр – 7, 2021. – 200 с., іл. УДК 7я8, 472 ;  М 59

Дискографія

• ”Львівські імпресії’ ” (Студія Лева, 2005).
• Транскрипції М.Скорика ”La belle musique” (Студія Лева, 2005).
• ”Cад пристрастей” (Студія Лева, 2005).
• ”З любов’ю в серці” (”Атлантік” Київ, 2004).
• Скрипкові дуети з оркестром Лідії і Остапа Шутко (RostokRecords, Київ 2003).
• Клавірні концерти Й.С. Баха, солістка Ж. Микитка (”Дударик назавжди”, 2006).
• «Academia Live» (”Дударик назавжди”, 2008), солоспіви В.Барвінського, С.Людкевича, М.Скорика.: солістка О.Кровицька (HAM Recording, 2007).
• Твори В. Витвицького., диригент І.Пилатюк (ГалРекордс, 2008).
• ”Ретроспективи 1959-2010” (Студія Лева, 2010).
• ”Пори року і танго А. Пяццолли” (”Живий звук Records”, 2012).
• ”Скорик назавжди” (”Живий звук Records”, 2014).
• ”Музика Е. Шоссона” з солістами В. Винницьким і О. Брусіловським, диригент І.Пилатюк, (”Suniecolori” 2014, Франція).
• ”Скорик в стилі джаз”, диригент М. Скорик (UKR Artists, 2018).
• Органні концерти Й. Гайдна і Г.Ф. Генделя, соліст В.Лияк, диригент І.Пилатюк (Polonica, 2019, Польща).

ПИЛАТЮК Олена Борисівна (12.03.1965) – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог, музикознавець. Заслужена діяч мистецтв України (2017). Доктор філософії (2006). Доцент (2007). Професор (2020). Дипломант Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів (як «кращий концертмейстер») Міжнародних конкурсів скрипалів Німеччини (1993, Кльостер-Шонталь), Скандинавії (1995, Швеція), ім. Б. Которовича (1995, Київ), ім. М. Лисенка (2002, Київ), Всеукраїнських конкурсів скрипалів (1990, Хмельницький) та молодих скрипалів (1997, Івано-Франківськ), Міжнародних фестивалів “В гостях у Айвазовського” (1995, Феодосія).          Нагороджена Срібною медаллю Національної академії мистецтв України (2020). Професор кафедри спеціального фортепіано і професор кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка.

Закінчила Івано-Франківське музичне училище (1984, клас фортепіано І.В. Новикової, І.Ю. Сербинського); Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1989, клас фортепіано О. Качевої). Від 2002 – викладач кафедри спеціального  фортепіано Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. В 2006 році захистила кандидатську дисертацію “Першовиконання музичного твору як феномен сучасного соціокультурного континууму”. Впродовж 20 років працювала провідним концертмейстером в Івано-Франківському музичному училищі імені Дениса Січинського, Івано-Франківській обласній філармонії, Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені М. Лисенка, Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені С. Крушельницької, Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка  в класі відомих професорів світового скрипкового мистецтва:  Б.Которовича, З.Брона; І.Пилатюка,  – з лауреатами міжнародних конкурсів: О.Семчуком, С.Семчук, А.Бєловим, Д.Ткаченко, А.Пилатюк, Н.Пилатюк, М.Стрільбицькою, Ф.Касіком, М.Ткачик. Провадить активну концертну діяльність як концертмейстер та у складі камерно- інструментальних ансамблів. Нагороджена дипломами та грамотами «Кращий концертмейстер» Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, зокрема  Міжнародних конкурсів скрипалів Німеччини (1993, Кльостер-Шонталь), Скандинавії (1995, Швеція), ім. Б. Которовича (1995, Київ), ім. М. Лисенка (2002, Київ), Всеукраїнських конкурсів скрипалів (1990, Хмельницький) та молодих скрипалів (1997, Івано-Франківськ), Міжнародних фестивалів “В гостях у Айвазовського” (1995, Феодосія). Учасниця Міжнародного фестивалю “Зірки планети” (1999–2001, Ялта). Гастролювала в Україні та за кордоном – у Швеції (1995–2000, 98 концертів), Фінляндії (1997, 5 концертів). Під час офіційного візиту Президента України до Короля Швеції (1998) піаністка О.Пилатюк була запрошена концертмейстером в групу кращих представників  українського оперного та інструментального виконавства (О.Нагірна, М.Дідик, Л.Кучиш).

На кафедрі камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені  М.В. Лисенка  О. Пилатюк працює від 2015 року. Студенти О.Питатюк  – лауреати Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів М.Бережницька, О.Гайдук, Н.Зубко, М.Кузій, А.Прозорський, О.Шиманська, О.Юрченко-Селецька, А.Шалайкевич, І.Пропоп’юк, А.Гутей, Н.Коваль, Ю.Сухорукова, Я.Мішко, Р.Федина, М.Сидір, Н.Сидір, О.Мозіль, О.Денисюк. Щороку відбуваються виступи студентів класу професора О. Пилатюк з різноманітними програмами найвидатніших взірців світової класики, зокрема активна участь у звітних концертах класу, у фестивалях та конкурсах, де з-поміж інших: фестиваль «Музичні вечори в Академії», Конкурс на краще виконання ансамблів В.А. Моцарта та Л. ван Бетховена, Фестиваль творчості Л. Ружицького  (2018, Я.Мішко, Н.Кісюк, А.Мякушко), Міжнародний фестиваль «Камерні вечори в Академії» (2019, Львів, тріо: Р.Федина, М.Мельничук, А.Мякушко), Міжнародний майстер-клас В.Винницького – Н.Хоми (2019, Львів, 2 тріо: О.Мозіль, Н.Кісюк, М.Менцінський і Р.Федина, М.Мельничук, М.Менцінський), концерт «Парад зірок» (2019, Львів, Тріо: О.Мозіль, Н.Кісюк, М.Менцінський),   Любомірський фестиваль (2020), ІІІ Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів ім. В.П. Повзуна (2018, Одеса, Лауреати ІІІ премії : П.Коховський (кларнет) – Я.Мішко (ф-но)).

Олена Пилатюк запрошена головою та членом журі Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Впродовж багатьох років працює запрошеною професор Міжнародного піаністичного форуму «Bieszczady bez granic» (Польща, м. Санок).

О. Пилатюк – науковий керівник кандидатських дисертацій; науковий керівник секційних засідань конференцій. Учасниця Всеукраїнських та Міжнародних науково-творчих конференцій, зокрема, з доповіддю «Концертна діяльність музикантів-виконавців: до питання креативної самоактуалізації в інтерпретації камерно-інструментальних ансамблевих творів Л. ван Бетховена» / О.Б. Пилатюк // Міжнародна науково-творча конференція «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)» (Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка, 17 грудня 2020 року).

Олена Пилатюк  – авторка численних наукових праць.

Список основних наукових публікацій Олени Пилатюк

Навчальні посібники:

1. Першовиконання в умовах глобалізованого суспільства/ Олена Пилатюк// Нариси з музичної соціології: Навчальний посібник. – Л., 2011 у співавторстві із Л.Кияновською, А.Скорик, З.Ластовецькою-Соланською).
2. Соціоестетичні характеристики першовиконання музичного твору/Олена Пилатюк // Нариси з музичної соціології: Навчальний посібник. – Л., 2011 у співавторстві із Л.Кияновською, А.Скорик, З.Ластовецькою-Соланською).

Статті:

1. Деякі психологічні аспекти “прем’єрної” інтерпретації інструментальних творів / Олена Пилатюк// Молоде музикознавство.– Л., 2002. – Вип. 7.
2. Першовиконання твору як об’єкт порівняльного аналізу інтерпретацій (на прикладі першовиконань фортепіанного Концерту-Реквієму пам’яті В.Барвінського Віктора Камінського)/Олена Пилатюк  // Музичне мистецтво. – Донецьк, 2004. – Вип. 4.
3. Виконавські характеристики першовиконання (на прикладі творчого доробку М.Крушельницької)/ Олена Пилатюк  // Там само. – Л., 2005. – Вип. 10.
4. Першовиконання музичного твору як психолого-естетична проблема / Олена Пилатюк// Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство.– Л., 2003. – Вип. 3.
5. “Першовиконання музичного твору як феномен сучасного соціокультурного континууму” (рукопис канд. дис.) та автореферат канд. дис. – Л., 2006;
6. Роль креативної самоактуалізації в діяльності музикантів-виконавців / Олена Пилатюк// Музикознавчі студії.– Л., 2007. – Вип. 16.
7. Роль образно-емоційної установки у процесі підготовки твору до першовиконання / Олена Пилатюк // Музикознавчі студії. – Л., 2008. – Вип. 18.
8. Значення креативної самоактуалізації в діяльності музикантів-виконавців / Олена Пилатюк  // Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (до 175-річчя діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка): ТЕЗИ Міжнародної науково-творчої конференції 20 листопада 2019 року [го. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2019. – C. 39-43 (заг. обсяг: 172 с.)

СОКОЛОВСЬКИЙ Юрій Анатолійович (11.01.1961, с. Хмельове Кіровоградської області) – педагог, скрипаль, мистецький діяч, науковець. Кандидат педагогічних наук (1990). Доцент (1993). Лауреат премії імені Д.Є. Задора [в жанрі музичного і виконавського мистецтва] (1999). Член національної Ліги українських композиторів, музикознавець (2001). Відмінник освіти України (2004). Професор (2019).    Закін. [з відзнакою] Кіровоградське музичне училище (1980), кл. скрипки  Засл. працівника культури України Ю. Хілобокова), Львів. конс. ім. М.В. Лисенка (1985), кл. доц. О. Вайсфельда), аспірантуру НДІ педагогіки АПН України (1989), наук. керівник – канд. пед. наук Ю. Юцевич). 1978-1980 – артист оркестру Кіровоградської обласної філармонії. Від 1985  – викладач скрипки, з 1992 – завідувач кафедрою гри на інструменті КДПУ ім. В. Винниченка. Ініціатор створення Камерного оркестру на базі КДПУ ім. В. Винниченка (1993), був його худож. кер. і  гол. диригентом. Організатор І Всеукраїнського конкурсу скрипалів «Класична спадщина та сучасна музика України» серед студентів музично-педагогічних факультетів вищих навчальних закладів України (1995).  1996 – 2004 – худож. кер. та виконавець партії 1 скрипки Ужгородського міського струнного квартету у складі: Ю. Соколовський, С. Ясниський, О. Янєв, Н. Галацан (потім – О. Товт).  Під орудою С. Квартет  гастролював містами України, за кордоном (Німеччина, Угорщина, Польща); провів понад 300 концертів. К. був учасником міжнародних та всеукраїнських фестивалів (напр., «Контрасти», Львів, 2003; Шарош Поток, (Угорщина, 1999, 2002); «Музичне сузір’я Закарпаття» (Ужгород, 2000-2004). К. виступав на сцені палацу “Україна” (Київ, 1999), був учасником німецько-українського проекту “Надія” (2000-2003) [кошти  від концертів перераховано хворим дітям у Львівській лікарні імені А. Шептицького]. Репертуарна політика сольних  квартетних виступів охопила музику Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Д. Россіні, Л. Керубіні, Д. Пуччіні, П. Чайковського, О. Бородіна, А. Дворжака, Й. Брамса, Е. Гріга, Д. Шостаковича, К. Орбеляна, Комітаса-С. Асламазяна, А. Бабаджаняна, Є. Станковича,  Г. Гаврилець та інших. З колективом Квартету виступали: заслужена артистка України О. Ільницька, народна артистка України М. Зубанич, народний артист України П. Матій;  кларнетисти – Х. Свінберг, В. Возняк (Швейцарія),  заслужений працівник культури України С. Томич; записано 8 компакт-дисків та 6 телевізійних музичних фільмів, серед яких “Молитва каменю” (музика Комітаса)  відзначений на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі телепрограм “Україна – рідний край” (Диплом, м. Одеса, 1999 р.). В його виконанні вперше в Україні прозвучали твори для струнного квартету   Д. Задора, І. Мартона, В. Теличко, Н. Марченкової, Й. Базеля, В. Гайдука та інш. (1997 – 2004).        С. активно виступав в складі дуету з віолончелістом Джермі Фіндлей (Канада); піаністами: Г. Добрушкіним (Мексика), заслуженою артисткою України А. Станько, заслуженим діячем мистецтв України В.Теличко.

С. –  член журі численних міжнародних конкурсів, де:  «Срібний Дзвін» (м. Ужгород, 1999, 2002); «Дельфійські ігри» (Київ, 2012).  С. – викон. директор (від 2006)  всіх Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, які проводяться на базі ЛНМА ім. М. В. Лисенка, зокрема: Всеукраїнського конкурсу скрипалів (2006, 2008), Всеукраїнського конкурсу піаністів (2008), Всеукраїнського конкурсу молодих вокалістів (2008, 2010), Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів та квартетів (2009), Міжнародного конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (2010).

Науково-педагогічні інтереси  С. пов’язані з  активною мистецько-просвітницькою діяльністю: заст. дир. з навч. роб. Ужгородського музичного училища,  від 2001 – заст. декана та доцент Ужгородського заочного факультету ДДМА ім. С. С. Прокоф’єва; від 2004 – доцент,  від 2008 – професор кафедри камерного ансамблю та квартету та кафедри скрипки ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Від 2019 – проректор з наук.-педаг. діяльності та інноваційного розвитку ЛНМА імені М.В. Лисенка. У класі С. навч. лауреати міжн. та всеукр. конкурсів скрипалів, камерних ансамблів та струнних квартетів, поміж них: І. Камінська, Р. Левчук, М. Краснюк, А. Іваницький, Т. Бервецький, Р. Соколовський, А. Куцик, Ю. Теличко, Р. Закопець, О. Шиманська, О. Погонич, Я. Нич, Ю. Маршалик, І. Чекайло та ін.. С. – активний учасник наукових конференцій. С. – автор посібників, публікацій  у наук. виданнях і періодиці.

Тв.: канд. дис. “Формирование оценочного отношения к выразительным средствам музыки” (К., 1990;, Особенности оценочной деятельности в процессе восприятия художественно-выразительного образа музыкального произведения (М., 1988;  Шляхи активізації оціночної діяльності в процесі сприймання музики (Рівно, 1989); Проблемы оценочного отношения в теории и практике музыкально-эстетического воспитания (М., 1990); Этапы формирование оценочного отношения к музыке (М.,1991); Програма з основного інструмента (скрипка) для музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів (К., 1991); Проблемы оценочного отношения к музыке (М., 1991), навчальний посібник «Російсько-український музичний лексикон» (Кіровоград, 1997); Пути педагогического руководства процессом восприятия музыки (М.,1997); Дебют квартету (К., 1997); Аксіологічне орієнтування студентів в музичній сфері (Кіровоград, 2001); Деякі особливості формування сприйняття та аналізу музичного твору (Ужгород, 2005); Пам’яті людини і педагога В.В. Богородського (Ужгород, 2007);  Особливості орнаментики в квартетних творах композиторів XVIII–ХІХ століття (на прикладі розшифровки форшлагів (Львів, 2010); навчальний посібник «Квартетний клас» (Львів, 2013).

Дискографія: для струнного квартету (J. Haydn – Sedem ostatnih slow Chrystusa na Krzyzu (J. Sokolowski, I. Laszkiewicz, I. Petryczenko,D. Krzyzanowski (Krakow, 1997), Й. Гайдн – «Сім останніх Слів Ісуса Христа на Хресті» (Ужгород, 1999), Комітас – С. Асламазян – Вірменські мелодії (Ужгород, 1998, 2012),  Струнні квартети: Й. Гайдн – Квартет № 45, тв. 33, № 5, Ф. Шуберт – Квартет, тв. 125, № 1, Д. Шостакович – Квартет № 8, тв. 110 (Ужгород, 1999), Transkarpatisches Streichquartett – E. Grieg – Quartett g-moll, op.27, P. Tschajkowsky – Quartett D-Dur, op.11 (Bad Durkheim, 2003), Transkarpatisches Streichquartett – A. Borodin – Quartett D-Dur , K. Orbelian – Quartett, A. Gavrilets – Quartett “Reminiscence”, M. Skorik –Melodie, Tanz, D. Schostakowisch – Polka, Komitas –S. Aslamazyan – Tanz, (Bad Durkheim, 2003), В. Моцарт – Квінтет для кларнету, 2-х скрипок, альта та віолончелі Ля мажор, тв. 581, Й. Брамс – Квінтет для кларнету, 2-х скрипок, альта та віолончелі Сі бемоль мінор, тв.115: В. Возняк (кларнет), (Ужгород 2003).

Літ.: [про Ю. Соколовського]: Koz E. Ukrainski skrzypek dziala charyyatywnie // Tygodnik Malopolska. № 30, 11 lutego 1996 – Str. 13.;  Ziemianin M. Oratorium w kwartecie // Gazeta Krakowska, 12 lutego 1997 r. . – Str. 14.; Maracha A. Jurij Sokolowski w Slomnikach  // Gazeta Miechowska, 14 maja 1997 r. – Str. 3.; Бунда І.С. Закарпатський струнний квартет // «Срібна земля, №48 від 12 грудня 1998 р. . – С. 12.; Попова Л. «Музичне сузір’я Закарпаття». Другий крок до слухача // Новини Закарпаття №№ 113-114 (1714-1715) від 7 червня 1999 р. – С. 12.;  Арканова Л. Класична четвірка // Новини Закарпаття 3 липня 2001 року, № 93 (2078). – С. 6.; Wahre Meister ihres Fachs. Transkarpatisches Quartett Uberzeugt im Gonnheimer Hofgut. – Rheinpfalz, 03.11. 2001 . – P. 5.; Семенова А.Н. Жемчужины Армении // Никогосян С.С. Армянский след. – Ужгород: Лира, 2003 . – С.95–98.; Попова Л. Грати єдиним відчуттям музики // Новини Закарпаття. 15 травня 2003 року, № 70 (2438) . – С.3.; Бунда С.П. З історії становлення струнно-смичкового мистецтва на Закарпатті // Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення. Збірка статей, есе про музичну культуру Закарпаття. – Ужгород: Карпати, 2005. – С.37.; Шуп’яна Т. Г. Кафедра камерного ансамблю та струнного квартету // Сторінки історії Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка. – Львів : Сполом, 2009. – С.165–166.

СТАНЬКО  Анна Володимирівна (нар. 28.03.1945) – українська піаністка, артистка камерного ансамблю, концертмейстер, педагог. Заслужена артистка України (1996). Почесний професор Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (2018).

Народилася в с. Хащеваня Сколівського району Львівської області. Закінчила Львівське музичне училище за спеціальностями “фортепіано” і “теорія музики” (1963). Навчалася у Ленінградській державній консерваторії ім. М. Римського-Корсакова [1968, фах “фортепіано” клас  професора Л. Калмикова; клас концертмейстерства Н.Клімантової, Ф.Бронштейн; клас камерного ансамблю Р. Чернобрової-Левіної]. У Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) розпочала працювати як концертмейстер на кафедрі скрипки (від 1971); на кафедрі камерного ансамблю та квартету (від 1978), професор (від 2004). Солістка (клавесиністка, органістка) Будинку органної та камерної музики у Львові (від 1990).  Студіювала  вищі курси гри на органі та клавесині (1990-1991, Цюріх, Мінськ, Москва, Казань), де брала участь у майстер-класах у м. Цюріх (Швейцарія) під керівництвом С. Ружичкової [Чехія], клавесин), м. Москва (Росія, керівник Л. Рассель [США], клавесин), м. Казань (Росія, керівник К. Стембрідж [Італія], клавесин).

Як піаністка, органістка, клавесиністка виступала в концертних залах Львова та Львівщини, України, республіках колишнього Союзу, Польщі з провідними музикантами – скрипалями: Народною артисткою України Л. Шутко (1977-1987, від Союзконцерту, Укрконцерту); з концертмейстером оркестру Варшавської філармонії П. Цегельським; з лауреатом Міжнародних конкурсів, скрипалькою А. Дзялак-Савицькою; з Львівськими камерними оркестрами “Perpetuum mobile” та “Академія”; Заслуженою хоровою капелою “Трембіта”, «Леополіс», «Віртуози Львова». Активна учасниця музикування  у складі дуетів, тріо, квінтетів із знаними львівськими музикантами: Б. Каськівим, О. Когут-Ванькович, Л. Чайковською, Т. Шуп’яною, О. Андрейко, Ю. Соколовським, О. Стецяк  (скрипалями), М. Карапінкою (альт), Х. Колессою, Т. Дем’янчик, Г. Жук-Вольф (віолончель), Н. Богдановою (флейта), М. Міхєєвим (домра). В репертуарі А. Станько твори світової класики, сучасної української  та західноєвропейської камерної музики. Вперше у Львові вокальні цикли Г. Малера прозвучали у виконанні О. Чібісова (вокал) і  А. Станько (фортепіано). У виконанні дуету О. Андрейко (скрипка) – А. Станько (фортепіано) прозвучали скрипкові сонати: А. Солтиса (2014, Українська камерна музика);  Є. Станковича, Й. Брамса, Е. Гріга (2014-2015, Вечір скрипкових сонат, слово мистецтвознавця: Н. Дика (доктор філософії, Ph.D), [запис на диск]) у Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську, Луцьку.  

А. Станько – першовиконавиця: А. Станько.  2 тріо «Малеріана» і П’єси (2009, А. Станько (фортепіано), О. Стецяк (скрипка), Г. Жук (віолончель));  Ф. Гендель.  Virgam virtutis /Арія  альта з ораторії “Dixit Dominus” (2017, конференція у ЛНМА);  М. Березовський.  Соната для скрипки і чембало (2019, конференція у  ЛНМА; 2020, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського). Фондові записи на Львівському радіо і телебаченні, Українському радіо  і телебаченні. Компакт-диски (Козаренко О. Ораторія “Страсті Господа нашого Ісуса Христа” [партія органу – А. Станько, 2001];  Козаренко О. “Шансон трісте” [партія органу– А. Станько, 2002]). А. Станько провадить концертну діяльність як концертмейстер, композитор, оранжувальник  з  народним хором учасників визвольних змагань, УПА та ветеранів праці  «Нескорені». 

Виховання високопрофесійних камерних виконавців основний напрям діяльності  професора А. Станько. Поміж  учнів класу – лауреати Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів:  С. Івахів, К. Головко, Л. Кочерова. Студенти виступають в кафедральних концертах, в музичних школах та музичних училищах, в храмах, в музеях Львова.

А. Станько – авторка науково-методичних праць з питань камерного ансамблю. Перевагу віддає вивченню духовної музики, розшифруванню та перекладу для клавіру партитур майстрів бароко – Г. Персела, А. Вівальді, Г.-Ф. Генделя, Й.С. Баха, Д. Перголезі. Авторка двох опусів “Малеріани”, написаних для камерних ансамблів на теми симфоній Г. Малера,  методичних розробок, де з-поміж останніх: “Розшифровка цифрованого басу: Г.-Ф. Гендель. Virgam virtutis /Арія  альта з ораторії “Dixit Dominus” (2017); “Методичні рекомендації до роботи над сонатою для скрипки і фортепіано fis–moll А. Солтиса” (2018, видано); “Розшифровка цифрованого басу та редакція Сонати для скрипки і чембало М. Березовського”  (2020, видано).  

Активна учасниця Всеукраїнських та Міжнародних конференцій Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, зокрема, з доповіддю «Концертний аспект інтерпретації скрипкових сонат Л. ван Бетховена за участі львівських камералістів»  / А.В. Станько // Міжнародна науково-творча конференція «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)» (Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка, 17 грудня 2020 року).

Список основних наукових публікацій Анни Станько

1. “Малеріана” як продовження традиції транскрипції / Анна Станько // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. Збірка статей [гол. ред.: Ігор Пилатюк; ред.-упоряд.: Ніна Дика]. – Вип. 24. Серія: Виконавське мистецтво. Книга 1. – Львів,
2. Шість церковних сонат Т. Альбіноні: до питання варіантності генерал-басу / Анна Станько // Камерно-інструментальні ансамбль: традиції та сучасний вимір. Матеріали  [тези]міжнародної науково-практичної конференції, 17 квітня 2013 р. /ЛНМА ім. М.В. Лисенка: [редкол.: І. Пилатюк – голов.ред., Н. Дика-відп. ред.]. – Львів, – 2013.
3. До питання басу контінуо: Г.Ф. Гендель «Virgam virtatis tuac” / Анна Станько // Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма (до 165-річчя ЛНМА імені М.В. Лисенка), 14 грудня 2017р., Львів. Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції [головн.ред.- І. Пилатюк; наук. ред.-упор.- Н. Дика]. – Л., 2017.
4. Деякі музично-стильові особливості камерно-інструментальних творів Адама Солтиса / Анна Станько // Матеріали [Тези] Всеукраїнської наук.-практичної конференції «Камерний простір Львівщини: постаті та факти», 25 квітня 2018 року, Львів (до 175-річчя  діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка) [головн.ред.- І. Пилатюк; наук. ред.-упор.- Н. Дика]. – Л., 2018.
5. Нове бачення розшифрованого цифрового басу сонати для скрипки і чембало М. Березовського  / Анна Станько // Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (до 175-річчя  діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка). Матеріали [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції 20 листопада 2019 року [головн. ред.- І. Пилатюк; наук. ред.-упор.- Н. Дика]. Львів, 2019.

ЗАЛЄСЬКА Роксоляна Степанівна (нар. 06.07.1938) – українська віолончелістка, камералістка, педагог. Почесний професор Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (2018).

Народилася у Львові. Вихованка Львівської віолончельної школи: навчалася у Львівській музичній школі-десятирічці (1956, клас віолончелі Є.Е. Шпіцера, а також навчалася у  П.С. Пшенички, О.І. Березовського, М.О. Брейтмана, В.С. Корнієнко,). Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка (1961, клас професора Є.Е. Шпіцера). На викладацькій роботі у Львівській державній консерваторії імені М. Лисенка (тепер – Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка)  від 1961 року. Струнний квартет у складі: Г. Павлій (скрипка), Ю. Онищенко (скрипка), Н. Вишневська (альт), Р. Залєська (віолончель) знайомив меломанів з новими камерними творами українських, західноєвропейських композиторів (В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен, Е. Гріг та ін.). Впродовж 15 років активно концертувала у складі фортепіанному тріо – Л. Крих (фортепіано), Л. Цьокан-Савицька (скрипка), Р. Залєська (віолончель). В репертуарі колективу особливої уваги заслуговує цикл “Бетховенські фортепіанні тріо”, а також  концерти з камерних творів радянських композиторів, чеської камерної музики і т. ін. Чільне місце в репертуарній політиці ансамблю посіли твори західноукраїнських композиторів : В. Барвінського, С. Людкевича, Р. Сімовича, Й. Кофлєра, В. Флиса. Першовиконавці Фортепіанного тріо С. Людкевича: збереглися ноти з посвятою: “Бездоганним першим виконавцям цього трія (Фа-дієз мінор) в цілости без ніяких пропусків. Вдячний автор – С. Людкевич. 25.XI. 1964 р.”. Концерти проходили в консерваторії, в Університеті культури, музичному лекторії, музичних школах Львівської області. Ансамбль постав ініціатором серії передач на Львівському телебаченні. Збереглися записи на Львівському Радіо.

Виступи студентів класу професора Р.С. Залєської з  програмами, які представляють кращі взірці української і західноєвропейської музики, відбувалися щороку, де з останніх: виступ у програмі Шостого концерту «Музична палітра камерних імпресій» в рамках творчого проекту «Камерна музика в музейному інтер’єрі» в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського (2020, Львів), а фахова праця творчого керівника – професора Р.С. Залєської відзначена Подякою і Грамотою. Ювілейна хода Фестивалю «Антологія української камерно-інструментальної музики» (до 30-річчя незалежності України, до 70-річчя кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка) відбулася в експозиції малярських шедеврів геніального українського експресіоніста Олекси Новаківського (1872-1935) (15-16 грудня 2021 року, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського, Львів). Завдяки старовинному фортепіано – антикварному кабінетному роялю «J. FRITZ & SOHN, WIEN» з дому Родини Колесс (дар Роксоляни Степанівни Залєської – професорки кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка) стало можливим проведення такого величного заходу у середовищі Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського, одного з найцікавіших історико-культурних осередків Львова.

Поміж  учнів Р.С. Залєської  – лауреат Міжнародних конкурсів – піаністка Юлія Тализіна (Божик).

Науково-методична діяльність  Р. Залєської представлена у статтях до наукових збірок Національного товариства імені Шевченка, на сторінках журналу “Музика” (“Листування Ф. Колесси та Кл. Квітки”, “Спільність мистецьких уподобань. Б. Барток і Ф. Колесса”).  Р. Залєська – член редакційної колегії видання збірки “Родина Колессів в духовному та культурному житті України”. У книжці Л. Кияновської “Син сторіччя Микола Колесса”. Монографія. Львів: вид-во НТШ, 2003. 496 с.  опубліковано нарис Роксоляни  Залєської “Спогади про вуйка Миколу”.

Р. Залеська учасниця Всеукраїнських та Міжнародних конференцій, де виступила з доповідями, зокрема: «Стильові особливості Сонати для скрипки та фортепіано D-moll оp.9  Кароля Шимановського» у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Камерно-інструментальний ансамбль: історія і сучасність» (7 грудня 2011, Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка);  «Піаністка Дарія Колесса-Залєська: новий погляд на педагогіку» у Міжнародній науково-практичній конференції (17 квітня 2013 року, Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка); «Мистецький портрет знаної камералістки Дарії Залєської-Колесси в спогадах, світлинах, рецензіях» у Міжнародній науково-творчій конференції «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (20 листопада 2019 року, Львів,    ЛНМА імені М.В. Лисенка);  «Камерно-інструментальні ансамблі Л. ван Бетховена в репертуарній політиці львівських фортепіанних тріо» у Міжнародній науково-творчій конференції «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х рокових від дня народження Л. ван Бетховена» (17 грудня 2020, Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка).

АНДРІЄВСЬКА Вікторія Вадимівна (нар. 09.05.1953) – українська скрипалька, концертмейстер, камералістка, педагог. Кандидат мистецтвознавства (2010). Доцент (2013).

Народилася у Львові. Закінчила Львівську середню спеціалізовану музичну школу імені С. Крушельницької  (1971, клас скрипки Г.О. Дяченко) і Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (1976, клас скрипки професора О. П. Деркач). На кафедрі камерного ансамблю та квартету працює від  1976 року:  концертмейстер, згодом – провідний концертмейстер, викладач класу камерного ансамблю (від 1984) і також квартетного класу (від  2002). У 2010 році захистила кандидатську дисертацію «Камерно-інструментальний ансамбль у творчості львівських композиторів ХХ століття».

Учасниця багатьох Конкурсів та Фестивалів камерної музики на теренах України та за її межами. Близько 15 років активно концертувала у дуеті з піаністкою Ніною Заїкіною. В. Андрієвська – авторка творчих проєктів «Камерна музика львівських композиторів» (від 2004) і «Ремінісценції камерного світу» (від 2016): вечори камерно-інструментальної музики відбулися в концертних залах Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка,  факультету мистецтв ЛНУ ім. І. Франка, ЛДМУ ім. С. Людкевича, ЛССМШ ім. С. Крушельницької.

Студенти класу доцента В. Анрієвської активні учасники концертного життя краю. Відбулося близько 30 концертів (впродовж 2008-2018 рр.), де у виконанні студентських ансамблів класу В. Андрієвської прозвучали твори  В.А. Моцарта, Л. ван Бетховена, Й. Брамса, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Е.Лало, С. Франка, Н. Гаде, А.Дворжака, З. Фибиха, Е. Гріга, М. Бруха,  М.Равеля,  В.Новака, Ф. Діліуса, Е. Донаньї, Х. Туріна, Д. Мійо, Б. Бартока, Г.Малера, Мел Боні, Ніно Рота, Ребеки Кларк та Дм. Шостаковича, А. Бабаджаняна. Чільне місце в концертних програмах присвячено творчості українських композиторів –  М. Тіца, Й. Сука, М. Скорика, В. Камінського, О. Криволап, А. Станько, Р. Цися, С. Гаврилюка. Прем’єрним вважається виконання – Р. Цись. Тріо для скрипки (К. Цись ), альта (С. Гаврилюка) та  фортепіано (Д. Микитина) (2017, Львівська філармонія, Авторський вечір Р.Цися).

Поміж  учнів класу доцента В. Андрієвської – лауреати, зокрема : Т. Довганик (альт) та А. Ящук (фортепіано) (2007, Київ–Ворзель, Україна;  Міжнародний конкурс «Мистецтво ХХІ століття» ІІ премія в номінації «камерний ансамбль»); О.Масляєва (фортепіано), Л.Чистякова (скрипка), О.Біла (альт), К.Мейснер (віолончель) (2009, Львів, Україна; І Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів; Диплом); випускник А.Остапчук (скрипка) здобув лауреатство Конкурсу квартетів у м. Лугано (Швейцарія).

В.Андрієвська незмінна учасниця та доповідач Всеукраїнських та Міжнародних конференцій, де з-поміж останніх: Міжнародна науково-практична конференція “Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір” (2016, Львів); Міжнародна науково-практична конференція «Сторінки камерно-інструментального виконавства : українська та світова парадигма» (2017, Львів); Всеукраїнська науково-практична конференція «Камерний простір Львівщини : постаті та факти» (2018, Львів); Міжнародна науково-творча конференція «Знакові постаті еамералістики: до ювілейних дат» (2019, Львів); Міжнародна науково-творча конференція «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування XIX-XXI cт. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена) (17 грудня 2020 р., Львів).

В. Андрієвська – авторка 14 статей [10 з яких у фахових виданнях].

Список основних наукових публікацій Вікторії Андрієвської 1. Фортепіанний квартет М. Колесси (до проблеми образно-композиційної єдності) /Вікторія Андрієвська // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського, Вип. 47, Київ-2005.

2. Фортепіанне тріо Нестора Нижанківського в контексті розвитку жанру в українській музиці ХХ ст. /Вікторія Андрієвська // Вісник Прикарпатського університету: Івано-Франківськ: Плай, 2006. – Вип. ІХ.

3. Камерно-інструментальна творчість польських композиторів Львова першої половини ХХ ст. /Вікторія Андрієвська // Музикознавчі студії Ін-ту мистецтв Волинського національного університету ім. Лесі Українки та Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського: Зб. наук. праць. –Луцьк, 2011.

4. Камерний ансамбль у творчості львівських композиторів 1990-х років /Вікторія Андрієвська // Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка, вип. 27. – Львів: Сполом, 2012.

ВАКУЛА Наталія Остапівна (нар. 1970) – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог, музикознавець.  Доцент (2013). Кандидат мистецтвознавства (доктор філософії, Ph.D) (2007). Дипломант та учасник численних міжнародних і всеукраїнських конкурсів та майстер-класів. Доцент кафедри камерного ансамблю та квартету, доцент кафедри загального та спеціалізованого фортепіано, концертмейстер Львівської національної музичної академії імені М. В.  Лисенка.

Народилася у місті Снятин Івано-Франківської області. Музичну освіту здобувала у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім.  С. Крушельницької (клас фортепіано Л.В. Голембо, Ю.П. Кирейчука). Закінчила Вищий державний  музичний інститут імені М. В. Лисенка (1994, клас професора Л.Ю. Крих) з кваліфікацією: викладач фортепіано, концертний виконавець, артист камерного ансамблю, концертмейстер; асистентуру-стажування  (1999,  клас професора М.Ю. Крих-Угляр).

Від 1992 року працює концертмейстером на кафедрі дерев’яних та ударних інструментів і кафедрі скрипки Львівської національної музичної академії імені М. В.  Лисенка. На кафедрі камерного ансамблю та квартету ЛНМА іменні М.В. Лисенка – від 2015 року.  У 2007 році захистила дисертацію на тему «Інструментальні концерти львівських композиторів у ментальному просторі Галичини (1970-2000 рр.)» (науковий  керівник – доктор мистецтвознавства, професор Н. В. Швець-Савицька).

Студенти класу доцента Н. Вакули активні учасники музичних проєктів Академії та сольних концертів, щорічних фестивалів кафедри камерного ансамблю та квартету та концертних вечорів. Н. Вакула – ініціатор та автор концертної програми «Музична подорож до Норвегії». Звання  Лауреата III премії та Бронзову медаль Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів імені В. П. Повзуна здобуло студентське тріо «Sonore» у складі: А. Шевченко, О. Майбороди, Б. Сенюри (творчий керівник – доцент Н. Вакула) (2016, м. Одеса, Україна); Фортепіанне тріо «Sonore» стало Лауреатом Другого відкритого фестивалю-конкурсу музичного мистецтва «Харківські асамблеї» (2017,  Харків, Україна).

Науково-педагогічне  стажування Н. Вакула пройшла на кафедрі музичного мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. І. Франка (2010, 2015, Львів); на кафедрі спеціального фортепіано Львівської національної академії імені Миколи Лисенка (2020, Львів). Проводить наукове керівництво дипломними та магістерськими працями;  виступає з доповідями на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та міжвузівських конференціях  та семінарах. Н. Вакула – авторка статей у наукових збірниках, щорічних публікації тез у науково-методичних збірках кафедри.

Список основних наукових публікацій Наталії Вакули

1. Соната–фантазія для кларнета та фортепіано Джона Айреленда в контексті розвитку камерної музики для духових інструментів / Наталія Вакула // Міжнародна науково-творча конференція «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат» до 175-річчя діяльності ЛНМА імені М. В. Лисенка,  20 листопада 2019 року., Львів. 2019.

2. Соната для кларнета фортепіано Франсіса Пуленка: деякі аспекти ансамблевого виконання / Наталія Вакула // Вектори розвитку загального та спеціалізованого фортепіано у форматі вищої музичної освіти України. – Збірник статей. – Львів.  2019.  – С.176-186.

ДИКА Ніна Орестівна (нар.14.01.1963) – українськапіаністка, музикознавиць, концертмейстер, камералістка, педагог. Кандидат мистецтвознавства  (доктор філософії, Ph.D) (2001). Доцент (2004). Член Наукового товариства імені Шевченка (від 2006). Нагороджена Медаллю «За служіння мистецтву» (2020).

Народилася в м. Стрий Львівської області. Навчалася в Дрогобицькому музичному училищі на фортепіанному і теоретичному відділах. Закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім. М.  Лисенка (1986, [клас Народного артиста УРСР, професора О.Р. Криштальського; камерний ансамбль: клас Л.І. Цьокан-Савицької, концертмейстерство: клас О.В. Бонковської].  Навчалася в асистентурі-стажуванні кафедри «Камерний ансамбль» [1991, клас професора І.С. Царевич]  і аспірантурі кафедри «Історія української музики та народної творчості» Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського (1992).

Працювала концертмейстером Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (1986-1988; 1992-1993). В 1993-1997 роках – викладач відділу фортепіано і камерного ансамблю Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат імені С. Крушельницької.  Впродовж 1993-1998 – викладач,  від 1998 – ст. викладач Вищого Музичного Інституту ім. М. Лисенка, від 2002 – доцент кафедри загального та спеціалізованого фортепіано Львівської державної музичної академії імені М.В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка). На кафедрі камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка – від 2008 року. Член редколегії наукового рецензованого видання «Наукові збірки ЛНМА ім. М.В. Лисенка» (від 2016).

Захистила кандидатську  дисертацію«Камерно-інструментальний ансамбль в Україні. Творчість і виконавство (1960-1980 рр.)» [науковий керівник – доктор мистецтвознавства Алла Терещенко. – К., 2001]. Наукове стажування пройшла у відділі музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Національної Академії Наук (2010, 2015, 2018, Київ); науково-педагогічне  стажування – на Факультеті культури і мистецтв, кафедрі музичного мистецтва, ЛНУ імені І. Франка (2017, Львів); у рамках Міжнародного музикознавчого семінару «Музикознавче слово в інформаційному контенті  (пост)сучасності» (11-17 червня 2018 року, Одеса [Cертифікат]). Ніна Дика запрошена міжнародним музикознавцем-експертом Міжнародного Конкурсу-Фестивалю «Резонанси» (2016, 2018, Париж, Франція). Науково-педагогічне стажування за фахом «культура і мистецтво» Н. Дика пройшла в Куявському університеті (19 жовтня – 27 листопада 2020 року, м. Влоцлавек, Республіка Польща;  Сертифікат №CSI 192707-KSW FROM 27.11.2020).

Автор проєктів: «Камерна музика у музейному інтер’єрі» (від 2008, 9 концертів),  «Грудневі вечори» (від 2008, 9 концертів); «Незабутні постаті» (2018), «Камерна музика в гостях у юного слухача». Автор проєкту  Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики» (2021, Львів) (у співавторстві з Тетяною Слюсар). Співавторка Х Фестивалю “Велика Коляда” (2009, Львів). Вступне слово музикознавця Н.Дикої звучало у численних мистецьких проєктах:  К. Сен-Санс. «Карнавал звірів», «Микола Лисенко (1842-1912)» (до 170-річчя з нагоди дня народження та 100-річчя від дня смерті) (обидва у Львові), «Сім Слів Спасителя на Хресті», «Вечір пам’яті Олександра Тищенка» (обидва в Києві). Студенти класу Н. Дикої активні учасники концертних програм і фестивалів камерної музики: у їхньому виконанні відбулися львівські прем’єри камерних творів В.Губи, В.Камінського, Г.Ляшенка, П.Гриняєва.

Н.Дика -авторка радіопередачі «Квартет імені Леонтовича» (1991, Київ). Рецензент авторефератів дисентацій, посібників, методичних розробок,  програм для вищих навчальних закладів, дипломних робіт; керівник науковими роботами аспірантів, бакалаврів, магістрів.

Модератор наукових конференцій (15), де з-поміж останніх: Міжнародної науково-творчої конференції «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)»(17 грудня 2020 року,Великий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка,  Львів).

Учасниця Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій, відкритих круглих столів. Автор науково-музикознавчих  публікацій (понад 70).

Список основних наукових публікацій Ніни Дикої

Участь в колективній Монографії:

1. Szymanowski Quartet: 20-ліття творчої діяльності /Ніна Дика // «Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: Музичні родини на перехресті культур». Колективна монографія / Ред.- упоряд. О.І. Полячок. – Кропивницький : Видавець Лисенко В.Ф., 2019. –  С. 378-381 (заг. обсяг:  664 с.: іл.)   ISBN 978-617-7197-94-1
2. Олександра Деркач /Ніна Дика // Львівський камерний оркестр «Академія» 50+10: монографія-альбом / Артур Микитка, Ігор Пилатюк.. – Львів: Реєстр – 7, 2021.  – С. 34-35 (заг. обсяг:  200 с., іл.)      УДК 7я8. 472 ;  М 59

 Статті:

1. Камерна культура 60 – 70-х років ХХ ст. на Україні /Ніна Дика // Українське Музикознавство. – К., 1993. – Вип.1. – С.191-200.

2.  Львівська школа камерно-інструментального виконавства /Ніна Дика // Наукові записки Тернопільського держ.педаг.університету ім. В. Гнатюка. – Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль, 1999. – №2(3). – С. 89-94.

3. Камерно-інструментальна ансамблева культура України (60-80-ті роки ХХ ст. /Ніна Дика // Мистецтвознавство: Кн.2. – IV Міжнародний конгрес україністів: Доповіді та повідомлення. – Одеса-Київ, 2001. – С. 291-315.

4. Творча діяльність українських камерно-інструментальних ансамблів: тріо в 70-80-х роках /Ніна Дика //Молоде музикознавство: Зб. статей. – Львів, 2002. – Вип. 7. – С.111-120.

5. Квартетне виконавство у Львові /Ніна Дика // Музикознавча україністика: Зб. наук. статей. – Київ-Івано-Франківськ, 2008. – Вип.2. – С. 304-311.

6. Квартет імені Лисенка /Ніна Дика // Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір (до 160-річчя ЛНМА ім. М.В. Лисенка): тези міжнародної науково-практичної конференції 17 квітня 2013 року/ ЛНМА ім. М.В. Лисенка; [Редкол.: І. Пилатюк – гол. ред.,  Н. Дика – відпов. ред.] – Львів, -2013.- С. 91-96.

7. Мистецький проект “Маловідомі жінки – композитори” /Ніна Дика // «Дзвін», часопис Національної спілки письменників України, число 2, 2013 р., №2 (820) лютий, 2013 р., С.154-156.

8. Квартет імені Лисенка /Ніна Дика // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка [Ред.: Ігор Пилатюк, науковий ред.- упорядник.: Ніна Дика]. – Львів, 2013.- 340 с.- Випуск 31: Виконавське мистецтво. «Камерно-інструментальний ансамбль, історія, теорія, практика»., С. 229-235.

9. Рефлексії «Віолончельної Пекторалі» у Львові /Ніна Дика // «Культура і життя»: загальнодержавна українська газета.,  № 23 (4543) 7 червня 2013 р., С. 6.

10. Квартет  імені Лисенка /Ніна Дика // «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір»: Матеріали [Тези] міжнародної науково-практичної конференції: 17 квітня 2013 р., /ЛНМА ім. М.В. Лисенка ; [Редкол.: І.Пилатюк – головн. ред., Н.Дика – редактор-упорядник].- Львів,- 2013.- С. 91-96.

11. Український простір музикування: Квартет імені М. Леонтовича /Ніна Дика // Українська музична культура на сучасному етапі: трансформація традиційних і академічних форм : Збірник  матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 24-25 квітня 2013 р., м. Івано-Франківськ.,  видруковано  в Друкарні «Фоліант», С. 226-229.

12. Камерні обрії виконавської творчості Зенона Дашака /Ніна Дика // Стрийська дитяча музична школа  ім. О. Нижанківського: історія та сучасний вимір: матеріали Міжнародної  науково-теоретичної конференції (до 100-ліття  Стрийської дитячої музичної школи ім. О. Нижанківського [ред. кол.: Ігор Пилатюк – гол. ред., Ніна Дика – ред. упоряд.] Стрий, – 2013 р. 7 червня 2013 р., – С. 268-280.

13. Василь Барвінський і сьогодення (до 125 річчя від дня народження) /Ніна Дика //«Дзвін», щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Національної Спілки письменників України, число 5-6., 2013р., – С.174-175.

14. Віолончельна Пектораль /Ніна Дика // «Дзвін»,  щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Національної Спілки письменників України №8 (838) серпень 2013 р., С. 157-158., + іл., фото.

15. Фрески музичного Львова /Ніна Дика // «Дзвін»., щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Національної  Спілки письменників України., (817-818) число 11-12, 2012 р., – С.164-166.

16. Данина шани, вдячності і пам΄яті Василеві Барвінському /Ніна Дика // «Солоспів»., культурно-мистецький часопис кафедри сольного співу Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка №1 (11), січень-лютий-березень 2013 р., – С. 5-6.

17.  Погляд крізь призму часу (до 90-річчя від народження Олександра Тищенка) /Ніна Дика //«Дзвін»., щомісячний літературно-політичний часопис Національної Спілки письменників України., №9 (839) вересень 2013 р., Львів., – С.151-155.

18.  Рефлексії «Музичних імпресій» у Львові /Ніна Дика // «Солоспів»., культурно-мистецький часопис кафедри сольного співу Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка №3 (13), вересень-жовтень- №4 (14) листопад – грудень 2013 року., Львів,- С.8-9.

19.  Людина дивовижного пророцтва  /Ніна Дика // «Музика»., науково-популярний журнал Спілки  композиторів  України Всеукраїнської музичної спілки., №5 (395), 2013 р., С. 46-51.

20. Мистецька імпреза: вшанування ювілейних дат М. Лисенка 1 грудня 2012 р. /Ніна Дика // «Вісник НТШ» / Інформаційне  видання Світової ради Наукових товариств ім. Т. Шевченка / 140 років Наукового товариства ім. Т. Шевченка.,  Львів,  весна-літо, 2013 р., – С. 98.

21. “Гармонії світу” ( Н. Литвинова, Л. Піскун, І. Комарова, С. Шольц) /Ніна Дика // Енциклопедія сучасної України., Том 12 [Кал-Киї]., Київ – 2012, Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії України., – С.550 і фото.

22. Квартет ім.  К. Шимановського (В. Микитка, Г. Котув, А. Бєлов, С. Сєнявські) /Ніна Дика // Енциклопедія сучасної України., Том 12 [Кал-Киї]., Київ – 2012, Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії України., – С. 550-551 і фото.

23. Квартет ім. Леонтовича (Ю. Мазуркевич, Ю. Харенко, В. Пантєлєєв, Б. Дев’ятов) /Ніна Дика // Енциклопедія сучасної України., Том 12 [Кал-Київ]., Київ – 2012, Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії України., С.551 і фото.

24. Квартет “Мелодія” (М. Андрухів, О. Когут-Ванькович, О. Петрашек, Р. Фесюк) /Ніна Дика // Енциклопедія сучасної України., Том 12 [Кал-Киї]., Київ – 2012, Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії України., С.552 і фото.

15. Квартет “Klassik–Modern” (М. Семчишин, Р. Сокрута, В. Мегеден, С. Канчалаба-Швайковська) /Ніна Дика // Енциклопедія сучасної України., Том 12 [Кал-Киї]., Київ – 2012, Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії України., С.551 і фото.

16. Український простір музикування: Квартет імені М. Леонтовича /Ніна Дика // Українська музична культура на сучасному етапі: трансформація традиційних і академічних форм : Збірник  матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції: 24-25 квітня 2013 р., м. Івано-Франківськ.,  видруковано  в Друкарні «Фоліант», – С. 226-229.

17. Фортепіанні тріо Володимира Губи /Ніна Дика // Музична україністика: сучасний вимір: Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства, професора М. Гордійчука / Ред.- упорядник  І. Сікорська.- Київ., 2012. – вип. 4. – С. 231-236.

18.  Майстер часу /Ніна Дика // «Дзвін». Щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Національної Спілки письменників України № 8 (814) серпень 2012., Львів, – С. 157-158, і ілюстр.

18. Лисенкові ювілейні святкування у Львові /Ніна Дика // Українська музика. Науковий часопис. Щоквартальник / голов. ред. І. Пилатюк. – 2012. – Львів, 2012. – С. 37-40.

19. SZYMANOWSKI QUARTET та друзі /Ніна Дика // ZAXID.NET., 24.09 2012., 3с.;

20. «…те, що він творить, залишиться для нащадків…» // Musik-review Ukraine., /http://m-r.co.ua/mr/mr.nsf/0/7C48C212E3AFDEDCC2257A8B006E9B30?OpenDocu…03.10.2012;

21. SZYMANOWSKI QUARTET та друзі / Дика Ніна  // Musik-review Ukraine., 25 вересня 2012 року., вівторок.

22. Пам’яті Олександра Тищенка /Ніна Дика // Культура і життя. Загальнодержавна українська газета № 48 (4516) від 30 листопада 2012 року., С. 7, ілюстр.

23.  V Miedzynarodowy festiwal muzyki kameralnej “SZYMANOWSKI QUARTET” I przyjaciel / Dyka N.O.// Kurier Galicyjski* 16-29 listopada 2012 nr 21 (169)., s.15.

24. Камерний простір Кароля Мікулі: до питання збагачення навчально-педагогічного репертуару в класі загального та спеціалізованого фортепіано /Ніна Дика // Загальне та спеціалізоване фортепіано в процесі формування музиканта–професіонала : Матеріали Наукового семінару 11.12.2013 р., Львівська Національна Музична Академія імені М. В. Лисенка.

25. До проблеми усвідомлення поняття народного в українській музиці (на матеріалах камерно-інструментальної творчості В. Сильвестрова, М. Скорика, Є. Станковича, В. Губи, В. Камінського) /Ніна Дика // Інноваційні технології у викладанні дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» : Матеріали науково-практичної конференції 10-11 жовтня 2013 р., Львівський Медичний Університет  ім. Данила Галицького.

26. Високе Відродження в звуках і камені /Ніна Дика // Палладіо. Вплив у Східній Європі : Тези [українською і італійською] Міжнародної науково-практичної конференції (Львів,  8 квітня 2016 р.) // НУ «Львівська Політехніка» до 500-річного ювілею видатного архітектора італійського Відродження Андреа Палладіо // укладач: О.І. Ремешило-Рибчинська. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. – С. 34-37 (заг. обсяг – с. 64).

27.  Камерний простір Лесі Деркач / Дика Ніна Орестівна // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. Чис. 1 (53) / [голов. ред. Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. – Київ, 2016. –  С. 87 – 96.

28. Усіх об’єднала українська музика: рефлексії ІІІ Міжнародного конкурсу-фестивалю п’яністів «Резонанси» в Парижі /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис [головний ред.: І. Пилатюк]. – Львів: [ЛНМА імені М.В. Лисенка], – Щоквартальник. – ISSN 2224-0926. – 2016. – число 4 (22). – С.135-137 з іл.

29.  Музика доби Високого Відродження: від минувшини до сьогодення / Дика Ніна // Антропний принцип в контексті актуальних проблем філософії науки : Матеріали [тези] Всеукраїнської науково-практичної конференції  (Львів – 15-16 грудня 2016 р.) / з нагоди 15 річчя кафедри філософії та економіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.- Львів, 2016. – С. 47-52.

30. Програмність камерно-інструментальної спадщини І. Соневицького (на приклад і «Мініатюр» для флейти, гобоя, ударних і фортепіано /Ніна Дика // Музикознавчий  універсум  молодих: Матеріали [Тези] Міжнародної наукової конференції [текст]: 1-2 березня 2017 р. / ЛНМА імені М. В. Лисенка. – Львів. Видавець Т. Тетюк, 2017.  – С. 52-54.

31. Квартет імені Кароля Шимановського в річищі традицій камерного музикування /Ніна Дика // Збірник наукових статей за матеріалами Міжнародної наукової конференції присвяченої 155-річниці з дня смерті Кароля  Ліпінського (Вірлів-Золочів, 16 грудня 2016 р.) [відп. редактор – Анна Коржева].

32.  Гортаючи мистецькі сторінки ІІІ Фестивалю «Камерні вечори в Академії» /Ніна Дика // (4-19 квітня 2017 року) // Ел. носій: САЙТ ЛНМА імені М. В. Лисенка 9.05. 2017 року.

33. До питання реконструкції мистецько-психологічного портрету камералістки Тетяни Шуп’яної /Ніна Дика // Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма : Тези Міжнародної науково-практичної конференції [головн. ред. – Ігор Пилатюк., наук. редактор-упорядник – Ніна Дика], 14 грудня 2017 року., Львів. – С. 63-66.

34.  Мистецькі горизонти музичного Львова: «Віртуозне тріо» у панорамі ХХХV Міжнародного фестивалю «Віртуози» /Ніна Дика // Українська музика. Щоквартальник. Число 1 (23), 2017. – С.164-165.

35.  Шуп’яна Тетяна Григорівна /In memoriam / Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис / [засн. ЛНМА імені М.В. Лисенка, головн. ред. І. Пилатюк]. – Львів: [ЛНМА імені М.В. Лисенка], 2017. – Число 3 (25) 2017. –  С.183-185. –  Щоквартальник. – ISSN 2224-0926.

36. Мистецькі горизонти музичного Львова: «Віртуозне тріо» у панорамі ХХХV Міжнародного фестивалю «Віртуози» /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис [головний ред.: І. Пилатюк]. – Львів: [ЛНМА імені М.В. Лисенка], 2017 – Щоквартальник. – ISSN 2224-0926. – Число 1 (23) 2017. – С.164-165.

37. In Memoriam: Василь Пилип’юк (10 січня 1950 – 18 листопада 2017) /Ніна Дика // Українська музика: Науковий часопис/ [головн. ред. І.Пилатюк]. – Львів: [ЛНМА імені М.В. Лисенка], 2018. – С.143-145. (заг. обсяг 148с.) – Щоквартальник. – ISSN 2224-0926/ – 2018, число 1(27).

38. Камерний простір Тетяни Шуп’яної /Ніна Дика // Музичне мистецтво ХХІ століття – історія, теорія, практика: збірник наукових праць інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка /[загальна редакція та упорядкування А. Душного]. – Дрогобич – Кельце – Каунас- Алмати: Посвіт, 2018. ISSN 2518-721X; УДК 78.01 (08).  – Вип. 4. – С. 338-344.

39. Постать Зенона Дашака – камераліста у дзеркалі епохи (до 90 роковин від дня народження) /Ніна Дика // Художня культура і мистецька освіта: традиції та сучасність: Зб. матеріалів Міжнародної науково-творчої конференції., Київ, 20-21 листопада 2018 року. Київ: НАКККІМ, 2018. – С. 95-98. (заг. обсяг – 516с.).

40. Музичне свято науки /Ніна Дика // «Дзвін» : щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис Національної спілки письменників України. Рік заснування 1940р., Львів., № 5 (883), травень 2018. – С. 192-195 з ілюстр. і поезією Надії Черкес – «Над фортепіано», «Клавіші тиші», «У звуках рим…», «Концерт» //  рубрика  «З калейдоскопу подій». – (заг. обс. – 258с.).

41. Ще одна сторінка в історії кафедри загального та спеціалізованого фортепіано / Ніна Дика // Сайт: conservatory.lviv.ua (05.03.2018р., Новини).

42.  “Solotto Musicale Italiano” в панорамі ХХХVI Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози» /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис [головн. редакт. І. Пилатюк]. – Львів: [ЛНМА імені М.В. Лисенка], 2017. – 184с. – Щоквартальник. – ISSN 2224-0926. – Число 4 (26) 2017. – С.154-157.

43. Панасюк (у заміжжі – Бонковська) Оксана-Лідія Володимирівна (1938-2005) / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., – Т.5. – С. 59.

44. Павленко Олена Федорівна / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія ., – Т.5. – С. 18.

45. Пижик Ірина Георгієвна / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., – Т.5. – С. 186.

46. Пилатюк Анастасія Ігорівна / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., – Т.5. – С. 187-188.

47. Пилатюк Назарій  Ігорович / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., – Т.5. – С. 189-190.

48. Поляк Іда Зиновіївна / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., – Т.5. – С. 357-358.

49. Попіль Маркіян Маркіянович / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., Т.5. – С. 374.

50. Попіль Маркіян Михайлович / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., Т.5. – С. 374-375.

51. Попіль (Нижник) Оксана Андріївна / Дика Ніна // Українська Музична Енциклопедія., Т.5. – С. 375-376.

52. Мирослав Скорик і музика Львова  /Ніна Дика // Дні музики Мирослава Скорика (16 вересня 2018 року, Львівська філармонія, Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова. Диригент: Сергій Бурко / рецензія на ПОРТАЛІ : Music-review | m-r.co.ua|mr|mr.

53. Тетяна Шуп’яна: мистецькі обрії львівської камералістки /Ніна Дика // Міжнародний науковий форум «Музикознавчий універсум молодих (27 лютого – 2 березня 2018 року), ЛНМА імені М.В. Лисенка // Наукове видання: Тези. – Львів: Видавець Т. Тетюк, 2018. – С. 37-40 (заг. обс. – 148с.).

54. «Буковинське капричіо» Олександра Яковчука: до питання жанрових пріоритетів раннього періоду творчості композитора  / Дика Ніна Орестівна // Курс загального та спеціалізованого фортепіано як один із базових компонентів навчального процесу в музичних освітніх закладах України: Матеріали [Тези] Регіональної науково-методичної конференції / Упоряд. О. Гнатишин. – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2018. – С. 32-35 (заг. обсяг- 60с.).

55. Квартет імені Кароля Шимановського в просторі сучасного камерного музикування / Дика Ніна Орестівна // Україна-Польща: діалог культур (Ukraina – Polska: dialog kultur) : Зб. матеріалів  [Тези] Міжнародного наукового симпозіуму (м. Київ, 19-21 квітня 2018 р. – К.: ІКНАМ України, 2018. – С. 72-74., (заг. обсяг. – 115 с.). // СЕРТИФІКАТ.

56.  Жанр мініатюри у творчості Ігоря Соневицького: на прикладі «Мініатюри І» для флейти, гобоя, ударних і фортепіано (до 90-ліття від дня народження І.М. Соневицького) / Дика Ніна // Вектори розвитку загального та спеціалізованого фортепіано у форматі вищої музичної освіти України : збірник статей. Львів, 2019.  УДК 78.421 – С. 60-72  (заг. обсяг –  236с.).

57. Скрипалька Лідія Цьокан-Савицька і Львівське фортепіанне тріо: віхи творчості / Дика Ніна // Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (до 175-річчя діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка) / “SIGNIFICAT PERSONS OF CHAMBER MUSIC STUDIES: TOWARDS THE ANNIVERSARY DATES”.  ABSTRACTS of the International scientific and creative conference (November 20, 2019., Lviv, Ukraine):  матеріали [ТЕЗИ]  Міжнародної науково-творчої конференції /20 листопада 2019 року, Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка). –  С.113-117 (заг. обсяг: 172 с.) / Проведено  разом: Львівська національна музична академій імені М.В. Лисенка, Кафедра камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка і UNIWERSYTET RZESZOWSKI; KOLEGIUM HUMANISTYCZNYCH; INSTYTUT MUZYKI., УДК 78.491    З-71.

58.  Жанрово-стильові особливості циклу «Мініатюри І» для флейти, гобоя, ударних і фортепіано Ігора Соневицького / Дика Ніна // Українська музика : науковий часопис, Львів : ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2019.  С.86 – 95 (заг. обсяг – 136с.). – Щоквартальник. 2019, число 1 (31). – ISSN 2224-0926,  DOI: 10.33398/2224-0926-2019-31-1.

59. Українська музика в Парижі. V Міжнародний конкурс-фестиваль піаністів «Резонанси» /Ніна Дика // «Дзвін»: література та мистецтво [щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСП України]. № 7-8 (897-898), липень-серпень 2019 р. – С. 300-306 з ілюстр. (заг. обсяг: 312 і іл.).

60. Камерні рефлексії Львівського фортепіанного тріо у контексті становлення українського виконавства та педагогіки /Ніна Дика // Ювілейна палітра  2019: до пам’ятних дат видатних українських музичних діячів і композиторів : Збірник статей за матеріалами ІІІ всеукраїнської науково-практичної конференції (5-6 грудня 2019 року). – Суми : ФОП Цьома С.П., 2020. –  С. 89-95 (заг. обсяг: 136с.),          ІSBN 978-617-7487-63-9, УДК 78.071. 1/2  (092) (063).

61. Музика і поезія у просторі й часі /Ніна Дика // «Дзвін»: література та мистецтво [щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСП України] / у рубриці «З калейдоскопу подій» (з поетесою Надією Черкес). № 7-8 (897-898), липень-серпень 2019 р. – С. 292-296 з ілюстр. (заг. обсяг: 317 і іл.).

62. Піаніст Олег Криштальський і Львівський струнний квартет: віхи творчості /Ніна Дика // Шостий Міжнародний науковий форум Музикознавчий Універсум молодих (до ювілею доктора мистецтвознавства, професора Любові Кияновської)   5-6 березня 2020 року :  тези. – Львів: Видавець ФОП Король І.В., 2020. – С. 33-34. (заг. обсяг: 160 с.),  УДК 78.072.2, М 58.

63.  Мандрівка в просторі і часі: гортаючи сторінки V Міжнародного Конкурсу-Фестивалю піаністів «Резонанси» в Парижі /Ніна Дика // «Музика» : науково-популярний журнал № 5-6 (431) 2019 р. – С. 17-22 з ілюстр. (заг. обсяг: 64с.).

64. Камерні обрії львівської піаністки Оксани Володимирівни Бонковської (Панасюк) /Ніна Дика // Міжнародна науково-творча конференція «Загальне та спеціалізоване фортепіано: сьогодення та перспективи розвитку» /11 березня 2020 р., ЛНМА імені М.В. Лисенка.: ТЕЗИ. – Львів / СЕРТИФІКАТ.

65. Світ фортепіанного мистецтва: стежками П’ятого Міжнародного конкурсу-фестивалю «Резонанси» /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис. Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2019. 152с. Щоквартальник. 2019, число 2 (32).,  С. 142-147 з ілюстр., ISSN 2224-0926 , DOI: 10.33398/2224-0926-2019-32-2 ,  УДК 78.2У; 78.9.

66. Олег Криштальський у вимірі сучасної камералістики /Ніна Дика // VII Краєзнавча конференція «Історичні пам’ятки Галичини» 13.03.2020р., ЛНУ імені Івана Франка.

67. Рецензія на наукове видання «Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: музичні родини на перехресті культур» /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис / [засн. ЛНМА імені М.В. Лисенка; голов. ред. І. Пилатюк]. 2011.  Львів, 2020. 156 + 4 с. іл. Щоквартальник., С. 149-153 з іл.,  ISSN 2224-0926,                             DOI: 10.33398/2224-0926-2020-2-36, 2020, число 2 (36), УДК 78.2У; 78.9.

68. Сторінки діяльності піаністки, концертмейстера, камералістки Оксани Бонковської (Панасюк) у мистецькому просторі ІІ пол. ХХ століття /Ніна Дика // V Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми розвитку українського мистецтва: культурно-мистецький, педагогічний аспекти» 29 травня 2020 року, м. Луцьк.

69. Піаніст Олег Криштальський у вимірі сучасної камералістики (до 90-річчя від дня народження) /Ніна Дика // ХІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасний рух науки» 8-9 жовтня 2020 року, м. Дніпро (Україна) // Міжнародний електронний науково-практичний журнал «WayScience» С. 189-191 (заг. обсяг: 440 с.) іл.,  http:// www.wayscience.com  // СЕРТИФІКАТ.

70. Грані мистецького простору Оксани Бонковської (Панасюк): піаністки, камералістки, концертмейстера /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис. /[засн. ЛНМА імені М.В. Лисенка; голов. ред. І. Пилатюк]. 2011.  Львів, 2020. 156 + 4 с. іл. Щоквартальник., С. 90-95 з іл., ISSN 2224-0926, DOI: 10.33398/2224-0926-2020-2-36, 2020, число 2 (36), УДК 78.2У; 78.9 .

71. Сучасний вимір української камералістики: піаніст Олег Криштальський (до 90-річчя від дня народження) /Ніна Дика // Scientific and pedagogic internship “Modern approaches to the organization of the tducational process in the area of cultural studies, art history and music studies in Ukraine and EU countries” ^ Internship proceedings, October 19 – November 27, 2020. Wloclawek, Republic of Poland. 120 pages. /P. 33-38.

72.  Мистецький вимір Оксани Андріївни Попіль (до 90-х роковин від дня народження піаністки) /Ніна Дика // Українська музика: науковий часопис. [засн. ЛНМА імені М.В. Лисенка] : [головн. ред. І. Пилатюк]. [2011]. Львів, 2020. С. 87-91 (заг.обс.: 136 с.) [Друком: 30.06.2021р.] : Щоквартальник. ISSN 2224-0926,  DOI:10.33398/2224-0926-2020-4-38., 2020, число 4 (38)., УДК 78.2У; 78.9.

73. Бетховенська камералістика у світлі виконавських традицій України 60-80-х років ХХ ст. /Ніна Дика // Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена): матеріали Міжнародна науково-творча конференція, 17 грудня 2020 року. Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2020. – С. 44-52.

74. Мистецькі діалоги у просторі камералістики сучасності: «SZYMANOWSKI QUFRTET та друзі» /Ніна Дика // ІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Шляхи розвитку науки в сучасних кризових умовах», 3-4 червня 2021 року, м. Дніпро (Україна) – 2021. – С. 257-258. || Ways of science development in modern crisis conditions: abstracts of the 2 nd international Scientific and Practical Internet Conference., June, 3-4, 2021.-Dnipro, Ukraine, 2021.-513 p. (P. 257-258) /СЕРТИФІКАТ:  http:// www.wayscience.com.

75. Простір камералістики, який об’єднує / Ніна Дика. ORCID: 0000-0002-1447-689X // Українська музика: науковий часопис / [засн. ЛНМА імені М.В. Лисенка; голов. ред. І. Пилатюк]. [2011]. Львів, 2021. (заг. обсяг.: 160с.) [C. 149-153]. Щоквартальник. ISSN 2224-0926. DOI: 10.33398/2224-0926-2021-1-39 ; 2021, число 1 (39).

76. Оксана Андріївна Попіль у контексті становлення українського фортепіанного виконавства та педагогіки (до 90-річчя від дня народження) /Ніна Дика // Ювілейна палітра 2020: до пам’ятних  дат видатних українських діячів і композиторів: збірник статей за матеріалами  IV Всеукраїнської науково-практична конференція з міжнародною участю, 4-5 грудня 2020 року). –  Суми: ФОП Цьома С.П., 2021. – С. 163-166; (заг. обс.: 190 с.). ISBN 978-617-7487-84-4, УДК 78.071.1/2 (092)(063).

77.  «Музична палітра камерних імпресій»: нові інтерпретації / Дика Ніна., Осадця Ольга // Музика: науково-популярний журнал., № 1-3, 2020 (432 – 434)., К. – 2020., ТОВ «Една» (до 175-ліття Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка) С. 3-6., http://mus.art.co.ua .

78. Простір камералістики, який об’єднує /Ніна Дика // https://Lnma.edu.ua/  / Новини та Події / САЙТ ЛНМА імені М.В. Лисенка  / 13 лютого 2021 року.

79. Бетховенська камералістика у науковому просторі / Ніна Дика // https://Lnma.edu.ua/  / Новини та Події / САЙТ ЛНМА імені М.В. Лисенка /  24 лютого 2021 року.

80. Камерний світ піаніста Олега Криштальського (до 90-річчя від дня народження) /Ніна Дика // Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали VII-ї краєзнавчої конференції (13 березня 2020 р.), Львів, 2020, 170 с. С. 22-28. (вийшло друком) https://lnu.edu.ua   / Сайт ЛНУ імені Івана Франка, 20 березня 2021 р.

81.  Сучасний вимір української камералістики : Квартет імені Лисенка /Ніна Дика // ХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасний рух науки» 1-2 квітня 2021 року, м. Дніпро, Україна, 2021. – [Тези доповіді], – Т.1., С.428-430. – 493 с. / ISSN 2664-4819 (Online)) // Modern Movement of Science: abstracts of the 12 th Snternet Conference, April 1-2, 2021, – Dnipro, Ukraine, 2021. – P.1. – p. 428-430. – 493p.   / http://www.wayscience.com/.  konferentsiya- 12 -1-2-kvitnya -2020 .

82. Мистецькі діалоги у просторі камералістики сучасності: «SZYMANOWSKI QUARTET та ДРУЗІ» /Ніна Дика // ІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Шляхи розвитку науки в сучасних кризових умовах», 3-4 червня 2021 року, м. Дніпро (Україна) – 2021р. – 513с. [C. 257-258] / Міжнародний електронний науково-практичний журнал «WayScience» [СЕРТИФІКАТ] http://www.wayscience.com>konfe (Ways of science development in modern crisis conditions: abstracts of the 2^nd International Scientific and Practical Internet Conference., June 3-4, 2021. Dnipro, Ukraine, 2021. – 513p [P. 257-258].

83. Сторінки діяльності піаністки, концертмейстера, камералістки Оксани Бонковської (Панасюк) у мистецькому просторі ІІ пол. ХХ століття /Ніна Дика // Актуальні проблеми розвитку українського мистецтва: культурно-мистецький, педагогічний аспекти : V Всеукраїнська науково-практична конференція 29 травня 2020 року, м. Луцьк. https://eenu.edu.ua (розділ: наукова діяльність) [отримала: Збірник, Програма, Сертифікат –  27 квітня 2021 року].

84.  Один з останніх листів Василя Барвінського /Ніна Дика // Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття: Антологія / Упоряд. Р.М. Яців. – Частина 4. – Львів: Львівська національна академія мистецтв; інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021. – С. 374-380.

85. Піаніст Олег Криштальський у вимірі сучасної камералістики (до 90-річчя від дня народження) /Ніна Дика // Сучасний рух науки : Матеріали: [тези] доповідей  ХІ Міжнародної    науково-практичної інтернет-конференції  8-9 жовтня 2020 року, м. Дніпро (Україна) // Міжнародний електронний науково-практичний журнал « WayScience» С. 189-191 (заг. обсяг: 440 с.) іл.  http:// www.wayscience.com // СЕРТИФІКАТ.

86. Концерт у творчому проекті «Камерна музика в музейному інтер’єрі» відбувся в домі Олекси Новаківського /Ніна Дика // Фотографії старого Львова   https://Lnma.edu.ua/ // САЙТ ЛНМА імені М.В. Лисенка, листопад 2021р.

87. У вимірі камерно-інструментальної музики… /Ніна Дика// Сайт ЛНМА/ 10 грудня 2021р. / від Адміністратор в Новини та Події // https:// Lnma.edu.ua/.

88. Епоха пошуку і звершень : львівська скрипалька, педагог, камералістка Тетяна Шуп’яна /Ніна Дика // Ювілейна палітра 2021: до пам’ятних дат видатних українських музичних діячів і композиторів : Збірник статей за матеріалами V Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю /3-4 грудня 2021 року). – Суми: ФОП Цьома С.П., 2022. – 156 с., С. 106-112.,  і фото : Львівський Струнний Квартет у складі: Б. Каськів (скр.), Т. Шуп’яна (скр.), З. Дашак (альт), Х. Колесса (влч.).

89. Ігор Соневицький і його час: камерний вимір (до 95-річчя від дня народження) /Ніна Дика // 100 років української культури в екзилі : Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції., Київ, 9-10 грудня 2021 року. Київ: НАКККіМ, 2021. 214 с., – С. 164-168. УДК 7.01:008 // Наукове видання [ctrwsz 5 : Визначні діячі української культури в діаспорі / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, вул. Лаврська, 9, корпю15. М. Київ, 01015 Україна].

90. Лисенкові ювілейні урочистості у Львові з народи 180-річчя від дня народження / Ніна Дика // Сайт ЛНМА імені М.В. Лисенка / 7 квітня 2022 року / від Адміністратор в Новини та Події /  // https:// Lnma.edu.ua/ lysenkoyuvilej;

91. У Львові відбудеться Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики /Дика Ніна // Новини та Події від 15 грудня 2021 р./ САЙТ ЛНМА імені М.В. Лисенка / від Адміністратор в Новини та Події /  // https:// Lnma.edu.ua/.

92. «КИЇВ-ТРІО»: Міжнародні майстер-класи у ЛНМА імені М.В. Лисенка /Дика Ніна//  Від Адміністратор в Новини та Події / від 24 грудня 2021 року/ Сайт ЛНМА імені М.В. Лисенка // https:// Lnma.edu.ua/ ; Антологія україхнської камерно-інструментальної музики /Дика Ніна // Новини та Події від з січня 2022 р./ САЙТ ЛНМА імені М.В. Лисенка / від Адміністратор в Новини та Події /  // https:// Lnma.edu.ua/.

93. Жанрово-стильові особливості циклу «Мініатюри І» для флейти, гобоя, ударних і фортепіано Ігора Соневицького /Ніна Дика // Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття: Антологія / Упоряд. Р.М. Яців. – Частина 4. – Львів: Львівська національна академія мистецтв; інститут народознавства НАН України; Наукове товариство ім. Шевченка, 2021. – С.381-386.

94. Піаніст Олег Криштальський і його час: камерний простір /Ніна Дика // «Дзвін» : література та мистецтво [щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний часопис НСП України] / у рубриці «Мистецька палітра». № 3-4, 2022 р. – С. 180-184 з ілюстр.

95. Сучасний вимір української камералістики: Квартет імені М.Лисенка (до 70-річчя діяльності колективу) /Ніна Дика // Музичне мистецтво ХХІ століття – історія, теорія, практика: Збірник наукових праць інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [загальна редакція та упорядкування А. Душного]. Дрогобич – Кельце –  Каунас – Алмати_ Банська Бистриця: Посвіт, 2022. Вип.8. (заг. обсяг: 184с. –С.25-31.      ISSN 2518-721X ;  УДК 78ю01 (08).

96. Олександра Деркач /Ніна Дика // Львівський камерний оркестр «Академія» 1959-2021: монографія-альбом / [автори Артур Микитка, Ігор Пилатюк]. – Львів : Растр-7, 2021. – 200с., іл. – С. 34-35.   УДК 7я8.472 ; М 59.

КАРАПІНКА Марта Зіновіївна (нар. 31.03.1981) – українська альтистка, камералістка, диригент, музикознавець. Лауреат Міжнародного конкурсу молодих виконавців “Мистецтво ХХІ століття” (2009, м. Ворзель, Україна).  Кандидат мистецтвознавства  (2011).

Народилася у Львові. Музичну освіту здобула у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернат ім. Соломії Крушельницької (1999) і у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка (2004) (клас доцента Л.В. Оленича). Навчалася в асистентурі-стажуванні Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка за спеціальністю «камерний ансамбль» (клас професора Т.Г. Шуп’яної).

На кафедрі камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка працює концертмейстером (від 2004), ст. викладач (від 2013), доцент кафедри камерного ансамблю та квартету (від 2020). У 2011 році захистила кандидатську дисертацію «Жанрова парадигма європейської сонати для альта і фортепіано XVIII–XX ст.» (наук. керівник: доктор мистецтвознавства Н.В. Швець-Савицька).

Веде активне концертне життя. Учасниця численних мистецьких проєктів. Репертуарна політика М. Карапінки охоплює творчість українських і західноєвропейських композиторів. У складі різних камерних ансамблів з відомими львівськими музикантами – піаністами А.Станько, Н.Вакулою, скрипалями А.Савицькою-Дзялак, Л. Футорською, О.Стецяк, віолончелістом Т. Менцінським виступала в Польщі, Білорусії, Італії, Німеччині, Україні. Учасниця проєкту у співпраці з Генеральним консульством Республіка Польща у Львові: відбулася серія концертів, де  “Український квінтет” Б. Лятошинського у виконанні А.Чайковського, Л.Футорської, М. Карапінки,  В.Рекало та І.Пахоти  прозвучав на сценах України та Польщі (2011-2012). CD: камерні твори Б. Лятошинського та К. Шимановського [Студія «Zhyvyizvuk-Rekords», 2013 р.]. Здійснені записи у фонди Львівського телебачення і радіо.

Студенти класу М. Карапінки успішно виступають на кафедральних концертах та фестивалях. У виконанні студентів класу доцента М. Карапінки відбулася львівська прем’єра Струнного квартету Л. Ревуцького в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір» (2016, Львів). Від 2007 року  М. Карапінка – керівник, диригент Камерного хору «Аксіос», Лауреата Гран-Прі ІІІ Міжнародного хорового конкурсу сакральної музики (2016, м. Ломжа, Польща), який активно гастролює містами України, Польщі, Італії, Словаччини, Білорусії.

Активна учасниця Всеукраїнських та Міжнародних наукових конференцій. Пройшла науково-педагогічне стажування в галузі культурології, мистецтвознавства та музикознавства (м. Влоцлавек, Республіка Польща, 19 жовтня – 27 листопада, 2020;  6 кредитів (180 годин); Сертифікат №CSI 192708-KSW від 27.11.2020). Колом наукового та виконавського зацікавлення є вивчення, аналіз та популяризація камерно-ансамблевої музики за участю альта.

М. Карапінка авторка наукових статей.

Список основних наукових публікацій Марти Карапінки

1. Альтова соло-соната ХХ століття у національно-стильових та жанрових проекціях /Марта Карапінка // Молоде музикознавство : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка / ред.-упор. О. Тракало. – Львів: СПОЛОМ, 2007. – Вип. 16. – С.97-107.

2. Камерно-ансамблева альтова соната XX століття у жанрово-стильових проекціях /Марта Карапінка // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2008. – Вип ХІІ-ХІІІ. – С.144-150.

3. Жанрово-семантичні виміри Альтового концерту Євгена Станковича /Марта Карапінка // Молоде музикознавство : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка. – Львів: СПОЛОМ, 2008. – Вип. 20. – С.11-17.

4. Камерно-ансамблева альтова соната у творчості французьких композиторів першої половини XX століття /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія і сучасність : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка / ред.-упор. Н. Дика. – Львів: СПОЛОМ, 2010. – Вип. 24. Кн. 1.  – С.70-77.

5. Деякі тенденції розвитку російської альтової сонати 70-х років ХХ століття /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : наукові збірки ; серія: Виконавське мистецтво / ЛНМА ім. М. Лисенка ; [редкол. : Ігор Пилатюк (голов. ред.) та ін.] – Львів: СПОЛОМ, 2011. – Вип. 25 – С.178-188.

6. Альтова соната: до питання жанру /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика :  Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка / [редкол. : І. Пилатюк – голов. ред., Н. Дика – відп. ред.] – Львів, – 2013. – Вип. 31 – С.84-91.

7. Альтова соната початку ХІХ століття: шляхи становлення романтичної образності та стилістики /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика] – Львів, – 2015. – Вип. 34 – С.135-148.

8. Камерно-ансамблева альтова соната у творчості англійських композиторів початку ХХ століття /Марта Карапінка // Наукові збірки ЛНМА ім. М. В. Лисенка. – Львів, 2015. – Випуск 35: Музикознавчі студії. – С. 113-125.

9. Альтова соната як музично-історичне явище (доба Бароко) /Марта Карапінка //  Матеріали  [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір» [головн. ред. – І. Пилатюк, науковий редактор-упорядник – Ніна Дика]. – Львів: ФОП Тетюк Т.В., 2016 – С.23-25.

10. До питання інтерпретації альтових сонат Йоганеса Брамса /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма» – Львів: ФОП Тетюк Т.В., 2017 – С.84-86.

11. Тамара Дем’янчик. Шлях музиканта та педагога /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Камерний простір Львівщини: постаті та факти» [головн. ред. – І. Пилатюк, науковий редактор-упорядник – Ніна Дика]. – Львів: ФОП Тетюк Т.В., 2018 – С.64-66.

12. Жанрово-семантичні особливості Сонати для альта і фортепіано «Pastorale» Богдани Фроляк /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат» [головн. ред. – І. Пилатюк, науковий редактор-упорядник – Ніна Дика], 20 листопада  2019 року., Львів.: Видавець : ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2019.  – С. 104-106; (заг. обсяг: 172с.): УДК 78.491. З-71

13. Українська альтова соната в контексті європейської музичної культури ХХ століття. Modern approaches to the organization of the educational process in the area of cultural studies, art history and music studies in Ukraine and EU countries : Scientific and pedagogic internship proceedings (October 19 – November 27, 2020. Wloclawek, Republic of Poland. 120 pages). Cuiavian University in Wloclawek, 2020. C. 38-43.

14. Бетховенські алюзії альтової сонати Дмитра Шостаковича /Марта Карапінка // Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ cт. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена) : Матеріали Міжнародної науково-творчої конференції. Львів: ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2020. С.67-70.

МАРИНЯКО Наталія Іванівна  (нар. 05.09.1945) – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Дипломантка  міжнародного фестивалю християнської духовної музики «Могутны Божа» (1997, Могильов, Білорусія). Доцент (2006).

Народилася у місті Рівне Рівненської області. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (1968, клас фортепіано – С. Дайча, О.Криштальського; клас концертмейстерства Я. Матюхи; клас камерного ансамблю З.Дашака, Л.Цьокан-Савицької).  Від 1969 року працює у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка концертмейстером (клас скрипки Ю.Онищенко), згодом викладачем кафедри спеціального фортепіано. На кафедрі камерного ансамблю та квартету працює  (від 1985). Підвищення кваліфікацій пройшла у Єреванській державній консерваторії  ім. Комітаса (1978);  Ленінградській державній консерваторії ім. Римського-Корсакова (1983); Московській державній консерваторії ім. П. Чайковського (1987, 1991).Веде активну концертну діяльність: виступала з лауреатами Міжнародних конкурсів: Г. Хастян (вокал), Т. Менцінський (віолончель), Л. Чайковською (скрипка) на сценах Львова та Львівщини, зокрема : Будинку органної та камерної музики, Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, в Домініканському соборі та ін.. Має фондові записи на Львівському радіо і телебаченні з О. Прудник (вокал), Ю. Остюк (труба).

Концерти студентів класу доцента Н.І. Мариняко впродовж 15 років відбуваються у ДМШ № 3 (Львів, щороку). Поміж випускників – лауреат  Міжнародного конкурсу молодих виконавців “Мистецтво ХХІ століття” (м. Ворзель) – Ігор Савчук. Н. Мариняко – авторка  навчального посібника «Культурно-мистецьке життя Житомира кінця ХІХ – поч. ХХ століття» (2005); численних публікацій, зокрема:  «Вплив культурного житомирського середовища на камерно-інструментальну творчість композиторів Б. Лятошинського, М. Скорульського, В. Косенка, Ю.Зарембського»;  «Творчий портрет В. Косенка в інтер’єрі української культури 20х-30х років ХХ ст.»;   «Театрально-музичне життя Житомира наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст.» та багато ін.

ПЕЛЕХ  Наталія Іванівна (нар. 25.02.1962)  – українська  піаністка, концертмейстер, артистка камерного ансамблю, педагог. Заслужена артистка України (2016).

Народилася у Львові. Навчалася у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. С. Крушельницької. Закінчила Львівську консерваторію ім. М. Лисенка (1985, клас фортепіано доцента О.В. Шпот). Від 1985 – концертмейстер Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат ім. С. Крушельницької (класи Є. Шпіцера,  О. Вайсфельда). Від 1987 р. – концертмейстер  класу Народного артиста України О. Врабеля), класу професора В. Носова; Від 1990  – концертмейстер кафедри струнно-смичкових інструментів (клас віолончелі Є. Шпіцера, Ю. Ланюка) Львівського вищого інституту імені М. Лисенка (нині – Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка). Концертмейстер опери Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької (від 2010). Виступала із сольними концертами, а також як учасниця камерних проектів в Україні та за кордоном (Польща, Німеччина, Франція, Америка), Міжнародних фестивалів «Контрасти», «Віртуози», «Познанська весна» та ін. Дипломант в номінації «кращий концертмейстер» Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.       Виступала в ансамблі зі співаками: Р.Вітошинським, О.Врабелем, Н.Дацько, С.Степаном, С.П’ятничком, О.Лихачем, Н.Романюк, віолончелістами: Т.Менцінським, Е.Ржезачем, О.Литвиненко. Учасниця прем’єрних виконань творів українських композиторів. Від 2017 року розпочала педагогічну діяльність на кафедрі камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка.

ПОСЛАВСЬКИЙ Антон Олександрович (нар. 13.10.1975) – український віолончеліст, концертмейстер, камераліст, музикознавець, педагог. Кандидат мистецтвознавства (2014).

Народився у  Львові. Закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької (1993, клас віолончелі Г.Л. Менцінської) і  Вищий державний музичний інститут ім. М. Лисенка (1998, «з відзнакою»,  клас професора Х. М.  Колесси). У 2004 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» по спеціальності «комп’ютерні науки». Закінчив магістратуру при Львівській державній музичній академії імені М.В. Лисенка (2006). У 2013 році захистив кандидатську дисертацію «Специфіка струнно-смичкового інструменталізму в камерних ансамблях композиторів нововіденської школи».

Від 1999 року  працює артистом оркестру оперної студії, концертмейстером кафедри камерного ансамблю та квартету; ст. викладачем кафедри струнно-смичкових інструментів та кафедри камерного ансамблю та квартету; від 2020 року – на  посаді в.о. доцента кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка.

Учасник кафедральних та благодійних концертів, майстер-класів,  15 Міжнародних та Всеукраїнських  наукових конференцій, де з-поміж інших : «Сучасні наукові підходи до організації освітнього процесу в галузі культурології, мистецтвознавства та музикознавства в Україні та країнах ЄС» (19/10/2020-27/11/2020, м. Влоцлавек, Польща) з публікацією доповіді «Семантика та головні тенденції еволюції інструменталізму в музичній культурі Європи» у збірці матеріалів [Тези] до цієї конференції С.74-79.

Науково-педагогічне стажування за фахом «Культура і мистецтво» пройшов у Куявському університеті (19/10/2020 – 27/11/2020;  Сертифікат № СSI 192717-KSW від 27.11.2020; м. Влоцлавек, Польща).

Студенти класу А.О. Пославського активні учасники концертів камерної музики та конкурсів.

А. Пославський – автор чотирьох методичних рекомендацій; 11 статей, що вийшли друком в Україні та за кордоном.

Список основних наукових публікацій Антона Пославського

«Камерно-інструментальні ансамблі А. Шенберга і А. Берга в аспекті новацій струнно-смичкового інструменталізму першої половини XX сторіччя» /Антон Пославський // Навчальний посібник (рекомендованого до друку Вченою Радою ЛНМА від 13/11/2020, протокол № 8).

Статті:

1. Стильові витоки та авторські інтерпретації камерно-ансамблевого інструменталізму композиторів нововіденської школи / Антон Пославський // Наукові збірки ЛНМА ім. М.В. Лисенка Випуск 40 «Музикознавчий універсум», Львів 2017, С.170-180.

2. Камерно-інструментальний стиль А. Берга: програмність „прихованої опери”, синтез камерності і концертності / Антон Пославський // «Музикознавчий універсум», №42-43 . – Львів, ЛНМА ім. М.В. Лисенка, 2018. –С.112-124. 3. Семантика і техніка у камерно-інструментальному письмі А. Веберна: від традиції до альтернативи / Антон Пославський // Музикознавчий Універсум, № 46 . – Львів, ЛНМА ім. М.В. Лисенка, 2020. – С.173-183.

АСТАЛОШ Габріела Ласлівна (нар. 14.02.1982) – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог, музикознавець. Лауреат Міжнародного конкурсу «Мистецтво ХХІ ст.» (2006, Київ, номінація  “камерний ансамбль”). Кандидат мистецтвознавства (2013).

Народилася в місті Ужгород Закарпатської області. Музичну освіту здобула в Ужгородській Дитячій музичній школі, далі в Ужгородську державну музичну училищу імені Д. Задора (1997-2001, клас фортепіано М.С. Валковської). Навчалася у Львівській державній консерваторії (нині Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка) (2006, клас фортепіано Народного артиста України, професора Й.Ф. Ерміня; клас камерного ансамблю – доцента Х.А. Гумецької; клас концертмейстерства – Заслуженої артистки України, професора Я.С. Матюхи). Пройшла стажування (клас камерного ансамблю – Народного артиста України, професора А.В. Микитки).

У Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка від 2007 року працює на посаді концертмейстера кафедри сольного співу у класі Народного артистка України, професора В.Д. Ігнатенка, Народного артиста України, професора Р.З. Вітошинського, Заслуженого діяча мистецтв, професора О.І. Цигилика.

Учасниця концертного та фестивального життя краю: як концертмейстер та артист камерного ансамблю виступала у багатьох містах України: Київ, Львів, Дрогобич, Тернопіль, Хмельницький, Житомир, Луцьк, Ужгород, Корсунь-Шевченківський, Суми та ін. Брала участь у виконанні кантати К. Орфа «Карміна Бурана»  (2015, Львів, Україна; Берлін, Німеччина;  Люцерн, Швейцарія у складі оркестру K&K Philharmoniker, диригент і композитор: Маттіас Георг Кендлінгер. Сівпрацює з колективом K&K Opernchor (від 2016, хормейстер –  народний артист України Яциняк В.І. (Україна), головний диригент – Маттіас Георг Кендлінгер (Австрія). Брала участь у виконанні опери «Чарівна флейта» В.А. Моцарта (2017, Львів (Україна); Кьольн, Берлін (Німеччина) з оркестром K&K Philharmoniker під керівництвом Маттіаса Георга Кендлінгера. Із солістами Львівського Національного Театру опери та балету М. Малафієм, М. Корнутяком, О. Дерій гастролювала містами Франції як концертмейстер (2018, турне «Ukraine Opéra Tour»).

Студенти класу Г. Астолош виступають у кафедральних та класних концертах. Г.Л. Асталош – автор концертних вечорів за участі студентів класу (Доброчинний,  2016); А. Коваленко (фортепіано) і Т. Крижанівського (альт) (2017, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського,  «Вечері камерної музики»). Поміж студентів класу лауреати  – А. Уличний, Є. Сивоус (XIV Молодіжного Міжнародного музичного фестивалю ім. Ісидора Вимера «Золота троянда – 2017», І премія).

Захистила кандидатську дисертацію «Еволюція фортепіанної виразовості в камерно-інструментальних ансамблях українських композиторів останньої третини ХХ ст. (на прикладі творчості М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова» (2013, наук. керівник: Ю.А. Соколовський). Г. Астолош активна учасниця Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій, круглих столів.

Список основних наукових публікацій Габріели Асталош

1. Виконавські особливості фортепіанних творів Валентина Сильвестрова / Габріела Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка: Молоде музикознавство. – Львів : СПОЛОМ, 2008. — Вип. 20. – С. 17–24.
2. Виразові можливості фортепіано у вокальному циклі В. Сильвестрова «Тихі пісні» / Г. Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М. В. Лисенка: Камерно-вокальна творчість в історичній ретроспективі: Виконавське мистецтво. – Львів : ТеРус, 2013. – Вип. 27. – С. 81-90.
3.  «Драма» В. Сильвестрова в контексті розвитку жанру сучасного українського камерно-інструментального ансамблю / Г. Асталош //  Збірник матеріалів Міжнародної наук.-практичної конференції [«Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір»], (Львів, 17 квітня 2013 р.). – Львів : ЛНМА ім. М. В. Лисенка, 2013. – С. 76-78.
4. Еволюція фортепіанної виразовості в камерно-інструментальних ансамблях українських композиторів останньої третини ХХ ст. На прикладі творчості М. Скорика, Є Станковича, В. Сильвестрова [Текст] : монографія / Г.Л. Асталош. – Львів: СПОЛОМ, 2014. – 224 с. : нотні дод.
5. Інновації у трактовці виразових можливостей фортепіано в камерно-інструментальних ансамблях Б. Лятошинського / Г. Асталош // Зб. матеріалів П’ятої Міжнародної наук.-творчої конференції студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених [«Культурно-мистецьке середовище: творчість та технології»], (Київ, 10-11 листопада 2011 р.). – К. : НАКККіМ, 2011. – С. 8–9.
6. Камерно-інструментальна творчість Д. Бортнянського у контексті розвитку жанру виразовості / Г. Асталош // зб. матеріалів V  Всеукраїнської наук.-практична конференція [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 17-18 березня 2016 р.). – Мукачеве : МДУ, 2016. – С. 223-225.
7. Камерно-інструментальна творчість М. Лисенка в аспекті проблеми фортепіанної виразовості / Г. Асталош // збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практичної конференції [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 14-15 березня 2013 р.). – Мукачеве : МДУ, 2013. – С. 199-201.
8.  «Музика рудого лісу» Є. Станковича в контексті розвитку жанру українського камерно-інструментального ансамблю кінця ХХ ст. за участю фортепіано / Г. Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М. В. Лисенка: Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика: Виконавське мистецтво. – Львів : Сполом, 2011. – Вип. 25. – С. 249–258.
9. Нова лексика українського музичного постмодернізму / Г. Асталош // Мистецтвознавчі записки : Збірник наукових праць. – Вип. 26. – К.: Міленіум, 2014. – С. 39-47.
10. Роль фортепіано в камерно-інструментальних ансамблях Василя Барвінського / Г. Асталош // Вісник Прикарпатського університету: зб. ст. : Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, 2009. – Вип. 15–16. – С. 105–108.
11. Стилістичні аспекти камерно-інструментальної творчості Мирослава Скорика в контексті розвитку музичного мистецтва України / Г. Асталош // Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції [«Культурна політика у контексті етнокультурного різноманіття України»], (Київ, 29-30 вересня 2010 р.) . – К. : НАКККіМ, 2011. – С. 149–151.
12. Стилістичні передумови тембро-фонічного трактування фортепіанної фактури в камерно-інструментальних ансамблях Є. Станковича / Г. Асталош // Музикознавчі студії Інституту мистецтва ВНУ ім. Л. Українки та НМАУ ім. П. І. Чайковського: Збірник наукових праць – Луцьк: ВНУ ім. Л. Українки, 2011. – Вип. 7. – С. 419–427.
13. Стильові особливості фортепіанної партії в камерно-інструментальних ансамблях В. Косенка (на прикладі Сонати для фортепіано і віолончелі (твір 10 d-moll ) / Г. Асталош // Культура і сучасність: альманах. – К. : Міленіум, 2009. – № 2. – С. 165–168.
14. Стильові особливості фортепіанної партії Квартету для скрипки, альта, віолончелі та фортепіано М. Колесси / Г. Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка: Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : Виконавське мистецтво. – Львів: Сполом, 2010.  – Вип. 24. – Кн. І. – С. 232–240.
15. Український камерно-інструментальний ансамбль у сучасних наукових мистецтвознавчих дослідженнях / Г. Асталош // Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 22-23 березня 2012 р.). – Мукачеве : МДУ, 2012. – С. 99–102.
16. Фортепіанна виразовість у системі сучасної виконавської лексики / Г. Асталош // Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 13-14 березня 2014 р.). – Мукачеве : МДУ, 2014. – С. 74–76.
17. Творча діяльність Йене Губаї в контексті історії угорського камерно-інструментального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (45), 66–72.  https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247347
18. Імплементація ідей ренасім’єнто у камерно-інструментальній спадщині Хоакіна Туріни. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (44), 27–33.   https://doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235290
19. Асталош Г. Л.,  Микуланинець Л. М. Творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Modern Ukrainian Musicology: from musical artifacts to humanistic universals: collective monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2021. 111-125.
20. Історична постать Ігнація Яна Падеревського крізь призму синтезу мистецької та політичної діяльності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. № 4. С. 129-133.
21. Astalosh, G., Mykulanynets, L. M., & Zhyshkovych, M. M. (2022). Musical Performance in the Age of Postmodernism. Postmodern Openings, 13 (1), 01-16. https://doi.org/10.18662/po/13.1/382

СТЕЦЯК Орися Володимирівна (нар. 1958 р.) – українська скрипалька, концертмейстер, камералістка, педагог.

Музичну освіту здобула у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті  ім. С. Крушельницької  (1966 -1977,  клас скрипки – О.Г. Дяченко). Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка  (1977-1982, клас скрипки  професора Л.О. Шутко). Впродовж 1982-1984 років навчалася в асистентурі-стажуванні при Київській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського (клас скрипки Народного артиста України, професора Б.А. Которовича). На кафедрі камерного ансамблю та  квартету Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (нині  – Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) працює концертмейстером від 1982 року, а  від 2017 року – також старшим викладачем.

Концертна діяльність О.Стецяк позначена активністю. Учасниця численних мистецьких проектів. Репертуарна політика скрипальки охоплює творчість українських і західноєвропейських композиторів; першовиконавиця камерно-інструментальних творів: А.Станько. 2 Фортепіанні тріо «Малеріана» і П’єси (2009, Великий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; виконавці: А. Станько (фортепіано), О. Стецяк (скрипка), Г. Жук (віолончель), слово мистецтвознавця – Н.Дика (доктор філософії, Ph.D));  М.Березовський – А. Станько.  Соната для скрипки і чембало. У складі різних камерних ансамблів музикує з відомими львівськими музикантами – піаністами Г.Гаврилець, А.Станько, Н.Мариняко, альтисткою М.Карапінкою, віолончелістами Г.Жук-Вольф, Т.Менцінським. Учасниця серії концертних виступів на Великій сцені Майдану (2014-2015, Київ, Україна; Подяка Міністерства культури України); концертних програм містами Харківської, Донецької, Луганської областей в рамках програми «Схід-Захід разом» (2014-2015, Україна).

Студенти класу О.В. Стецяк активні учасники Конкурсу на краще виконання камерних творів віденських класиків (2018, Львів);  Конкурсу на краще виконання камерних творів Людвіга ван Бетховена (2019, Львів) (обидва, зініційовні  кафедрою камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка). Учасниками  Міжнародного майстеркласу «Київ-Тріо» у складі: Володимир Винницький (фортепіано, США),  Назарій Пилатюк (скрипка, Україна), Наталя Хома (віолончель, США) було студентське тріо у складі: Чжан ЯН (фортепіано), Ю.Абрамова (скрипка), О.Сінотова (віолончель) (клас камерного ансамблю  О.В. Стецяк) (2021, Малий зал ЛНМА, Львів, Україна).

О.Стецяк виступала з доповідями в Міжнародних та Всеукраїнських  конференціях, де з-поміж останніх : «Людвіг Ван Бетховен крізь призму літераторів та композиторів епохи романтизму» // Міжнародна науково-творча конференція «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування XIX-XXI ст.» (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена) // 17 грудня 2020 р., Львів, Україна.

Список основних наукових публікацій Орисі Стецяк

1. Переосмислення образу Й. Брамса в контексті пошуку «таємної програми» / Стецяк О.В. // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма» [головн. ред. – Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд. – Ніна Дика] – Львів, 2017 – С.56 – 58.
2. До питання загадковості постаті Й. Брамса / Стецяк О.В. // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат» [головн. ред. – І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. – Ніна Дика], 20 листопада  2019 року. – Львів.: Видавець : ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2019.  – С. 142-144; (заг. обсяг: 172с.) УДК 78.491. З-71.

СТОРЧАК Олена Володимирівна (нар. 1987) – українська піаністка, камералістка, педагог.

Музичну освіту здобула у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті  ім. С. Крушельницької  (1994-2004, клас фортепіано – Н.П. Рикової). Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (2004-2009,  клас фортепіано професора О.Б. Пилатюк). Впродовж 2009-2011 років навчалася в аспірантурі Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка (клас фортепіано професора О.Б. Пилатюк). На кафедрі камерного ансамблю та  квартету Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (нині  – Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) працює старшим викладачем  (від 2011).

​Концертна діяльність О. Сторчак вирізняється багатогранністю. Учасниця численних мистецьких проєктів. Репертуарна політика О. Сторчак охоплює творчість українських і західноєвропейських композиторів. Лауреат і дипломант багатьох міжнародних конкурсів, активна учасниця міжнародних фестивалів  як сольна виконавиця, так і у складі фортепіанного дуету О. Тур – О. Федорченко [під керівництвом професора О.Б. Пилатюк]; у складі камерного ансамблю з Л. Футорською, М. Ломагою [під керівництвом професора Ю.А. Соколовського; доцента Х.А. Гумецької]. Виступала з Львівським камерним оркестром «Академія» [під керівництвом професора А. Микитки]. Активну учасниця концертних програм з Львівським симфонічним оркестром [під керівництвом Ю. Бервецького].

Студенти класу О.В. Сторчак  учасники кафедрального конкурсу «На краще виконання камерних творів віденських класиків» (2018, Львів), а також кафедральних концертів, вечорів камерної музики.

О. Сторчак  авторка наукових статей.

Список основних наукових публікацій Олени Сторчак

1. Представництво української піаністичної школи на міжнародних фортепіанних лістівських конкурсах /О. Юрченко // Наукові збірки ЛНМА ім.М. Лисенка, 2011. Вип. 26. – С. 277-288.

2. Здобутки львівської піаністичної школи у Конкурсі ім. М. Лисенка / О.Юрченко // Вісник Прикарпатського університету. – Івано-Франківськ, 2012-2013. Вип. 26-27. – С. 211-216.

3. Львівські піаністи в контексті міжнародного шопенівського руху / О.Юрченко // Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка, 2013. Вип. 30. – С. 210-221.

4. Міжнародний конкурс піаністів ім. П. І. Чайковського в аспекті представництва української виконавської фортепіанної традиції / О. Юрченко // Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка, 2014. – Вип. 32. – С. 52-62.