Історія кафедри музичної медієвістики та україністики

istoriaukrmed-k

12 грудня 2000 року на підставі наказу ректора Ігоря Пилатюка було створено кафедру музичної україністики. Зважаючи на те, що наукові інтереси кафедри зосередилися насамперед у ділянці музичної медієвістики, в лютому 2008 року назва кафедри була уточнена, що повніше відображає коло наукових зацікавлень членів кафедри. Завідував кафедрою від дня її заснування доктор мистецтвознавства, професор Юрій Ясіновський –  відомий український музикознавець, історик-медієвіст, фахівець з історії української і європейської історії музики та історії культури Середніх віків і ранньомодерної доби. Він є автором численних наукових праць, а його каталог «Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої XVI-XVIIІ ст.» від часу виходу у світ 1976 року став джерелом ряду досліджень української церковної музики. Підсумком багатолітніх напрацювань в області давньої гимнографії стала монографія «Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу», що вийшла друком 2011 року і стала вагомим підсумком наукових пошуків Ю. Ясіновського в ділянці давньої української сакральної музики. Після проф. Ясіновського на чолі кафедри стала його учениця, музикознавець-медієвіст, доктор мистецтвознавства, професор Наталія Сиротинська (до 2021 року), на сьогодні її очолює ще одна вихованка проф. Ю. Ясіновського доктор мистецтвознавства, професор Уляна Граб.

За період 20-літньої роботи кафедри з нею пов’язана педагогічна і наукова діяльність Олександри Цалай-Якименко, Олександра Козаренка, Юрія Медведика, Наталії Сиротинської, Уляни Граб, Тамари Коноварт, Оксани Гнатишин, Єлизавети Дзюпини, Тараса Грудового, Тараса Дубровного, Мирослави Новакович, Тетяни Теслі, Марії Качмар, Катерини Загнітко, Івана Міщенко.

Навчальна та наукова діяльність кафедри зосередилася довкола наступних напрямків:

− історія української музики: від Княжої доби до сучасності;

−  історія давньої світової музики: від античної доби до епохи Бароко включно;

−  теорія і практика церковного співу (реґентська освіта);

−  філософія музики та музична естетика;

‒ музичне джерелознавство і музична палеографія;

‒ організація та методологія наукових досліджень;

Пріоритетним науковим напрямком кафедри була музична медієвістика – опрацювання джерел та архівних матеріалів, вивчення ґенези й подальшого розвитку української церковної монодії, осмислення української церковної музики в історико-культурному контексті, історія і теорія візантійської музики та григоріаніки, музична естетика античної та середньовічної музики, методологія та методи досліджень давньої музики, історія музикознавства як академічної університетської дисципліни. Наукова і викладацька діяльність кафедри розвивалася у співпраці з відомими навчальними та науковими закладами: Інститутом літургійних наук (сьогодні – Інститут церковної музики) Українського католицького університету у Львові, відділом середньовічної історії Львівського інституту українознавства ім. І. Крип‘якевича (кер. акад. Ярослав Ісаєвич), кафедрою давньої музики Національної музичної академії ім. П. Чайковського (кер. проф. Ніна Герасимова-Персидська), інститутом славістики та кафедрою музикології Баварського університету у Вюрцбурзі (кер. проф. Крістіан Ганнік і проф. Вольфґанґ Конрад) та ін.

Кафедра ініціювала створення регентської спеціалізації, розробила відповідні навчальні програми і забезпечує читання лекцій, семінарів і практичних занять: історія літургійного співу, жанри і форми церковного співу, практика літургійного співу, літургіка, монодійне сольфеджіо, музична палеографія, богословія церковної музики, грецька мова, церковно-слов’янська мова. Окремо організовано вокальний ансамбль «Калофонія», що спеціалізується на виконанні сакральних піснеспівів грецького, латинського та українського обрядів. Також було започатковано проведення щорічних Літніх шкіл у Свято-Унівській Успенській лаврі, де студенти в інтенсивному режимі опановують літургійні навики на практиці щоденних богослужінь.

Члени кафедри підготували й успішно захистили дисертації – докторські О. Козаренко (2000) та О. Цалай-Якименко (2002), кандидатські Н. Сиротинська (кер. Ю. Ясіновський, 2005) та У. Граб (кер. Ю. Ясіновський, 2006), І. Міщенко (кер. Ю. Ясіновський, 2019).  На кафедрі були також написані й захищені кандидатські дисертації – Ольга Осадця (кер. Ясіновський, 2005), Любомир Лехник (кер. О. Козаренко, 2006), Зеновія Жмуркевич (кер. Ю. Ясіновський, 2007), Ігор Задорожний (кер. О. Цалай-Якименко, 2008), Зоряна Валіхновська (кер. Ю. Ясіновський,2009), Ольга Камінська (кер. Н. Сиротинська, 2011), Ірина Гофман (кер. Н. Сиротинська, 2012). Тетяна Тесля (кер. Н. Сиротинська, 2016), Катерина Загнітко (кер. Ю. Ясіновський, 2016), Марії Качмар (кер. Ю. Ясіновський, 2016).

Здобуто   дипломи докторів наук та написано монографії “Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу” Юрія Ясіновського (2011), «Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії» Н. Сиротинської (2014), «Музикологія як університетська дисципліна: Львівська музикологічна школа Адольфа Хибінського (1912-1941)» (2009) та «Мирослав Антонович: інтелектуальна біографія» (2019) У. Граб, «Канон українського музичного модернізму (на прикладі творчості Б. Лятошинського) (2012) та «Галицька музика габсбурзької доби: у пошуках української ідентичності» (2019)  М. Новакович.

Від початку заснування кафедри музичної медієвістики та україністики у 2000 році викладачі кафедри провадять активну видавничу діяльність, що проявилося в десятках публікацій в ділянці історії та теорії української музики різних періодів. При цьому представлені різні форми видавничої праці: авторські видання, редагування та підготовка матеріялів до друку, участь у серійних виданнях у співпраці з різними науковими закладами, зокрема, з Інститутом літургійних наук Українського католицького університету та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича.

Впродовж 2000-2015 років опубліковані численні публікації викладачами кафедри статей і матеріалів з історії і теорії давньої української музики: монографії “Духовні співи давньої України” О. Цалай-Якименко (2000), “Феномен української національної музичної мови” О. Козаренка (2000), “Пісні до Почаївської Богородиці” Ю. Медведика (2000), “Київська школа музики XVII століття” О. Цалай-Якименко (2002), “Іван Франко про музику” Т. Коноварт (2006), підготовані до друку дослідження Василя Витвицького про Михайла Гайворонського (Л. Дзюпина, 2001 р.), Бориса Кудрика “Dzieje Ukraińskiej muzyki w Galicji w latach 1829-1873” (Ю. Ясіновський, В. Пилипович), “Музикознавчі праці. Публіцистика” Василя Витвицького (Любомир Лехник, Ю. Ясіновський, 2003), “З історії українського звукозапису та дискографії” Степана Максим’юка (Р. Савицький, Ю. Ясіновський, 2003), “Старогалицька сольна пісня XIX століття” Василя Витвицького (Вол. Пилипович, Ю. Ясіновський, 2004), “Українська духовна пісня XVII-XVIII століть” (Ю. Медведик, 2006), “Станислав Людкевич композитор, музиколог” Мирослава Антоновича (Ю. Ясіновський, 2007).

Кафедра започаткувала видання власного наукового збірника «Musica humana» (з певних причин вийшло лише 3 числа), до сьогодні бере активну участь у редакційній праці наукового фахового щоквартальника «Українська музика»: заступниками головного редактора були Ю. Ясіновський, Н. Сиротинська, У. Граб, М. Новакович, відповідальним секретарем К. Загнітко. В межах співпраці з Інститутом літургійних наук УКУ (тепер Інститут церковної музики) започатковані серії «Καλοφωνία, науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії», «Антологія візантійсько-слов’янської та української монодії». Кафедра була долучена спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича до видання серії «Історія української музики: Дослідження. Джерела». Водночас працівники кафедри активно публікують наукові статті, що сукупно формує важливу наукову базу також і для навчальної роботи.

Кафедра музичної медієвістики та україністики регулярно організовує і проводить наукові конференції та семінари, присвячені важливим питанням, які стосуються історії української музики та сакральної монодії і церковно-музичної освіти. Вже традиційно раз у два роки у співпраці з Інститутом літургійних наук (тепер Інститут церковної музики) Українського католицького університету кафедра проводить Міжнародні наукові конференції з історії і теорії сакральної монодії. В колі наукової проблематики підіймається широке коло питань, що торкаються гимнографії, сакральної монодії греко-візантійського, католицького та слов’яно-руського обрядів, історичної літургіки, богословії, давньої української літератури тощо.

Вже традиційним стало щорічне проведення Антоновичевих читань (у 2023 році відбудуться вже ХІV Антоновичеві читання), присвячених проблематиці історії української музики, дослідженням сакральної музики в широкому європейському контексті, а також суміжним культурологічним питанням. Важливою формою дослідницької праці стали наукові семінари, які регулярно організовують працівники кафедри. В цьому форматі залучаються також представники суміжних спеціальностей, що дозволяє максимально розширити ракурс наукової дискусії. Водночас працівники кафедри беруть активну участь у наукових конференціях та семінарах наукових закладів України та зарубіжжя.