- Навчання
- Розклад
- Організація навчального процесу
- Бакалаврат
- Магістратура
- Освітні програми
- Рейтинг успішності
- Студентське самоврядування
- Гуртожиток
- Онлайн оплата
- Оголошення про вакантні місця
- Гранти і соціальні програми
- Можливості працевлаштування
- Внутрішнє забезпечення якості вищої освіти
- Дистанційне навчання у ЛНМА імені М.В. Лисенка
- Вступ
- Публічна інформація
- Про Академію
- Факультети
- Наука
- Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій
- Дисертації та автореферати
- Науково-дослідна робота
- Конференції
- Наукові фахові видання
- Наукові видання Академії
- Публікації у наукових журналах, які індексуються у науково-метричних базах Web of Science i Scopus
- Перевірка текстів на плагіат
- Науково-методична рада
- Реєстрація в ORCID
- Студентське науково-творче товариство
- Аспірантура
- Творчість
- Напрями мистецької та наукової діяльності
- Звіт про концертну діяльність Академії за 2023 рік
- Звіт про концертну діяльність Академії за 2022 рік
- Інформація про основні творчі заходи у 2016-2021 роках
- “Україно – ми єдині!” – концертне турне джаз-бенду Академії в зоні АТО
- “ПОМІЖ СИРЕН” – концерти в рамках програми з підтримки ВПО та місцевих громад Львівської області
- Творчі колективи
- Конкурси і фестивалі
- Мистецькі події
- Майстер-класи
- Наші гості
Юрій Ланюк
Юрій Євгенович Ланюк (нар. 7 червня 1957 року, Львів) — український композитор, Член Національної Спілки композиторів України, лауреат I премії Республіканського конкурсу віолончелістів ім. М. Лисенка (1974 р.), лауреат премії ім. Л. Ревуцького (1990 р.) та премії ім. Б. Лятошинського (2000 р.), лауреат обласної премії «Львівська Слава» (2002), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005). Заслужений діяч мистецтв України (2008).
Закінчив Львівську Державну консерваторію ім. М. Лисенка як віолончеліст у 1980 році (клас Євгена Шпіцера) та у 1985 році — композицію (клас Дезидерія Задора). У 1982 закінчив як віолончеліст асистентуру-стажування при Київській Державній консерваторії ім. П. Чайковського (клас проф. Червова В. С.). З 1984 року працює на посаді викладача, згодом — доцента, професора кафедри струнно-смичкових інструментів та композиції Львівської державної консерваторії (нині Музична академія ім. М. Лисенка). З його класу виходять професійні інструменталісти та композитори, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).
Основні твори
Скарга терну на слова Богдана-Ігора Антонича для сопрано і камерного оркестру (1976/91)
Спів для рівнодення на слова Сен-Жон Перса для сопрано, баритона і оркестру (1977/91)
“Камерна музика” для камерного оркестру (1989)
Симфонія-кончертанте «Преображення» для скрипки, альта з оркестром (2007–2015)
Благовіщення для скрипки соло, мішаного хору і струнного оркестру (2003)
Музика для Решерш для дев’яти інструментів (1994—1996)
Музика до телефільму Меланхолійний вальс за мотивами повісті Ольги Кобилянської (1990)
Забута земля за мотивами новел Василя Стефаника для симфонічного оркестру і сопрано (1992)
Мисливець Ґракх на тексти Франца Кафки для баритона і камерного оркестру (1993)
Соната чекання для віолончелі, фортепіано і чотирьох мелодичних голосів (1993)
ТанГОпак для фортепіано і ударних (1994), версія для фортепіано, ударних і струнних (1996)
Палімпсести на тексти Василя Стуса і канонічні тексти для солюючої скрипки, мішаного хору та симфонічного оркестру (1994/98-99)
Музика для спогадів, нових притч та проповідей на тексти Н. Парри (переклад на українську мову Б. Бойчука) для сопрано, баритона і симфонічного оркестру (1997—1998)
Музика з книги Стайнених Просторів та Елегії для Птаха Сяйва для солюючих віолончелі та фортепіано, двох струнних квартетів (2000)
… вузли життя, немов вузли пташиних льотів (Б.-І. Антонич) для флейти, гобоя, альта, віолончелі та фортепіано (2001)
Пісні потойбіч людей для меццо-сопрано, фортепіано і струнних (2004)
Цикл хорових творів a cappella на тексти Українських поетів (Т. Шевченко, П. Тичина, В. Барка) (2005-…)
Мелодія для гри на сурмі на львівській ратуші.