Кафедра камерного ансамблю та квартету

На кафедрі камерного ансамблю та квартету працюють:

Слюсар Тетяна Михайлівна, завідувачка  кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка, кандидат мистецтвознавства,  доцент.

Микитка Артур Володимирович, Народний артист України, професор.

Пилатюк Олена Борисівна, Заслужена діяч мистецтв України, доктор філософії,  професор.

Соколовський Юрій Анатолійович, Заслужений діяч мистецтв України,  кандидат педагогічних наук, проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку ЛНМА імені М.В. Лисенка, професор.

Станько Анна Володимирівна, Заслужена артистка України, професор кафедри, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка [секретар кафедри].

Залєська Роксоляна Степанівна, професор кафедри, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка.

Андрієвська Вікторія Вадимівна, кандидат мистецтвознавства,  доцент.

Вакула Наталія Остапівна, кандидат мистецтвознавства,  доцент.

Дика Ніна Орестівна, кандидат мистецтвознавства (доктор філософії,  Ph.D),  доцент, професор кафедри [відповідальна за  cайт кафедри].

Карапінка Марта Зіновіївна, кандидат мистецтвознавства,  доцент кафедри, [секретар кафедри].

Мариняко Наталія Іванівна,  доцент.

Пелех Наталія Іванівна, Заслужена артистка України, старший викладач.

Пославський Антон Олександрович, кандидат мистецтвознавства,  доцент кафедри.

Асталош Габріела Ласлівна, кандидат мистецтвознавства,  старший викладач

Стецяк Орися Володимирівна, старший викладач.

Концертмейстери кафедри камерного ансамблю та квартету

Важлива роль у роботі кафедри належить ілюстраторам. Участь у фортепіанному ансамблі чи струнному квартеті кваліфікованого досвідченого інструменталіста активізує молодих музикантів, допомагає швидше долати ансамблеві проблеми. Робота студентів стає впевненішою, художньо та технічно якісною. В різні роки працювали ілюстраторами високопрофесійні музиканти: скрипалі – Б. Бонковський, С. Шуп’яний, Г. Алмаші, лауреат всесоюзного конкурсу М. Брат, В. Лапсюк, Л. Цьокан-Савицька, Т. Шуп’яна, Д. Москвіт-Савко, О. Лєкгер, М. Вайцнер, Е. Фрідман-Грінаполь, О. Когут-Ванькович, Л. Мізюк, І. Рябенко-Пугачова, А. Микитка, В. Заранський, Г. Комаров, О. Андрейко, Л. Слюсар-Гратило, Л. Сауляк, М.Гав’юк; альтисти Б. Семко, лауреат всесоюзного конкурсу Ю. Женчур, Б. Гупаловський, В. Педорич, Н. Демик-Турко, В. Мегеден, О. Майборода; віолончелісти В. Третяк, лауреат республіканського конкурсу Х. Колесса, О. Ізюрова, Г. Менцінська, Ю. Яцинич, лауреат міжнародного конкурсу імені П. Чайковського З. Залицяйло, Т. Дем’янчик, Р. Фесюк, В. Жилін, З. Сондей-Вовк, Я. Мигаль, С. Канчалаба, О. Бабич, О. Литвиненко.

Нині вагомий вклад у роботу зі студентами в артистично-виконавському аспекті вносять концертмейстери кафедри – скрипалька  Стецяк Орися;  альтисти Карапінка Марта, Педорич Вадим, Сукоркін Всеволод; віолончелісти Менцінський Тарас, Околович Микола, Пославський Антон, Литвиненко Денис, Шаран  Дана.

Кафедра камерного ансамблю та квартету: історичні витоки і сьогодення

Сімдесятилітня історія уславленої кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, яка вивела на світову арену яскравих представників українського камерного мистецтва – це новітня сторінка української музичної культури з пошуками і знахідками, з радістю визнання і перемогами на шляху реалізації високих мистецьких ідей та цілей. Її виконавське і науково-педагогічне життя репрезентують спеціалісти високої кваліфікації з багатим педагогічним досвідом та науковим потенціалом. Зростання виконавського, зокрема, камерно-ансамблевого рівня студентів, їхня активність в концертній діяльності, високопрофесійний рівень викладацької роботи свідчать про сформовану львівську камерно-ансамблеву школу, яка поєднала традиції камерних виконавців та педагогів попередніх поколінь із сучасними вимогами до ансамблевого виконавства в контексті європейської музичної культури.

Камерно-ансамблеве музикування в Західній Україні має свою давню історію. В значній мірі до його розвитку спричинилося духовенство. Адже, в церковних храмах Львова, де панували традиції європейської музики і співу,  організовувалися  перші інструментальні ансамблі – італійські капели. Світська музика культивувалася в палацах львівської аристократії, в салонах заможних міщан. З поширенням фортепіано в першій половині XIX століття розширилися можливості камерного музикування: концертні програми збагатилися  ансамблевими творами з фортепіано.

Із  відкриттям  цісарсько-королівського привілейованого театру (1776) музичне життя Львова значно пожвавилося. Діяльність запрошених знаних європейських музикантів (Ю. Ельснер, С. Сервачиньський [вчитель Й. Йоахіма, Г. Венявського], К. Ліпінський [друг і суперник Н. Паганіні] сприяла естетичному вихованню галицької публіки. “Музична Академія” [товариство музикантів – артистів оркестру театру та аматорів], заснована Ю. Ельснером  (1796), влаштовувала відкриті публічні симфонічні та камерні концерти. К. Ліпінський (1790-1861) зініціював в літні місяці концертні вечори за участі невеликих оркестрів та струнних квартетів на відкритих майданчиках Львова  (1812-1813), а згодом, два рази на тиждень проводилися цикли абонементних концертів квартетної музики  (від 1824). Прообразом Галицького Музичного Товариства (ГМТ) стали Музична академія та товариство Св. Цецилії, засновані у 1826 році Францом-Ксавером  Моцартом [сином В.А. Моцарта], який часто виступав у Львові як піаніст, зокрема у щотижневих камерних концертах у палаці його учениці Ю. Бароні-Кавалькабо. Камерно-ансамблеве музикування посіло чільне місце в концертах “Галицького товариства приятелів музики”, заснованого Й. Рукгабером (від 1838р.).

Найбільшого розвою камерно-ансамблеве виконавство досягнуло в часи діяльності Кароля Мікулі – директора ГМТ та консерваторії (1858-1888), ініціатора  славної традиції відкритих інструментально-ансамблевих концертів силами педагогів та студентів. Цю традицію плекали педагоги консерваторії ГМТ при наступних директорах – Р. Шварці, М. Солтисі, А. Солтисі. Регулярні публічні камерні концерти відбувалися за участі З. Брукмана, Е. Плейнерта (скрипка), Й. Вольмана (віолончель), Й. Черни (контрабас), К. Гайдріха (флейта, фагот) і студентів. Переважно, під керівництвом Алоїза Слядека відбувалися вправи з камерного музикування, які передбачалися в навчальних планах.

Становлення та розквіт українського професійного музичного виконавства (зокрема,  ансамблевого) у Львові розпочалося з моменту  відкриття в 1903 році Вищого музичного інституту імені М.В. Лисенка. Дирекція інституту в 1911-1912 роках ввела в навчальні плани курси “вправ у збірній музиці для всіх учеників” (очевидно, основ ансамблевої гри). С. Людкевичем у 1912 році започатковано вечори класичної камерної музики за участі педагогів та учнів, зокрема: Є. Щедрович-Ганкевича, Р. Придаткевича та його учня Є. Перфецького (скрипка), Б. Бережницького, А. Вольфсталя (віолончель), піаністів В. Барвінського, Т. Шухевича, Струнного квартету О. Шлапаківни.

Наприкінці 20-х років в Галичину, – після навчання у Вищому музичному інституті, далі завершення своєї професійної освіти в престижних музичних академіях Відня, Праги, Берліна, – повернулися молоді, талановиті, непересічні українські мистці : піаністи Г. Левицька, Р. Савицький, В. Божейко, А. Рудницький; скрипалі О. Москвичів, Р. Криштальський, Ю. Крих, С. Левицька; віолончеліст П. Пшеничка і розгорнули широку виконавську діяльність. Низку камерно-інструментальних творів, які нині складають «золотий фонд» музичної літератури України та Польщі, створили львівські композитори  Н. Нижанківський, М. Колесса, Й. Кофлєр, Р. Сімович, Б. Кудрик, З. Лисько, В. Витвицький, С. Туркевич-Лукіянович. В пресі з’являються схвальні відгуки на концерти камерно-інструментальних ансамблів О. Москвичів – В. Божейко; тріо сестер Левицьких у складі: Галя Левицька-Крушельницька (фортепіано), Стефа Левицька (скрипка), Марія Левицька-Юзв’як (віолончель); фортепіанного тріо у складі: Г.Левицька (фортепіано), І. Гохфельд (скрипка), П. Пшеничка (віолончель); дует:  Г. Левицька (фортепіано) – В. Стеценко (скрипка); фортепіанне тріо: Р. Савицький (фортепіано), Р. Криштальський (скрипка), П. Пшеничка (віолончель), які були окрасою концертного життя Львова. У  cкладі тріо, квартетах, секстетах з різними партнерами виступали Р. Криштальськогий та П. Пшеничка. Популярності набуває  викладацький струнний квартет у складі: І. Гохфельд (І скрипка), В. Стеценко (ІІ скрипка), Н. Пархоменко (альт), П. Пшеничка (віолончель) (від 1947). Ці ж педагоги вели камерні предмети: камерний ансамбль – в.о. доцента І. Гохфельд та В. Стеценко, доцент П. Пшеничка; струнний квартет – доценти П. Пшеничка та П. Макаренко. Відбувалися камерні концерти, зорганізовані  силами студентства, де поміж учасників: Л. Коссак, В. Корнієнко, Є. Рогозінська, З. Баранова, М. Пшеничка (класи педагогів П. Пшенички, В. Стеценка, І. Гохфельда), за участі студентів-флейтистів Дмитра Біди та Зої Калужняцької.  Як профілюючі дисципліни камерний ансамбль та струнний квартет виносяться на державний іспит  (від 1948).

Розвиток довголітніх традицій камерно-інструментального музикування в Галичині, становлення українського професійного ансамблевого виконавства, зростаюча потреба у спеціалістах та важливість фахової підготовки молоді для майбутньої практичної роботи зумовили створення у Львівській державній консерваторії імені М.В. Лисенка кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства  (1951). Цей підрозділ входив до складу фортепіанного факультету. Певний період до кафедри камерного ансамблю належали також такі дисципліни, як «камерний спів» та «камерний ансамбль» для духових інструментів. В 1972 році клас концертмейстерства відокремився як самостійний підрозділ.  Відділ струнного квартету тривалий час відносився до оркестрової кафедри і вели цю дисципліну викладачі з фаху. Розуміючи важливість квартетного музикування для професійного розвитку майбутніх оркестрантів, тодішній ректор Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, професор З.О. Дашак спонукав до підвищення рівня квартетного виконавства, налагодження організованого навчального процесу, розширення репертуару. З цією метою відділ струнного квартету було приєднано до кафедри камерного ансамблю.

У сфері концертної діяльності кафедра камерного ансамблю та квартету завжди вважалася у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка найбільш “граючою”, прізвища  педагогів та ілюстраторів були переважно на всіх афішах мистецьких проєктів краю: Університету культури, відкритих вечорів камерної музики, концертів-циклів. Колектив кафедри ніколи не переривав добру традицію попередників: відбувалися циклічні, тематичні концерти, присвячені творчості Р. Шумана, Л. Бетховена, С. Франка, камерні вечори з творів українських та радянських композиторів, французької музики тощо. Концерти проходили  у різних залах Львова, в музичних училищах та музичних школах регіону. Чимало записів камерної музики зроблено для фонотеки Львівської музичної академії, на Львівському радіо і телебаченні. Особлива подяка та шана викладачам та ілюстраторам кафедри камерного ансамблю, чия невтомна творча праця сприяла формуванню інструментально-ансамблевої педагогіки у Львівській консерваторії (нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка).

Очолив кафедру палкий популяризатор камерної музики Заслужений діяч мистецтв України, професор Арсеній Миколайович Котляревський  (1910-1996) відомий музикознавець та органіст, випускник Ленінградської (Санкт-Петербурзької) консерваторії  (класу історії музики  Р. Грубера, клас органу І. Браудо).  Багато концертував як органіст у Львові та містами колишнього Союзу. У Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка А.М. Котляревський викладав курс “історії музики”, проводив заняття з “камерно-інструментального ансамблю”, а також з “камерного співу” для студентів-вокалістів, організовував студентські концерти камерної музики. Автор наукових досліджень творчості Й.С. Баха, Г.Ф. Генделя. Поміж його учнів – доктор мистецтвознавства, професор C.С. Павлишин,  органістка В.В. Бакєєва. Організація кафедри поставила камерно-ансамблеву освіту на високий фаховий рівень, чому сприяла і комплектація її колективу відомими високопрофесійними музикантами – В.П. Задерацький, Д.Ф. Колесса-Залеська, В.М. Бакєєва, М.С. Брандорф.

В 1955 році кафедру очолила доцент Віра Миколаївна Бакєєва-Котляревська (1906-1997) – випускниця Леніградської консерваторії (клас органу  А.М. Котляревського), продовжувач традицій свого Вчителя. З її ініціативи у Львові – не лише в консерваторії, а й в інших залах міста  проводилися цикли Бахівських концертів для одного, двох, трьох і чотирьох клавірів та струнного ансамблю (1959), Сонат для скрипки та фортепіано Людвіга ван Бетховена (1960), цикл його ж фортепіанних тріо (1958), концерти угорської, польської, болгарської музики у виконанні студентів консерваторії.  В. Бакєєва інтенсивно займалася концертною діяльністю. Виділився дует прекрасних музикантів – О. Деркач (скрипка) – І. Поляк (фортепіано), який збагатив мистецьке життя Львова. В їхньому доробку численні ансамблеві та сольні концерти, виступи на пленумах Спілки композиторів України, у Києві та Москві. Концертують в ансамблях М. Брандорф, Ф. Гольдштейн, Т. Лагола-Баб’як.

У 1961 році на чолі кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства постала Дарія Філаретівна Колесса-Залєська (1906-1999). Прекрасна музична освіта, яку піаністка отримала у визначних музикантів сучасності – В. Барвінського та Л. Мюнцера; навчання в музичній академії у Відні та праця асистентом Л. Мюнцера в консерваторії Польського музичного товариства, – сприяли становленню висококваліфікованого музиканта-педагога. Період активної виконавської діяльності Д. Колесси-Залєської припадає на 30-ті роки ХХ століття.  В її репертуарі були Концерт G-dur та Сонатіна М. Равеля, твори Ф. Ліста, Й. Маркса, М. Колесси. Про концертні  виступи Д. Колесси-Залєської збереглися рецензії З. Лісси, А. Рудницького, М. Нижанківської. Упорядник рукописного фонду архіву Ф. Колесси у Львові, авторка публікацій “Письма Бела Бартока Филарету Колессе”, “Невідомі листи до Івана Колесси” та “Спогади про Вчителя” [про видатного піаніста Л. Мюнцера]. Поміж творчих робіт мисткині : Збірка з 25 дитячих п’єс (обробок українських народних пісень) для фортепіано (5 з них опубліковані). З-поміж учнів – професор кафедри камерного ансамблю та квартету Р. Залєська. В ці роки на кафедру приходять нові педагоги – В. Третяк, Б. Бонковський, Л. Цьокан-Савицька, Р. Залеська, Л. Оніщенко, Г. Стернюк-Ониськів, О. Панасюк-Бонковська, З. Максименко, Я. Матюха, О. Семенова. Створюються нові творчі колективи викладачів. Понад 15 років концертувало фортепіанне тріо у складі  Л. Крих (фортепіано), Л. Цьокан-Савицька (скрипка) та Р. Залєська (віолончель). З ансамблевими програмами виступали Г. Стернюк-Ониськів  з Б. Бонковським і   В. Третяком; О. Семенова з Г. Алмаші; активно концертувала Л. Оніщенко. Український альтист, професор З.О. Дашак, прекрасний ансамбліст, маючи великий досвід камерного музикування з відомими українськими музикантами у Київській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського, де він навчався в аспірантурі та працював, організував у 1965 році у Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка струнний квартет викладачів консерваторії, який згодом прибрав назву “Львівський струнний квартет”.  Цей колектив існував понад 30 років. В першому складі музикували:  О. Деркач, Б. Каськів, З. Дашак, Х. Колесса. Згодом, 1 скрипкою в колективі стала учениця О. Деркач – Лідія Шутко. Наступний склад колективу: Б. Каськів, Т. Шуп’яна, З. Дашак, Х. Колесса. Репертуарна політика  колективу вирізнялася широтою і багатогранністю: охопила  творчість українських і західноєвропейських композиторів. Львівський струнний квартет  часто виконував великі камерно-інструментальні полотна з фортепіано, з духовими інструментами. До концертних програм квартету часто долучалися знані музиканти – Ю. Ланюк, Я. Мигаль, Ю. Женчур, Т. Сиротюк, Я. Горбачевська. В концертах брали участь народний артист України О. Криштальський, З. Левицька, Ж. Пархомовська (фортепіано), В. Цайтц (гобой), Ю. Смірнов (флейта), Ю. Кровицький (кларнет), О. Щеглов, О. Лучанко (контрабас), Л. Оленич (альт), З. Залицяйло (віолончель). Львівський струнний квартет успішно виступав у Львові, гастролював майже в кожній області України, в багатьох регіонах колишнього Союзу та за кордоном, брав участь у фестивалях “Віртуози”, “Київська золота осінь”, “Вересневі струни” (Івано-Франківськ), камерної музики в Ланьцуті (Польща).

В 1973 році кафедру очолила відома у Львові та за його межами скрипалька, педагог, дипломант Першого республіканського конкурсу виконавців імені М. Лисенка Олександра Пилипівна Деркач (1924-2004).  Заслужений діяч мистецтв України. Професор. Навчалася в класі скрипки  О. Москвичіва. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (клас професора Д. Лєкгера). Першовиконавиця багатьох творів львівських композиторів. В ансамблі з І. Поляк (фортепіано) концертувала із камерними програмами у Львові,  Києві, Москві, Польщі. Понад 10 років О. Деркач була 1 скрипкою Львівського струнного квартету. Популярності зазнали концерти О. Деркач з відомим львівським органістом Самуїлом Дайчем (Львів). Одним із найбільших досягнень О. Деркач, полум’яного шанувальника камерної музики  було створення на грунті Студентського наукового товариства Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка Львівського камерного оркестру (1959), який згодом прибрав ім’я “Академія”. Впродовж 30 років О. Деркач була художнім керівником колективу, а її учень М. Вайцнер – асистентом та концертмейстером.  О. Деркач постійно перебувала у вирі сучасного музичного життя, цікавилася новітньою музикою, була шанувальницею творчості К. Пендерецького,  авторкою статей з проблем виконавства музики ХХ століття в польських газетах та журналах, зокрема в “Ruchu muzycznym”. Концертна активність О.Деркач, її відданість камерній музиці, енергія та наполегливість у праці, чесність, скромність, порядність, вимогливість, – ці риси її характеру мали величезний вплив на педагогів кафедри. Організовувалися нові камерно-інструментальні ансамблі – дуети: Л. Шутко – А. Станько; О. Когут-О. Семенова; Т. Шуп’яна-Ж. Пархомовська; фортепіанне тріо у складі: О. Качева, В. Лапсюк, Г. Менцінська. Відбулися монографічні, тематичні, ювілейні вечори камерної музики, де зокрема: цикли – “Камерна творчість Д. Шостаковича”, “Віолончельні сонати Л. ван Бетховена”, “Камерно-інструментальна творчість Й. Брамса”, “Фортепіанні тріо Й. Гайдна”, “Сонати для клавіру і скрипки Й.С. Баха”; поміж монографічних та тематичних концертів : “Камерно-інструментальні твори Д. Шостаковича”, “Скрипкові сонати Й.Брамса”, “Норвезька музика”, “Музика ХХ ст.”, “Музика А. Вівальді”, “Камерні твори С. Франка”, “Твори львівських композиторів  Г. Маєрського, Ст. Людкевича, Н. Нижанківського, Р. Сімовича, В. Флиса”.

В концертних програмах вперше прозвучали камерно-ансамблеві твори Д. Шостаковича, Г. Свірідова, А. Бабаджаняна, О. Тактакішвіші, Б. Дваріонаса та ін. Викладачі та ілюстратори кафедри значною мірою сприяли активізації творчої роботи студентів-композиторів. О. Когут, Т. Шуп’яна, Т. Дем’янчик, Л. Мізюк, В. Андрієвська, Ю. Женчур, Р. Фесюк, Ю. Яцинич представляли ансамблеві твори студентів-композиторів  на державних іспитах в консерваторії, в концертах Пленумів Спілки композиторів України у Львові та Києві. Музична громадськість познайомилася з камерною музикою українських композиторів В. Камінського, Г. Гаврилець.

Від 1986 року кафедру камерного ансамблю та квартету очолює доцент Лідія Іванівна Савицька (1930 – 1994) – скрипалька, камералістка, концертмейстер, педагог, музикознавець. Корінна львів’янка розпочала здобувати музичну освіту у Львівській спеціальній музичній школі 10-річці. В 1948 році вона разом зі своєю родиною була вивезена у Сибір. Закінчила Іркутське музичне училище та три курси Свердловської консерваторії. В 1958 році повернулася до Львова, закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (клас професора Д.П. Колбіна за спеціальністю “скрипка”). Працювала концертмейстером оркестру Львівського театру опери і балету та ілюстратором на камерній кафедрі. У Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка викладала камерний ансамбль та струнний квартет (від 1968).         В центрі творчої, виконавської та наукової діяльності Л. Савицької була камерна творчість львівських композиторів. Першовиконавцями творів С. Людкевича, Р. Сімовича, Н. Нижанківського, В. Флиса, Й. Кофлєра в повоєнні роки було фортепіанного тріо: Л. Крих (фортепіано), Л. Савицька (скрипка), Р. Залєська (віолончель). Камерно-інструментальній творчості львівських композиторів першої половини ХХ ст. присвячена кандидатська дисертація Л. Савицької [через передчасну смерть їй не вдалося її захистити]. Активну науково-методичну  діяльність розпочали викладачі Р. Залєська, О. Когут, Т. Шуп’яна, захистила кандидатську дисертацію В. Лапсюк. Колектив кафедри продовжує добру традицію попередників – проведення відкритих вечорів камерної музики, концертів-циклів, тематичні концерти, присвячені творчості Р. Шумана, Л. Бетховена, С. Франка, камерні вечори з творів українських та радянських композиторів, французької музики тощо. Концертні вечори проходять у різних залах Львова, в музичних училищах та музичних школах регіону; здійснено чимало записів камерної музики для фонотеки Львівської музичної академії, а також на Львівському радіо. У 1987 році за ініціативою Л. Савицької було проведено два концерти з циклу “Історія розвитку жанру камерного ансамблю”, в яких взяли участь усі викладачі та ілюстратори кафедри камерного ансамблю та квартету. На той час налагодилися тісні творчі контакти із кафедрою камерного ансамблю Литовської державної консерваторії ім. Чюрльоніса,  відбувалися обміни концертами студентських ансамблів консерваторій Львова та Вільнюса  (1987-1988), що надихнули молодих музикантів та викладачів на нові творчі плани та звершення.

Від 1989 року кафедру камерного ансамблю та квартету очолює професор Георгій Іванович Павлій (нар. 1935 р.) – скрипаль, концертмейстер,  камераліст, диригент, педагог, музикознавець. Музичну освіту здобув у Донецькому музичному училищі та у Львівській консерваторії (1959, клас скрипки професора Д. Лєкгера). Кандидат мистецтвознавства. Професор.  Член міжнародної асоціації  ESTA. Організатор 1-ї в Україні мистецько-духовної школи для дітей (1991). Автор монографії “Виразові відмінності між гомофонією та поліфонією”; нарису, присвяченого 10-й річниці камерного оркестру “Perpetuum mobile”, організатором і керівником якого він був; численних статей, методичних розробок,  інструментовок для струнного оркестру.

Працював у симфонічних оркестрах Львівської філармонії і Львівського оперного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Поєднував педагогічну діяльність із виконавською (від 1960). Афіші відтворювали насиченість концертних програм, засвідчуючи різноманітність запропонованих репертуарних камерно-інструментальних полотен.  Тривалий час концертував Струнний квартет  у складі: О.Вайсфельд, Г.Павлій, Л. Оленич, Є.Шпіцер, діяльність якого носила просвітницький характер. В різний період партнерами Г.Павлія були скрипалі Ю.Онищенко, Л.Чайковська, В.Якименко, піаністи Л.Оніщенко, О. Качева, А. Пушкар, альтистка Н.Вишневська, віолончелісти Р.Залєська і О.Тищенко.   Створений Г. Павлієм у 1992 році оркестр студентів консерваторії «Perpetuum Mobile» активно концертує як у Львові, так і за кордоном. Колектив оркестру учасник Міжнародних фестивалях в Іспанії та Польщі; разом з капелою “Трембіта”  оркестр «Perpetuum Mobile» брав участь у паломницькій поїздці до Ватикану. Репертуарна політика оркестру охопила твори композиторів різних епох – від бароко до сучасності. Чільне місце посіли твори українських композиторів Є.Станковича, М.Скорика, В.Сильвестрова, О. Козаренка, Б. Фроляк, Є. Петриченка, О.Скрипника та ін.  Цінно, що  Г. Павлій перший в Україні (1995) здійснив сценічну постановку та виконав оперу Г. Персела “Дідона і Еней”, познайомив львівську публіку з іншими маловідомими творами Г. Персела та його вчителя Дж. Блоу. Оркестром записано численні компакт-диски, аудіо- та відеокасети. Лекції з проблем скрипкового та камерного виконавства Г. Павлій прочитав в Одесі, Львові, Києві, м. Бірмінгем (Великобританія). Поміж випускників класу Г. Павлія – лауреати та дипломанти Міжнародних конкурсів в Україні, Чехії, Іспанії : Р.Ковалко, С. Сторожинська, М.Ломага, Л.Футорська, О.Гретчин.

Вагомим науково-методичним досягненням кафедри камерного ансамблю та квартету вважається проведення І Республіканського семінару-практикуму з питань камерно-інструментального виконавства та педагогіки (1990, Львів). У семінарі взяли участь викладачі камерного ансамблю та струнного квартету консерваторій Києва, Одеси, Донецька, Харкова, Львова. Науковий ценз професорсько-викладацького складу зріс – дипломи доцента отримали Р. Залеська, Т. Шуп’яна, О. Когут-Ванькович, А. Станько.

На сцені Львівського Будинку органної та камерної музики нові концертні програми представили Т. Шуп’яна (скрипка) та А. Станько (клавесин) – “Верджінальна музика Англії”, “Музика італійського бароко”, “Музика тисячоліття”. Незабутньою подією мистецького Львова стало виконання потрійного концерту Л. ван Бетховена за участі солістів – Ж. Пархомовської (фортепіано), Л. Мізюк (скрипка), Я. Мигаля (віолончель) у супроводі симфонічного оркестру. Активністю позначена концертна діяльність інструментального ансамблю у складі: Т. Шуп’яна (скрипка), Т. Дем’янчик (віолончель), А. Станько (клавесин), солістка Будинку органної та камерної музики Н. Богданова (флейта), які представили перед шанувальниками камерного музикування  у Львові концертні програми, провели благочинні вечори камерної музики. Квартет брав участь у фестивалі “Органум” (м. Суми), де було здійснено запис на CD програми “Від бароко до сучасності”.  Педагоги кафедри були активними учасниками музичних фестивалів України : “Віртуози”, “Контрасти”, “Київ Музік Фест” і за кордоном. Популярності зажили студентські тематичні вечори камерної музики. Молоді музиканти ставали  учасниками Міжнародних фестивалів та конкурсів камерної музики Австрії, Німеччини, Іспанії, Англії.

В 1990 році у залі Львівської філармонії вперше відбувся фестиваль “Музика українського зарубіжжя”, в якому взяли участь викладачі кафедри камерного ансамблю та квартету (в дуеті із Заслуженою артисткою України Б. Хідченко) та Т. Шуп’яна і Х. Гумецька у складі Львівського струнного квартету. Л. Чайковська, Х. Гумецька, Т. Шуп’яна, Ю. Женчур познайомили слухацьку аудиторію з камерно-інструментальними творами українського композитора з Австрії А. Гнатишина в  його авторському концерті.    На Фестивалі сучасної музики у Львові, що згодом прибрав назву “Контрасти”, відбулися концертні прем’єри творів Е. Денісова та А. Шнітке, презентовані викладачами кафедри В. Андрієвською, Н. Заікіною, Ж. Пархомовською, Л. Мізюк за співучасті Ю. Женчура, Я. Мигаля. З австрійським гітаристом Л. Вітошинським тісно співпрацював Струнний квартет у складі:  О. Когут, М. Андрухів, Б. Гупаловський, Т. Дем’янчик. Ансамбль провів успішне гастрольне турне містами і селищами України, здійснив аудіо-запис творів Л. Боккеріні. В концертній програмі фестивалю “Віртуози” (1994) у виконанні Т. Слюсар,  Т. Менцінського та  Я. Мигаля відбулися прем’єри творів канадських композиторів українського походження Л. Кузьменко та Н. Каріньян.

Особливі слова подяки та шани  адресуються викладачам та ілюстраторам кафедри камерного ансамблю, чия невтомна творча праця сприяла формуванню інструментально-ансамблевої педагогіки у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка [нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка]. Мистецьку плеяду музикантів об’єднує висока професійність, величезна любов до камерної музики, відданість традиціям своїх вчителів і наставників.

Задерацький Всеволод Петрович (1891-1953) закінчив Московську консерваторію як піаніст, диригент і композитор. Починав свою концертну діяльність як соліст-піаніст та концертмейстер. У Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка працював від 1949 року:  викладав курс “історії піанізму” та дисципліни „фортепіано” та „камерний ансамбль”.

Брандорф Михайло Семенович (1911-1968) – піаніст, ансамбліст, педагог, композитор. Закінчив фортепіанний та теоретичний факультети (1938) та аспірантуру при Київській консерваторії (1946). Тоді ж переїхав до Львова і викладав на кафедрі фортепіано у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка. На кафедрі камерного ансамблю та концертмейстерства працював від 1951 року. Виступав у різних ансамблях з викладачами-струнниками. Вперше у Львові з ініціативи М. Брандорфа у співпраці з О. Деркач і В. Третяком прозвучали: Тріо ор. 67 Д. Шостаковича, Тріо М. Брандорфа. Прем’єра Фортепіанного квінтету Т. Майєрського відбулася у виконанні:  М. Брандорф (фортепіано), П. Макаренко (скрипка), В. Стеценко (скрипки), А. Гольдбергер (альт), П. Пшеничка (віолочель).

Поляк Іда Зіновіївна (Зельманівна) (1920-2008) – піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Навчалася в Київській державній консерваторії, та під-час війни продовжила навчання в Ташкентській, далі в Московській, згодом  у Львівській державній  консерваторії ім. М.В. Лисенка, яку закінчила  (1946, клас фортепіано В. Барвінського). Була асистентом професора В.Барвінського.  Понад 20 років працювала на кафедрі камерного ансамблю та концертмейстерства. Доцент кафедри (1972). Із своїм довголітнім партнером – скрипалькою О. Деркач в залі Львівської філармонії виконала цикл концертів : “10 скрипкових сонат Людвіга ван Бетховена”, “Сонати Б. Бартока”, концертні програми з творів української, польської, сучасної музики. І. Поляк брала участь у Міжнародних, Всесоюзних та Республіканських конкурсах як блискучий концертмейстер  в ансамблі з відомими співаками. І. Поляк ініціювала і провела класні концерти камерної музики. Поміж випускників класу І.З. Поляк – провідні викладачі кафедри камерного ансамблю та квартету Т. Шуп’яна, Х. Гумецька, Ж. Пархомовська, В. Андрієвська. На Львівському радіо збереглися фондові записи  (музичні полотна І.Вимена, А.Кос-Анатольського, А.Солтиса, Б.Фільц). У 1977/1978 році І. Поляк виїхала до Канади.

Гольдштейн Фіда Львівна (1925-1993) – піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Випускниця Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка. Працювала на кафедрі викладачем впродовж 1960-1983 років. Мала досвід концертмейстерської роботи в класах скрипки та віолончелі.  Ф. Гольдштейн виступала в різноманітних ансамблях з О. Вайсфельдом, Б. Бонковським, Т. Шуп’яною, Є. Шпіцером, В. Третяком. Концертувала в дуеті з скрипалькою, довголітнім ілюстратором, викладачем кафедри Д. Москвіт-Савко.

Лагола-Баб’як Тетяна Ярославівна (нар. 1930)піаністка, ансамблістка, концертмейстер, педагог. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (1953, класи Л. Уманської, М. Брандорфа). На кафедрі камерного ансамблю працювала від 1957 року.   Т. Лагола-Баб’як  працювала викладачем (від 1972), а згодом завідуючою новоствореної кафедри концертмейстерства.  Доцент (1986). Концертувала з відомими співаками, хоровими колективами у Львові та за його межами, а також у камерних ансамблях в концертних програмах в консерваторії, в Університеті культури, в музичних лекторіях. Виступи Фортепіанного тріо у складі: Т. Лагола (фортепіано), Б. Бонковський (скрипка), В. Третяк (віолончель) із співачкою, заслуженою артисткою України Т. Поліщук викликали особливе захоплення слухачів в Україні (Львова, Києва, Харкова), в Естонії (Таллінна).

Третяк Володимир Маркович (1927-1991) – віолончеліст, концертмейстер, камераліст, педагог. Закінчив Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (клас віолончелі професора П. Пшенички – корифея львівської школи камерно-ансамблевого музикування, який прищепив особливу любов до камерної музики молодому музиканту). Зі студентських років В. Третяк працював у Львівському симфонічному оркестрі. На кафедрі камерного ансамблю та концертмейстерства Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка віолончеліст В. Третяк працював від 1954 року – спочатку ілюстратором, а далі викладачем. Від 1973 року працював у  Львівські середній спеціалізованій музичні школі-інтернат ім. С. Крушельницької. Активний учасник концертів камерної музики в ансамблях з піаністами Л. Уманською, М. Брандорфом, Я. Матюхою, О. Бонковською (Панасюк), Г. Стернюк-Ониськів, Т. Лаголою; зі скрипалями В. Стеценком, П. Макаренком, О. Деркач, Д. Савко, Т. Шуп’яною. В пам’яті сучасників віолончеліст В. Третяк залишиться “єдиним цілим” зі скрипалем Б. Бонковським. Струнні квартети, фортепіанні тріо, квінтети, перші прем’єри тріо А. Бабаджаняна, Г. Галиніна, Г. Свірідова були виконані за участі цих двох прекрасних музикантів-камералістів.

Бонковський Богдан Омелянович (15.02.1936 – 20.10.2011)скрипаль, концертмейстер, камераліст, аранжувальник, педагог. Випускник Львівської державної консерваторії  ім. М.В. Лисенка (клас скрипки професора В. Стеценка). Творчий шлях Б. Бонковського розпочався як артиста симфонічного оркестру Львівської філармонії, згодом ілюстратора та викладача кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської державної консерваторії  ім. М.В. Лисенка. Виконавська діяльність Б. Бонковського повністю була спрямована на камерне музикування. Разом з віолончелістом Володимиром  Третяком та братами Ігорем і Тарасом Ремешило  зініціював Струнний квартет при Львівській філармонії. Колектив впродовж 30 років активно концертував на сценах України – Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську, Тернополі та ін. До концертних програм Квартету неодноразово долучалася О.Бонковська (Панасюк) (фортепіано), Л.Божко (лірико-колоратурне сопрано), Т.Поліщук (меццо-сопрано).

Москвіт- Савко  Діна Андріївна – скрипалька, концертмейстер, камералістка, педагог. Вихованка Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка  (клас скрипки професора Д. Лєкгера). Камерним музикуванням захоплювалась ще зі студентських років. Д. Москвіт-Савко – перший концертмейстер Львівського камерного оркестру під керуванням О. Деркач з часу його заснування в 1959-1960 рр. На кафедрі працювала від 1962 року як концертмейстер, а згодом – як викладач, не полишаючи роботи в симфонічному оркестрі Львівської філармонії. В ансамблі з піаністкою Ф. Гольдштейн вперше у Львові виконала скрипкові сонати Л. Вайнера та О. Респігі. Понад 40 років виступала в ансамблях з різними виконавцями, демонструючи чудовий художній смак, ідеальне відчуття ансамблю.

Стернюк-Левицька Галина Остапівна – піаністка, концертмейстер, камералістка. Випускниця Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка. На кафедрі працювала викладачем впродовж 1962-1975 років. Активно концертувала у складі фортепіанного тріо з Б. Бонковським (скрипка) та В. Третяком (віолончель). Репертуарна політика  фортепіанного тріо охопила творчість західноєвропейських та українських композиторів.  Увагу слухачів привертали інтерпретації  – Тріо “Думки” та Тріо F-dur А. Дворжака, Тріо С. Франка, Тріо Б. Сметани, камерні твори Й. Гайдна, Л. Бетховена, Ю. Галиніна.

Семенова Олена Василівна (нар. 1940) – піаністка, концертмейстер, камералістка. Закінчила Львівську державну  консерваторію  (клас професора О. Ейдельмана,  В.Дробінської, М.Брандорфа). На кафедрі камерного ансамблю працювала впродовж 1969-1990 років. Виступала у різних ансамблевих складах,  та  найчастіше – в дуеті з ілюстратором кафедри Г. Алмаші, пізніше – з О. Когут-Ванькович (скрипка), віолончелістами В. Півновим та Ю. Яциничем. Дует О. Когут-Ванькович – О. Семенова вперше познайомив львівську публіку з Сонатами для скрипки та фортепіано М. Кусс, Речитативами та Скерцо М. Скорика.

Панасюк-Бонковська  Оксана Володимирівна (1938-2005) – піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка (клас професора І. Крих, В. Дробінської, М. Брандорфа). Працювала на кафедрі камерного ансамблю та концертмейстерства, виступала як концертмейстер з солістами, хоровими колективами. Багато уваги приділяла камерній музиці: концертувала із Б. Бонковським, В. Третяком, Т. Шуп’яною. В її репертуарі були  такі визначні твори як Тріо П. Чайковського [запис здійснено на Львівському радіо], Сонати Й. Брамса, Тріо ре-мінор С. Рахманінова.

Лапсюк Валентина Матвіївна – скрипалька, камералістка, педагог, науковець. Кандидат мистецтвознавства (1989). Професор кафедри. Закінчивши Львівську державну консерваторію ім.  М. Лисенка (клас скрипки професора О.П. Деркач) деякий час працювала у Львівському симфонічному оркестрі, вела клас скрипки у Львівському музичному училищі. У Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка від 1975 року. Провідний викладач (до 2002). В 1989 році захистила кандидатську дисертацію “Розвиток скрипкового мистецтва на Україні (до 1917 р.)”. Авторка статей у наукових виданнях. Як виконавець виступала в різних ансамблях, зокрема з у складі фортепіанного тріо: О. Качева (фортепіано), В. Лапсюк (скрипка), Г. Менцінська (віолончель). Поміж численних програм Фортепіанного тріо – цикл концертів (6) “Фортепіанні тріо Й. Гайдна”, концерти з творів львівських композиторів В. Барвінського, С. Людкевича, Т. Майєрського та ін. Студенти класу Валентина Матвіївна  Лапсюк – лауреати Конкурсу камерної музики імені С. Прокоф’єва : О. Тороповська та А. Тихий.

Менцінська Ганна Львівна – віолончелістка,  камералістка, педагог. Навчалася у Львівському музичному училищі. В 1951 році поступила до музичного училища при Московській консерваторії (клас віолончелі Я. Смолянського). Впродовж 1955-1960 років навчалася в Харківській консерваторії (клас віолончелі  І. Когана). По закінченні повернулася до Львова, де працювала концертмейстером групи віолончелей Львівського театру опери і балету. Г. Менцінська – фаховий, досвідчений музикант, викладач та концертмейстер кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської консерваторії ім. М.В. Лисенка (від 1969). Музикувала у камерних ансамблях з скрипалькою Т. Шуп’яною, піаністами Ж. Пархомовською, М. Сидор, Х. Гумецькою, Я. Матюхою; у складі фортепіанного тріо: О. Качева (фортепіано), В. Лапсюк (скрипка), Г. Менцінська (віолончель). Концертна діяльність віолончелістки позначена  численними виступами в консерваторії, музичних школах Львова, Стрия.  Фортепіанне тріо було учасником ювілейних концертів С. Людкевича (до 95-річчя та 100-річчя від дня народження), Н. Нижанківського, Р. Сімовича. Викладачем Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат ім. С. Крушельницької віолончелістка Ганна Львівна Менцінська працює від 1993 року,  де підготувала лауреатів та дипломантів Міжнародних конкурсів.

Чайковська Любов Констянтинівна (нар. 1943) – скрипалька, камералістка, педагог. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В. Лисенка по фаху “скрипка” (клас професора Д. Лєкгера) та аспірантуру Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського (клас професора О. Пархоменко). Лауреат Всеукраїнського конкурсу виконавців, дипломант Всесоюзного конкурсу скрипалів. Чисельні сольні виступи яскравої талановитої скрипальки Л. Чайковської на сценах Львова, в Молдові, на Далекому Сході Росії отримали захоплені відгуки преси та музичної громадськості. На кафедрі камерного ансамблю та квартету Львівської державної консерваторії імені М.В. Лисенка  працювала впродовж  1973-1990 років, вела  клас струнного квартету. Провідний педагог  класу скрипки Вроцлавської музичної академії імені К. Ліпінського впродовж десяти років. Доцент кафедри скрипки ЛНМА імені М. Лисенка. У львівських імпрезах виступала в дуетах з піаністами Л. Луців, А.Станько, Ж. Пархомовською, М. Крих, С. Виноградовою, Х. Гумецькою; у складі тріо з Є. Шпіцером, Ю. Ланюком; в ансамблі з Г. Павлієм, Л. Оніщенко; з Т. Шуп’яною [у фортепіанному квінтеті Й. Брамса виконувала партію альта]. Студенти класу  Любов Костянтинівни Чайковської – дипломанти Всесоюзного конкурсу струнних квартетів серед вищих музичних закладів Радянського Союзу : О. Тельвах, Ш. Даровці, О. Гутник, О. Журова.

Ванькович-Когут Ореста Йосипівна (нар. 1947) скрипалька, концертмейстер, камералістка, педагог. Заслужений діяч мистецтв України. Професор. Закінчила Львівську державну консерваторію (клас професора Д. Лєкгера та його асистента Б.Каськіва), асистентуру-стажування Ленінградської консерваторії ім. М. Римського-Корсакова  (клас професора  М. Белякова). Педагогічну діяльність розпочала асистентом професора Д. Лєкгера, будучи студенткою 5-го курсу.  Діяльність на камерній кафедрі розпочала як ілюстратор, далі – викладачем класу струнного квартету, де працювала понад 30 років. Нині О.Й. Когут – професор кафедри скрипки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. Скрипалька концертувала в ансамблях з О. Семеновою (фортепіано), В. Півновим та Ю. Яциничем (віолончелі).  Із  Струнним квартетом “Мелодія”,  де в різні часи з нею музикували викладачі кафедри – Т. Дем’янчик, ілюстратори Б. Гупаловський, О. Петрашек (альт), Р. Фесюк (віолончель), М. Андрухів (ІІ скрипка) пов’язані численні прем’єрні виконання камерно-інструментальних творів, де партію скрипки виконувала О. Когут. Автор навчального посібника «Вивчення творів українських композиторів для струнного квартету» у двох частинах, ряду методичних статей у наукових виданнях та професійних журналах. Професор О. Когут зредагувала сольні та квартетні партії творів українськи композиторів: В. Витвицького, В. Барвінського, М. Колесси, М.Скорика, Б. Фільц, О. Козаренка. Під творчим керівництвом О. Когут студентський струнний квартет “Класік-модерн” у складі: М. Курило-Семчишин, Р. Сокрута, В. Мегеден та С. Канчалаба здобув перемогу на Конкурсі імені С. Прокоф’єва, став Лауреатом.

Пархомовська Жанна Абрамівна – піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Пропагандистка камерної музики у Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка. Випускниця професора О. Ейдельмана. Після закінчення навчання в аспірантурі Московської консерваторії (клас професора Іохелеса)  викладала на кафедрі спеціального фортепіано і на кафедрі камерного ансамблю та квартету. Розпочала виконавську кар’єру як солістка, дещо пізніше повністю присвятила себе камерному музикуванню. Концертувала з різними виконавцями – лауреатами Міжнародних конкурсів Ю. Корчинським,  Л. Шутко, Ю. Ланюком, Х. Колессою, Т. Шуп’яною, Л. Чайковською, Л. Мізюк, Я. Мигалем, З. Залицяйлом та з духовим квінтетом Львівської філармонії під керівництвом В. Гінзбурга. У творчій співпраці з Т. Шуп’яною  Ж. Пархомовська провела цикл концертів: “Камерно-інструментальна творчість Й. Брамса”, де прозвучали всі інструментально-ансамблеві твори німецького композитора. З лауреатом Міжнародного конкурсу імені П.І. Чайковського віолончелістом З. Залицяйлом презентувала цикл “Віолончельні сонати Людвіга ван Бетховена”;  в ансамблі зі скрипалькою Л. Мізюк – цикли “Скрипкові сонати Й.С. Баха” та “Бетховенські скрипкові сонати”. У  Фестивалі сучасної музики (Львів, 1990) за її участі вперше у Львові прозвучали Соната № 1 та Фортепіанний квінтет А. Шнітке. Концерти проходили в Україні (Львів, Киів, Одеса), м. Вільнюс (Литва), м. Жешув (Польща). Від 1992 року живе в місті Жешув (Польща), де працює солісткою Жешувської філармонії, викладає в музичній школі. Підготувала декілька лауреатів польських та міжнародних конкурсів піаністів. Її випускник  – професор кафедри камерного ансамблю та квартету Ю. Соколовський успішно продовжує виконавські традиції свого наставника на кафедрі.

Мізюк Людмила Никифорівна – скрипалька, концертмейстер, камералістка,  педагог.  Музичну освіту здобула в Донецькому музичному училищі та у Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка  (клас професора Д. Лєкгера). На кафедрі камерного ансамблю та квартету працювала викладачем та ілюстратором  (від 1981). В її творчому доробку – численна кількість концертів камерної музики в різноманітних ансамблях, та найчастіше з піаністкою Ж. Пархомовською. Л. Мізюк була першою виконавицею двох Скрипкових сонат та Фортепіанного квінтету А. Шнітке у Львові. Оригінальною за задумом була творча співпраця Л. Мізюк із львівським контрабасистом П. Лисюком. У їхньому виконанні прозвучав Концертний дует Л. Боттезіні для скрипки та контрабасу в супроводі симфонічного оркестру на сценах Львова (Україна) та Жешува (Польща), на фестивалі імені А. Кос-Анатольського в Коломиї.

Козаренко  Олександр Володимирович  (нар. 24.08.1963) – український композитор, піаніст, музикознавець.  Заслужений діяч мистецтв України. Доктор мистецтвознавства (2001). Професор. Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені М. Лисенка (1984). Лауреат премії імені Л. Ревуцького (1996). Лауреат премії ім. М. Лисенка (2001). Член Національної спілки композиторів України та Асоціації «Нова Музика».  Впродовж 1994-2003 років О. Козаренко провадив активну педагогічну роботу та концертно-виконавську діяльність на кафедрі камерного ансамблю Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. Здобув визнання як виконавець-соліст і ансамбліст в Україні та за її межами (Польща, Словаччина, Німеччина, Сербія, Естонія, Росія, Вірменія). Палкий пропагандист української музики – творів М. Лисенка, А. Кос-Анатольського, Б. Лятошинського; презентує монографічні концерти, а також концертні програми із власних творів. Виступає в ансамблі  з відомою скрипалькою, Народною артисткою України Л. Шутко, концертні програми уславленого дуету охоплюють сонати М. Скорика, Б. Лятошинського, О. Козаренка.  Соната та Тріо Д. Шостаковича – записані на CD. Музикує з камерним оркестром “Perpetuum mobile”.  О. Козаренко – організатор Фестивалю ім. А. Кос-Анатольського (м. Коломия), де виконання камерно-інструментальної музики посідає чільне місце.         Студенти й асистенти-стажисти класу О.В. Козаренка учасники концертного життя краю, виступали  в концертних програмах: “Скрипкові сонати Е. Гріга”, західноєвропейської класики, української сучасної музики. Поміж учнів класу професора О.В. Козаренка – лауреати Міжнародного конкурсу камерних виконавців Р. Проців та О. Мазепа (Сербія).

Впродовж 2003-2018 років кафедру камерного ансамблю та квартету очолював Народний артист України, професор Микитка Артур Володимирович (нар. 24.02.1946). Вихованець Львівської скрипкової школи (музичного училище в класі О. Єгорова, Львівська консерваторія в класах професорів Д. Лєкгера та Б. Каськіва). Виконавську діяльність пов’язав з Львівським камерним оркестром “Академія”. Як довголітній концертмейстер та педагог А.Микитка продовжує традиції своїх попередників О. Деркач, М. Вайцнера, вдосконалює методику роботи з молодіжним колективом, в якому постійно оновлюється склад, але зберігаються притаманні цьому колективу манера виконання, штрихова і звукова культура. Напрацьована методика та стиль репетиційної роботи дають можливість в короткі терміни вивчати цікаві твори різних епох, стилів, включаючи взірці легкої та джазової музики. За останні роки оркестром  здійснено понад 300 виступів, в тому числі на престижних фестивалях. Велику увагу А. Микитка приділяє популяризації сучасної української камерної музики. Йому належить підготовка, редагування та участь у прем’єрних виконаннях творів М. Скорика,  ФОТО : Оркестр з Мирославом Скориком

В. Камінського, О. Криволап, І. Карабиця, І. Щербакова, Б. Фроляк.  Львівський камерний оркестр “Академія” здобув перемогу на І міжнародному конкурсі камерних оркестрів (1993, м. Хмельницький; «Золота медаль»). Колективом здійснено понад 60 фондових записів на Республіканському радіо, видано 4 аудіоальбоми та 10 компактдисків, поміж них – 5 CD з творами львівських композиторів. У плідній роботі А. Микитки зі студентами, в інтерпретаціях різноманітних творів закладений величезний досвід творчого спілкування з видатними українськими та зарубіжними музикантами, з яскравою творчою молоддю. Просвітницьку, виконавську діяльність А. Микитки відзначено дипломом “Львівська слава” та премією ім. С. Людкевича.

Поміж випускників класу професора А. Микитки – лауреати Міжнародних конкурсів – О. Шутко, В. Семчишин, А. Лєрман, Ю. Майборода, Я. Горбачевська, Д. Гавата, Р. Луцик [у складі: камерний ансамбль]; А. Крещенський, М. Душинська, А. Гурська, І. Попльовкіна  [у складі: струнний квартет].

А. Микитка автор монографії “Львівський камерний оркестр 1959-2000”, навчального посібника “Струнно-смичкові ансамблі”, навчальних програм з камерного оркестру  і струнного квартету для ВМНЗ, публікацій в зарубіжних наукових виданнях, власних композицій, транскрипцій та обробок для ансамблю скрипалів, камерного оркестру.

Закладені попередніми поколіннями педагогів традиції високої професійності продовжують розвиватися і нині. Постійно підвищується науковий потенціал – з 2004 р. почав працювати на кафедрі кандидат педагогічних наук, Ю. Соколовський, з  2008 р. – кандидат мистецтвознавства Н. Дика, диплом доцента отримала Н. Мариняко, працюють над кандидатськими дисертаціями Т. Слюсар, В. Андрієвська, Т. Менцінський, концертмейстери М. Карапінка, О. Мізюк, А. Пославський, О. Стецяк.

Основою фахової майстерності на кафедрі камерного ансамблю та струнного квартету була і залишається виконавська діяльність викладачів та студентів. А. Микитка як концертмейстер бере участь у всіх виступах та концертах ЛНМА імені М.В. Лисенка  Львівський камерний оркестр “Академія”.  У Львівському Будинку органної та камерної музики концертують А. Станько (орган, клавесин) – Т. Дем’янчик (віолончель). З камерними творами світової класики, українських композиторів виступала Т. Слюсар в ансамблі з флейтистом А. Карп’яком та заслуженим артистом України скрипалем К. Стеценком. Х. Гумецька до спільних творчих проектів активно залучає учнів свого класу, студентів-духовиків та ударників. Цікаві програми презентували Т. Слюсар та Т. Менцінський. Т. Менцінський  концертує разом зі студентами та асистентами-стажистами. Досить широка географія закордонних виступів педагогів кафедри:  неодноразово Т. Менцінський в дуеті з колишньою випускницею нашої академії Н. Ониськів-Ревакович виступали у Польщі; Х. Гумецька разом з молодою флейтисткою Ю. Гумецькою; О. Когут та Т. Дем’янчик у складі струнного квартету “Мелодія”. Струнний квартет Ю. Соколовського гастролював у Словаччині, Угорщині, Австрії, Німеччині. В камерному конкурсі імені Й. Брамса (Австрія) взяли участь Т. Слюсар та Т. Менцінський.  Камерний оркестр “Perpetuum mobile” та хорова капела “Трембіта”, викладачі кафедри  А. Станько та Т. Шуп’яна виступали в Італії на концерті в рамках “Візиту-подяки папі римському Іоанну-Павлу ІІ за його візит в Україну”. Відбулися гастролі Львівського камерного оркестру “Академія” (керівник: А. Микитка) у Польщі, Німеччині, Швеції, Беларусії. Студентські ансамблі були учасниками численних мистецьких імпрез з нагоди святкування 150-річчя Академії. Суспільний резонанс і позитивні відгуки у львівській пресі отримали Концерт пам’яті професора О. Деркач (2004)  і Вечір камерної музики, присвячений довголітній завідувачці кафедри Д. Колессі-Залеській (2006). Монографічні, тематичні, ювілейні концерти за участі студентів класів камерного ансамблю та квартету викладачів ЛНМА імені М.В. Лисенка відбулися в концертних залах Львова і області. Проведення концертних програм вирізняються продуманістю: вдало підібраний репертуар, вступне слово музикознавця-студента, що є лекторською практикою для майбутніх істориків, теоретиків музики, надруковані програмки, цікаво оформлені афіші. Прем’єри забутих чи маловідомих творів – Ф.К. Моцарта, К. Дебюссі, М. Равеля, К. Вік-Шуман, М. Бруха, А. Лібермана, Г. Кассадо, К. Паскаля, М. Хижинського, Г. Бацевич, а також ансамблевої музики наших сучасників – молодих композиторів М. Вітязь, Л. Сидоренко, А. Школьнікової, М. Шведа, І. Пахоти та ін. суттєво збагачують програми студентських концертів.  Виконання ансамблевих творів за участі студентів-духовиків урізноманітнюють вечори камерно-інструментальної і квартетної музики.

Шуп’яна Тетяна Григорівна (1941–2017) – скрипалька, концертмейстер, камералістка, педагог. Професор. Музичну освіту здобула у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім. С. Крушельницької та у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка (клас професора Д. Лєкгера). Працювала на кафедрі камерного ансамблю як концертмейстер зі студентських років. Надзвичайно плідною була концертна діяльність скрипальки. Виступала в різноманітних ансамблях з викладачами Львівської державної консерваторії –К. Хучуа, О. Вайсфельдом, Є. Шпіцером, О. Деркач, В. Третяком, Б. Бонковським, Ж. Пархомовською, Л. Оленичем, Х. Колессою, Л. Чайковською, С. Виноградовою, В. Андрієвською, Т. Дем’янчик, Ю. Женчуром, Ю. Ланюком, А. Станько. В її репертуарі цикли камерних концертів із творів Й. Брамса, Р. Шумана; тематичні концертні програми  скандинавської, польської, болгарської, радянської музики, пам’яті Д. Шостаковича. Виконавська діяльність Т.Шуп’яної  у Львівському струнному квартеті [Б. Каськів, Т. Шуп’яна, З. Дашак, Х. Колесса] заслуговує на оcобливу увагу. Як солістка Львівського залу органної та камерної музики скрипалька Т. Шуп’яна виступала з В. Півновим (орган) та А. Станько (клавесин, орган) (до 2003). Має запис на CD “Фортепіанного тріо О. Криволап”.                                      В науково-методичних роботах Т. Шуп’яної висвітлювалися методичні аспекти викладання камерного ансамблю в середній ланці музичної освіти, проблеми інтерпретації творів українських композиторів. Редагувала маловідомі ансамблеві твори українських композиторів. Професор уклала «Програму з камерного ансамблю для середніх спеціалізованих музичних шкіл». Досліджувала історію кафедри; виступала  з доповідями (Львів, Київ, Москва). Студенти класу професора Т. Шуп’яної активні учасники концертного життя кафедри. Вечори камерної музики відбувалися двічі впродовж року, де : цикли “Музичний калейдоскоп” (2003-2008), “Із скарбниці світової камерної музики”; монографічні концерти, присвячені творчості С. Прокоф’єва (1992), Д. Шостаковича (2006), М. Равеля (2007); тематичні концертні вечори – “Віолончельна камерна соната” (2002), “Камерна соната ХХ століття” (2003), “У просторі Моцартіани” (2006) та багато інших. Студенти виступають у Львові, в музичних училищах Луцька, Дрогобича, Рівного, Івано-Франківська. Поміж випускників – лауреати Міжнародних конкурсів камерних виконавців :  Ж. Микитка, Т. Менцінський, А. Війтович, Н. Герета, Д. Гриньків, У. Скоропляс, О. Ніколаєнкова, А. Шмагайло, О. Аливаєва, А. Крещенський, Л. Кобаль, І. Гусар.

Оніщенко Лілія Трохимівна – піаністка, скрипалька, ансамблістка, педагог. Випускниця Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського по класу скрипки. Прекрасне володіння фортепіано дозволило їй працювати концертмейстером у класі професора Д. Лєкгера у Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка. Виступала в концертах, акомпануючи професору, а також славетним львів’янам – скрипалеві О. Крисі, альтистові  Ю. Башмету у залах львівської, київської філармоній. Л. Оніщенко концертувала у різних за складом ансамблях – з дуетом скрипок Ю. Оніщенко та Г. Павлій; в складі тріо, квартетів, квінтетів, постійними учасниками яких були  Н. Вишневська (альт) та О. Тіщенко (віолончель). Виконала ряд цікавих програм із співачкою М. Процев’ят. Має записи на Львівському радіо. Займається перекладами для інших інструментів камерних творів світової класики. Поміж учнів класу Л.Т. Оніщенко  –  лауреати Міжнародних конкурсів камерної музики: О. Кушнір, О. Шутко, О. Манько, С. Григоренко, М. Супруненко, Д. Литвиненко, Ю. Маківничук, О. Божик. Щороку відбувалося декілька афішних концертів класу камерного ансамблю  Лілії Трохимівни Оніщенко.

Гумецька Халіса Анатоліївна (1947-2021) – піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Доцент кафедри камерного ансамблю.  Після закінчення Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат  ім. С. Крушельницької та Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка (клас професора О. Ейдельмана) працювала  концертмейстером в класах скрипки, далі – педагогом на кафедрі спеціального фортепіано, поєднуючи  діяльність з викладанням камерного ансамблю. Від 1988 року повністю присвятила себе ансамблевій діяльності. Виступала в ансамблях з викладачами-скрипалами: О. Деркач, Л. Чайковською, Т. Шуп’яною, В. Андрієвською; з В. Цайтцом (гобой) у фортепіанному дуеті з Л. Спірягіною або В. Вайцнер. Були виконані цікаві концертні програми – “Камерна творчість Д. Шостаковича”,  з творів Ф. Шуберта, французької музики та ін.;  виступала із співаками Б. Хідченко, Б. Косопудом.

Тематика методичних зацікавлень Х. Гумецької тісно пов’язана з практикою навчального процесу – розроблені програми з курсу камерного ансамблю для студентів ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Виступала на наукових конференціях у Львові, Донецьку, Києві та у м. Тарнув (Польща) та брала участь у роботі Міжнародної конференції, яку проводила Асоціація партнерів по освіті в країнах Центральної та Східної Європи (2001, м. Щецін, Польща).

Активну діяльність Х. Гумецька проводила як викладач у Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка та у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім. С. Крушельницької: започаткувала  цикл концертів “Музикуємо разом”. Як активний пропагандист української сучасної камерної музики Х. Гумецька постала організатором студентських концертів: “Диптих і триптих в українській камерній музиці”, “Камерна музика львівських композиторів”, “Ансамблеві твори молодих композиторів Львова”, “Українське фортепіанне тріо композиторів «нової фольклорної хвилі»”.

Поміж учнів класу Х.А. Гумецької – лауреати Міжнародних конкурсів: В. Малетич, Е. Василишин, Г. Асталош, О. Савка, А. Тімофєєва, Н. Якимів, Н. Мартинова.

Дем’янчик Тамара Євстахіївна – віолончелістка, концертмейстер, камералістка, педагог. Доцент. Музичну освіту здобувала у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім. С. Крушельницької та Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка (клас віолончелі професора Х. Колесси). Працювала ілюстратором, а згодом  викладачем класу струнного квартету. Виступала в ансамблях з Т. Шуп’яною, О. Когут, А. Станько, Б. Гупаловським, Ю. Женчуром. Популярність здобув струнний квартет у складі: О. Когут (скрипка), М. Андрухівим (скрипка), Б. Гупаловським  (альт), Т. Дем’янчик (віолончель). Ансамбль понад десять років  брав участь у концертах Міжнародних  Фестивалів: “Віртуози” (Львів, Україна), імені Г. Венявського (Щавно, Польща), “Органум” (Суми, Україна). Незабутні виступи як солістки Львівського будинку органної та камерної музики в ансамблі з А. Станько з концертними програмами: “Духовна музика”, “Різдвяні коляди світу” та ін. Редактор-упорядник : понад 15 камерно-інструментальних творів, поміж яких струнні квартети В. Флиса, О. Герасименко, А. Гнатишина, О. Козаренка та ін. Студенти класу Т. Дем’янчик виступали в концертах з творами українських композиторів В. Флиса, М. Скорика, О. Козаренка, О. Герасименко, були учасниками  концертів камерної музики кафедри. Поміж випускників лауреати Міжнародного Конкурсу камерних виконавців імені С. Прокоф’єва – О. Мазепа, Р. Іваськів, В. Бойчук, Р. Самостроков  [у складі : струнний квартет].

Менцінський Тарас Модестович  (нар. 1967)український віолончеліст, концертмейстер, камераліст, педагог. Лауреат міжнародних конкурсів камерних виконавців та конкурсу віолончелістів ім. М.В. Лисенка. Доцент. Вихованець львівської віолончельної школи: спеціальну музичну освіту отримав в класі професора Є. Шпіцера та в аспірантурі Київської консерваторії імені П.І. Чайковського [класі професора В. Червова]. Від 1994 року працює у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка, де веде активне концертне життя на кафедрі камерної музики та квартету як концертмейстер, від 1996 року – як викладач струнного квартету. Наукові зацікавленості пов’язані з вивченням розвитку української камерної сонати і відповідають проблематиці кандидатського дисертаційного дослідження “Еволюція жанру віолончельної сонати у творчості українських композиторів”. Автор статей в наукових збірниках. Домінантою мистецького життя Т. Менцінського є виконавська діяльність. Віолончеліст концертує з сольними та камерними програмами в ансамблі з піаністами Т. Слюсар, Н. Пелех, М. Драганом у Львові, Києві, гастролює в Польщі, Чехії, Австрії. Значне місце в його творчості посідають твори західноукраїнських композиторів, зокрема камерно-ансамблеві твори В. Барвінського. Часто його партнерами в ансамблях виступають асистенти-стажисти та студенти академії. Концертна діяльність викладача стає прикладом для студентів його класу, які виступають з концертами квартетної музики. Студентські ансамблі кафедри – Лауреати і дипломанти Міжнародних та  Всеукраїнських конкурсів:

2 ФОТО : КВАРТЕТИ – Лауреатів конкурсів камерних ансамблів

1.фото (творчий керівник: професор Ю.Соколовський);

  1. фото (творчий керівник: професор А.Микитка);

Студенти кафедри камерного ансамблю та квартету стали лауреатами та дипломантами престижних міжнародних змагань в Іспанії, Австрії, Росії, Польщі та в Україні. На фестивалях музики в м. Грац (Австрія) захоплені оплески супроводжували виступи студентських фортепіанних тріо: Ж. Микитка – І. Барановський – Е. Ржезач (клас Т. Шуп’яної) та Я. Боженко, О. Куриляк, Д. Гавата (творчий керівник О. Козаренко). Неодноразово виступав на міжнародних фестивалях квартетної музики у Франції та Англії, в концертах Інтернаціональної академії “Молоді ідуть” під патронатом Т. Варгі (Швейцарія) струнний квартет “Класік-модерн” (М. Семчишин, Р. Сокрута, В. Мегеден, С. Канчалаба – керівник О. Когут). В камерних концертах цієї академії брала участь і студентка М. Гумецька (клас Х. Гумецької). Талановита піаністка представляла цікаві ансамблеві програми зі студентами інших країн на “Кухмо” фестивалі (Фінляндія) та в Рейнгау (Німеччина), зробила фондові записи камерних творів на Франкфуртському радіо. Успішно виступили в 2006 р. на музичному фестивалі “Решерш” у Фрайбурзі (Німеччина) студенти О. Гоблик (кл. А. Станько) та скрипковий дует М. Гав’юк та В. Раденко (кл. Т. Шуп’яної), які презентували німецьким слухачам Дивертисмент для двох скрипок А. Микитки.

Нині Львівський камерний оркестр «Академія»  очолюють Народний артист України А. Микитка, учень та послідовний продовжувач традицій славної скрипальки та ансамблістки О. Деркач і диригент – Народний артист України, Академік НАМ України, доктор філософії, ректор ЛНМА імені М.В. Лисенка професор І. Пилатюк]. [фото:   Львівський камерний оркестр «Академія»]

Від 2018 року кафедру камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка очолює доцент, кандидат мистецтвознавства Слюсар Тетяна Михайлівна. Виконавське і науково-педагогічне життя кафедри репрезентують спеціалісти високої кваліфікації з великим педагогічним досвідом та науковим потенціалом: Народний артист України, професор А.В. Микитка; Заслужена діяч мистецтв України, доктор філософії, професор О.Б. Пилатюк; Заслужений діяч мистецтв України,  кандидат педагогічних наук, проректор з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку ЛНМА імені М.В. Лисенка, професор Ю.А. Соколовський; Заслужена артистка України, професор кафедри, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка А.В. Станько; професор кафедри, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка Р.С. Залєська; кандидат мистецтвознавства,  доцент В.В. Андрієвська;  доцент Н.І. Мариняко; кандидат мистецтвознавства,  доцент Н.О. Вакула; доцент, кандидат мистецтвознавства (доктор філософії, Ph.D), професор кафедри Н.О. Дика; кандидат мистецтвознавства,  доцент кафедри М.З. Карапінка; кандидат мистецтвознавства,  доцент кафедри А.О. Пославський; Заслужена артистка України, старший викладач Н.І. Пелех; кандидат мистецтвознавства,  старший викладач Г.Л. Асталош; старший викладач О.В. Стецяк; старший викладач О.В. Сторчак. Значну роль у діяльності кафедри відіграє високий професіоналізм концертмейстерів-ілюстраторів – О. Стецяк (скрипалька);  М. Карапінки, В. Педорича, В. Сукоркіна (альтисти); Т. Менцінського, М. Околовича, А. Пославського, Д. Литвиненко, Д. Шаран  (віолончелісти).

Особливого резонансу набули мистецькі проєкти, зініційовані професорсько-викладацьким складом кафедри камерного ансамблю та квартету Академії. З різноманітними програмами найвидатніших взірців української музики і  світової класики за участі студентів класів  професорів кафедри відбуваються концерти камерної музики, фестивалі, конкурси, де з-поміж інших: Фестиваль «Музичні вечори в Академії», Конкурс на краще виконання ансамблів В.А. Моцарта та Л. ван Бетховена,  Фестиваль творчості Л. Ружицького,  Міжнародний фестиваль «Камерні вечори в Академії»,  Концерт «Парад зірок», Любомірський фестиваль та ін. Високий рівень камерно-інструментальної  культури виконавства  демонструють «класні концерти»  викладачів кафедри камерного ансамблю та квартету, де поміж інших : «Музична подорож до Норвегії» (2015, Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; творчий керівник: доцент Н. Вакула); «Романтична класика для фортепіано та струнних» у мистецькому проєкті «Музичні вечори у творчій майстерні Олекси Новаківського» [автори проєкту – М. Крижанівський, Ірина Різун]  (14.12.2017, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського у Львові;  художній керівник : старший викладач кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені  М.В. Лисенка Г. Астолош). «Концерт камерних творів львівських композиторів» (25.04.2018, Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка) в програмі якого прозвучали твори В.Барвінського, З.Алмаші, В.Камінського, О.Козаренка, М.Скорика, А.Станько, суттєво збагатив панораму Всеукраїнської науково-практичної конференції «Камерний простір Львівщини: постаті та факти». В контексті Міжнародної науково-творчої конференції «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат» (20.11.2019, Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка) особливу нішу зайняв Концерт камерної музики «Пам’яті професора Тетяни Шуп’яної» (автор : доцент Н.Вакула). Під рубрикою «Вечір камерної музики творів Ф.Пуленка» відбувся камерний вечір  (7.12.2019, Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; творчий керівник – Н.Пелех). В Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського у Львові відбулися: Концерт шостий в творчому проєкті «Камерна музика в музейному інтер’єрі» під рубрикою «Музична палітра камерних імпресій» (до 175-ліття  діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка) (5.02.2020; творчі керівники: Т.Слюсар, Р.Залєська, А.Станько, Н.Дика); Концерт сьомий в творчому проєкті «Камерна музика в музейному інтер’єрі» (до 70-річчя діяльності кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка)  під рубрикою  «Палітра камерних імпресій» [автор обидвох проєктів  –  кандидат мистецтвознавства (Ph.D) Ніна Дика]  (3.06.2021; творчі керівники: Р.Залєська, А.Станько, О.Когут, Н.Дика). Запам’яталися слухачам концерти камерної музики: «Пауль Хіндеміт: 1918-1922» (2021, Великий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; творчі керівники: О. Рапіта,  Н. Пелех, Ю. Ланюк); «Концерт камерної музики» (8.12.2021, Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; творчий керівник: професор О.Пилатюк); «Концерт камерної музики» (19.12.2021, Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; творчий керівник – доцент Т.Слюсар). ФОТО Т.Слюсар зі студентами

Інтерес шанувальників камерного музикування викликали Концерти камерної музики : «Шедеври світової класики» у двох відділах  (23.02.2022 р., Великий зал і Малий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка; творчий керівник – професор О.Пилатюк); «Сонати для віолончелі та фортепіано: Якименко  – Косенко – Маєрський» (25.06.2022, Львівський органний зал; творчий керівник – Н.Пелех).

Фото З Головою державної комісії іспитів по фаху «камерний ансамбль  та квартет» запрошувалися – Заслуженим діячем мистецтв України, професором Національної музичної академії України Т.О. Рощиною (2020, ауд. 47 ЛНМА імені М.В. Лисенка)

Кафедрою камерного ансамблю та квартету започатковано Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики», приурочений 30-річчю незалежності України і 70-річчю діяльності кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М. В.  Лисенка (15-16 грудня 2021 року,  Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського [автори проєкту:  Тетяна  Слюсар (завідувач кафедри камерного ансамблю та квартету, кандидат мистецтвознавства, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка) і Ніна Дика (доцент, кандидат мистецтвознавства (Ph. D). В оформленні Афіші використана графіка знаного львівського художника Івана Остафійчука «Зелене коло» з приватної  колекції родини Уманських. Інноваційністю позначені кожен з концертів Фестивалю, де з вітальним словом до всіх присутніх – слухачів, гостей, виконавців звернулися: завідуюча кафедри камерного ансамблю та квартету, кандидат мистецтвознавства, професора ЛНМА імені М.В. Лисенка п.Тетяна Слюсар і  завідувачка Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького – Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського п.Ірина Різун.

ФОТО: Учасники Фестивалю «Антологія української камерно-інструментальної музики»  в  Художньо-меморіальному музеї

Олекси Новаківського (15-16 грудня 2021 року)

В програмі ретроспективного проєкту у виконанні студентів кафедри та за участі концертмейстерів прозвучали камерно-інструментальні твори  Максима Березовського,  Олександра Лизогуба, Віктора Косенко, Володимира Флиса, Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Віктора Камінського, Анни Станько, Романа Цися. Творчі керівники мистецького проєкту : професори Т.Слюсар, А.Станько, Р.Залєська, доценти В.Андрієвська, Н.Вакула, Н.Дика, М.Карапінка. Проведення Фестивалю в середовищі Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського, одного з найцікавіших історико-культурних осередків Львова з гарною акустикою музейної салі зі скляною стелею і великим стрілчастим вікном на другому поверсі [звів будівлю І.Левинський за проєктом архітектора Ю.Захарієвича] поміж малярських робіт славетного українського художника-колориста Олекси Новаківського стало можливим завдяки старовинному фортепіано – антикварному кабінетному роялю «J. FRITZ & SOHN, WIEN» з дому Родини Колесс (дар Роксоляни Степанівни Залєської – професорки кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка).

Високий рівень камерно-інструментального виконавства спонукає львівських композиторів до створення нових ансамблевих полотен. В умовах війни відбувся мистецький проєкт «Музика молодих львівських композиторів» (29.04.2022, Львівський органний зал; куратори: Т.Слюсар, Б.Фроляк, М.Карапінка),  де у виконанні студентів і аспірантів кафедри камерного ансамблю та квартету прозвучали твори Д.Кухара, К.Стеценко, І.Мойсєєва, А.Формазюк, А.Здвіжкової, – до слова, це вже другий по рахунку проєкт [в інтернетмережах незабарилися появитися схвальні відгуки].

Розвиток українського музичного мистецтва в часі сьогодення позначений інтенсивною інтелектуалізацією виконавського процесу, що вимагає поглиблених знань історії музичної культури краю, цілого світу, психології музичного процесу, розуміння музичної мови різних епох, володіння методикою аналізу музичного твору і т. ін.  Завдячуючи налагодженим керівництвом академії творчим контактам з музичними навчальними закладами Європи та міжнародними молодіжними музичними організаціями, студенти беруть участь у міжнародних студентських оркестрах. Майстеркласи відомих у світі камералістів : інструментального ансамблю “Решерш” з Німеччини, англійського “Бріттен-квартет”, скрипаля та диригента Р. Канетті (Ізраїль), канадського тріо “Грифон”, Cтрунного квартету ім. К. Шимановського (Німеччина), В. Винницького-Н. Хоми (США)  сприяють розкриттю творчого потенціалу, зростанню професійної зрілості молоді.

 24 грудня 2021 року в Малому залі ЛНМА імені М.В. Лисенка [в дещо незвичних реаліях, в умовах поєднання належно обмеженої кількості учасників-виконавців і слухачів] відбулися Міжнародні майстеркласи «КИЇВ-ТРІО» за участі знаних у світі музикантів  Володимира Винницького, (фортепіано,  США), Назарія Пилатюка (скрипка, Україна), Наталії Хоми (віолончель, США), які  своєю концертною діяльністю уособлюють один з кращих векторів сучасної камерно-інструментальної культури. Завдяки їхнім мистецьким проєктам українська і західноєвропейська музика репрезентується в Україні, Європі, Світі.

Активністю і результативністю позначена науково-дослідницька, методико- педагогічна, творча робота професорсько-викладацького колективу кафедри. Тематика наукових зацікавлень викладачів досить широка: висвітлення актуальних проблем виконавства та інтерпретації творів світової камерної музики; підсумовується вагомий виконавсько-методичний досвід поколінь професіоналів; активізувався процес  вивчення та популяризації ансамблевого доробку львівських композиторів; розкриття історичних аспектів творчості мистців; відродження забутих, маловідомих камерно-інструментальних творів, – завдяки редакціям, транскрипціям, розшифруванням та перекладам партитур майстрів попередніх епох; укладання навчальних програм, посібників, хрестоматій, що допомагає в організації навчального процесу. Пожвавилася участь  кафедри в науково-методичних, науково-практичних, науково-творчих конференціях, симпозіумах, семінарах-практикумах, відкритих круглих столах  у Львові, в Україні та  за її межами;  дослідження публікуються в наукових та музикознавчих збірках, журналах.

Захищені дисертації  Т.М. Слюсар, О.Б. Пилатюк, Ю.А. Соколовським, Н.О. Дикою, Н.О. Вакулою, В.В. Андрієвською, М.З.  Карапінкою, А.О. Пославським, Г.Л. Астолош.

На кафедрі камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка зініційовано, організовано і проведено 8 Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних, науково-творчих конференцій [автор і наук. керівник: Н.О. Дика], які об’єднали провідних музикознавців, культурологів, істориків, музикантів-практиків (виконавців та педагогів), а також науковців суміжних мистецтв [архітекторів, малярів, скульпторів, реставраторів, фотомитців, літераторів та ін.]. Метою є вивчення культурно-мистецьких процесів, визначення пріоритетних планів на майбутнє  і створення комплексної панорами становлення та розвитку музичної культури, де камерно-інструментальний ансамбль займає чільне місце в сучасному вимірі суспільства, де:

  • Науково-практична конференція «Камерно-інструментальний ансамбль: історія і сучасність» (15-16 грудня 2009 року, Львів, Україна);
  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Камерно-інструментальний ансамбль: історія і сучасність» (7 грудня 2011 року, Львів, Україна);
  • Міжнародна науково-практична конференція «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір (до 160-річчя ЛНМА імені М.В. Лисенка)» (17 квітня 2013 року, Львів, Україна);
  • Міжнародна науково-практична конференція «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір (до 165-річчя ЛНМА імені М.В. Лисенка)» (9 грудня 2016 року, Львів, Україна);
  • Міжнародна науково-практична конференція «Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма (до 165-річчя ЛНМА імені М.В. Лисенка)» (14 грудня 2017 року, Львів, Україна);
  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Камерний простір Львівщини: постаті та факти» (до 175-ліття діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка)» (25 квітня 2018 року, Львів, Україна);
  • Міжнародна науково-творча конференція «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат» (20 листопада 2019 року, Львів, Україна);
  • Міжнародна науково-творча конференція «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)» (17 грудня 2020 року, Великий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка, Львів, Україна).

Своєрідним інтелектуальним дарунком музикознавців різних регіонів України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Сум), Польщі, Німеччини, позначені вражаючою багатовекторністю жанрових та тематичних сфер пошуків стали результати [матеріали]  Міжнародних та Всеукраїнських конференцій кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка, які вийшли друком матеріали [ТЕЗИ] :

  1. Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір (до 165-річчя ЛНМА імені М.В. Лисенка): Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції, 9 грудня 2016 року ЛНМА імені М.В. Лисенка;  [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред. –упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2016. – 126 с.
  2. Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма (до 165-річчя ЛНМА імені М.В. Лисенка): Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції, 14 грудня 2017 року, ЛНМА імені М.В. Лисенка ; [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред. –упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2017. – 87 с.
  3. Камерний простір Львівщини: постаті та факти (до 175-ліття діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка): Матеріали [Тези] Всеукраїнська науково-практична конференція (25 квітня 2018 року, ЛНМА імені М.В. Лисенка); [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2018. – 93 с.
  4. Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат: Матеріали ТЕЗИ Міжнародної науково-творчої конференції 20 листопада 2019 року, ЛНМА імені М.В. Лисенка ; [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2019. – 172 с.
  5. Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена): Матеріали [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції, 17 грудня 2020 року, ЛНМА імені М.В. Лисенка ; [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2020. – 155 с.

Високим щаблем плідних зусиль талановитих музикантів – виконавців, педагогів, дослідників стали об’ємні, розмаїті за тематикою, інноваційні за матеріалами і науковими підходами Збірники статей і матеріалів [вийшли друком], що істотно доповнюють панораму львівської камерно-інструментальної спадщини і сьогодення та накреслюють шляхи розвитку цієї захопливої сфери музичного мистецтва у майбутньому  :

“Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика” :

  • Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: зб. статей. Серія: Виконавське мистецтво; [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  «Сполом», 2010. – 458 с.  ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23.315.23
  • Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика [Текст]: наук. зб.: серія: Виконавське мистецтво /ЛНМА імені М.В. Лисенка [редкол.:  І. Пилатюк (головн. ред.), Ніна Дика (наук. ред.-упорядник )]. – Вип. № 25. – 420с.  ISBN 978-966-665-632-5;   ББК 85.315.23; УДК 785.7 ; К 18
  • Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка /ЛНМА імені М.В. Лисенка ; [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. – Львів, 2013. – 340 с. –  Випуск 31: Виконавське мистецтво Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика.

ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491;  H 34

  • COLLECTION OF SCIENTIFIC ARTICLES of the M.V. Lysenko National Music Academy ofLviv; [Chief Editor: Ihor Pylatyuk, Scientific editor and compiler: NinaDyka] – Lviv 2015. –564s.– Issue №34: Performing Arts. Chamber Instrumental Ensemble: History, Theory, Practice // ISSN 2310 – 0583,УДК 78.491, ББК 85.315.23 || Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка / ЛНМА імені М. В. Лисенка; [гол. ред. Ігор Пилатюк, Наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика] – Львів 2015. – 564 с. [ українсько-англ.]. – Випуск 34: Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика., ISSN 2310 – 0583,УДК 78.491,
    ББК 85.315.23
  • Соколовський Ю.А. Квартетний клас: Навчальний посібник / Юрій Соколовський. – Львів: СПОЛОМ, 2003. – 352 с.
  • Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагог у наукових дослідженнях та спогадах / Укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк – Львів: Видавець Тетюк Т.В.,  – 328 с. з іл.   УДК 78.071.2; 7.071.2 ;   ББК 85.315.
  • Львівський камерний оркестр «Академія» 1959-2021: монографія-альбом / [автори Артур Микитка, Ігор Пилатюк]. – Львів : Растр-7, 2021. – 200с., іл. – С. 34-35. УДК 7я8.472 ; М 59

Визнання львівської камерно-інструментальної ансамблевої школи  в Україні, вихід на європейську сцену засвідчує участь ансамблевих колективів у міжнародних музичних фестивалях. Поміж лауреатів Міжнародних конкурсів  – студенти і аспіранти, випускники кафедри камерного ансамблю та квартет у Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка: Ж. Микитка, Т. Менцінський, А. Війтович, Н. Герета, Д. Гриньків, У. Скоропляс, О. Ніколаєнкова, А. Шмагайло, О. Аливаєва, А. Крещенський, Л. Кобаль, І. Гусар, Р. Проців, І.Савчук, О. Мазепа, О. Тороповська, А. Тихий, О. Кушнір, О. Шутко, О. Манько, С. Григоренко, М. Супруненко, Д. Литвиненко, Ю. Маківничук, О. Божик, В. Малетич, Е. Василишин, Г. Асталош, О. Савка, А. Тімофєєва, Н. Якимів, Н. Мартинова, А. Пилатюк, Т. Бервецький, А.Мякушко, В. Котис, В.Заціха, М. Попіль, Д. Саєнко, Р. Ісаєвський, І. Муравйов, І. Кірчанова, Н. Кожушко, Р. Пахолків;  Ю. Трофимчук, А. Остапчук, І.Чекайло; І. Кірчанова, Д. Лисько, Р. Жарковський; З. Данчак, Я. Царинська, Р. Марченко, М. Менцінський,  М. Бережницька, О. Гайдук, Н.Зубко, М. Кузій, А. Прозорський, О. Шиманська, О. Юрченко-Селецька, А.Шалайкевич, І. Пропоп’юк, А. Гутей, Н. Коваль, Ю. Сухорукова, Я. Мішко, Р. Федина, М. Сидір, Н. Сидір, О. Мозіль, О. Денисюк, Довганик, А. Ящук, О. Масляєва, Л. Чистякова, О. Біла, К. Мейснер, А. Остапчук,  І. Камінська, Р. Левчук, М. Краснюк, А. Іваницький, Т. Бервецький, Р. Соколовський, А. Куцик, Ю. Теличко, Р. Закопець, О. Шиманська, О. Погонич, Я. Нич, Ю. Маршалик, І. Чекайло;  у складі [струнний квартет] :  О. Шутко, В. Семчишин, А. Лєрман, Ю. Майборода, Я. Горбачевська, Д. Гавата, Р. Луцик, А. Крещенський, М. Душинська, А. Гурська, І. Попльовкіна;  М. Курило-Семчишин, Р. Сокрута, В. Мегеден та С. Канчалаба;  О. Мазепа, Р. Іваськів, В. Бойчук, Р. Самостроков, а також дипломанти Всесоюзних конкурсів струнних квартетів : О. Тельвах, Ш. Даровці, О. Гутник, О. Журова.

Мистецькі контакти випускників, які працюють в країнах Європи, Азії, Канади, Америки ніколи не перериваються з педагогами кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка: відбувається обмін нотними матеріалами, звукозаписами, обмін досвідом. Переважна більшість активно музикує в камерно-інструментальних ансамблях, камерних оркестрах, концертує в  найрізноманітніших ансамблевих складах, гастролює, записують касети, диски, беруть участь у конкурсах та фестивалях камерної музики, – гідно представляючи львівську камерно-інструментальну ансамблеву школу в Україні, Європі, світі.

Ніна ДИКА

Джерела:

1.Архів ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Особові справи професорсько-викладацького складу.

  1. Дика Н. Камерно-інструментальний ансамбль в Україні. Творчість і виконавство (1960-1980 рр.). Дисертація канд. мист., спеціальність 17.00.03. – Київ, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2001.
  2. Дика Н. Камерний простір Тетяни Шуп’яної /Ніна Дика // Музичне мистецтво ХХІ століття – історія, теорія, практика: збірник наукових праць інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка /[загальна редакція та упорядкування А. Душного]. – Дрогобич – Кельце – Каунас- Алмати: Посвіт, 2018. ISSN 2518-721X; УДК 78.01 (08). – Вип. 4. – С. 338-344.
  3. Дика Н. Львівське фортепіанне тріо : синтез концертно-просвітницького та освітньо-педагогічного аспектів / Ніна Дика // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 25. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика]. –  «Сполом», 2011. – С. 316-326 (заг. обсяг:  458 с.).   ISBN 978-966-665- 632-5 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23 ; К 18
  4. Дика Ніна. Львівський струнний квартет : феномен цілісності концертно-презентативних та освітньо-дидактичних аспектів /Ніна Дика // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  «Сполом», 2010. – С. 404-413 (заг. обсяг:  458 с.).   ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23
  5. Дика Н.О. Сучасний вимір української камералістики: піаніст Олег Криштальський (до 90-річчя від дня народження) / Н.О. Дика // Scientific and pedagogic internship “Modern approaches to the organization of the tducational process in the area of cultural studies, art history and music studies in Ukraine and EU countries” : Internship proceedings, October 19 – November 27, 2020. Wloclawek, Republic of Poland. 120 pages. /P. 33-38;
  6. 7. Дмитровський Євген. Музика на українському радіо: соціокультурний дискурс / Євген Дмитровський. – Львів : ПАІС, 2014. – 228с. ISBN 978-617-7065-29-5 ; УДК [654.19:78]:316.7 (477.83-25) “193/2001”
  7. 8. Дубровний Тарас. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика / Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. : зб. статей: Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  Сполом, 2010. –  458 с. /

Тарас  Дубровний // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 25. Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  «Сполом», 2011. – С. 409-411 (заг. обсяг:  420 с.).   ISBN 978-966-665-632-5 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23 ; К 18

  1. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика [Текст]: наук. зб.: серія: Виконавське мистецтво /ЛНМА імені М.В. Лисенка [редкол.: І. Пилатюк (головн. ред.), Ніна Дика (наук. ред.-упорядник )]. – Вип. № 25. – 420с.;  ISBN 978-966-665-632-5;   ББК 85.315.23; УДК 785.7 ; К 18
  2. Кияновська Любов. Галицька музична культура ХІХ-ХХ ст. /Любов Кияновська.:  Навч. посібник. Чернівці: Книга-ХІХ, 2007. – 620 с.
  3. Кияновська Любов. Камерність в індивідуальних трансформаціях творчості Віктора Камінського / Любов Кияновська // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика]. – Львів, 2013. – С.11 – 19. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  4. 12. Кияновська Л. Кілька рефлексій з ювілейного фестивалю «Шимановські-квартет» і друзі» / Любов Кияновська // «Українська музика», Щоквартальник ЛНМА імені М.В. Лисенка. Львів, 2012, Число 3-4 (5-6). С.193-196.
  5. Кияновська Л. Музичне виховання як національна проблема /Любов Кияновська // Музикознавча україністика: Зб. наук. статей. – Київ-Івано-Франківськ, 2008. – Вип.2. – С. 257-266.
  6. Кияновська Любов. Специфіка камерно-інструментального мислення Мирослав Скорика (на прикладі творів останнього двадцятиріччя) / Любов Кияновська // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 25. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  «Сполом», 2011. – С. 7-16 (заг. обсяг:  420 с.).   ISBN 978-966-665-632-5 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23 ; К 18
  7. 15. Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагог у нaукових дослідженнях та спогадах / Укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк – Львів: Видавець Тетюк Т.В., – 328 с. з іл.; УДК 78.071.2; 7.071.2 ; ББК 85.315
  8. Львівський камерний оркестр «Академія» 1959-2021: монографія-альбом / [автори Артур Микитка, Ігор Пилатюк]. – Львів : Растр-7, 2021. – 200с., іл. – С.34-35. УДК 7я8.472 ; М 59
  9. 17. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.2. Упорядкування, редакція, переклади, примітки і бібліографія З. Штундер – Львів: «Дивосвіт». 2000. 816 с., іл. Вставки-16 с.  ISBN 966-02-1389-1
  10. 18. Мазепа Тереса. Спільне музикування у Львові – від салону до концертного залу /Тереса Мазепа //Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції, 20 листопада 2019 року . – Львів, 2019. – 15-17.
  11. 19. Мазепа Тереса. «Галицьке Музичне Товариство» у Львові: питання камерно-інструментального виконавства / Тереса Мазепа // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 236-244. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  12. 20. Мазепа Лєшек. Шлях до Музичної Академії у Львові : у 2 томах. Т.1. Від доби міських музикантів до Консерваторії [поч. ХVст. – до 1939 р.] / Лєшек Мазепа, Тереса Мазепа – Львів : Сполом, 2003. – 288 с.
  13. 21. Мельник Лідія Олександрівна. Музична журналістика: теорія, історія, стратегія. На прикладах із щоденної преси Львова від початків до сьогодення /Лідія Олександрівна Мельник : Монографія. /Лідія Олександрівна Мельник – Львів: ЗУКЦЮ 2031. – 384 с. ISBN 978-655-086-0 ; УДК 070:78(477.83-25) ; ББК 76.01
  14. 22. Микитка Артур. Львівський камерний оркестр – школа камерної виконавської майстерності / Артур Микитка // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  «Сполом», 2010. – С. 391-403 (заг. обсяг:  458 с.).   ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23
  15. 23. Молчанова Т.О. Галицька концертмейстерська школа [Текст] : Енциклопедичний довідник / Т.О. Молчанова. – Львів: «СПОЛОМ», 2014. -176 с. ISBN 978-966-665-915-9 ; ББК 85.31  ;  М 75
  16. 24. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук.  ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  «Сполом», 2010. – С. 321-327 (заг. обсяг: 458 с.).   ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23.315.23
  17. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка /ЛНМА імені М.В. Лисенка ; [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика]. – Львів, 2013. – 340 с. –  Випуск 31: Виконавське мистецтво Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика.

ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491;  H 34.

  1. COLLECTION OF SCIENTIFIC ARTICLES of the M.V. Lysenko National Music Academy ofLviv; [Chief Editor: Ihor Pylatyuk, Scientific editor and compiler: NinaDyka] – Lviv 2015. –564s.– Issue №34: Performing Arts. Chamber Instrumental Ensemble: History, Theory, Practice // ISSN 2310 – 0583,УДК 78.491, ББК 85.315.23 || Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка /ЛНМА імені М.В. Лисенка ; [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика]. – Львів, 2015. – 564 с. –  Випуск 34: Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль  – історія, теорія, практика.

ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491;  H 34.

  1. Осадця О., Дика Н. «Музична палітра камерних імпресій»: нові інтерпретації / Ольга Осадця., Ніна Дика // «Музика»: науково-популярний журнал., № 1-3, 2020 (432–434)., К. – 2020., ТОВ «Една» (до 175-ліття Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка) С. 3-6., http://mus.art.co.ua
  2. 28. Павлишин Стефанія. Еволюція камерного ансамблю / Стефанія Павлишин // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 8-11. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  3. 29. Пилип’юк Василь. Камерні рефлексії музичного фотомистецтва: естетичний аспект / Василь Пилип’юк // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 46 – 54. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  4. Повзун Людмила. Камерний діалог Національних Академій : Одеса – Львів / Людмила Повзун // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 312-315. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  5. 31. Польська Ірина. Камерно-ансамблеве мистецтво України: шляхи теоретичного осягнення / Ірина Польська // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 19-30. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  6. 32. Самотос-Баєрлє Наталя. Сторінки біографії Миколи Колесси: камерно-інструментальна музика – виконавська практика і компонування (За «Спогадами» М. Колесси / Наталя Самотос-Баєрлє // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 252-258. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  7. 33. Сивохіп Володимир. З історії діяльності «Союзу українських професійних музик у Львові» та концертне життя Львова 1934-1939 рр. / Володимир Сивохіп // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк,  наук. ред.- упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 268-277. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика.   ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  8. 34. Слюсар Тетяна. Камерні твори Людвіга ван Бетховена і процес становлення творчої особистості студента-камераліста /Тетяна Слюсар// Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена): Матеріали Міжн. наук.-творчої конференції 17 грудня 2020 р.: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2020.
  9. 35. Соколовський Ю.А. Квартетний клас: Навчальний посібник / Юрій Соколовський. – Львів: СПОЛОМ, 2003. – 352 с.
  10. Сторінки історії Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Друге видання, доповнене.2008. Львів: «СПОЛОМ», 2009.-352 с., іл.32 с.
  11. 37. Терещенко Алла. Видання, що не залишає байдужим (Про монографію-альбом «Львівський Камерний Оркестр 1959-2012») / Алла Терещенко // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 308-311. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  12. Українська Музична Енциклопедія / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України / Том 1 [А-Д]. – Київ, 2006. – 679с.; Том 4 [Н-О]. – Київ, 2016. – 552 с.; Том 5 [П]. – Київ, 2018, 529 с. ISBN 966-02-4099-6 (загальний).
  13. 39. Шуп’яна Тетяна. Кафедра камерного ансамблю та струнного квартету /Тетяна Шуп’яна // Сторінки історії Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Друге видання, доповнене.2008. Львів: «СПОЛОМ», 2008.  – С.148-170.
  14. 40. Шуп’яна Тетяна. Кафедра камерного ансамблю та струнного квартету: минуле та сучасність / Тетяна Шуп’яна // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.:  Ніна Дика]. –  Кн. І. –  «Сполом», 2010. – С. 313-320 (заг. обсяг:  458 с.).   ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23  /
  15. 41. Щербакова Ольга. Камерно-інструментальний ансамбль у науковому просторі / Ольга Щербакова // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред. : І. Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика].- Львів, 2013. – С. 326-3296. (заг. обсяг: 340с.) – Випуск 31 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика.   ISSN 23-0583 ; ББК 85.315.23; УДК 78.491; H 34
  16. I Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів та квартетів 13-17 грудня 2009 року. – Львів /ЛНМА імені М.В. Лисенка / Буклет-каталог [виконавчий директор: Соколовський Ю.А.]. – Львів: «СПОЛОМ», 2009.
  17. II Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів та квартетів 16-20 листопада 2013 року (До 160-річчя Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка) / м. Львів, Великий зал ЛНМА імені М.В. Лисенка, вул. Нижанківського, 5 / Буклет-каталог [виконавчий директор: Соколовський Ю.А.]. – Львів: «Камула», 2013.

 

Матеріали [ТЕЗИ] Конференції кафедри камерного ансамблю та квартету

Фестивалі кафедри камерного ансамблю та квартету

Конкурси кафедри  камерного ансамблю та квартету