Кафедра духових та ударних інструментів

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Духове мистецтво українських земель химерним візерунком вплітається в калейдоскоп подій, самобутніх творчих ідей та задумів, часом закономірним, часом парадоксальним чином виявляючи свою натуру та впливаючи на світові процеси у цій галузі виконавського мистецтва. Вигідне географічне положення, багатонаціональна складова населення, постійне перебування у центрі зацікавлень ряду держав, складні етапи розвитку та раптові суспільні злами, що характеризують та становлять постійну домінанту історичного шляху України, відбилися далеко не лише на політичному та економічному житті країни. Мистецькі процеси увібрали в себе розмаїття думок та прагнень геніальних талантів, які пов’язали своє життя з краєм, розташованим на межі світів.

Флейта з рогу північного оленя. 18000 років. Львівський історичний музей

Про якнайдавнішу популярність духових інструментів на  території сучасної України свідчать факти, з’ясовані  численними археологічними експедиціями. У 50-х роках XX століття біля села  Молодове у Чернівецькій області було віднайдено два  кроманьйонські лабіальні інструменти доби палеоліту у четвертому та другому горизонтах культурного прошарку, що відповідають за віком 18 і 12 тисячам років. Перший зі знайдених інструментів володіє шістьма отворами, належить до пізньомадленського часу та виготовлений з рогу північного оленя, інший, також з рогу оленя – з кінця епохи палеоліту, з одинадцятьма отворами та ялинковоподібним гравюрним малюнком. Ці знахідки є доказом не лише побутування у палеолітичний і мезолітичний час музичних інструментів, але й того, що у настільки далеку від нас епоху музичні інструменти поступово вдосконалювалися. Знайдена у 1954 році оздоблена гравюрою флейта – найскладніший музичний інструмент палеолітичних стоянок, відомий на сьогодні. Цікавим є той факт, що дорогоцінні експонати інструментів знаходяться у збірці артефактів Львівського історичного музею, бажаючі можуть ознайомитися з ними за адресою площа Ринок, 24. Окрім цих важливих знахідок на території сучасної України було виявлено багатоствольні інструменти з пташиних кісток періоду неоліту у Маріупольському могильнику на березі річки Кальміус у 1931 році та духовий інструмент з гомілкової кістки північного оленя в селі Атаки, що має найбільшу схожість з поперечною флейтою та датується пізньомадленським періодом (від 15-8 тис. років до н.е.).

Не менш цікавим видається свідчення, яке констатує діяльність у краї першого відомого нам професійного музиканта-авлетиста Пасафіліката з Мірмекій, який жив та працював у другій половині IV століття до н.е. на території Криму. У 1906 році було віднайдено саркофаг з похованням музиканта біля Нового Карантину при розкопках некрополя Мірмекій. Окрім цього, до перших століть н.е. належать виявлені у Пантикапеї фрагменти флейти зі слонової кістки, теракотова статуетка духовика, зображення музикантів на поховальних плитах. Згадані пам’ятки надзвичайно цінні, адже виняткові написи та зображення вказують на професійну приналежність померлих і дають підстави твердити, що музиканти-духовики у давньому Причорномор’ї користувалися значною пошаною.

Саркофаг з Мірмекій

Зважаючи на насичену яскравими подіями історію духового мистецтва українських земель від найдавніших часів, можна сміливо стверджувати, що від часу заснування Львова у 1256 році гра на музичних, зокрема, духових інструментах отримала почесну роль у системі професійної праці, освіти, у дозвіллі та роботі мистецьких інститутів міста.

Відтак, діяльність кафедри духових та ударних інструментів Львівської національної  музичної академії ім.М.Лисенка, заснованої у 1965 році – лише невеликий, але, водночас, виразний та колоритний фрагмент історії розвитку духової педагогіки у нашому місті, краї, в Україні. Формування сучасних вимог до рівня майстерності фахівців-музикантів здолало ряд
важливих часових етапів, кожен з яких вкладався вагомою та
необхідною сходиною у досвід цілих поколінь професіоналів духовиків. Важко переоцінити вартісність кожного з них у здобутках теперішньої універсально-адаптивної, інформаційно
перенасиченої доби, яка не обираючи пріоритетів, впливає як на
незвично енергійний прогрес у технічній сфері, так і рівно ж, на
мультиплікацію манер і стилів викладання та концепцій відображення у галузі музично-виконавських мистецтв.

Перші згадки про працю професійних артистів та педагогів викладання гри на духових інструментах у Львові сягають доби Середньовіччя і охоплюють широке коло виконавських професій: фістула (флейта), шалмей, шторт (дульціан), труба, тромбон та ін. Формування фахових якостей духовиків отримує новий зміст, повноту та легітимність зі заснуванням Львівського музичного братства 9 березня 1580 року. Музичний цех став своєрідною школою професійної майстерності, де учні вдосконалювали своє вміння під керівництвом досвідчених музикантів. Цехові майстри отримували право та зобов’язані були навчати протягом кількох років учнів та готувати їх у підмайстри. Серед імен музикантів братства знаходимо фахівців-духовиків флейтиста Каспара, трубачів Якова Боярина, Іштвана, тромбоністів Юрія Іжика, Андрія, штортистів Войцеха, Себастіана та ін. Значної уваги надавалося навчанню гри на духових інструментах і у школі Львівського Успенського братства (у подальшому Ставропігійського), заснованого 1585 року, зокрема, став популярним звичай учнівської капели грати на трубах у ратуші, у вежі Корнякта під час різдвяних та великодніх свят.

Наступний етап в історії духової педагогіки Львова пов’язаний із соціальними та політичними змінами, що призвели до реорганізації музичного життя: від заснування стаціонарного театру з постійно діючим оркестровим колективом у 1776 році – до створення музичного інституту при Галицькому музичному товаристві у 1839 році, в якому існувала також «школа духових інструментів». З таким надзвичайно цікавим та насиченим епізодом життя міста пов’язані імена самобутніх талантів, артистів та педагогів-духовиків Антоніна Вейнерта, Міхала Яцковскі, Йозефа Доплера, Юзефа Башни, Франца Поллака, Доктора Кробсгофера, Альфреда Боровскі, Вінченца Кітри, батька та сина Маковців, Шалька, Лаїно, Альшера та ін.

Франц Допплер

Справжнім розквітом виконавського мистецтва у Львові можна вважати період з II половини XIX ст. до перших десятиліть XX ст. Це час заснування консерваторії ГМТ (1854), створення оперного театру (1872), оркестр якого налічував 30 музикантів, функціонування філармонії (1902), відкриття Львівського музичного інституту ім.К.Шимановського (1902) та Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка (1903). Першим професором класу духових інструментів консерваторії ГМТ був призначений Карл Брунгофер (1854). У подальшому формується повноцінний викладацький склад закладу з педагогами Карлом Фердинандом Лянгом, пізніше Ентоні Шпаттом, Францом Мульєром, Станіславом Шером, Євгеніушем Товарніцкі (флейта), Францом Фуглем (гобой, літаври), Францішеком Лінкою (кларнет), Рудольфом Раабом (фагот), Францішеком Керчеком (валторна) та ін. У філармонії працюють талановиті артисти Й.Стропніцкі (флейта), Л.Челянські (кларнет), Й.Харті, Й.Фюхрлінг (труба), Р.де Радіо (валторна), К.Фішер (тромбон).

Львів має можливість пишатися також непересічним талантом світових знаменитостей, флейтистів, композиторів, диригентів, педагогів Франца й Карла Доплерів, що народилися на початку 20-х років XIX ст. та отримали перші музичні враження й освіту в нашому місті, у подальшому не раз відвідуючи рідний Львів із сольними концертами та постановкою оперних вистав.

Реклама фабрики
духових інструментів Ю. Негера (журнал «Orkiestra», Lwów, 1934, №5)

Значна популярність навчання та гри на духових інструментах спонукали до створення у місті та краї фабрик духових інструментів Ф.Зебека та Ю.Негера, заснуванню у 1930 році періодичного видання – журналу «Оркестр», присвяченого моніторингу праці чисельних галицьких професійних, військових, аматорських та дитячих духових оркестрів, широку діяльність яких із захопленням висвітлюють Т.Ярославенко у книзі «Як заложити дуту орхестру» та С.Людкевич у статті «Рефлексії з нагоди Фестивалю духових оркестрів у Львові». Виконавський професіоналізм і талант артистів-духовиків відобразилися і в композиторській праці відомих львівських митців, що присвятили твори духовим інструментам: Ф.К.Моцарта, Ж.Рукгабера, А.Солтиса, Я.Вінцковського, Т.Шеліговські, В.Фрімана, Т.З.Кассерна, В.Кшемєньські, А.Нікодемовича, Б.Шеффера та ін.

Таблиця складу студентів консерваторії
ГМТ 1911–1912 р. (SWGTM 1911–1912, s.49)

У 1939 році на базі трьох вищих музичних навчальних закладів Львова була створена Львівська державна консерваторія ім. М.Лисенка, до якої було залучено кращі музичні кадри. Класи духових інструментів закладу сформувалися у 40-х роках. До їх складу ввійшли Ф.С.Прохачов, у подальшому Д.Біда (флейта), Г.І.Могила, Н.В.Терентьєв (гобой), Д.А.Хабаль, О.В.Васільєв (кларнет), І.Мері, М.М.Тополь (фагот), Ф.В.Жубр (труба), В.В.Прядкін (валторна), П.С.Гуляєв (тромбон), Б.П.Шейко (ударні інструменти). Викладачі духових та ударних інструментів Львівської державної консерваторії були досвідченими музикантами, переважно одночасно артистами оркестрів філармонії або оперного театру. 22 травня 1952 року на засіданні оркестрової кафедри ЛДК було виокремлено секцію духових інструментів.

Виступ студентського духового оркестру ЛДК (1963). Керівник – проф. Семеніченко В.М.

Керівником секції був обраний в.о.доцента П.С.Гуляєв, випускник Московської державної консерваторії (клас професора В.М.Блажевича), артист оркестрів філармоній Москви, Сталінграда, Свердловська, Алма-Ати, Ялти, Горького та Львова.

Кафедра духових та ударних інструментів у 1969 році

Завершення 50-х та початок 60-х років принесли із собою оновлення викладацького складу секції духових та ударних інструментів. Розпочинають педагогічну роботу у консерваторії Ю.І.Смірнов, І.А.Левкович (флейта), В.Б.Цайтц (гобой), К.Геннел, В.М.Носов (кларнет), В.М.Семеніченко (фагот), В.О.Швець (труба), С.Ганич (тромбон), О.В.Борзенков (ударні інструменти). Кандидат мистецтвознавства, професор В.М.Семеніченко (клас М.М.Тополя, в аспірантурі КДК навчався у В.Яблонського та М.Літвінова), у подальшому Ф.В.Жубр змінили П.С.Гуляєва на посаді завідувача секції.

Кафедра духових та ударних інструментів у 1977 році

Зростання класів духових інструментів та успіхи викладачів і студентів духовиків наблизили створення у 1965 році кафедри духових та ударних інструментів ЛДК. Підрозділ очолив В.В.Прядкін (вихованець Харківської та Львівської консерваторій, клас В.Кокотова), а з 1969 року протягом 45 років кафедрою незмінно керував заслужений діяч мистецтв України, професор В.Б.Цайтц (клас Н.В.Терентьєва). На межі тисячоліть у консерваторії в різний час працюють педагоги В.С.Жолубак, З.О.Відоняк, нар. артист України, професор О.С.Кудряшов (флейта), В.О.Гінзбург, засл. діяч мистецтв, доцент Л.М.Закопець (гобой, камерний ансамбль), М.В.Мар’яш, А.Я.Сенькович (кларнет), канд. мист., доценти І.С.Гишка, П.В.Вакалюк (труба), заслужений діяч мистецтв України, доцент В.С.Антонів, С.І.Кисилевич (валторна), Л.О.Меленець, В.В.Лущенко (тромбон). У 1994 році при кафедрі відкривається новий десятий фаховий профіль – саксофон, викл. Я.Проців, у подальшому О.Г.Бондарчук, Д.П.Максименко.

Кафедра духових та ударних інструментів у 1993 р.

З часу відкриття кафедри на денній та заочній формах навчання було підготовлено більш ніж 900 фахівців, що працювали та продовжують працювати в оркестрах та концертних, мистецьких і навчальних закладах України, Європи, Америки та Азії. Високий рівень духової виконавської культури Львова сприяв появі нового репертуару для духових інструментів, створеного львівськими композиторами Р.Сімовичем, М.Скориком, М.Копитманом, В.Цайтцом, В.Камінським, О.Козаренком, Б.Фроляк, І.Небесним, В.Квасневським, Л.Сидоренко, Б.Борисенком, О.Криволап, Л.Думою та ін.

Журі I Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів духових та ударних інструментів ім. Ф. та К. Допплерів (7-9 квітня 2016 року) Зліва направо: Професори Наконечний Р.М. (Львів), Вовк Р.А. (зав. кафедри духових та ударних інструментів НМАУ, Київ), Карпяк А.Я. (зав. кафедри духових та ударних інструментів ЛНМА, Львів), Буркацький З.П. (зав. кафедри духових та ударних інструментів ОНМА, Одеса), Олійник Б.М. (Львів)

Зусиллями музичної громадськості Львова й, зокрема, кафедри духових та ударних інструментів були започатковані та систематично проводилися Міжнародні конкурси молодих виконавців на духових інструментах імені Д.Біди, імені С.Ганича, змагання кларнетистів за сприяння фірми Selmer, Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів духових та ударних інструментів ім. Ф. та К. Допплерів.

Від 2014 року кафедру духових та ударних інструментів Львівської національної музичної академії очолює доктор мистецтвознавства, проф. А.Я.Карпяк. В останні роки активізувалася наукова діяльність професорсько-викладацького складу підрозділу, підсумовується значний виконавсько-методичний досвід поколінь професіоналів, розробляються, досліджуються, експериментальним шляхом доводяться та розв’язуються питання, проблеми і положення, що турбують сучасних фахівців-духовиків. Захищені дисертації А.Я.Карпяком, І.С.Гишкою, О.І.Вар’янком, П.В.Вакалюком, О.Ф.Павленко, В.Г.Старком, Д.Б.Олійником, Д.П.Максименком. Стають звичним явищем показові концертні виступи та реалізація мистецьких проектів працівниками кафедри. Показово, що серед вихованців підрозділу з’являється цілий ряд артистів, які завдяки неабияким здібностям, підготовці та цілеспрямованій праці досягли посад у престижних концертних закладах планети. Серед них Д.Біда (клас ст.викл. Ф.С.Прохачова), К.Маргевка (клас ст.викл. О.В.Васільєва), Л.Бєлінський (клас проф. В.Б.Цайтца), М.Семотюк (клас проф. А.Я.Карпяка), Т.Демчишин (клас проф. Ю.В.Корчинського), О.Попович (клас проф. В.О.Швеця та доц. І.С.Гишки), М.Саковський (клас ст.викл. С.Ганича), О.Трофимович (клас ст.викл. Л.О.Меленця), О.Ющук (клас ст.викл. О.Є.Савельєва), Т.Мельниченко (клас проф. Б.М.Олійника) та ін.

Концертмейстери,кафедри, лауреати Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Лідія Застріжна, Людмила Сидір, Анна Шевчук, Оксана Николин, Наталія Якимів, Наталія Вакула, Ірина Кірчанова, Наталія Мартинова, Світлана Рєзнік

Значну роль у діяльності кафедри відіграє високий професійний рівень досвідчених концертмейстерів Н.Вакули, Н.Мартинової, Л.Сидір, Н.Якимів, О.Николин, О.Старко, А.Шевчук та молодих талановитих фахівців І.Кірчанової, Л.Застріжної. Сучасну успішну роботу кафедри забезпечують педагоги А.Я.Карпяк, О.Ф.Павленко, Р.Б.Левчак (флейта), В.І.Білас (гобой), Ю.В.Корчинський, І.В.Проців, В.Я.Борецький (кларнет), Д.П.Максименко (саксофон), В.Г.Старко, (фагот, камерний ансамбль), Р.М.Наконечний, О.І.Вар’янко (труба, методика та історія виконавського мистецтва), Н.Я.Базів (валторна), О.Є.Савельєв, І.П.Прищепа (тромбон, туба, камерний ансамбль), Б.М.Олійник, Д.Б.Олійник (ударні інструменти).

ДІЯЛЬНІСТЬ АНСАМБЛІВ ДУХОВИХ ТА УДАРНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА БАЗІ АКАДЕМІЇ

Одним з яскравих прикладів сьогоднішнього концертування педагогів та студентів кафедри є діяльність ансамблевих колективів, зокрема, у класах ударних інструментів професора Олійника Б.М. та канд.мист. Олійника Д.Б. За словами Б.М. найкращим прикладом дуету ударних інструментів служить поєднання марімби та вібрафона. У поєднанні цих інструментів чудово звучать у виконанні вихованців академії Прелюдії для фортепіано Й.С. Баха. Не менш ефектно вони звучать у перекладі німецького ударника та композитора Зігфріда Фінка для двох виконавців на одній марімбі. Цей інструмент має діапазон від 4,5 до 5 октав і довжину до трьох метрів. Найбільш популярною є Прелюдія c-moll. З сучасної музики для дуету ударних інструментів доволі цікавим є твір гротескного характеру «Лоза» французького композитора Е. Сенжерне.

Стосовно праці ансамблів ударних інструментів великих складів варто пригадати, шо керівник ансамблю ударних інструментів ЛНМА професор Олійник Б.М. отримав почесну та складну місію написати та виконати чисельним складом виконавців (80 ударників з оркестрів Києва, Львова, Одеси, Вінниці та ін.) марш-парад- дефіле перед урядовою трибуною. Був створений 10-хвилинний твір під назвою «Грім барабанів» для барабанів, ліри (металофона) та флейт-пікколо. Соло в цьому ансамблі виконали студенти Львівської музичної академії ім. М.Лисенка та військові музиканти-ударники оркестру штабу ПрикВО м. Львова Д.Олійник, Н.Погарлецький, А.Папроцький та Р.Беднарський.

Згодом ансамбль ударних інструментів “Olidram” у складі: Борис Олійник, Дмитро Олійник та Роман Беднарський стали постійними учасниками концертних виступів оркестру Львівського Військово-Музичного центру Західного регіону як в Україні так і за її межами.

Повертаючись до класичних ансамблів із залученням великої кількості ударних інструментів (загалом 40 одиниць) на яких грало лише п’ятеро виконавців, варто згадати твори Н. Жівковича , “Вся іспанська фієста” Ч. Кореа та “Rama 2003” Д. Олійника. Ці твори виконували студенти ЛНМА на Міжнародному конкурсі камерних ансамблів духових та ударних інструментів ім. Ф. та К.Допплерів (Львів, квітень 2016 р.). Виконання ансамблю у складі: В.Дудчук, Ю.Шевченка, Р.Демковського, Д.Олійника та З.Гнатчук було достойно оцінене журі конкурсу – І премія.

Надзвичайно емоційним та складним у виконанні є «Оро» О.Козаренка, написане для семи ударників. Протягом багатьох років твори для різних складів ансамблів ударних інструментів пише старший викладач кафедри духових та ударних інструментів Д. Олійник.

Композитори у творах, написаних для різних складів ансамблів залучають широкий спектр різновидів ударних інструментів, які бувають відсутніми серед інструментарію музичних навчальних закладів. В останні роки інструментарій класу ударних інструментів ЛНМА поповнився литаврами, марімбафоном, ксилофоном, дзвонами, ударною установкою, бонгами, дерев’яними коробочками. Решта необхідних ударних інструментів (а їх налічується біля трьох десятків) за необхідності надає професор кафедри духових та ударних інструментів Олійник Б.М. з власної колекції, що є унікальною та поки єдиною у Львові.

Леосакс

У 2007 році при Львівській національній музичній академії виникає квартет саксофоністів «Леосакс» у складі: Д. Максименко, Л. Максименко, С. Олеха, Ю. Будинкевич. Куратором ансамблю став професор В.Б. Цайтц. Квартет гастролював у Західній Україні, отримав звання лауреата фестивалів «Джаз-фест Поділля» (2007 р.), «Класік модерн» (2008 р.). У 2008 році колектив здійнив запис концерту на Хмельницькому обласному телебаченні. В 2009 році квартет виступав у складі оркестру саксофонів за участю Київського квартету саксофоністів та квартету «Джаз-класік». Були здійснені студійні записи. З 2013 року квартет зазнав змін, тепер серед його учасників молоде покоління вихованців канд. мист. Дмитра Петровича Максименка. Квартет «Леосакс» бере активну участь у творчому житті академії.

Допплер-секстет

Ансамбль флейтистів у Львові – явище з яскравими самобутніми, всесвітньо вагомими традиціями. Непересічний вклад у скарбницю флейтового мистецтва та репертуару внесла активна сольна, ансамблева і композиторська діяльність знаменитих львів’ян-флейтистів Франца (1821-1883) та Карла (1825-1900) Допплерів, яких заслужено називають класиками

флейтового ансамблю романтичної доби. Геніальні твори братів не просто залишаються серед найпопулярнішої флейтової літератури сьогодення, а скоріше переживають в ХХІ столітті пік поцінування та визнання.

У новітній час концертуючий флейтовий ансамбль у Львові виникає у 1997 році, як відгук на результати дослідження історичної ваги ансамблевої флейтової творчості львів’ян у наукових дослідженнях, зокрема, трактаті «Флейтове мистецтво у музичному житті Львова (19-20ст)». У наступні роки лауреатами Всесоюзного, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, працівниками ЛНМА Андрієм Карпяком та Євгеном Білецьким було підготовлено ряд оригінальних програм, відбулися виступи в Україні, Польщі, Німеччині.

Збірка флейтових ансамблів А.Карпяка (2005)

У 2002 році колектив переростає у флейтовий квартет. У 2003, під час концертної поїздки по Німеччині колектив відвідав у м.Веймарі майстеркласи солістки Нью-Йоркської філармонії Дженні Бакстрессер (флейта), котра була захоплена виконавським рівнем та цікавим і своєрідним репертуаром ансамблю зі Львова. Після майстеркласів Д.Бакстрессер сприяла публікації творів з репертуару ансамблю в США, написавши вступну статтю до видання: «Я була вражена дивовижною віртуозністю цих талановитих, молодих флейтистів! Надзвичайну насолоду приносить виконання творів для квартету флейт, перекладених керівником ансамблю, правдиву радість дарує прослуховування композицій. Я була зачарована, коли вперше їх почула. Тому я дуже задоволена, що твори були опубліковані і стали доступними шанувальникам». У 2005 р. видавництвом Falls House Press було опубліковано збірку під назвою Encore Arrangements for Flute Quartet (Arranged by Andriy Karpyak). У подальшому колектив здобуває звання лауреата у Міжнародному конкурсі духових камерних ансамблів (Київ, 2004), створює компакт-диск «The Concert in the town of Lions» (2006), бере участь у багатьох музичних фестивалях, зокрема, International Youth Music Forum, КиївМузикФест, Віртуози, Контрасти, Хмельницький камер-фест, співпрацює з видатними музикантами, українськими композиторами. Ансамбль – перший виконавець творів О.Козаренка, І.Небесного, Л.Сидоренко, О.Сєрової, С.Пілютікова, О.Войтенка, Б.Борисенка, Б.Синчалова. Композитори з ентузіазмом співпрацюють з колективом:

Обкладинка компакт-диску «The Concert in the town of Lions» (2006)

«Квартет флейт зі Львова – унікальний інструментальний ансамбль у всеукраїнському вимірі. Навіть не ансамбль, скоріше єдиний інструмент, дивовижний «живий орган», що твориться в енергії чотирьох творчих воль, об’єднаних спільною тембральною барвою. Очевидно, особлива м’якість і глибина звучання колективу формується під впливом звукового ідеалу керівника, який немов продовжується у своїх учнях, укрупнюється в їхній грі. Надзвичайна злагодженість виконань (особливо захоплююча у віртуозних епізодах), інтегрованість підходу до твору відкриває перед Львівським ансамблем флейт найскладніші партитури, ілюструє композиторську творчість, збагачує палітру камерного музикування в Україні ще однією оригінальною складовою» – вважає доктор мист., проф. Олександр Козаренко.

Розширення інструментарію, новий репертуар посприяв перетворенню у 2008 році колективу у секстет флейт, який у пам’ять про флейтові традиції міста отримує назву Допплер-секстет. У різноманітних концертних програмах колективу завжди перебувають опуси Ф. та К.Допплерів, а також найрізноманітніша палітра творів від оригіналів та перекладів Й.С.Баха до композицій 20-21 століть Е.Боцца, Ж.Кастереда, М.- П.Дюбуа, Г.Ясініцкі та ін. У складі ансамблю професор, концертмейстер, аспіранти, студенти академії різних років: Андрій Карпяк (флейта), Євген Білецький (альтова флейта), Жанна Лень (флейта), Володимир Лущенко (флейта), Георгій Лошаков (флейта), Михайло Сосновський (піколо, флейта). Активно співпрацювали з ансамблем Тарас Малик, Наталія Колтун (Крук), Юліанна Гумецька.

Наслідком діяльності колективу можна вважати значні успіхи молодої генерації студентських флейтових ансамблів академії. У березні-квітні 2016 року флейтовий квартет у складі студентів Романа Борилюка, Андріани Саєнко, Даші Гудименко та Дарини Бачинської здобув І премію у Першому Всеукраїнському конкурсі камерних ансамблів духових та ударних інструментів ім.Франца та Карла Допплерів (Львів, 2016) та І премію в конкурсі камерних духових ансамблів «Обрії класики» (Київ, 2016). Ансамбль студентів академії Павліва Олега та Терехової Катерини «Алегорія» отримав звання лауреата І ступеня у номінації «сольні інструментальні ансамблі» XII Всеукраїнської олімпіади «Голос Країни» (Київ, 17-19 листопада 2017) та здобув звання переможця у VIII Всеукраїнському відкритому конкурсі молодих виконавців (ансамблів) на дерев’яних духових інструментах ім. В.Старченка (Рівне, 23-25 березня 2018).

Блискуче виконання секстетом флейтистів творів Й.С.Баха, В.А.Моцарта, Ф.Мендельсона залишило яскраве враження у журі та слухачів Другого Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів духових та ударних інструментів ім.Франца та Карла Допплерів (Львів, 2018). У складі ансамблю перебували аспіранти та студенти академії Наталя Кожушко, Роман Борилюк, Володимир Лущенко, Софія Прокопів, Катерина Терехова та Олег Павлів, у конкурсі виступили та отримали також призові місця дует О.Павлів-К.Терехова та А.Бендус-А.Саєнко. Продовжується активна діяльність ансамблевих флейтових колективів академії і в останні роки. Здобуті призові місця сучасним поколінням студентів Дарою Павленко, Юлією Сенютович, Софією Бронзей, Настею Кондратенко у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах у Києві, Рівному, Вінниці.

Діяльність, зокрема, Допплер-секстету висвітлювалася у багатьох українських та зарубіжних виданнях, зокрема, у часописах «Ruch muzyczny», журналах «Flöte aktuell», «Дзвін», «Джаз», Вінниця. Info та ін.

Диксиленд

У 2015 році при ЛНМА ім. М. Лисенка започаткований диксиленд. Художній керівник колективу – старший викладач кафедри духових і ударних інструментів ЛНМА ім. М. Лисенка Білас В.І. Учасниками Диксиленду у різні роки були студенти Віталій Прусак (кларнет), Назар Стебельський (кларнет), Андрій Гуменний (саксофон), Євген Гуменний (саксофон), Дмитро

Кримінський (труба), Юрій Сірий (труба), Ростислав Возняк (труба), Матвій Курій (тромбон), Владислав Шандрук (тромбон), Микола Дутчак (туба), Віктор Демидюк (туба), Богдан Степаненко (ударні), Віталій Знак (фортепіано).

Молоді музиканти, учасники Диксиленду є лауреатами Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, у своїй творчій діяльності поєднують бездоганне дотримання інструментальних традицій з природністю гри. Артисти Диксиленду працюють у різних стилях джазу, є активними на різноманітних музичних і медійних платформах: виступали в Молодіжному фестивалі “Академія”, брали участь в концертах до 50-річного ювілею кафедри духових і ударних інструментів; встигли презентувати ЛНМА ім. М. Лисенка у межах музичної програми ТРК «Львів».

Львівські тромбони

Ще на початку 90-х років у колах концертуючих виконавців на мідних духових інструментах виникла ідея створити квартет тромбоністів. Ст. викл. Олександр Савельєв активно залучав виконавців: артисти В.Лущенко, П. Остапчук та П.Груша виявили бажання підтримати ідею музикувати квартетом. Згадуючи роки занять з відомим митцем Ганичем С.Ф., викладачем по класу тромбона і камерного ансамблю у консерваторії, колектив відразу з ентузіазмом приступив до роботи. Для ансамблю швидко придумали назву – «Львівські тромбони».

Перші концерти «Львівських тромбонів» були дуже відповідальними і, природно, викликали велике хвилювання перед публікою. Вирішено було підготувати кожному учаснику і сольну програму. Перші виступи пройшли у м.Надвірній, м.Калуші, м.Рогатині, м.Яремчі. Поступово, крок за кроком, колектив звик до сцени. Багато працювали над балансом тембру та силою звуку, що в ансамблевій грі має надважливу роль. Через рік «Львівські тромбони» почали готуватись до Республіканського конкурсу камерних ансамблів у м. Хмельницькому «Золота осінь» (1993) та досягли визнання, отримавши нагороду конкурсу. Після виступу не полишали музикувати ансамблем та почали давати концерти в Ужгороді, Івано-Франківську, Львові, у залах музичних шкіл та училищ. Колектив став частим гостем в Італійському дворику як член Вагнерівського товариства, брав активну участь в усіх урочистих концертах консерваторії, академії, включаючи ювілейний концерт присвячений 150-річчю закладу, де з успіхом виконали «Слов’янський танець №8» А. Дворжака. Композитор О.Кабаченко спеціально для колективу написав твір «Східна сюїта». За задумом автора, для підсилення східного колориту були задіяні ударні інструменти і 4-ий тромбон (Б.Олійник, Р.Максимюк). Неодноразово «Львівські тромбони» звертались до виконання Золотих стандартів джазу. Спеціально для ансамблю О. Савельєв та В. Лущенко здійснили аранжування творів «Місячний пил» Х. Карлмайкл, «Сент Луіс Блюз» Д.Елінгтон, «Спогади» Д. Елінгтона та фрагмент «Голубої рапсодії в стилі блюз» Д. Гершвіна (солістка Г. Лущенко), аранжував В.Б. Цайтц. Професор Б.М. Олійник здійснив ряд аранжувань творів для ударних інструментів з квартетом тромбонів. Особливо тепло публіка приймала «Угорські наспіви» Ф. Крюгер, «Дивертисмент» Зез Конфрей (Б.М. Олійник, Д.Б. Олійник). Репертуар «Львівських тромбонів» – твори від класики до модерну, від народної музики до джазу. Квартет захоплювався імпровізацією, джазуванням. Як результат цього – перемога у конкурсі «Джаз у погонах» у м.Дніпропетровськ (1996, ІІІ премія). Подальша діяльність ансамблю, його репертуар та рівень виконання творів пов’язана з більш активним залученням колективу до загально-вузівських, масштабних заходів, фестивалів, концертів, майстер-класів провідних педагогів України та зарубіжних країн. Професор Цайтц В.Б. завжди з захопленням ділився враженнями про звучання колективу: «Ансамбль «Львівські тромбони» брав участь у концертах кафедри, фестивалях, конкурсах і багато у чому був показовим щодо рівня ансамблевої, концертно-виконавської діяльності академії, у цьому велика заслуга його керівника О.Савельєва, який продовжує передавати безцінний ансамблевий досвід поколінням студентів кафедри духових та ударних інструментів».

Незважаючи на непростий час у житті України межі тисячоліть, популярність опанування гри на духових інструментах за останні десятиліття у державі та, зокрема, Львові, в музичних навчальних закладах суттєво зросла. Якщо, для прикладу, на межі 70-80 років минулого століття у Львівській державній консерваторії на кафедрі духових та ударних інструментів навчалося біля 40 студентів, то сьогодні кількість студентів кафедри духових та ударних інструментів ЛНМА сягає 130 молодих музикантів. Поява харизматичних фахівців-педагогів, полегшення доступу до якісного інструментарію, доступність професійної інформації, можливість миттєвого знайомства з найяскравішими виступами артистів сучасності спровокували неабияку хвилю зацікавлення історією, самобутністю та невичерпними можливостями духових інструментів молодим поколінням, від діяльності та мистецьких успіхів якого уже завтра буде залежати подальший поступ українського духового мистецтва, його міцний зв’язок з творчістю геніальних творців музичних шедеврів та розвиток вищої духової школи у нашому місті.

Клас флейти (2015) завідувача кафедри духових та ударних інструментів, Голови Спеціалізованої Вченої ради по захисту дисертацій ЛНМА ім. М.Лисенка, лауреата Міжнародних конкурсів, доктора мистецтвознавства, з 1996 – викладача, з 1999 – ст.викл., з 2003 – доцента, з 2014 – професора кафедри КАРПЯКА АНДРІЯ ЯРОСЛАВОВИЧА. Серед кращих вихованців педагога – лауреати конкурсів Сербіна Анна, Тихонова Дар’я, Курилова Вікторія, Лущенко Володимир, Сімеонова Барбара, Колтун Наталія, Сосновський Михайло, Гумецька Юліанна, Лень Жанна, Громіш Іванна, Семотюк Марія, Осух Марія, Левицька Софія, Бачинська- Геворкян Агнеса, Малик Тарас, Воробець Інна, Гнатів Дмитро, Кожушко Наталія, Ходан Зоя, Тіщенко Дарина, Гудименко Дар’я, Борилюк Роман, Павлів Олег, Терехова Катерина, Прокопів Софія, Гулик Оксана, Сенютович Юлія, Павленко Дарина, Кондратенко Настя, Бронзей Софія, Хома Ірина, Спіріна Марія

Класи гобоя (2015) заслуженого діяча мистецтв України, з 1961 – викладача, з 1979 – доцента, з 2007 – професора ЦАЙТЦА ВЯЧЕСЛАВА БОРИСОВИЧА та старшого викладача (2015) БІЛАСА ВІКТОРА ІВАНОВИЧА. Серед кращих вихованців професора Цайтца В.Б. – лауреати конкурсів Бєлінський Леонід, Дзялик Ігор, Кулиняк Іван, Скібінська Ольга, Стефанко Ростислав, Білас Віктор, Гриньов Денис, Масляк Михайло, Корлятович Оксана, Максименко Дмитро, Моісеєнко Нікіта. Серед кращих вихованців ст. викл. Біласа В.І. – лауреат конкурсу Лоліта Марченко

Класи кларнета (2015) заслуженого працівника культури України (2008), з 1988 – ст.викл., з 2011 – доцента, з 2020 – професора КОРЧИНСЬКОГО ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА та лауреата Міжнародних конкурсів, старшого викладача (2014) БОРЕЦЬКОГО ВАСИЛЯ ЯРОСЛАВОВИЧА. Серед кращих вихованців Корчинського Ю.В. – лауреати конкурсів Левицький Орест, Гуда Роман, Чепелюк Григорій, Демчишин Тарас, Борецький Василь, Добринчук Володимир, Казимирів Тарас, Сюй Кай, Чобонян Павло, Довгань Владислав. Серед кращих вихованців ст. викл. Борецького В.Я. – лауреат конкурсів Назарій Максим

Клас труби (2015) заслуженого артиста України, з 1990 – ст. викл., 2003 – доцента, 2006 – професора кафедри НАКОНЕЧНОГО РОМАНА МИХАЙЛОВИЧА. Серед кращих вихованців педагога – лауреати конкурсів Баклаженко Олександр, Малинівський Олег, Котик Роман, Макогончук Петро, Комар Анатолій, Волощук Олександр, Цяпало Тарас, Пукіш Андрій, Жибак Іван, Єдинак Андрій, Кормош Іван, Грищук Вікторія

Клас саксофона (2015) лауреата Міжнародних конкурсів, старшого викладача, секретаря кафедри (2013), кандидата мистецтвознавства (2018) МАКСИМЕНКА ДМИТРА ПЕТРОВИЧА. Серед кращих вихованців педагога – лауреати конкурсів Пташник Василь, Качмар Катерина, Гуменні Андрій та Євгеній, Барвінкевич Тамара, Дедьо Олександр, Мельник Петро

Клас фагота (2015) лауреата Міжнародного конкурсу, кандидата мистецтвознавства, з 1997 – викладача, з 2000 – ст.викл., з 2015 – доцента кафедри СТАРКА ВОЛОДИМИРА ГРИГОРОВИЧА. Серед кращих вихованців педагога – лауреати конкурсів Ткачук Андрій, Мелета Іван

Клас валторни лауреата Всеукраїнського конкурсу, старшого викладача (2015)
БАЗІВА НАЗАРА ЯРОСЛАВОВИЧА

Клас тромбона (2015) та туби лауреата Республіканських конкурсів, старшого викладача (1992) САВЕЛЬЄВА ОЛЕКСАНДРА ЄВГЕНОВИЧА. Серед кращих вихованців педагога – лауреати конкурсів Ющук Олександр, Мурський Михайло, Купар Роман, Садівський Ярема, Дутчак Микола

Класи ударних інструментів (2015) заслуженого артиста України (1984), лауреата Всеукраїнського конкурсу, з 1974 викладача, з 1978 – ст. викл., з 1986 – доцента, з 1994 – професора кафедри ОЛІЙНИКА БОРИСА МИХАЙЛОВИЧА та лауреата Міжнародних конкурсів, ст. викл (2001), канд. мист. ОЛІЙНИКА ДМИТРА БОРИСОВИЧА. Серед кращих вихованців педагогів – лауреати конкурсів Лаврись Галина, Гамзій Ігор, Мельниченко Тарас, Журавський Віктор, Каткалов Віктор, Хитрий Роман, Чернін Михайло, Лозан Тарас, Шевченко Юрій, Дудчук Вікторія, Гнатчук Зоряна

Клас труби (2015) кандидата мистецтвознавства, старшого викладача (2011) ВАР’ЯНКА ОЛЕГА ІВАНОВИЧА