Кафедра гуманітарних дисциплін

Історія кафедри гуманітарних дисциплін

З 1940 року у Львівській державній консерваторії імені М.В.Лисенка існувала кафедра марксизму-ленінізму, яку довгі роки очолював професор Іван Козачук. Після його смерті обов’язки завідувача деякий час виконував доцент Тарас Гірняк.

У 1988 році кафедру марксизму-ленінізму очолив Микола Олексюк – кандидат філологічних наук, доцент, лауреат журналістської премії ім. К.Пелехатого (1983), володар почесної відзнаки Міністерства культури і мистецтв України “За багаторічну плідну працю в галузі культури” (2003). Закінчив Станіславське педагогічне училище, Львівський державний університет імені Івана Франка. З 1963 по 1968 рік – заступник редактора Львівської обласної газети “Вільна Україна”. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію. У творчому доробку Миколи Олексюка – понад 15 збірок літературних творів, 200 статей, монографія, навчальний посібник з історії культури України. Микола Олексюк працював на посаді професора кафедри і викладав українську культурологію.

Згодом кафедру декілька раз перейменовували на “кафедру суспільних дисциплін”, “кафедру історії і філософії”, “кафедру гуманітарних дисциплін”.

З вересня 2003 року кафедру очолює Марія Кашуба – доктор філософських наук (1990), професор, працює в академії з 1996 року.

У різні роки на кафедрі навчально-методичну і наукову роботи проводили: кандидат філософських наук, доцент Любов Баб’юк; кандидат мистецтвознавства, доцент Леонтина Мельничук-Лучко; кандидат філософських наук, доцент Володимир Потульницький (тепер доктор наук, професор); кандидат економічних наук, доцент Богдан Кульчицький; кандидат філософських наук Надія Пікулик; кандидат історичних наук Наталія Цубова; кандидат філософських наук, доцент Юлія Юхимик; кандидат філософських наук, професор Борис Кухта; ст. викладач Олексій Маркевич; ст. викладач Борис Місєнжніков та настоятель церкви Св. Софії о. Богдан Смук.

Впродовж останніх років на кафедрі працювали:

Зенон Дмитровський – кандидат філологічних наук, доцент. Закінчив факультет журналістики та аспірантуру Львівського державного університету імені Івана Франка (1973, 1976). В 1988р. захистив кандидатську дисертацію. Понад 20 років працював на Львівському телебаченні, був кореспондентом колишнього Всесоюзного (центрального) телебачення у західних областях України. За час роботи підготував сотні програм, десятки документально-публіцистичних телефільмів, серед яких “Місто біля Карпат”, “Барви “Весни”, “Місто розкутих левів” та ін. Автор навчальних посібників “Телевізійна журналістика”, “Телевізійна інформація: теорія і практика”, монографії “Телебачення у дзеркалі преси”, навчально-методичних посібників та ін., словника телевізійних термінів, довідника “Термінологія зображальних засобів масової комунікації”, численних наукових і науково-популярних статей. У 2008р. указом Президента України Зенону Дмитровському присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”. В академії викладав ділову українську мову та зарубіжну культурологію.

Софія Булик-Верхола –  кандидат філологічних наук, доцент працювала на кафедрі впродовж 2010-2020 років. Закінчила спеціальну музичну школу-інтернат ім. С.Крушельницької та філологічний факультет  Львівського університету ім. І. Франка. У 2004 р. захистила  дисертацію на тему “Формування  і розвиток української музичної термінології”.  Є автором біля 40 наукових статей,  15  науково-методичних посібників, співавтором Словника технічних термінів. Під час роботи в Академії підготувала підручник “Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник для студентів музичних спеціальностей” (Львів,2013). 

Галина Гучко – кандидат філософських наук, доцент. Закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1989). Від 1999р. працює зав. кабінетом мистецтвознавства філософського факультету вищеназваного університету. У 2005 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Кирило-Мефодіївська традиція в українській духовній культурі (ІХ – перша половина ХІХст.)”. Проводить дослідження в галузі історії української духовної культури та історії української філософії, зокрема періоду Відродження та епохи Романтизму. Автор 20 наукових статей та співавтор “Світової історії ХХ століття. Енциклопедичний словник” (2008). На кафедрі читала лекції з курсу “Зарубіжна культурологія”.

Віталій  Кушнір – кандидат історичних наук, доцент. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1993), науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. У 2000р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Ліга Націй і українське питання. 1919 – 1934рр.”. Вивчає історію музейної справи в Україні. Автор низки публікацій, наукових статей із зазначеної тематики, монографії. На кафедрі працював з 2000 року, читав лекції з предметів “Історія української державності” та “Соціологія”.

Ольга Катрич – кандидат мистецтвознавства, доцент. Закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка (1986) та аспірантуру на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського (1996). Захистила кандидатську дисертацію на тему “Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти)” (2000). У 2004 році отримала вчене звання доцента. Працює в галузі теорії та естетики музичного виконавства. Катрич О.Т. автор монографії “Стиль музиканта-виконавця” та численних публікацій в наукових виданнях України за музикознавчим напрямом. Працює на посаді завідувача відділом аспірантури ЛНМА імені М В. Лисенка. На кафедрі читала курс лекцій з “Філософії мистецтва” для магістрів та аспірантів.

Ірина Чернова – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка (1970), Указом Президента України їй присвоєно почесне звання Заслужений працівник народної освіти України (1995). У 2007 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Музичне виконавство в ситуації постмодернізму”. На кафедрі читала курс із “Української культурології”.

Богдан Гнатківський – старший викладач. Закінчив економічний факультет та аспірантуру Львівського національного університету імені Івана Франка (2005, 2008). Читав лекції з курсу “Основи економічних теорій”.

Завідувачем курсу фізичного виховання до 1976 року працював ст. викладач Шпаргала Є.Д., ст. викладачами – майстер спорту з бадмінтону В.Дерій і майстер спорту з настільного тенісу І.Зубко. З 1976 по 1992р. завідувачем курсу був Геннадій Архільдєєв – старший викладач. Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1966), підготував плеяду спортсменів з настільного тенісу та бадмінтону.

З 1978 року прийшов на роботу ст. викладачем майстер спорту зі спортивної гімнастики Владислав Козак, з 1985 року – Кирило Мільчук, а з 2020 року – Володимир Левків.

Нині кафедра об’єднує кількох викладачів, які забезпечують викладання соціальних та гуманітарних дисциплін для всіх факультетів академії.

 

МАРІЯ КАШУБА доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри.

Народилася 1941 року на Львівщині, у 1964 році закінчила  факультет іноземних мов Львівського державного університету імені Івана Франка  за спеціальністю «класична філологія». Навчалася в аспірантурі Інституту філософії НАН України зі спеціальності «історія української філософії» (1967-1970). У 1971 році здобула науковий ступінь кандидата філософських наук  (тема дисертації «Філософський курс Георгія Кониського (з історії розвитку  філософії на Україні першої половини ХVIII ст.»). У 1978 р. отримала вчене звання старшого наукового співробітника. 1990 року захистила  докторську дисертацію на тему «Етика в Києво-Могилянській академії»,  диплом доктора наук з історії філософії отримала в 1991 році. Вчене звання професора  надане 2000 року.

Працювала  молодшим науковим співробітником в  Інституті філософії НАН України (1970-1973), Інституті суспільних наук НАН України (нині Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича), старшим науковим співробітником, завідувачем відділом філософії (1973-2002 рр.), професором кафедри  філософії і завідувачем кафедрою теорії та історії культури ЛНУ ім. Івана Франка (1996-2000), професором кафедри політичних наук і філософії ЛРІДУ НАДУ при Президентові України (2000-2012), професором, завідувачкою кафедрою гуманітарних дисциплін ЛНМА ім. Миколи Лисенка (1996-донині).  Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку», Почесною грамотою Міеістерства освіти та науки України, Почесною грамотою Львівської обласної адміністрації та ін.

Наукові зацікавлення: історія української філософії, української  духовної культури, історія світової й української культури.

Була членом Вчених рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій у ЛРІДУ НАДУ при Президентові України,  Львівській  національній музичній академії. Нині є членом Вчених рад  у Львівському національному університеті (філософський факультет) та у Львівській національній академії мистецтв, також є членом  редколегій наукових часописів: Вісник Львівського університету: серія  Філософія; Докса: зб. наук. праць з філософії та філології (Одеський  університет ім. І.Мечникова); Переяславські Сковородинівські студії; Вісник Прикарпатського університету: серія філософія й психологія.

Керувала роботою  аспірантів і пошукувачів наукового ступеня,  захистили  дисертації 21 кандидат наук і 2 доктори наук.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

6 монографій,  переклади з латинської мови  рукописних курсів філософії  Т.Прокоповича, Г.Кониського,  усіх відомих курсів Етики професорів Києво-Могилянської академії, переклади творів Г.Сковороди сучасною українською мовою, переклади з німецької мови творів  теоретиків німецького Романтизму. Є співавтором і відповідальним редактором  монографій «Філософія Відродження на Україні» (1990), «Розвиток філософської думки російського, українського й білоруського народів ХVІІ-ХVІІІ ст.» (1978), «Проблема людини в українській філософії ХVІІ-ХVІІІ ст.»(1998), автор  понад 240  статей і рецензій, в тому числі в закордонних виданнях: «Греко-католики в Україні»/ Synchrona Bimata-Biblia 118.N32. apr.-jun. Athene, 2001.C.98-107;  Studia polsko-ukrainskie.NN 2 I 3,  а також  статей до енциклопедичних видань: «Філософський енциклопедичний словник», «Енциклопедія історії України», «Довідник з історії України», «Києво-Могилянська академія в іменах», «Філософський словник», «Лексикон античної словесності». На матеріалі перекладу філософського курсу  Г.Кониського, опублікованого 1990 р. у двох томах, захищені дві кандидатські дисертації (Лариса Діденко і Олена Кравченко).      

Марія Василівна є співавтором “Історії філософії на Україні” (т.1), енциклопедичних видань “Києво-Могилянська академія в іменах” (2001), “Філософський енциклопедичний словник” (2002), «Лексикону античної словесності» (2014), «Енциклопедії історії України» (2005-2015), автором підручників «Історія української філософії. Хрестоматія» (2004), “Лекції з історії світової та вітчизняної культури” (2005), «Історія української культури. Курс лекцій» (2011), розділів у підручнику «Історія української культури»(2015) та ін., кількох методичних розробок  для студентів, зокрема із курсу «Культурологічне джерелознавство» (2011).  В академії викладає історію української культури, історію  світової культури,  філософію науки,  філософію  ХХ ст. та філософію творчості.


СТЕПАН БОРУЦЬКИЙ  – кандидат історичних наук, доцент.

Народився 1940 року у с. Тернопілля (Львівщина). У 1967 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка і працював тут викладачем «релігієзнавства» та «історії світової та української культури».

У 1982 році здобув ступінь кандидата історичних наук (тема дисертації “Становлення і розвиток радянських свят і обрядів у західних областях Української РСР”). У 1985 році отримав вчене звання доцента.

Упродовж 1998-2001 років обіймав посаду начальника управління відділу у справах релігії та національностей Львівської облдержадміністрації. На кафедрі працює з 1997 року, викладає навчальну дисципліну «Історія української культури».

Автор колективних монографій та навчальних посібників, сотень наукових та науково-популярних статей з проблем культурології, історії релігії та Церкви, релігієзнавства. Понад 30 років активно співпрацює з мас-медіа України. Голова Львівської обласної організації Української асоціації релігієзнавців, віце-президент благодійного фонду “Відтворення”, полковник Українського Реєстрового Козацтва.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ:

  1. Эффективное сотрудничество. К., Знання, 1986. 16 с.
  2. Із скарбниці фізичного вишколу /Дзвін.   № 1.  С. 146-148. Вірність Богові, Церкві, Народу. / Дзвін.  1993.  № 46.  С. 156-158.
  3. Релігійна ситуація на Львівщині: стан та основні проблеми розвитку / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць Інституту українознавства ім.І.Крипякевича. Львів, 2000.  N 7.  с.563-568.
  4. Відродження свята Матері на Бойківщині / Бойківщина: історія і сучасність. Львів, 1996.  с. 32-36.
  5. Культура первісного суспільства / Лекції з історії світової та вітчизняної культури. Навчальний посібник. Львів: Світ, 1994.  с.58-80.
  6. Християнство в історії української культури. Там само. с. 410-428.
  7. Культура первісного суспільства / Лекції з історії світової та вітчизняної культури. Навчальний посібник. Вид. 2е, перероб. і доповнене. Львів, 2005. с. 71-97.
  8. Держава. Церква. Людина. Державноцерковні та міжконфесійні відносини у дзеркалі сучасності. 1992-2002 рр. Львів: Афіша. 2003.  552 с.

Про вічне, сакральне, особисте… Сучасні роздуми про Бога, віру, релігію, Церкву та духовність.  Львів, 2006. 284 с.


ОЛЬГА ЛИПКА – кандидат філософських наук, доцент.

Народилася в Тернополі. У 1999 році закінчила філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «філософія». Упродовж 1998-2002 років навчалася в Інституті вищої релігійної культури при Люблінському католицькому університеті. У 2000, 2001, 2002 роках брала участь у сесіях Варшавської міжнародної гуманітарної школи. У 2002/2003 році стажувалась на кафедрі філософії Люблінського католицького університету (Польща). У травні 2012 року – в Інституті міждисциплінарних досліджень «Artes Liberales» Варшавського університету (Тема семінарів: «Пограниччя культур – культури пограниччя. Старі проблеми – нові виклики»).

У 2004 році здобула ступінь кандидата філософських наук зі спеціальності «релігієзнавство» (тема дисертації “Християнство як чинник гуманізації особи в сучасному українському суспільстві”). У 2013 році отримала вчене звання доцента. На кафедрі працює з 2001 року, викладає навчальні дисципліни «Філософія», «Естетика», «Маркетинг музичної культури», «Менеджмент мистецької діяльності».

Наукові зацікавлення: роль релігії в житті сучасної людини, розуміння духовності та смерті в різних релігіях, екуменізм, взаємозв’язок релігії і мистецтва, релігії та моралі.

Громадська активність: учасниця християнського екуменічного руху «Віра і Світло» та харизматичного руху в УГКЦ.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

  1. Релігійне та філософське осмислення смерті: порівняння підходів / Вісник НУ «Львівська політехніка».   № 550.  С. 82-88.
  2. Проблема гуманізації в інформаційному суспільстві / Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «філософія». 2011. №692. С.40-45.
  3. Проблеми соціалізації людини в сучасній українській сім’ї / Проблеми гуманітарних наук. Збірник наукових праць ДДПУ. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2011.  Випуск 27. Філософія. С.108-119.
  4. Відповідь християнства на моральний занепад українського суспільства / Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». Острог: Вид-во НУ «Острозька академія», 2012. Випуск 6. С.201-213.
  5. Християнська родина в інформаційному просторі: реакція на виклики часу / Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія «філософія». 2012. №723. С.114-119.
  6. Религиозная идентичность в пограничье культур / Debaty Artes Liberales. Tom VI. Пограничье культур культуры пограничья. 2012. Warszawa, 2012. C. 66-83.
  7. Християнська ідентичність Церков в умовах української кризи / Наукові записки НУ «Острозька академія». Серія «Культурологія». Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур: матеріали VIII міжнародної наукової конференції (Острог, 2425 квітня 2015 року). Острог: Видавництво НУ «Острозька академія», 2015. Вип.16. С. 121-132.
  8. Труднощі визначення релігійної інтелігенції / Феномен української інтелігенції в контексті глобальних трансформацій» (до 95річчя заснування Донецького національного технічного університету): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Красноармійськ, ДонНТУ, 1718.03.2016 року). Красноармійськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2016. С. 163-167.
  9. Проблема ґендерної рівності: нові виклики і небезпека / Філософські науки. 2016. Vol.2. No.2. С. 81-86.
  10. Свобода бути собою: чи є межі? / Феномен свободи у контексті цивілізаційних викликів ХХІ століття: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 2324 травня 2019р.). Львів, 2019. С.111-112.
  11. Про насилля в сім’ї і християнство / Духовність. Культура. Глобалізація. Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 28 жовтня 2019 р.). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019. С.160-162.
  12. Щастя у розумінні Жана Ваньє / Щастя та цивілізаційний розвиток: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 1415 листопада 2019 р.). Львів, 2019. С.135-138.
  13. Інтеліґенція у виховному процесі: приклад для наслідування чи камінь спотикання? / «Феномен української інтелігенції в контексті глобальних трансформацій» (до 100річчя заснування ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»): Матеріали ІІI Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (Покровськ, ДонНТУ, 910.04.2020 року). Покровськ: ДВНЗ «ДонНТУ», 2020. С.119-123.

МИКОЛА ПАВЛОВИЧ  – старший викладач, психолог.

Народився 1945 року в м. Пінську (Білорусія).  У 1973 році закінчив Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова за спеціальністю «психологія».  Займався психологічною практикою.

На кафедрі працює з 1978 року, викладає навчальну дисципліну «Психологія».


ВОЛОДИМИР ТУР – старший викладач, інженер з цивільної оборони.

Народився 1952 року у м. Львові. У 1974 закінчив Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище ППО, полковник ЗС України, нагороджений орденами «За службу Родине в ВС СССР ІІІ степени», «Ветеран військової служби». У 2002 році звільнений в запас, працював в ГУ НС та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Львівської обласної адміністрації.

На кафедрі працює з 2005 року, викладає навчальні дисципліни «Цивільна оборона» та «Екологія».


АНДРІЙ МЕЛЬНИКОВИЧ – старший викладач, проректор з адміністративно-господарської роботи.

 Народився 1965 року. У 1994 році закінчив ЛНУ імені Івана Франка за спеціальністю «правознавство» (кваліфікація юрист). В Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України склав кандидатські іспити із спеціальності 12.00.11 – міжнародне право.

Автор наукових публікацій у Віснику Львівського університету (серія міжнародні відносини).

На кафедрі працює з 2004 року, викладає курс «Авторське право».


КИРИЛО МІЛЬЧУК – кандидат у майстри спорту зі спортивної гімнастики.

Народився 1940 року в Польщі. У 1947 році під час операції «Вісла» сім’я переселена до Львова. Призер Львівщини зі спортивної гімнастики, тренувався під керівництвом заслуженого майстра спорту, заслуженого тренера України, всесвітньовідомого багаторазового чемпіона світу й Олімпійських ігор Віктора Чукаріна.

У 1966 році закінчив Львівський державний інститут фізичної культури. Працював викладачем фізкультури у  Дрогобицькому технікумі нафти і газу,  вчителем фізкультури Підбірецької середньої школи Пустомитівського району, викладачем фізвиховання Львівського медичного інституту (1978-1985 рр.). Брав активну участь у роботі методичного об’єднання викладачів фізичної культури ВУЗів Львова.

З 1995 року працює на кафедрі, викладає навчальну дисципліну «Фізичне виховання».


ВОЛОДИМИР ЛЕВКІВ – кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, кандидат у майстри спорту.

Народився 1969 року у м. Львові. 1980 року почав займатися волейболом, досягнення: друге місце в першості України з волейболу серед юнаків (1985), друге місце у змаганнях вищої аматорської ліги України (2003), друге місце на Спартакіаді України серед профспілкових організацій (2003). Неодноразово підтверджував спортивний розряд – кандидат у майстри спорту.

1986–1992 рр. навчався у Львівському державному інституті фізичної культури з перервою, пов’язаною зі службою у Збройних Силах (1987–1989), а 1994–1997 рр. – в аспірантурі Львівського державного інституту фізичної культури. Працював у цьому ж навчальному закладі на різних посадах: викладач (1997–1998), старший викладач (1998–1999), доцент (1999–2003) кафедри теорії і методики фізичного виховання; завідувач кафедри теорії і методики спортивних і рухливих ігор (2003–2007), проректор з зовнішніх зв’язків та перспективного розвитку (2007–2011), проректор з виховної та спортивної роботи (2011), доцент кафедри спортивних та рекреаційних ігор (від 2012 р.), відповідальний за спортивну роботу Львівського державного університету фізичної культури (від 2012 р.).

У 1998 році присвоєно науковий ступінь кандидата наук з фізичного виховання і спорту після захисту дисертації на тему: «Використання засобів української народної фізичної культури у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку», а в 2002 році – вчене звання доцента кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Від листопада 2020 року працює доцентом кафедри гуманітарних дисциплін Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, викладає навчальну дисципліну «фізичне виховання».

Автор близько 80 наукових і навчально-методичних праць, серед яких монографія, 4 навчально-методичні посібники, термінологічний словник, публікації у наукових виданнях, зокрема у 28 фахових і в 3 міжнародних виданнях, віднесених до наукометричної бази Scopus, матеріали й тези науково-методичних і науково-практичних конференцій.

Основні праці: «Весела мандрівка в країну розваг: ігри для організації дозвілля дітей та юнацтва». Методичні рекомендації, Львів, 1998 (співавт.); «Спортивно-педагогічне вдосконалення. (Волейбол)». Методичні рекомендації для студентів 1-го курсу. Львів, 2004; «Методичні рекомендації для студентів до проведення практичних занять з теорії і методики гандболу». Львів, 2007 (співавт.); Теорія і методика викладання гандболу (метод. посіб. для студентів ЛДУФК). Львів, 2011 (співавт.); Українсько-польський, польсько-український словник футбольних термінів. Львів, 2012 (співавт.); Українські народні ігри (монографія). Львів, 2012 (співавт.).

Громадська діяльність у сфері фізичної культури і спорту: член Виконкому (1999), перший віце-президент (2005), президент (від 2012 р.) громадської організації «Львівська обласна федерація волейболу»; співзасновник (2007) і віце-президент (2007), президент (від 2012 р.) громадської організації «Спортивний клуб ЛДУФК «СКІФ»; член Колегії управління молоді і спорту Львівської обласної державної адміністрації (від 2011 р.); член Громадської ради з питань розвитку фізичної культури і спорту міста Львова (від 2012 р.); член Колегії Комітету з фізичного виховання і спорту Міністерства освіти і науки України (2014-2016), член Виконкому, голова Комісії студентського і аматорського волейболу громадської організації «Федерація волейболу України» (від 2016 р.).

Нагороджений: Почесним знаком «Відмінник освіти України» (2002), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (2011), почесним званням «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» (2016), а також Почесною грамотою (2016) і Почесним Знаком (2019) громадської організації «Федерація волейболу України».