Викладачі кафедри теорії музики

[accordion_content accordion_label=”Швидка навігація”]

[/accordion_content]

Письменна Оксана Богданівна

кандидат мистецтвознавства
завідувач кафедри теорії музики, професор

Народилась у Білорусії. 1968-1975 р.р.навчалась у ДМШ у м. Стрий по класу фортепіано у педагогів-піаністів – Ірини Стасюк та Юрія Вахнянина. У 1975 р. закінчила Дрогобицьке державне музичне училище, у 1980 р. – теоретико-композиторський факультет ЛДК ім. М. В. Лисенка (клас Емілія Кобулея). З 1980 по 1990р.р. працювала лаборантом кабінету історії музики ЛДК ім. М.В.Лисенка та паралельно викладачем на кафедрі теорії музики, з 1991 р – у штаті кафедри старшим викладачем. Впродовж 2001-2004р.р. працювала над кандидатською дисертацією «Музична мова хорових творів Лесі Дичко» під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора ЛДМА ім. М. В. Лисенка Л. О. Кияновською. Захистила кандидатську дисертацію у січні 2005 р. З 2005 р. переведена на посаду доцента кафедри, а 2006р. ВАК України присвоїв вчене звання доцента. З вересня 2015р. –  завідувач кафедри теорії музики, професор

Викладач сольфеджіо, гармонії, аналізу музичних творів. спеціалізацію; керує написанням магістерських робіт та кандидатських дисертацій. Є автором досліджень про  сучасну українську музику:

[accordion_content accordion_label=”Надруковані праці”]

•  Навчальний посібник: «Хорова музика Лесі Дичко», Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв ІІІ-ІV рівнів акредитації, Львів: Наукове товариство ім. Шевченка. Число 4. – 2003 с.
• “Трансформація українського фольклору в кантаті Лесі Дичко “Сонячне коло”,  2001;
• ” Трансформація обрядових форм фольклору у творчості Лесі Дичко”, 2003;
• “Світ дитинства у творчості Лесі Дичко (кантата  “Здрастуй, новий добрий день, 2004;
• “Особливості ладо-гармонічної мови Лесі Дичко в духовній творчості”, 2004;
• “Урочиста Літургія Лесі Дичко”, 2004;
• “Ораторія Лесі Дичко „І нарекоша ім’я Київ”, 2005;
• “Музична мова кантати Лесі Дичко – “Чотири пори року”, 2006;
• “П’ять характерних п’єс” Леоніда Грабовського – зразок українського музичного авангарду 1960-их років”, 2008.

Також зверталась до музичного минулого України, створений:

Нотографічний покажчик: Михайло Вербицький. Рукописи та першодруки музичних творів. (Із фондів ЛНБ ім.. В.Стефаника НАН України).  Укладач і автор передмови О.Письменна. Львів 2004. – 103 с.;

[/accordion_content]

[accordion_content accordion_label=”Статті”]

• “Колядки та щедрівки в обробках галицьких композиторів ХІХ-першої половини ХХ століть”, 2008;
• “Музична спадщина Михайла Вербицького (Із фондів ЛНБ імені В.Стефаника НАН України”: Маловідомі та забуті сторінки музичної історії України, 2006;
• Працює над проблемами ладогармонії в українській музиці:
• «Гармонія Миколи Лисенка як синтез національних та романтичних тенденцій» // Українська музика. Науковий часопис.  Щоквартальник .  .Число 3-4 (5-6). Львів. 2012. –С.10-21
• «Нестор Нижанківський: гармонічна мова»  //  До 100-річчя Стрийської дитячої музичної школи ім. О. Нижанківського. Стрийська ДМШ ім. О.Нижанківського: історія та сучасний вимір. Стрий, 2013.– С.210-217
• «Мовно-стильові особливості вокальних творів Василя Безкоровайного (на матеріалах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів) / Оксана Письменна // Мистецька культура: історія, теорія, методологія: тези доповідей Міжнар. Наук. конф. (Львів, 20 листоп. 2013 р– Львів, 2013. – С. 76-78.

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Бернацька Галина Олександрівна

Доцент кафедри теорії музики, досвідчений педагог – методист, завідуюча дитячою музичною школою – студією при ЛНМА ім. М. В. Лисенка.
Народилась у с. Богородиця Грубешівського повіту на Холмщині в сім’ї інтелігентів. У 1962 році поступила на теоретико-композиторський факультет Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка, яку успішно завершила у 1967 році. Під час навчання була учасником естрадного ансамблю “Веселі скрипки”, який був створений за ініціативою М. Скорика.
Після завершення консерваторії працювала на Закарпатській студії телебачення та Ужгородському музичному училищі, а з 1968 до 1980 – викладачем Луцького музичного училища.
З 1980 року і дотепер працює на кафедрі теорії музики ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Викладає сольфеджіо та методику викладання музично-теоретичних предметів у студентів теоретико-композиторського факультету. Очолює школу-студію при академії.
Займається активною методичною роботою. Складає програми для ДМШ-студії. Неодноразово рецензувала методичні роботи для музичних шкіл, училищ. Постійно працює над вимогами для вступних іспитів.

[accordion_content accordion_label=”Публікації”]

• “Олександр Самохваленко – визначний діяч культурно – мистецького життя Волині”
• “Поліфонія С. Людкевича”
• “Із невідомого листування М. Лисенка з галичанами”

Спогади про педагогів, колег-музикантів:

• “Епістола до друга” (пам’яті Я. Якуб’яка)
• “Талановита особистість” (памяті Е. Кобулея)
• “Деякі моменти життя Анатолія Кос-Анатольського”
• “Ой по горі вітер віє” (про П. Мотуляка)
• “Консонанси та дисонанси життя Олени Созанської-Климків”

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Горак Яким Романович народився 19 лютого 1974 р. у Львові в сім’ї письменника франкознавця Романа Горака. Освіту здобував у Львівській середній спеціальній музичній школі –інтернаті ім. С.Крушельницької, в якій спочатку навчався по спеціалізації «фортепіано». Згодом перейшов на теоретичний відділ, де навчався у класі Ірини Дроздової (теорія музики, гармонія, сольфеджіо), Лілії Шевчук-Назар та Любові Кияновської (музична література). По закінченні школи в 1991 р. поступив у Вищий музичний інститут у Львові (колишня Львівська Державна Консерваторія) на теоретико-композиторський факультет за спеціальністю «музикознавство». 1996 р., захистивши дипломну роботу «Музикознавча спадщина Анатоля Вахнянина» (науковий керівник Л. Кияновська), отримав диплом спеціаліста з відзнакою і кваліфікаціями «музикознавець», «викладач», «музичний критик», «лектор-музикознавець». Після року строкової служби в рядах Національної гвардії (1996-1997) був прийнятий на посаду викладача кафедри теорії музики того ж інституту (з 2000 р. – ЛНМА ім. М.Лисенка), де працюю донині. Під час роботи в інституті як пошукувач був прикріплений при відділі музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського, де під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора Лю Пархоменко працював над кандидатською дисертацією на тему «Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст)». Дисертацію захистив 2003 року і відразу був переведений на посаду доцента кафедри теорії музики. 2006 р. ВАК присвоїв йому звання доцента. Від початків педагогічної роботи є звичайним членом музикознавчої комісії Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Крім педагогічної роботи в академії, з 1997 року з перервами (2004 – 2011) працюю на посаді наукового співробітника Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

Сфера наукових зацікавлень Якима Горака – історія української музики в Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у діяльності персоналій (серед яких Анатоль Вахнянин, Денис Січинський, Соломія Крушельницька, Станіслав Людкевич, Василь Барвінський, Філарет Колесса, Володимир Домет Садовський та інші) і окремих інституцій (Вищого музичного інституту). Основна сфера наукових праць – джерелознавство, архівістика. Тому важливу увагу відводжу публікації архівних документів з науковим коментарем. Крім музикознавства, Я.Горака дуже вабить українська філологія, зокрема франкознавство, в якому, як працівник музею Івана Франка, теж працює науково і має низку публікацій.

[accordion_content accordion_label=”Основні наукові публікації”] 

1. Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). – Львів: Сполом, 2009. – 232с.
2. Книга протоколів Музичного товариства імені Миколи Лисенка / Упорядкування, вступна стаття, коментарі та іменний покажчик Я.Горака. – Тернопіль: Астон, 2014. – 424 с.
3. До історії та характеристики українських музично-теоретичних підручників у Галичині першого десятиріччя ХХ століття: Методична розробка. – Львів, 2008. – 37с.
4. Взаємини між Анатолем Вахнянином і Миколою Лисенком (до історії контактів М.Лисенка з галичанами) // Микола Лисенко та українська композиторська школа: збірник наукових праць / упоряд. передм. О. Шевчук; редкол. Член-кор. НАНУ Г. Скрипник (гол. ред), д.мист. Л.Пархоменко та ін. – Київ: НАН України, ІМФЕ ім. М.Рильського, 2004. – С. 87-98.
5. Виступи європейських музикантів в першому сезоні Львівської філармонії (1902-1903 рр.) в музично-критичній оцінці Анатоля Вахнянина // Українське музикознавство: науково-методичний збірник. – Вип.33 / Ред. О.Торба; Редкол.: докт. мист. О.Рожок (голова), докт. мист. І.Котляревський (упоряд). та ін. – Київ: НМАУ ім. П.І.Чайковського, 2004. – С. 27-39.
6. Листи Володимира Садовського до Анатоля Вахнянина // Музична україністика: сучасний вимір. – Випуск 4: Міжвідомчий збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства, професора Марії Загайкевич / Редкол. Скрипник Г.А. (голова), Калнениченко А. (заст.голови); Ред.-упоряд. А.Терещенко. – Київ: ІМФЕ ім. М.Рильського, 2009. – С.152-163.
7. З’їзд українських музик 1899 року: до історії незреалізованої події // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль, 2012. – № 2. – С. 9 – 17.
8. Листи Володимира Садовського до Івана Белея // Вісник Прикарпатського університету. – Серія: Мистецтвознавство. – Випуск 24-25. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 205–216.
9. Листи до Ярослава Ярославенка в справі збору композиторської спадщини Дениса Січинського // Вісник Прикарпатського університету. – Серія: Мистецтвознавство. – Випуск 26 – 27. – Івано-Франківськ, 2012 – 2013. – С. 3 – 18.
10. Товариство «Сокіл» і заснування Вищого музичного інституту у Львові // Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії імені П.І.Чайковського: Зб. наук. праць. – Вип. 12 / Редкол. Рожок В.І, Посвалюк В.Т., Черкашина-Губаренко М.Р. та ін. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2013. – С.36 – 58.
11. Збірка рукописних документів до історії композиторської спадщини Дениса Січинського //Записки Львівської національно наукової бібліотеки України ім. В.Стефаника: Збірник наукових праць./ Редкол.: М.М. Романюк (гол. ред.) та ін. – Випуск 5 (21) – С. 514 – 526.
12. Філарет Колесса та Володимир Садовський: до характеристики контактів // Родина Колессів: спадкоємність науково-мистецьких традицій: Зб. наук. праць. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2013 – С. 599 – 615. – Серія: «Українська філологія: школи, постаті, проблеми». – Вип. 13.
13. Забутий Олександр Бережницький // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Серія: Мистецтвознавство. – № 3. – Тернопіль, 2014. – С. 61 – 71.

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Зінків Ірина Ярославівна

доктор мистецтвознавства, професор

Автор монографії «Бандура як історичний феномен», методичних посібників, розділів у колективних монографіях, статей у фахових виданнях (понад 100).

Освіта:

2008-2013 – докторант-пошукувач Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Відділ культурології та театрознавства. Тема докторської дисертації: «Бандура як історичний феномен» (Київ, 2014) (наук. консультант – проф. Юдкін І.М.).

1978-1981 – аспірантура Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, Відділ музикознавства. Тема дисертації: «Генамісатонні ладоутворення у творчості українських радянських композиторів (до проблеми модальності)» (Київ, 1984)» (наук. кер – акад. Ляшенко І.Ф.)

1973-1978 – Львівська державна консерваторія ім.М.Лисенка, історико-теоретичний факультет (клас проф. Я. Якубяка).

Фаховий досвід:

ЛНМА ім. М. Лисенка

• 2015 – професор
• 2014 – доктор мистецтвознавства
• 2006 – професор кафедри теорії музики ЛНМА
• 1988 – доцент
• 1985 – старший викладач
• ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України
• 1984-85 – молодший науковий співробітник Відділу музикознавства ІМФЕ
• 1981–83 – старший лаборант Відділу музикознавства ІМФЕ

Громадсько-творча робота, участь у наукових товариствах

• 1988–2007  – керівник Студентського науково-творчого товариства
• 1999–2006 – засновник і керівник Міжнародного студентського фестивалю «Музика тисячоліття»
• Член : НСКУ, ІСТМ (1997–2004), НТШ, Санкт-Петербурзької Спілки вчених, РФ (з 2010 р.). Заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій ЛНМА.

Знання та навички:

Дослідницька діяльність. Сфера зацікавлень: органологія (інструментознавство), палеоорганологія, актуальні питання теоретичного музикознавства, історії та теорії української музичної культури.

Педагогічна діяльність. Викладання дисциплін: «Аналіз музичних творів», «Структура та методологія теоретичного музикознавства», «Сольфеджіо» «Гармонія».

Керівництво класом спеціалізації (понад 30 випускників), написанням бакалаврських, магістерських робіт, кандидатських дисертацій, офіційне рецензування та опонування дисертаційних досліджень. Наук. керівництво кандидатськими дисертаціями С.О. Карася («Інтерпретація музики доби Бароко на баяні (теоретико-виконавський аспект)», 2006), О.Г. Олійник («Хордофони ранніх кочівників Євразії (VI ст. до н. е. – IV ст. н. е.», 2008), В.В. Андрієвської («Камерно-інструментальний ансамбль у творчості львівських композиторів ХХ століття», 2010), Б.Д. Олійника («Ксилофон у просторі музичної культури Європи (VIІІ ст. до н. е. – початок ХХI ст.), 2016).

[accordion_content accordion_label=”Основні публікації”]

1. Бандура як історичний феномен : [монографія]. – К.: ІМФЕ, 2013. – 448 с.
2. Камерно-інструментальна музика / І.Я.Зінків, Б.М.Фільц // Історія української музики: У 6 т. [2-ге вид. пер., доп.]. – К. : ІМФЕ, – Т. 2: ХІХ ст. – С. 358–433.
3. Камерно-інструментальна музика // Історія української музики : У 6 т. – К. : Наукова думка, – Т. 2: ХІХ ст. – С. 281-307.
4. Зінків І. Про одне ладоутворення в українському музичному фольклорі // Народна творчість та етнографія. – 1984. – № 1. – С. 52–
5. Бандура: проблема генези та типології інструмента // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського : зб. статей. − Київ : [НМАУ ім. П.І.Чайковського], 2002. – Вип. 16: Культурологічні проблеми української музики (Наукові дискурси пам’яті акад. І.Ф. Ляшенка). – С. 341–
6. Українські середньовічні ліроподібні гусла в контексті європейського середньовічного інструментарію / І.Зінків // Українське музикознавство: наук.- метод. зб. / ред. О.В. Торба. – Київ : [НМАУ ім. П.І. Чайковського], 2006. – Вип. 35. – С. 350–
7. Витоки української бандури // Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка : зб. ст. та мат. – Львів : Сполом, 2007. – Вип. 17: Пам’яті Я. Якубяка (1942 – 2002) / упор. М.Кушнір. – С. 162–
8. Зінків І. До походження епоніму «Козак Мамай» // Студії мистецтвознавчі : Театр. Музика. Кіно. – 2007. – Чис. 4 (20). – С. 7–
9. Модальність як категорія теоретичного музикознавства // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського : зб. статей – К. : ТзОВ фірма «Олір», Сполом, 2008. – Вип. 74. – С. 245–
10. До взаємодії середньовічних музичних культур Європи (на матеріалі ліроподібних гусел) // Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського : зб. статей – К., 2008. – Вип. 73: Музична творчість та наука в історичному просторі / упор. В.Г. Москаленко. – С. 30–38.
11. Коломийка у творчості Василя Барвінського // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії : зб. наук. праць / гол. ред. Г. Скрипник. – К., 2009. – Вип. 9. – С. 99–
12. Бандура в органологічній концепції Олександра Фамінцина // Студії мистецтвознавчі. – 2010. – Чис. 3 (31). – С. 75–
13. Камерно-інструментальні ансамблі Миколи Лисенка // Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка : зб. ст.: [У 2-x кн.]. Серія : виконавське мистецтво. – Л.: Сполом, 2010. – Вип. 24. – Кн. 1. – С. 122–128.
14. «Козаки-Мамаї»: між сакральним і профанним // Музична україністика: сучасний вимір: зб. наук. статей  / ред.-упор. І.Сікорська. – Київ : [НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського], 2011. – Вип. 6: Пам’яті д-ра мист., проф., з.д.м. України М. Гордійчука. – С. 125-133.
15. Інструмент у ритуалах : проблеми інтерпретації // Народна творчість та етнологія. – 2011. – № 1. – С. 116– 
16. Коломийка у творчості Станіслава Людкевича // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2011. – Вип. 21-22. – С. 132–
17. Курт Закс про українську бандуру //  Студії мистецтвознавчі. – 2011. – Чис. 3 (35). – С. 27–
18. Про драматургію Лисенкових рапсодій // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського : зб. наук. ст. – К., 2012. – Вип. 104: Драматургічна організація музичного твору / упор. В.Г. Москаленко. – С.190–
19. Новий погляд на походження терміну «кобза» // Матеріали до української етнології : зб. наук. праць. – К. : [НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського], 2012. – Вип. 11 (14). – С. 272–
20. Бандури Василя Герасименка: від «Львів’янки» до харківської бандури // Наукові записки ТНПУ ім. В.Гнатюка. Серія: мистецтвознавство. – Тернопіль : ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2013. – № 2. – С. 120–
21. Конструкція бандури в українській діаспорі // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2012–2013. – Вип. 26– – С. 52–58.
22. Об одном типе славянских лироподобных гуслей // Вопросы инструментоведения : сб. науч. ст.: В 2 ч. – Ч. 2. / отв. ред. И.В. Мациевский. – СПб. : [РИИИ им. Н.К.Черкасова], 2004. – Вып. 5. – С. 143–
23. Семантика хордофона на картинах «Казак Мамай» в контексте индоевропейской атрибутики // Инструментальная музыка в межкультурном пространстве. Проблемы артикуляции : сб. науч. ст. / отв. ред. И.В. Мациевский. – СПб.: Астерион, 2008. – С. 184–
24. О происхождении и семантике этнонима «бандура» // Вопросы инструментоведения: сб. науч. ст. / ред.-сост. В.А.Свободов, отв. ред. И.В.Мациевский. – СПб., – Вып. 7. – С. 145–148.
25. Хордофоны-гибриды эпохи барокко и проблема бандурных приструнков // Вопросы инструментоведения: сб. науч. ст.. – СПб., 2014. – Вып. 9. – С. 84–
26. Бандура як історичний феномен // Записки НТШ : Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 2004. – Т. ССХLVII. – С. 392–
27. Лютня // Українська музична енциклопедія / гол. ред. Г. Скрипник. – К., 2011. – Т. 3. – С. 245–
28. Прадавній символізм народних картин «Козак-Мамай» // Проблеми етномузикології. – Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2013. – Вип. 9. – С. 196–
29. Зінків І. Дума і cхідні форми монодії // Матеріали до української етнології: зб. наук. праць. – Київ: НАНУ, ІМФЕ, 2013. – Вип. 12 (15). – С. 220–
30. Архетип бандури в українській музичній культурі // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: зб. наук. праць. – Київ : НАМУ, ІМФЕ, 2014. – Вип. 14. – С. 4–10.
31. Чернігівські бандури Олександра Корнієвського: від діатонічного інструмента до бандурини // Музикознавчі студії Інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки: зб. наук. праць. – Луцьк, 2014. – Вип. 13. – С. 74–85.
32. Цитри вертикального способу тримання доби Середньовіччя – Бароко у східноєвропейському вимірі // Українська культура: минуле, майбутнє, шляхи розвитку: зб. наук. праць. Наукові записки РДГУ: У 2 т. – Рівне, 2014. – Т. 1. – Вип. 20. – С. 11–17.
33. Жанр обробки народної пісні у творчості Миколи Колесси / І. Я. Зінків // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль, 2014. – Вип. 3. – С. 54–61.
34. To the Origin and Semantіcs of the Term «Husly» // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник ОНМА ім. А. В. Нежданової : зб. наук. праць. – Вип. 19. – Одеса : Астропринт, 2014. – P. 33–
35. Бандура в українській діаспорі (1920 – 2010-ті роки) // Dialog dwóch kultur. – Warszawa; Lublin, 2014. – Rocznik VIII. – Zeszyt 1–2. – S. 280–290.
36. Кобза і бандура у давньопольських джерелах // Dialog dwóch kultur – 2015. – Warszawa; Lublin, 2015. – Rocznik IX. – Zeszyt – S. 235–245.
37. Епічний інструментарій українців у працях Миколи Лисенка та розвиток його ідей у класичній органології першої третини ХХ ст. // Науковий вісник ЛНУ. – Львів, 2015. – Вип. 16. – С. 83–91.
38. «Українська сюїта» Миколи Лисенка та її традиції в українській бандурній творчості // Українське  мистецтвознавство. Матеріали, дослідження, рецензії: зб. наук. ст. – Київ : ІМФЕ, 2015. – Вип. 15. – С. 156–164.
39. Фортепіанні твори Миколи Лисенка у контексті формування модерністичних тенденцій в українській музиці // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль: АСТОН, – №1. – Вип. 33. – С. 66–74.
40. Бандурна творчість Гната Хоткевича: між традицією і модернізмом // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського: Комунікативна організація музичного твору. – Київ : НМАУ, 2015. – Вип. 135. – С. 97–106.
41. Жанр концерту для бандури у творчості Юрія Олійника кінця 2000 – початку 2010-х років // Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка. – Львів : ЛНМА, 2015. – Вип. 35. – С. 6–10.
42. Об одном архетипе украинской музыкальной культуры // Единство и многообразие славянского мира: наука, культура, искусство. – Санкт-Петербург: РИИИ им. Черкасова, 2015. – С. 124-127.

[/accordion_content]

[accordion_content accordion_label=”Навчально-методичні посібники”]

1. Зінків І. Українська бандура у контексті однотипного інструментарію Євразії: історико-культурний та органологічний аспекти: навч.-метод. посібник. – Львів : Сполом, 2015. – 44 с.
2. Зінків І. Процеси академізації київської та харківської бандур в Україні у 1920–2010-х роках (інструментознавчий аспект): навч.-метод. посібник. – Львів: Сполом, 2015. – 52 с.

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Макаренко Олексій Володимирович — старший викладач кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.
У 2007 році закінчив Запорізьке державне музичне училище імені П.І. Майбороди. Впродовж 2007 — 2012 років навчався у Донецькій державній музичній академії імені С.С. Прокоф’єва по спеціалізації “Музикознавство” у класі кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри історії музики і фольклору Михайлової І.М. Тема диплому “Різновиди семантико-композиційних моделей псалмів та їх музичне втілення у творчості О. Лассо”.
Під час навчання почав працювати старшим лаборантом кафедри теорії музики, кафедри історії музики і фольклору, кафедри композиції і сучасних інформаційних технологій.
Після закінчення навчання з 2012 по 2015 працював у ДДМА ім. С.С. Прокоф’єва на посаді керівника начальної практики, адміністратора Єдиної бази та викладача (з 2014 – старшого викладача) кафедри історії музики і фольклору та кафедри теорії музики, де викладав наступні дисципліни: сольфеджіо, гармонія, оперна драматургія, історія світової музики (розділи давньої західноєвропейської музики та російської музики), педагогічна практика, методика викладання музичної літератури; керував написанням курсових та бакалаврських робіт.
З лютого 2015 року був переведений до ЛНМА ім. М.В. Лисенка для роботи на кафедрі теорії музики. Викладає сольфеджіо, гармонію, педагогічну практику. Керує написанням бакалаврських робіт.
Наразі працює над дисертацією на тему “Псалтир у західноєвропейській музиці XVI-XVII століть: герменевтичний аспект”.
Сфера наукових зацікавлень: жанри духовної музики, історія української та світової музичної культури.

[accordion_content accordion_label=”Публікації”]

1. Макаренко О. В. «God and golem»: ідея у звуці // Музикознавча думка Дніпропетровщини: Зб. наук, праць. — Вип. 4 — Дніпропетровськ: Юрій Сердюк, 2009. — С. 161-173.
2. Макаренко А. Образы Испании в музыке Л.В. Дычко «Алькасар… Колокола Арагона» // Київське музикознавство — Зб. статей. — Вип. 27 — К.: Київське державне музичне училище ім. P. M. Глієра, 2008. — С. 230-234.
3. Макаренко А. Звуковые модели мира в концертной симфонии «Дуэли» Н.Н. Сидельникова // Наукові повідомлення студентського наукового товариства Гуманітарного інституту ДонНУ. — Вип. 4. — Донецьк: Гуманітарний інститут ДонНУ, 2009. — С. 146-150.
4. Музичні диктанти з Walt Disney: зб. муз. диктантів на матеріалі музики до мультф. Для середніх та старших класів музичних шкіл та шкіл мистецтв: навчальний посібник / [упоряд, Макаренко О. В.]. —Донецьк : Юго-Восток, 2012. — 46 с.: нот, аудіодиск.
5. Макаренко А.В. А.П. Бородин. Жизненный и творческий путь. Обзор творчества // Интернет-публикация статей участников Фестиваля педагогических идей «Открытый урок». — М.: «1 сентября». — [Электронный ресурс]. — режим доступа к статье http://festival.1september.ni/articles/530191

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Оксана Василівна Мартиненко

кандидат мистецтвознавства, доцент

Освіта:

• 2010-2013 – докторантура Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, кафедра теорії та історії культури. Тема дисертації: «Українська міжвоєнна музична еміграція: проблеми ідентифікації».
• 1994-2000 – аспірантура Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, кафедра історії української музики, пошукувач. Тема дисертації: «Музична діяльність української еміграції у міжвоєнній Чехословаччині (джерелознавчий аспект дослідження)» (Київ, 2001).
• 1980-1985 – Львівська державна консерваторія ім.М.Лисенка, історико-теоретичний факультет.

Фаховий досвід:

• 2004-дотепер – доцент кафедри теорії музики Львівської державної музичної академії ім. М.Лисенка.
• 2004 – викладач Українського Католицького Університету (гуманітарний факультет), за сумісництвом.
• 2003-2004 – старший викладач кафедри теорії музики Львівської державної музичної академії ім. М.Лисенка, за сумісництвом.
• 2001-2003 – викладач Військового інституту при Львівському політехнічному університеті, кафедра військового диригування, за сумісництвом.
• 1991-1992 – викладач Львівського вищого музичного інституту ім. М.Лисенка, кафедра історії української музики, за сумісництвом.
• 1985-2003 – працівник Центрального державного історичного архіву України у Львові. З 1995 – старший науковий працівник.

Знання та навички:

• Дослідницька діяльність. Сфера зацікавлень: джерелознавство, історія української музичної культури.
• Педагогічна діяльність. Викладання дисциплін: архівна практика, історія української музики, історія світової музики, історія світової та української культури, аналіз музичних форм, гармонія.

[accordion_content accordion_label=”Основні публікації”]

1. До історії музичної спадщини М.Лисенка (В.Ідзіковський і А.Шептицький) // Збірник НТШ. Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – Т.126. – С.265-268.
2. Nieznana korespondencja Ignacego Paderewskiego do Stanislawa Niewiadomskiego // Ruch muzyczny. – Warszawa, 1994. – №№ 19-21.
3. Украинская музыкальная эмиграция в Чехословакии (1920-1940 гг.) // Русская, украинская и беларусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. / Сб. докладов конференции. – Прага, 1995. – С.786-795.
4. Документи і матеріали про діяльність української музичної еміграції міжвоєнного періоду у фондах празьких архівів // Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи. Матеріали музичної спадщини. – Київ, 1999. – Вип.13. – С.95-103.
5. Основні напрямки діяльності української музичної еміграції міжвоєнного періоду (20-40-ві роки ХХ ст.) в Чехословаччині // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. – Київ, 2000. – Вип.4. – С.227-235.
6. М.Лисенко в еміграційному українському середовищі міжвоєнної Праги // Українське музикознавство. – Київ, 2003. – Вип.32. – С.69-79.
7. Рукописи, документи і матеріали Михайла Грушевського у фондах Центрального державного історичного архіву у Львові. Каталог / Упорядник О.Мартиненко. – Львів, 2005. – 218 с.
8. Музикознавча спадщина празького еміграційного осередку (1920 – 30-і рр.) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наук. праць. – №17. – Київ, 2006. – С.104-112.
9. Закордонна місія Української республіканської капели: між політикою і мистецтвом // Часопис НМАУ ім. П.І.Чайковського. – №1. (14). – Киів, 2012. – С.98-105.
10. М.Лисенко в культурницькому пантеоні міжвоєнної української еміграції // Часопис НМАУ ім. П.І.Чайковського. – №2 (15). – Київ, 2012. – С.139-145.
11. Питання методології дослідження міжвоєнної музичної еміграції з точки зору ідентифікації особистості // Часопис НМАУ ім. П.І.Чайковського. – №1. – Київ, 2013.
12. Федір Стешко і Філарет Колесса: наукові та психологічні аспекти взаємин // Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій (до 140-річчя з дня народження Ф.Колесси). – Львів, 2013.

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Тихий Северин Вікторович
доцент кафедри теорії музики.

1977-1989 – Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат імені С.Крушельницької

1989-1993 – Львівська державна консерваторія, теоретико-композиторський і фортепіанний факультети.

1993 – 1998 – аспірантура Київської консерваторії (тепер – Національної музичної академії України імені П.Чайковського).

1998-1999 – стипендіат ДААД (Німецька Служба академічних обмінів) і фонду імені Ганнса Зайделя (ФРН).

1999-2003 – аспірантура музичного відділення філософського факультету Технічного університету Хемніца (Німеччина).

2002 – захист дисертації на тему “Особливості музичної драматургії в операх Ернста Крженека 20-х років ХХ століття” на здобуття наукового ступеня доктора філософії (Німеччина).

2007 — переатестація в Україні німецького наукового ступеня доктора філософії на кандидата мистецтвознавства.

Від 2003 дотепер – працює на кафедрі теорії музики у Львівській Національній музичній академії імені М. В. Лисенка, доцент кафедри теорії музики.

 Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (Німеччина):
Особливості музичної драматургії в операх Ернста Крженека 20-х років ХХ століття (2002). Визнано в Україні (кандидат мистецтвознавства): 2007

[accordion_content accordion_label=”Статті”]

• Українські постановки опер Е. Крженека в оцінках тогочасної преси // Матеріали міжнародного симпозіуму Українсько-німецькі музичні зв”язки в минулому і сучасності. – Київ, 1997. – С. 268-277.
• Джонні награє на українській сцені // Український театр. – № 5-6. – Київ, 1997. – С. 28-29.
• Ukrainische Musikwissenschaft: der Versuch eines Überblicks // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa, Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Technischen Universität Chemnitz. – Hrsg. von Helmut Loos und Eberhard Möller. – Heft 4. – Chemnitz 1998. – С. 217-258.
• Основні риси музичної мови Е. Крженека та їх використання в операх 20-х рр. (на прикладі опери „Диктатор“) // Музикознавство з ХХ у ХХІ ст.: науковий вісник НМАУ ім. П. Чайковського. – Вип. 7. – К., 2000. – С. 220-235.
• Українська музична культура і глобалізація: музично-історичні та музично-теоретичні аспекти // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. – Вип. 5. – Київ: ІМФЕ ім.М.Т.Рильського, 2004. – С. 102-104
• Традиційне і сучасне в поліфонії Миколи Колесси // Музикознавчі студії: зб.ст. – Вип. 9. – Львів: Сполом, 2004. – С. 42-46 // Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім.М.Лисенка
• Особливості тонально-гармонічної системи та інтонаційна драматургія в опері Ернста Крженека “Карл V” // Укр. музикознавство: науково-методичний збірник. – Вип. 33. – К.: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 2004. – С. 302-310.
• Маловідомі аспекти педагогічної діяльності Нестора Нижанківського: рекомендовано для використання в навчальному процесі навчальних закладів культури і мистецтв І-ІV рівнів акредитації. – Київ: Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв міністерства культури України, 2005. – 14 с.
• До історії викладання гармонії у Львові у 20-30-х роках ХХ століття (на прикладі підручника Івана Левицького „Популярна наука гармонії“): рекомендовано для використання в навчальному процесі навчальних закладів культури і мистецтв І-ІV рівнів акредитації. – Київ: Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв міністерства культури України, 2005. – 38 с.
• До історії становлення української музично-теоретичної термінології в Галичині в 1900-1930-х роках // Вісник: Проблеми української термінології. – Відповідальний редактор Полюга Л. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2006, № 559. – с. 265-269
• Програма з теорії музики для підготовчого відділення іноземних студентів. – Львів: ЛНМА ім. М. Лисенка, кафедра теорії музики, 2008
• Переклад, редакція та підготовка до видання: Н. Горюхіна. Аналіз музичних форм: для музичних вищих навчальних закладів. – рукопис, Київ, 1990 / Відповідальний редактор Козлов В.М. / Переклад, редакція Козлова В., Тихого С. та Горака Я. – Львів, 2006-2008. – 376 с. // ЛНМА ім. М. Лисенка, кафедра теорії музики: подана до друку
• Роль музично-теоретичних предметів у системі елітної спеціальної освіти в Німеччині та Україні // Музикознавчі студії інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського: зб.наук.праць / [ред.кол.: Рожок В.І., Посвалюк В.Т. Та ін.; упор. Коменда О.І.]. – Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011. – Вип.8. – С.316-324
• Філарет Колесса як викладач музично-теоретичних дисциплін у Вищому Музичному Інституті ім.М.Лисенка // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка “Музикознавчі студії”: зб.ст. – Вип.26. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – С.248-260.
• Підручник Надії Горюхіної “Вчення про музичну форму” і проблеми його україномовної інтерпретації // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / [за ред.О.С.Смоляка]. – Тернопіль: Вид.ТНПУ ім.В.Гнатюка, 2012. – № 1. – С.73-76
• Погляди Станіслава Людкевича на естетику музичних явищ та структур: від музичного звуку до музичних форм // Музичне мистецтво і культура / [Головний редактор: Сокол О.В.; заст.гол.редактора: Самойленко О.І.] Одеса: ВВП Друкарський двір, 2011. – Випуск 13. – С. 56-64
• Особливості музичної драматургії в операх Ернста Крженека 20-х років ХХ століття: монографія. – Львів, 2012. – 270 с.
• (у співавторстві з Якимом Гораком). Музична бібліотека Володимира Садовського // Українська музика: науковий часопис / [засн. ЛНМА імені М.В.Лисенка; гол.ред. Пилатюк І.М.]. – Львів, 2014, число 3 (13). – С.65-95. – щоквартальник

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Черевко Катерина Петрівна – кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри теорії музики

У 1997 рр. закінчила Львівське державне музичне училище імені С. П. Людкевича та отримала кваліфікацію викладача музично-теоретичних дисциплін. Навчання продовжила у Львівській державній музичній академії імені М.В. Лисенка на теоретико-композиторському факультеті, яке закінчила у 2001 р. Впродовж 2006-2010 рр. навчалась в аспірантурі ЛНМА імені М.В. Лисенка за спеціалізацією «музикознавство».

У 2012 р. – захистила кандидатську дисертацію на тему «Електронна музика як феномен культурно-цивілізаційних процесів ХХ – початку ХХІ століття (до питання методології аналізу)» за спеціальністю 17.00.03 – музичне мистецтво та отримала науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

Ще під час навчання у ЛНМА імені М.В. Лисенка почала працювати старшим лаборантом кафедри історії музики. Протягом 2001-2005 років працювала у Львівському державному музичному училищі імені С.П. Людкевича викладачем музично-теоретичних дисциплін, викладала такі предмети як історія зарубіжної та історія української музики. З 2011-2012 рр. була викладачем музично-історичних дисциплін в  Коледжі при Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після навчання в аспірантурі розпочала педагогічну діяльність у ЛНМА імені М.В. Лисенка: на кафедрі музичної медієвістики та україністики (з 2012-2014 рр.) та кафедрі теорії музики (з 2013 року по теперішній час).

Викладач сольфеджіо, гармонії та теорії музики, історії музики, основ науково-дослідницької роботи; керує написанням магістерських та бакалаврських робіт. Коло наукових зацікавлень: сучасна музика, музичні технології, методологія аналізу сучасної музики.

[accordion_content accordion_label=”Статті”]

1. Електронна музика як феномен культурно-цивілізаційних процесів ХХ – початку ХХІ століття (до питання методології аналізу) [Дис. на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства]. – Львів, 2012. – 218 с.
2. Електронна музика як прояв української художньої традиції (на прикладі творів І.Небесного) // Наукові збірки ЛДМА ім. М. В. Лисенка: Музикознавчі студії. – Львів, 2002. – Вип. 7. – С. 71-79.
3. До дефініції електроакустичної та акусматичної музики (на прикладі творів Алли Загайкевич) // Наукові збірки ЛДМА ім.М. В. Лисенка: Музикознавчі студії. – Львів : СПОЛОМ, 2007. – Вип. 16. – С. 108-116.
4. Черевко К. Естетико-композиційні засади електронної музики та їх втілення в українській музичній культурі // Музикознавчі студії Інституту мистецтв ВДУ ім. Л.Українки та НМАУ ім. П.І. Чайковського: Збірка наукових праць. – Луцьк, 2007. – Вип.1. – С. 88-102.
5. Черевко К. Аналітичні аспекти електроакустичної музики в контексті музикознавчого осмислення // Наукові записки ТНПУ ім. В.Гнатюка та НМАУ ім. П.Чайковського. Серія: Мистецтвознавство. — №1(19). – 2008. – С. 35-39.
6. Черевко К. Типи та особливості застосування штучних звукових джерел в електроакустичній музиці // Мистецтвознавчі студії ДАКК. – Вип.13. – К., 2008. – С. 67-75.
7. Звукові технології як чинник творення музики другої половини ХХ століття // Наукові збірки ЛНМА ім. М. В. Лисенка: Музикознавчі студії. – Львів: СПОЛОМ, 2008. – Вип. 18. – С. 84-90.
8. Музично-виконавські аспекти електронних композицій (на прикладі твору Івана Небесного «Останній обряд Старого Ворожбита») // Наукові збірки ЛНМА ім.М. В. Лисенка: Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика: Виконавське мистецтво. – Вип. 25 – Львів, 2011. – С. 285-295.
9. Концерт Войцеха Кіляра у Львові // Українська музика. – Львів, 2012. – Вип. 3-4 (5-6). – С.190-193.
10. Деякі аналітичні аспекти сучасної музики (на прикладі електронних композицій) // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка. – Львів, 2013. – Вип.30. – С. 118-129.
11. До питання розширення звукового континууму в музичній культурі початку ХХ століття // Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців «Музикознавчі студії». – Львів, 12-13 лютого 2014. – С. 83-85.
12. Духовно-хорова творчість композиторів-священників Західної України другої половини ХІХ — початку ХХ століть // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка. – Львів, 2014. – Вип. 32. – С. 152-163.

[/accordion_content]

[separator style=”fatty”]

Чубак Антоніна Андріївна — старший викладач кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка.

У 2007 році закінчила Тернопільське державне музичне училище ім. С. Крушельницької. Впродовж 2007 — 2012 років навчалась на теоретико-композиторському факультеті ЛНМА ім. М. В. Лисенка у класі професора, доктора мистецтвознавства Савицької Наталії Владиславівни. Продовжила своє навчання у аспірантурі ЛНМА ім. М. В. Лисенка (2012-2015). Працює над кандидатською дисертацією на тему «Особистісно-креативні та стильові виміри творчої зрілості композитора». На кафедрі теорії музики працює з 2012 року (спочатку як сумісник, з листопада 2015 — основне місце праці). Викладає сольфеджіо, гармонію, аналіз музичних творів, педагогічну практику. Керує написанням бакалаврських робіт.

Сфера наукових зацікавлень: психо-вікові аспекти композиторської життєтворчості, психологія творчості, історія української та світової музичної культри.

[separator style=”fatty”]

Шуміліна Ольга Анатоліївна – доктор мистецтвознавства (2013), доцент (2008). Народилася в м. Донецьк, закінчила Донецьку державну музичну академію ім. С. С. Прокоф’єва (1995, спеціалізація «Музикознавство»), аспірантуру (1995–2000) і докторантуру (2008–2011) Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

З 2001 по 2014 роки працювала на кафедрі теорії музики в Донецькій державній музичній академії ім. С. С. Прокоф’єва, з лютого 2015 року – доцент кафедри теорії музики ЛНМА ім. М. В. Лисенка. Викладач поліфонії, сольфеджіо та інших навчальних дисциплін музично-теоретичного циклу.

Кандидатську дисертацію «Перехідні процеси в українській партесній музиці середини ХVІІІ ст. (за матеріалами київської колекції рукописних пам’яток)» (2004) і докторську дисертацію «Стильова динаміка української духовної музики ХVІІ – ХVІІІ ст. (за матеріалами рукописних колекцій)» підготувала під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора Л. П. Корній і захистила в Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського.

Коло наукових зацікавлень – музично-рукописна спадщина партесної та ранньокласичної доби, церковно-співацьке багатоголосся ХVII–XVIII ст., партесний спів концертного стилю, твори маловідомих композиторів партесної епохи (Іван Домарацький, Герман Левицький та ін.), творчість Максима Березовського. Працює в музичних архівах України та за її межами, за результатами дослідницької роботи опублікувала більше50 одноосібних наукових праць.Реконструйованітвори, зокрема8-голосі партесні концерти І. Домарацького і Г. Левицького, а також Служба Думи (Домарацького), увійшли в репертуар камерного хору «Київ».

[accordion_content accordion_label=”Основні публікації”]

1. Стильова динаміка української духовної музики ХVІІ–ХVІІІ століть (за матеріалами рукописних колекцій). Монографія. – Донецьк : «Браво», 2012. – 299 с.
2. Українське партесне багатоголосся як перехід від модальної до функціональної гармонії // Київське музикознавство. – Київ, 2000. – Вип. 3. – С. 23 – 33.
3. Невідомі партесні твори з рукописного комплекту Київського Златоверхо-Михайлівського монастиря // Київське музикознавство. – Київ, 2000. – Вип. 5. – С. 206–215.
4. Про поліфонію в українських партесних творах 50–60-х років ХVІІІ століття // Теоретичні та практичні питання культурології. – Мелітополь, 2002. – Вип. ХІ. – С. 40–51.
5. Стихотворныепереложенияпсалмов в партесномтворчествесередины ХVІІІ века // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Семантичні аспекти слова в музичному творі. – К., 2003. – Вип. 28. – С. 127–131.
6. Хорові твори українських композиторів другої половини ХVІІІ століття (за матеріалами рукописної пам’ятки) // Мистецтвознавство України. – К., 2004. – Вип. 4. – С. 113–117.
7. Про перехідні тенденції у партесній творчості середини ХVІІІ століття // Студії мистецтвознавчі. – К. : Вид-во ІМФЕ, 2005. – Число 2. – С. 36–41.
8. Про модальну специфіку гармонії раннього партесного багатоголосся // Музичне мистецтво. – Донецьк : Юго-Восток, 2005. – Вип. 5. – С. 36–46.
9. Київська колекція партесних рукописів (джерелознавчий аспект дослідження) // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. – К. : Музична Україна, 2006. – Вип. 1. – С. 10–18.
10. Поліфонія в українській партесній музиці ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть : Методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. – К. : ДМЦНЗКіМ України, 2007. – 19 с.
11. Музичне прочитання тексту 70-го псалма в хоровій творчості середини ХVІІІ століття (текстологічний аспект дослідження) // Мистецтвознавство України. – К. : Академія мистецтв України, 2008. – Вип. 9. – С. 99–106.
12. «Давоскреснет Бог» М. Березовского и Д. Бортнянского: двеверсии одного концерта? // Музичне мистецтво. – Донецьк : Юго-Восток, 2008. – Вип. 8. – С. 69–77.
13. Духовна творчість Андрія Рачинського: текстологічні проблеми дослідження // Музичне мистецтво. – Донецьк-Львів : Юго-Восток, 2009. – Вип. 9. – С. 47–55.
14. Временныепараметрыанализаконтрастно-составнойформы духовного концерта (на примеретворчестваМ. Березовского // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Проблеми організації художнього часу в музичному творі. – К., 2010. – Вип. 90. – С. 145–151.
15. Про два музичні тлумачення тексту 68-го псалма (концерт А. Веделя № 2 «Спаси мя, Боже» та його партесний прототип) // Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. Духовна культура України: традиції та сучасність. – К., 2010. – Вип. 85. – С. 210–
16. О стилевойспецификедвуххорных фуг М. Березовского (на примереновонайденныхконцертов) // Музичне мистецтво. – Донецьк-Львів : Юго-Восток, 2010. – Вип. 10. – С. 159–
17. Багаторозспівність у духовних концертах М. Березовського (до питання періодизації та стильової еволюції творчості композитора) //Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство. – К., 2010. – Вип. 32.–С. 84–
18. Берестейська церковна унія та її роль у реформуванні церковного співу в Україні // КАЛОФОNІА: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. – Число 5. – С. 166–171.
19. Максим Березовский: возвращение утраченого наследия// Стариннаямузыка. – Москва, 2010. – № 4. – С. 14–
20. Музичний рукопис як об’єкт наукової інтерпретації // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Проблеми музичної інтерпретації. – К., 2011. – Вип. 95. – С. 43–50.
21. Проблема атрибуції духовних творів Максима Березовського та їх стильова еволюція // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Науковий журнал. – К., 2011. – № 2 (11). – С. 90–97.
22. Фуга в хорових концертах Максима Березовського (проблема західноєвропейської рецепції української музики) // Українське музикознавство. – К., 2011. – Вип. 37. – С. 261–275.
23. Особенности трактовки циклическойформы в духовномконцерте «Приидите и видите» М. Березовского // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник Одеської державної музичної академії імені А. В. Нежданової. – Одеса : Друкарський дім, 2011. – Вип. 13. – С. 272–282.
24. О тематическихсвязяхмузыкиС. Прокофьева к кинофильму «ИванГрозный» с духовным концертом эпохиклассицизма // Музичне мистецтво. – Донецьк-Львів : Юго-Восток, 2011. – Вип. 11. – С. 94–100.
25. Московська колекція музичних рукописів як джерело для вивчення духовних творів М. Березовського // Українська музика. Науковий часопис Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. – Львів, 2011. – Число 2. – С. 16–24.
26. Стильова динаміка української духовної музики ХVІІ–ХVІІІ століть // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Науковий журнал. – К., 2012. – № 1 (14).– С. 91–98.
27. ІринейФальковський – видатний діяч українського просвітництва і культури // Українська музика. Науковий часопис ЛНМА ім. М. В. Лисенка. – Львів, 2012. – Число 1 (3). – С. 19–29.
28. Партесна творчість Івана Домарацького // КАЛОФОNІА: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. – Число 6. – С. 95–114.
29. Українська партесна літургія у контексті мовних традицій духовної музики ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть // Українська музика. Науковий часопис ЛНМАім. М. В. Лисенка. – Львів, 2012. – Число 2 (4). – С. 90–98.
30. Партесные концерты на стихотворные тексты (к вопросу о драматургическом потенциале тембра певческого голоса) // Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. Драматургічна організація музичного твору. – К., 2012. – Вип. 104. – С. 28–38.
31. Фуга в хоровых концертах Максима Березовского // Стариннаямузыка. – 2012. – № 3–4. – С. 33–37.
32. Минициклкаккомпозиционная модель раннеклассического хорового концерта (на примеретворчестваМ. Березовского) // Музыка и время. – Москва, 2013. – № 1. – С. 15–26.
33. Силлабо-тоническаяпоэзия в духовних песнопениях партесного стиля (по материалам рукописних коллекций) // Израиль ХХI век. Музыкальный журнал [Электронный ресурс]. – 2013. – № 1. Режим доступу : http://www.21israel-music.com/Partesnye_pesnopeniya.htm
34. Венская рукопись М. Березовского // Музичне мистецтво. – Донецьк : Юго-Восток, – Вип. 13. – С. 161–166.
35. Die ukrainische Partes-Liturgie im Kontext der sprachlichen Traditionen der einheimischen geistlichen Musik des 17. Jahrhunderts // Theorie und Geschichte der Monodie / ed. M. Czernin, M, Pischloger. – Brno, 2014. – Bd. 7. – S. 771–83.
36. Новознайдені духовні концерти Максима Березовського: джерела, авторська атрибуція, риси стилю // КАЛОФОNІА: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014. – Число 7. – С. 155–16
37. Новознайдені твори Миколи Дилецького у Львові // Українська музика. Науковий часопис ЛНМАім. М. В. Лисенка. – Львів, 2014. – Число 1 (11). – С. 131–137.
38. Львівський партесний рукопис і таємниці творчості Миколи Дилецького // Українська музика. Науковий часопис Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. – Львів, 2014. – Число 2 (12). – С. 32–45.
39. Нотатки про рукописний Співаник дяка Михайла Левицького з Улюча // Перемиські архієпархіяльні відомості. – Перемишль, 2015. – Рік ХІІ. Ч. 17. – С. 122–126. (у співавторстві з В. Пилиповичем).
40. Композитор Максим Березовський: огляд прижиттєвих документальних матеріялів (до 270-річчя від дня народження) // Українська музика. Науковий часопис ЛНМА ім.М. В. Лисенка. – Львів, 2015. – № 4 (18). – С. 77–84.[/accordion_content]