18 лютого 2023 року відбулася П’ята конференція молодих дослідників народної музики, яку провели Кафедра музичної фольклористики (далі КМФ) та Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології (далі ПНДЛМЕ) Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка за сприяння ректора Академії, професора Ігоря Пилатюка та проректора з наукової роботи професора Віктора Камінського. Науковий студентський симпозіум об’єднав не лише молодих дослідників – студентів музичних коледжів та вишів, а й фахових етномузикологів та широке коло шанувальників народної музики, адже дистанційна форма проведення заходу на платформі ZOOM дозволила долучитися до його перегляду й участі у дискусіях всіх зацікавлених.
Традиційно у конференції взяли участь студенти мистецьких навчальних закладів І–ІV рівня акредитації, зокрема: Ужгородського та Хмельницького музичних фахових коледжів (далі УжМФК ім. Д. Є. Задора та ХмМФК ім. В. І. Заремби), Київського національного університету культури та мистецтв (далі КНУКіМ), а також нашої Alma mater.
Конференцію вітальним словом відкрила професорка КМФ, докторка мистецтвознавства Ірина Довгалюк і завідувач ПНДЛМЕ, доцент, кандидат мистецтвознавства Юрій Рибак.
Загалом, відбулося три засідання, якими попарно керували студентки ЛНМА спеціалізації «Етномузикознавство». Перші два містили головно наукові доповіді, а третє – лекцію та етноконцерт.
У першому блоці прозвучали теми, пов’язані з оглядами ґрунтовних етномузикологічних праць ХІХ – ХХ століть у регіоні Закарпаття та Поділля. Анна Крегул (студ. ІІ курсу УжМФК ім. Д. Є. Задора, науковий керівник – Віра Мадяр-Новак) у своїй доповіді ознайомила слухачів з етнографістськими описами коломийок, які здійснив Михайло Рощахівський у присілку Вишоватім в Закарпатській Мараморощині, приділивши увагу так званій «вишоватській коломийці» (особливістю якою є пунктирний ритм), коломийці-«маршу» та коломийці-танцю. Незважаючи на те, що студентка розпочала вивчати курс «Музичний фольклор» лише декілька тижнів тому, вона показала досить високий рівень підготовки та запевнила, що у майбутньому планує здійснювати фольклористичні експедиції та оприлюднювати їхні результатами. Три наступні доповіді були інспіровані нещодавнім відзначенням 100-річчя від дня народження Володимира Гошовського – видатного українського етномузиколога. Їх підготували студенти УжМФК ім. Д. Є. Задора, під керівництвом Віри Мадяр-Новак. Анна Кур’янова (студ. IV курсу) продовжила розпочату на минулорічній конференції тему, присвячену вивченню колядок Закарпаття. Цього разу вона прослідкувала еволюцію поглядів В. Гошовського на ці календарно-обрядові пісні зимового циклу, який на основі фольклористичних матеріалів виділив три основні їх типи. Вікторія Панько (студ. IV курсу) у своєму повідомленні висвітлила думки етномузикознавця про весільні ладкання, які супроводжують весь обряд від початку до кінця, відіграючи важливу роль у ньому. Яскравим доповненням слугували аудіозаписи найпоширеніших типів, зафіксованих В. Гошовським під час експедиційних сеансів, проведених на Закарпатті. Микола Антонов (студ. ІІ курсу) ознайомив слухачів з цікавим, художньо-публіцистичним есе В. Гошовського «Були колись літа», у якому подані власні спогади вченого про свою діяльність, наукове та культурне життя Закарпаття середини ХХ століття. Завершальним у цьому засіданні був виступ Дар’ї Блонської (студ. ІІ курсу відділу “Теорія музики” ХмФМК ім. В. І. Заремби, науковий керівник – Тетяна Круліковська) на тему «Етнографічна монографія “Podole” Оскара Кольберга», у якому вона не лише охарактеризувала монографію відомого польського композитора, публіциста та музичного етнографа, а й майстерно виконала один з варіантів пісні «Сидить голуб», зафіксованої у селах Проскурів, Летичів та містах Тернопіль і Кам’янець-Подільський.
Друге засідання розпочалося з наукової розвідки Євгенії Кромпотич (студ. ІІІ курсу ЛНМА ім. М. В. Лисенка, науковий керівник – Ліна Добрянська) про побутування трембіт на Закарпатській Гуцульщині у селах басейну р. Чорна Тиса, здійсненої на основі власних збирацьких матеріалів та досліджень попередників. Тут було представлено особливості різновидів цього інструменту (дерев’яної прямої та металевої зігнутої), будову та специфіку виготовлення локального виду (металевої зігнутої, так званої «ломленої тру́мбіти») та охарактеризовано сигнали, які на них виконуються (сигнали, що супроводжують працю, дозвілля, обряди календарного та родинного циклів). Вікторія Годьмаш (студ. ІІ курсу УжМФК ім. Д. Є. Задора, науковий керівник – Віра Мадяр-Новак) описала обряд та музику проводів до війська на Закарпатті, розглянувши його основні етапи: прощання з молоддю села, родинну гостину та найнапруженіший момент – від’їзд новобранця до війська. Доповідачка охарактеризувала вербункоші, новоугорські пісні про військо та приспівки до місцевих танців рекрутської тематики. Єлизавета Матковська (студ. ІІІ курсу вокального відділення ХмМФК ім. В. І. Заремби, науковий керівник – Світлана Цимбалюк) у своєму повідомленні поділилася інформацією про сучасний стан пісенної традиції с. Шарки та м. Деражня Деражнянського р-ну Хмельницької обл. за матеріалами трьох особистих експедицій, де значну частину записів склали весільні ладанки та необрядові пісні, зокрема, про кохання та родинний побут. Катерина Кердан (студ. ІV курсу спец. “Музичний фольклор” факультету музичного мистецтва КНУКіМ, науковий керівник – Маргарита Скаженик) ознайомила присутніх з весільною обрядовою пісенністю Дніпропетровщини на прикладі «журних» пісень у репертуарі співачок м. Підгородне через характеристику особливостей ритмічного та ладового устрою шести весільних мелодій, а також стислий огляд їх поетичних текстів.
Три останні доповіді були пов’язані з оглядом матеріалів, які містяться у фольклорних архівах ПНДЛМЕ та Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ). Їх виголосили студентки І та ІІ курсу нашої кафедри. Дві перші були підготовлені під керівництвом Лариси Лукашенко. Першокурсниця Марта Боднар представила покутські аудіоматеріали ПНДЛМЕ, простеживши історію їх збирання протягом трьох періодів (1961–1989, 1989–1996, 1997–2005), проаналізувавши особливості кожного з них. Ольга Мічуда репрезентувала матеріали з південно-західної околиці Здолбунова Кафедри фольклору РДГУ, приділивши увагу не лише фольклорним записам з цих теренів, а й подальшим науковим студентським роботам, де вони використовувалися. Зокрема на їх основі було надруковано народно-пісенні збірники, що вміщають нотні та поетичні транскрипції; починаючи з 2003 року на їх основі захищалися бакалаврські та магістерські роботи, тощо. Лілія Ганушевська (науковий керівник – Ірина Довгалюк), описавши матеріали з архіву музикознавця, фольклориста, педагога, скрипаля Ореста Яцківа (більшу частку яких склали записи студентів), передані до нашої Лабораторії минулого року, охарактеризувала фоно- та графозаписи, а також збірки етноґрафічної та краєзнавчої літератури дослідника. Вражаючим, насамперед, є об’єм опрацьованих даних. За словами доповідачки, матеріали представлені більше ніж із 700 населених пунктів з різних куточків України, містять близько 1200 касет, на яких записано щонайменше 20 700 пісень (!).
На третьому засіданні всі присутні мали змогу прослухати лекцію запрошених етномузикознавиць, засновниць громадської організації «Музична майстерня “Гурба”» Христини Попович та Анни Черноус (випускниць нашої кафедри). Лекторки ознайомили всіх із можливістю популяризації музичного фольклору у сучасному світі за допомогою різних засобів. Наприкінці засідання відбувся невеликий етноконцерт, який підготували студентки КМФ (керівник – Лариса Лукашенко). Більшу його частину склали народнопісенні твори, зафіксовані самими студентками під час фольклористичних експедицій у різні регіони, переважно заходу України: Волині, Покуття, Гуцульщини, Закарпаття та ін. Завершилася конференція, традиційно, підбиттям підсумків обміном отриманих від неї вражень і планів на майбутнє.
Дякуємо всім, хто взяв участь в організації та проведенні конференції, учасникам та їх керівникам за підготовку цікавих, актуальних та змістовних доповідей, за активну участь в обговоренні, за питання та поради, які були адресовані доповідачам, які роблять свої перші кроки у дослідженні та вивченні музичного фольклору. Всім слухачам дякуємо за проявлений інтерес та зацікавлення народною музикою. Та, насамперед, ми всі дякуємо Збройним Силам України за можливість провести конференцію, продемонструвати свої досягнення на науковому шляху та за можливість зустрітися (не дивлячись на ранкову повітряну тривогу).
Загадувати наперед про наступну конференцію не будемо, однак бажання у нас всіх одне – Миру нам та якнайскорішої Перемоги!
Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Героям!
Євгенія Кромпотич, координатор від студентів,
студентка ІІІ курсу КМФ ЛНМА ім. М.В. Лисенка
