25–26 жовтня 2026 року у Львові відбулися Дні Верховинської традиції — два насичені музикою дні, присвячені живій фольклорній спадщині Гуцульщини.
Гостями події стала традиційна інструментальна капела з Верховини у складі: мультиінструменталіст Юрій Тафійчук, скрипаль Василь Гараджук, цимбаліст Василь Тимчук і бубніст Богдан Хацюк та представники танцювального ансамблю«Ванджураки та Ілюки» Марія Зузяк та Михайло Ванджурак.
Музиканти представили різні грані гуцульської традиції — від запальних танців та співанок до безпосереднього навчання гри та розмов про спадкоємність музичної культури.
25 жовтня ввечері на уродинах танцювальної спільноти «Дриґ» гості продемонстрували та навчали усіх охочих традиційних верховинських танців. Це стало віртуальною музично-танцювальною мандрівкою до мальовничої Верховини, а гуцульський танець постав не лише як спадщина минулого, а як іі практика, що продовжує жити у сучасному виконанні.
Наступний день, 26 жовтня розпочався із індивідуальних майстеркласів, де учасники могли ближче познайомитися з традиційними інструментами, поспілкуватися з музикантами та спробувати перейняти мелодії безпосередньо від них. Кульмінацією цього дійства став спільний виступ, де учасники продемонстрували свої досягнення.
Окремою подією став музичний вечір пам’яті Михайла Тафійчука — видатного гуцульського музиканта й майстра музичних інструментів. Із коротким словом про Михайла Тафійчука виступив ініціатор та один із організаторів події Ярема Павлів. Перегляд маловідомих відеозаписів із його розповідями та грою, звучання сопілкових мелодій у виконанні його сина Юрія Тафійчука дали змогу ближче пізнати творчу постать музиканта та його внесок у збереження гуцульської музичної культури. Також із спогадами про майстра виступили мультиінструменталіст-віртуоз Мирон Блощищак та етномузикознавець, колекціонер народних інструментів Любомир Кушлик.
Загалом дні Верховинської традиції стали нагодою не лише почути музику Гуцульщини, а й замислитися над тим, як традиція зберігається, передається та набуває нового звучання в сучасному світі. Також подія мотивувала до роздумів про шляхи та методи збереження та продовження однієї із небагатьох цілісно збережених українських регіональних музичних традицій Верховинщини, що творить неповторний культурний простір.
Дякуємо капелі Юрія Тафійчука та танцюристам за музику, щедрість у передаванні знань і можливість ближче пізнати гуцульську традицію, а всім учасникам — за зацікавлення та спільне переживання цих зустрічей!Організатори: Кафедра музичної фольклористики та Лабораторія музичної етнології ЛНМА імені Миколи Лисенка у партнерстві з Центром Пограниччя УКУ за партнерського сприяння IT-компанії N-iX.
