Кафедра оркестрового диригування

Кафедра оркестрового дириґування як самостійний підрозділ Львівської музичної академії була створена у серпні 1991р. на базі секції дириґування кафедри народних інструментів.

Біля витоків секції дириґування (заснована в 1969р.) стояли такі відомі діячі українського музичного мистецтва, як дириґент і композитор, професор Ізидор Ілліч Вимер, дириґент, народний артист України Дем’ян Кузьмович Пелехатий, народний артист України, професор Юрій Олексійович Луців, заслужений артист України Семен Михайлович Арбіт, кандидат мистецтвознавства, професор Лєшек Зіґмундович Мазепа та ін.

Першим завідувачем новоствореної кафедри став доцент Леонід Леонідович Дражниця (1991 р.), згодом, з 1996 р. керівником кафедри стає професор Олександр Олександрович Геринович, а з 2014 р. кафедру очолює заслужений діяч мистецтв, професор Іван Петрович Чупашко.

Створення кафедри оркестрового дириґування було викликане необхідністю суттєвого поліпшення дириґентської підготовки студентів-народників, духовиків, композиторів і мало на меті створити більш ефективну систему керівництва рядом виконавських колективів оркестрового факультету. З метою активізації національного ансамблево-оркестрового виконавства з 2015 року, на основі конкурсного відбору, на кафедрі навчаються найбільш обдаровані студенти кафедри скрипки та стунно-смичкових інструментів.

Специфіка кафедри оркестрового дириґування полягає саме в тому, що ця кафедра об’єднує шість виконавських колективів Академії (оркестр народних інструментів, оркестр українських народних інструментів, капелу бандуристів, духовий оркестр, струнний камерний оркестр, хор оркестрового факультету), які систематично виступають із творчими звітами в стінах Академії та на найбільш престижних концертних сценах міста і області. У різні часи зі студентськими виконавськими колективами кафедри виступали визначні українські солісти, зокрема, народний артист СРСР П. Кармалюк, народні артисти України М. Байко, О. Врабель,   Т. Дідик, Л. Шутко, С. Степан, заслужені артисти України А. Дашак,   Я. Ковальчук, Б. Олійник, Н.Романюк. З цими ж колективами плідно співпрацюють і більшість викладачів кафкедри ОД. Крім виступів зі студентськими колективами Академії педагоги кафедри також періодично виступають і з іншими виконавськими колективами міста, нерідко навіть за межами України.

Іван Петрович ЧУПАШКО  (нар. 1948р.) – заслужений діяч мистецтв України, професор. У 1976р. закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка по класу хорового дириґування у доцента Небожинського І.М. В 1976-1983рр. працював викладачем Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка. З 1983р. – старший викладач, з 1998р. – доцент, з 2014 р. –професор ЛНМА ім. М.В. Лисенка, веде клас диригування, інструментування, працює хормейстером студентської капели бандуристів та керівником хору студентів оркестрового факультету. За час педагогічної роботи в класі   І.П. Чупашка отримали фахову підготовку понад 100 студентів. Серед них заслужені артисти України: Тарас Лазуркевич, Роман Антонюк, Дмитро Губ’як; лауреати міжнародних конкурсів: Павло Табаков, Надія Ватаманюк, Романна Кирничишин, Наталія Винницька, Оксана Савіцька, Ірина Шуст-Назарчук, Вікторія Грицюк, Василь Кисіль. Олег Кунтий виграв конкурс на посаду диригента Національного оркестру народних інструментів України; 4 студенти стали лауреатами молодіжного міжнародного музичного фестивалю ім. І.Вимера „Золота троянда”.

У галузі науково-методичної діяльності підготував ряд навчальних посібників та методичних рекомендацій, а також монографій про життя і творчість видатних виконавців, зокрема, дириґентів – видатних представників львівської дириґентської школи.

Активну концертну діяльність як дириґент І.П. Чупашко розпочав у 1973р., відновивши роботу народного ансамблю пісні і танцю «Веселка», а в 1975р. – народного хору «Обрій». Пізніше працював з рядом інших хорових колективів, які неодноразово ставали лауреатами всесоюзних та міжнародних конкурсів та фестивалів, за що І.П. Чупашко був нагороджений грамотою Президії Верховної Ради України (1983р.). З 1990р. він плідно працює з новоствореним музично-драматичним театром-студією «Карпатські зорі», програми якого були направлені на національне мистецько-духовне відродження України. Відбулось понад 200 концертів цього колективу, з яких 80 в країнах Європи. У 2008р. «Карпатські зорі» стали мистецькою основою центру національного духовного мистецтва «Львів», що діє у храмі «Пресвятої Богородиці – покровительки України» м. Львова.

Юліан Йосипович БАЛУХ (нар. 1940 р.) – доцент. З 1962 по 1968р. навчався на дириґентському факультеті Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка, де займався в класі оперно-симфонічного дириґування професора М.Ф. Колесси. Професійну дириґентську роботу Ю. Балух розпочав асистентом проф. М. Колесси – керівника симфонічного оркестру. В 1968-1974рр. за сумісництвом працює художнім керівником і диригентом Бібрського (Львівська обл.) народного симфонічного оркестру – лауреата багатьох обласних та республіканських фестивалів. В 1968-1976рр. він – викладач (з 1970р. – старший викладач) та дириґент-постановник оперного класу та оперної студії консерваторії. З 1976р. починає працювати на кафедрі народних інструментів,  очолюючи студентський оркестр українських народних інструментів. З 1991р. – доцент кафедри оркестрового дириґування. За роки роботи в оперній студії та оперному класі Ю. Балух здійснив ряд оперних постановок («Алєко»     С. Рахманінова, «Травіата» Дж. Верді, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Милана» Г. Майбороди). Під його орудою у Львові вперше прозвучали такі маловідомі в Україні твори, як «Історія солдата» І. Стравінського (1968р.), сцени з опери «Довбуш» С. Людкевича (1969р.), третя дія опери «Дідона і Еней» Г. Персела (1970р.).

Вагомим є внесок Ю. Балуха в справу розвитку студентського оркестру українських народних інструментів консерваторії. Під його керівництвом оркестр збагатився новими якостями звучання, значно розширився репертуар колективу, зріс виконавський рівень. Список випускників класів оперної підготовки та оркестрового дириґування доц. Ю. Балуха – це яскравий букет колоритних творчих особистостей, котрі тепер прикрашають діяльність багатьох оперних театрів, філармоній, творчих концертних колективів та мистецьких навчальних закладів.

За час роботи на кафедрі Ю. Балух підготував ряд науково-методичних розробок та наукових досліджень, серед яких – «Диригентські схеми в різних підручниках» (порівняльна характеристика), «Основні педагогічні принципи професора М. Колесси» та «Творчі портрети випускників класу професора М. Колесси».

Ю. Балух веде активну громадсько-корисну діяльність, як член суспільно-культурного товариства «Надсяння» він організував хоровий колектив, який систематично виступає перед громадськістю Львова та українцями, що проживають у Польші.

Світлана Степанівна ХАЩЕВАТСЬКА (нар. 1953 р.) – кандидат мистецтвознавства, доцент. У 1978 році закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (клас баяна – у заслуженого артиста України, доцента Ковальчука Я.М., клас дириґування – у доцента Плаксюка Н.Г.).

З 1978 р. працювала викладачем, з 1985 р. – старшим викладачем кафедри народних інструментів; з 1991 р. – ст. викладач, а з 2001 р. – доцент кафедри оркестрового дириґування. В 1978-1991 рр. завідувала відділом педагогічної практики та вела курс читання та аналізу партитур на кафедрі народних інструментів. З 1991 р. викладає диригування, інструментознавство, інструментування, читання партитур на кафедрі оркестрового дириґування.

Сфера наукових інтересів С. Хащеватської сконцентрована навколо тем, безпосередньо пов’язаних з педаґоґічною діяльністю. Вона є автором підручника «Інструментознавство» (2008 р.), навчального посібника «Читання партитур» (2003 р.), має опублікованими біля 40 науково-методичних розробок з дириґування, інструментознавства, читання та аналізу партитур, педаґоґічної практики. В її доробку – низка перекладень оркестрових творів різних авторів з партитур на клавіри для 2-х фортепіано. У 2012 році захистила дисертацію на тему «Національний оркестр народних інструментів України як соціокультурний та мистецький феномен» і здобула наковий ступінь кандидата мистецтвознавства (науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, професор Пилатюк І.М.). За час роботи в Академії підготувала чимало висококваліфікованих фахівців-диригентів, які успішно працюють на педагогічній та творчо-виконавській роботі в мистецьких закладах України та поза її межами. Нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України.

Олег Іванович ЦИГИЛИК (нар. 1939р.) – заслужений діяч мистецтв України, професор, музично-громадський діяч. Закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (1967р.) (як співак – у старшого.викладача Логвіс Т.А. і доцента Чубарової Н.К., як диригент – у доцента Антківа М.М. і доцента Синишина В.С.) З 1967р. – викладач, керівник хору, завідувач диригентсько-хорового відділу Дрогобицького музичного училища, викладач музично-педагогічного факультету Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка, керівник  хорової капели «Легенда» при міському БК.

З 1977р.  працює з рядом хорових колективів м. Львова: студентським хором консерваторії (1977-1979), народною хоровою капелою Політехнічного інституту (1978-1980), народною чоловічою капелою «Сурма» ПК профтехосвіти (1978-1986), академічним хором «Каменяр» Львівського державного університету ім. І. Франка (1980-1983). В 1986-1988рр. – художній керівник та головний дириґент заслуженої хорової капели «Трембіта» Львівської обласної філармонії.

З 1988р. – викладач та керівник академічного хору викладачів Львівського музично-педагогічгого училища ім. Ф. Колесси та організованого ним чоловічого хору «Гомін» при обласному відділенні Музичного товариства України. З 1990р. – старший викладач, з 1993р. – доцент кафедри  хорового дириґування Львівської консерваторії. У 2000-2003рр. очолює хорові колективи Львівської духовної семінарії та капели «Боян» Львівського ПК працівників зв’язку. З 2001 р. – доцент, а з 2008 р. – професор кафедри оркестрового диригування та академічного співу.  Успішно поєднує педагогічну роботу з керівництвом Львівським муніципальним хором «Гомін», реорганізованого в 2003р. у професійний колектив.

О. Цигилик постійно популяризує вітчизняну співочу культуру в різних регіонах України та за її межами. З окремими хорами він здійснив декілька закордонних турне, був учасником та став лауреатом багатьох національних та міжнародних фестивалів і конкурсів хорової музики.

Протягом 1990-2005рр. О. Цигилик очолював обласне відділення хорового товариства ім. М. Леонтовича, в 2002-2004рр. був державним стипендіатом, членом журі багатьох конкурсів хорової та вокальної музики, головним дириґентом ряду зведених хорів під час різних урочистостей.

Богдан Йосифович ГУРАН (нар. 1948р.) – заслужений артист України, доцент. Закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка у 1972 р.(клас баяна – у заслуженого діяча мистецтв України, професора Оберюхтіна М.Д.). Після закінчення консерваторії працював концертмейстером Львівської обласної філармонії. З 1973р. перебував на військовій строковій службі в Ансамблі пісні і танцю ПрикВО, де по її завершенню залишився працювати солістом оркестру, дириґентом та музичним керівником. В 1985р. перейшов на роботу до Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси на посаду викладача по класу баяна-акордеона.

З 1990р. по 1999р. – засновник, художній керівник та дириґент Галицького духового оркестру (м. Львів). У цей період здійснив разом з колективом концертні поїздки по багатьох містах України та за її межі (Польша, Франція, Німеччина). В ці роки Гураном Б.Й. здійснено вагомий внесок у створення репертуару для духового оркестру, він є авторитетним аранжувальником народних мелодій, творів класичного та естрадного жанрів.

З 1994р. Б. Гуран працює у ЛНМА ім. М.В. Лисенка на посаді старшого викладача, а з 2004 р. – доцент кафедри оркестрового дириґування та кафедри народних інструментів. Є багаторічним керівником студентського духового оркестру (1994 -2017 рр.). За час роботи в Академії доц. Гураном Б.Й. перекладено та інструментовано для духового оркестру біля 40 творів вітчизняної та зарубіжної класики, сучасних авторів. Під його керівництвом оркестр за цей час дав понад 20 концертів та творчих звітів на престижних сценах міста, неодноразово брав участь у різноманітних фестивалях та оглядах-конкурсах.

Олег Генадійович МІГУНОВ (нар. 1946р.) – доцент кафедри, закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка у 1971 р.( як диригент – у доцента Синишина В.С. та доцента Долгової Ф.М.). і відразу ж почав працювати на посаді зав. відділом студентської виконавської практики. Організовував концертно-виконавську роботу колективу консерваторії на підшефних підприємствах, у військових частинах та сільських клубах Львівської області. Був членом обласної комісії з культурного шефства при Львівському обкомі профспілок. 20 років був відповідальним за організацію студентських літніх гастрольних бригад консерваторії, які за наказом міністра культури України обслуговували віддалені сільські райони України. У 1979-81рр. працював завучем консерваторії. Одночасно з цим поєднував основну роботу з працею викладача-погодинника: в 1972-75рр. на кафедрі духових та ударних інструментів;  в 1975-1991рр. на кафедрі народних інструментів;  з 1991р. на кафедрі оркестрового дириґування, на якій у 1992р. він переходить на основну роботу.

За цей час біля 60 випускників класу Мігунова О.Г. одержали профіль дириґента оркестру. 19 його вихованців працюють керівниками професійних колективів, серед яких: народний артист України, кандидат мистецтвознавства, доцент Мочурад Б.І. – головний диригент оркестру Національного академічного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької; Яцків А. – керівник Академічного ансамблю «Високий замок»; Бондаренко В. – другий диригент симфонічного оркестру м.Чернівці; Ленько Т. – другий диригент оркестру Da Capo; Лесняк В. – керівник оркестру народних інструментів м. Сочі; Сухий В. – керівник ансамблю «Орфей» м. Львів.

Богдан Іванович МОЧУРАД (нар. 1968р.) – народний артист України, кандидат мистецтвознавства, доцент. Після закінчення Вищого державного музичного інституту ім. М.В. Лисенка (тепер ЛНМА ім. М.В.Лисенка) у 1993р. ( клас труби – у доцента Швеця В.О., клас диригування –у доцента Мігунова О.Г.) 3 роки працював викладачем Оброшинської ДМШ (Львівська обл.). У 1996-1997рр. працює старшим викладачем кафедри ОД ЛНМА ім. М.В. Лисенка, з 1997р. він – артист оркестру Львівського театру опери і балету ім. С. Крушельницької. У 2001р. Б. Мочурад призначається головним дириґентом Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. За сумісництвом продовжує працювати у ЛНМА ім. М.В. Лисенка на посаді старшого викладача, а з 2006р. – доцента кафедри ОД. Викладає дириґування та читання партитур, має ряд випускників, серед них: Драгомирецький В. – заслужений артист України, головний диригент Тернопільського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка; Ткачук Б. – заслужений діяч мистецтв України, Головний диригент Івано-Франківського академічного національного драматичного театру ім. І.Франка. У 2005р. Мочурад Б.І. захистив дисертацію на тему «Концерт для труби з оркестром в аспекті жанрово-стильової еволюції» і здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Савицька Н.В.)

Б. Мочурад є автором 20 опублікованих наукових статей , автором монографії «З історії європейського концерту для труби з оркестром (ХVII-ХХ століття)». Як диригент-постановник здійснив постановку 18 вистав та музичне оформлення 7 вистав в театрі ім. М. Заньковецької. З оркестром театру підготував біля 30 концертних програм та записав 8 компакт-дисків.

Олександр Валентинович ЛИЧЕНКО (нар. 1957р.) – народний артист України, доцент. Навчався у Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка з 1977 по 1982р. на оркестровому факультеті по класу баяна у заслуженого діяча мистецтв України, професора Оберюхтіна М.Д. У 1982-1995рр. проходив дійсну службу, а пізніше працював керівником оркестру та дириґентом Ансамблю пісні і танцю ПрикВО, з яким неодноразово виступав на престижних сценах України, СНД та Європи (Швейцарія, Франція, Іспанія, Німеччина). Як дириґент і аранжувальник ансамблю був відзначений почесним званням «Заслужений артист України». Ряд підготованих О.В. Личенком програм були записані на грамплатівки фірмою «Мелодія».

З 1995р. працює викладачем Львівського музичного училища. У ЛНМА ім. М.В. Лисенка почав працювати за сумісництвом у 2005р. на посаді старшого викладача, з 2020 р. – на посаді доцента. Тут О.В. Личенко веде оркестровий клас (спочатку оркестр українських народних інструментів, згодом – оркестр  народних інструментів), а також інструментування. Як композитор і диригент брав участь у творчому звіті Львівської області у Національному Палаці Культури «Україна» з академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії (2009 р.), неодноразово брав участь в урядових святкових концертах та Урочистих Академіях з нагоди державних свят. У 2019 р. відзначений почесним званням «Народний артист України».

Ярослав Миколайович ГОРБАЛЬ (нар. 1954р.) – заслужений діяч мистецтв України, доцент. У 1981р. закінчив Факультет військових дириґентів при Московській консерваторії ім.   П. Чайковського у класі професора Курмашова А.В. та професора Седракяна А.М.

Після закінчення навчання працював на посадах начальника оркестру – військового дириґента у військових частинах декількох військових округів. В 1993-2005рр. – начальник військово-дириґентської кафедри Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. В 1998р. був відзначений почесним званням «Заслужений діяч мистецтв України». Я.М. Горбаль – лауреат ряду конкурсів та фестивалів. Його випускники відзначені почесними званнями.

У ЛНМА ім. М.В. Лисенка працює за сумісництвом з 2006р., веде класи диригування, читання партитур, з 2014 р. веде оркестровий клас – духовий оркестр Академії.

В галузі навчально-методичної та творчої діяльності в  доробку   Я.М. Горбаля є більше 10 інструментованих для духового оркестру музичних творів, ряд клавірів для фортепіано в 4 руки, декілька власних музичних композицій на військову тематику, а також велика кількість аранжувань творів української та світової класики для духового оркестру, зокрема духовні концерти Д.Бортнянського. Я.М. Горбаль є також  автором декількох навчальних посібників та методичних розробок.

Тарас Миколайович ЛАЗУРКЕВИЧ (нар. 1971р.) – заслужений артист України, доцент. У 1994р. закінчив Вищий державний музичний інститут ім. М.В. Лисенка (тепер – ЛНМА ім. М.В. Лисенка) по класу бандури – у професора Герасименка В.Я., по класу диригування – у заслуженого діяча мистецтв України, професора Чупашка І.П. Ще будучи студентом, з 1993р. розпочинає працювати викладачем ЛССМШ-інтернат ім. С. Крушельницької. Т. Лазуркевич є лауреатом Першого міжнародного конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (Київ, 1993) та Українського музичного фестивалю ім. М. Лисенка (Торонто, Канада, 1993). Постійно займається концертно-виконавською діяльністю в Україні, Росії, Польщі, Австрії, Німеччині, Франції, Бельгії, Канаді та США. Має фондові записи на радіо та телебаченні, а також видані аудіо компакт-диски. З 2003р. працює за сумісництвом старшим викладачем, а з 2006 р. доцентом кафедри ОД ЛНМА ім. М.В. Лисенка, де веде капелу бандуристів та інструментування. У 2014 р. призначений на посаду декана факультету оркестрових інструментів.

Ірина Ігорівна КУРИЛЯК (нар.1989 р.) У 2013 році закінчила Львівську національну музичну академію ім. М.Лисенка ( клас диригування – у професора Дерев’янка Б.П.). У цьому ж році поступила в аспірантуру ЛНМА ім.М.Лисенка і паралельно працює на посаді хормейстера Заслуженої академічної капели України «Трембіта», а з 2018 р. – диригентом хору «Трембіта». З 2016 року працює за сумісництвом у ЛНМА ім. М. Лисенка на кафедрі оркестрового диригування на посаді старшого викладача, з 2020 р. – на посаді доцента, а з 2021 р. працює на основній роботі на кафедрі хорового та оперно-симфонічного диригування.

У 2018 році захистила дисертацію на тему «Еволюція драматургічних функцій хору в українській опері: національно-естетичний вимір» і здобула науковий ступінь кандидата мистецтвознавства (науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Ластовецька З.М.).

Ярослав Володимирович ОЛЕКСІВ (нар. 1984 р.) – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри оркестрового диригування і кафедри народних інструментів. У 2008 р. закінчив Львівську національну музичну академію імені М. В. Лисенка (по класу баяна – у заслуженого артиста України, доцента Ковальчука Я.М. та доцента Карася С.О., по класу диригування – у доцента Балуха Ю.Й.).

З 2008 по 2011 р. вчився в аспірантурі при Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка (клас доцента Карася С.О.), а з 2011 по 2014 рр. здобув ще одну освіту на композиторському факультеті (у класі професора Скорика М.М.).

З 2008 року працює викладачем, а з 2017 р. – доцент кафедри оркестрового диригування ЛНМА імені М. В. Лисенка (веде диригування, оркестровий клас – оркестр українських народних інструментів, інструментування та лекційний курс – інструментознавство).

У 2011 р. захистив дисертацію на тему «Рецепція жанрів сюїти і партити в українській баянній музиці другої половини XX ст.» і здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства (науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, професор Письменна О.Б.).

З 2016 року Відповідальний секретар Приймальної комісії ЛНМА імені М. В. Лисенка.

З 2018 р. декан факультету музикознавства, композиції, вокалу та диригування ЛНМА імені М. В. Лисенка.

Оркестр українських народних інструментів, яким керує Олексів Я.В., є лауреатом міжнародного (Сербія – Белград) та чотирьох національних конкурсів творчих колективів у номінації «оркестр» ( 2009 – 2012 рр.).

Олексів Я. В. очолював журі та брав участь в організації ряду міжнародних та національних конкурсів, виступав у багатьох міжнародних фестивалях та наукових конференціях, проводив лекції, майстер-класи, здійснив записи трьох авторських компакт-дисків (2011, 2017, 2018).

Ярослав Олексів — автор творів для баяна/акордеона, бандури, фортепіано, симфонічного, камерного, народного оркестрів, низки аранжувань, транскрипцій та перекладень для різних інструментів та оркестрів. Він є автором 5 методичних посібників, 20 наукових праць, опублікованих в українських та зарубіжних наукових виданнях.

Вагомий внесок у становлення кафедри оркестрового дириґування здійснив багаторічний педаґоґ музичної академії, доцент Никодим Григорович ПЛАКСЮК (1928 – 2007), який розпочав свою викладацьку діяльність у Львівській консерваторії ще  в 1957р. зразу ж після її закінчення. Спочатку викладацька робота Н.Г. Плаксюка проходила на кафедрі оперної підготовки, пізніше він перейшов на кафедру народних інструментів, де певний час очолював студентський оркестр народних інструментів. В 1962-1965рр. Н.Г. Плаксюк працює деканом дириґентського, вокального та музично-педагогічного факультетів. У 1982р. йому присвоюють вчене звання доцента. Вмілий і досвідчений викладач, він виховав багато десятків висококваліфікованих дириґентів, чимало з яких мають тепер почесні та вчені звання, наукові ступені, очолюють різні професійні виконавські колективи в Україні та за її межами. Постійною сферою творчих та наукових інтересів Н.Г. Плаксюка було створення інструментувань, обробок та перекладень для оркестру народних інструментів, клавірів оркестрових творів та їхнього видання в збірниках, хрестоматіях, навчальних посібниках, а також написання власних ориґінальних композицій, які багато років постійно були в числі діючого репертуару студентського оркестру народних інструментів музичної академії. Окремі з його творів також виконувались Національним оркестром народних інструментів України (м. Київ).

Не можна оминути увагою ще одного педагога кафедри – доцента Леоніда Леонідовича ДРАЖНИЦЮ (1944-2018). У 1970 р. закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка по класу баяна у заслуженого діяча мистецтв, професора Оберюхтіна М.Д., диригування – у професора Вимера І.І.

У 1970 – 74 рр. працює викладачем Львівського музучилища та інспектором музичних шкіл Львівського облуправління культури. З 1974р. – старший викладач, з 1988р. – доцент кафедри народних інструментів. З 1974 по 1987р. був деканом оркестрового, історико-теоретичного та композиторського факультетів, з 1987 по 1992р. він – декан оркесторового факультету консерваторії. За ініціативою Л.Л. Дражниці в консерваторії було створено окрему кафедру оркестрового диригування, де з 1991 – 96рр. він працює першим завідувачем цієї новоствореної кафедри.

В період з 1980 по 1987рр. Л.Л. Дражниця був керівником консерваторського оркестру народних інструментів. На республіканському огляді-конкурсі творчої майстерності ВНЗ культури та мистецтва у 1985р. оркестр під керівництвом Л.Л. Дражниці завоював ІІ місце та був нагороджений Почесною грамотою Міністра культури України. Всього за час роботи Л.Л. Дражниці керівником оркестру народних інструментів було проведено понад 30 афішних концертів та творчих звітів.

Протягом всього періоду роботи у ВНЗ Л.Л. Дражниця вів класи дириґування, в окремі періоди – інструментування та перекладення, читання оркестрових партитур. Ряд років він вів також теоретичний курс «Методика викладання спеціальних дисциплін» для студентів відділу народних інструментів. Має біля 50 випускників по класу оркестрового дириґування.

В галузі наукової роботи доцентом Л. Дражницею підготовлено та опубліковано 6 навчальних посібників (Хрестоматія з дириґування оркестром народних інструментів – 2 випуски; Інструментознавство; Методика викладання спеціальних дисциплін; Аналітична робота дириґента над музичним твором; Українська оркестрова сюїта ХХ століття) та 6 репертуарних збірників. Л.Л. Дражниця також був автором багатьох опублікованих перекладень та інструментовок (для оркестру народних інструментів та окремих інструментів). В його доробку – чимало статей в газетах та журналах, опублікованих методичних розробок та рекомендацій, навчальних програм тощо.

З 1996 р. кафедрою оркестрового диригування завідує Олександр Олександрович ГЕРИНОВИЧ (нар. 1936р.). У 1960 р закінчує Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка по класу віолончелі у професора Пшенички П.С., у 1962 р. – по класу оперно-симфонічного дириґування у доцента Паїна І.І.

У 1961р. за конкурсом зайняв посаду асистента головного дириґента симфонічного оркестру Львівської філармонії. З 1963р. – викладач дириґування музично-педагогічної та дириґентської кафедр, з 1969р. – старший викладач, з 1979р. – доцент кафедри народних інструментів Львівської консерваторії.

За час педагогічної та творчо-виконавської діяльності О. Геринович очолював студентський оркестр народних інструментів Львівської консерваторії (1970-1980рр.). Вн був першим виконавцем ряду творів львівських та київських композиторів, має фондові записи на Київському радіо та Львівському телебаченні. Як педагог виховав багатьох дириґентів, які працюють на педагогічній та творчо-виконавській роботі в мистецьких закладах України та поза її межами.

О. Геринович має ряд публікацій – науково-методичних досліджень, інструментовок та власних музичних творів («Аспекти техніки диригування»,  «Структура диригентського виконавського аналізу»; творчі портрети П. Кармалюка, М. Крушельницької, Ю. Балуха, В. Василевича; монографія «Криниця життя»; симфонічна сюїта «Пам’яті Т. Шевченка», кантата «Пам’ятайте, живі”, вокальні цикли на вірші О. Олеся, О. Блока; обробки українських народних пісень для мішаного хору a cappella).

В перші роки існування кафедри на ній також працювали: доцент Червоний Анатолій Омелянович (з 1992р. до 1999р.), старші викладачі Ваф’я Олександр Дмитрович (до 1995р.) та Свердлик Петро Степанович (до 1994р.), пізніше – Филипчук Роман Павлович, Гарбарук Володимир Анатолійович , Рудницький Михайло Васильович, які вели основні спеціальні дисципліни кафедри (дириґування, інструментознавство, інструментування, читання партитур і ін.). Кандидат мистецтвознавства Конончук Володимир Остапович у 2008 р. організував та керував студентським біг-бендом, а викладач-погодинник Носов Георгій Володимирович у 1992 – 1993рр. був першим керівником студентського духового оркестру.

Концертмейстери

Крім викладацького складу на кафедрі працюють 12 кваліфікованих концертмейстерів, зокрема, Л. Грекова, Л. Лещук, О.Николин, К.Комарова, О. Грабовська, Ю. Маківничук, Г.Сімакович, Т. Чайковська, К.Герило, О.Стецишин, Г.Кухар та М. Зайдель. Концертмейстер Грабовська О. захистила дисертацію і здобула науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.