Викладачі кафедри камерного ансамблю та квартету

СЛЮСАР Тетяна Михайлівна (нар. 19.12.1958) – українська піаністка, концертмейстер, артистка камерного ансамблю, педагог. Кандидат мистецтвознавства (2010). Доцент (2014). Завідувачка кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (від 2018).

Народилася у Львові. Навчалася у Львівській середній спеціалізованій музичній школі ім. С. Крушельницької [1976, клас професора О. Едельмана]. Закінчила Московську державну консерваторію ім. П.Чайковського [1981, класи професорів: Л.Власенка, О.Пашкової, А.Мельникова]. Від 1981 року – концертмейстер кафедри скрипки [класи М.Вайцнера, Б. Каськіва, Ю. Онищенко], кафедри струнно-смичкових інструментів [клас віолончелі Ю.Ланюка], кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування (клас Народного артиста України М. Колесси). Від 1990 – викладач, від 2014 – доцент кафедри камерного ансамблю та квартету і кафедри спеціального фортепіано ЛНМА імені М.В. Лисенка. В 2010 році захистила кандидатську дисертацію «Львівська камерно-інструментальна соната в історико-стильовій парадигмі розвитку жанру» (наук. керівник: доктор мистецтвознавства, професор О.В. Козаренко). Як солістка та камералістка виступала в складі камерних ансамблів (Україна, Польща, Австрія). Гастролювала (Київ, Одеса, Харків, Ужгород, Коломия, Луцьк). Учасниця фестивалів «Віртуози», «Контрасти» (Львів), Сучасної духовної музики (Ужгород). Виступала з лауреатами Міжнародних та Республіканських конкурсів: віолончелістами Ю.Ланюком, Я.Мигалем, Т.Менцінським, скрипалями О.Крисою, К.Стеценком, О.Андрейко, флейтистом А.Карпяком. Компакт-диски [«Французька флейтова музика» (Соліст А. Карпяк)] та ін. Авторка проєкту: Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики» (до 30-річчя незалежності України, до 70-річчя діяльності кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка // Львів, 15-16 грудня 2021р. (в співавторстві з Ніною Дикою). Член журі Всеукраїнських та Міжнародних Конкурсів камерно-інструментальних ансамблів.

Основний напрям діяльності виховання високопрофесійних камерних виконавців. Впродовж 2010-2020 рр. була завідувачем відділу камерного ансамблю та концертмейстерства Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат ім. С. Крушельницької, де з-поміж учнів – лауреати конкурсів камерних ансамблів: Тріо у складі А. Пилатюк, Т. Бервецький, А. Мякушко (2013, Львів, І премія 2-го Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів та квартетів). У класі Тетяни Михайлівни Слюсар камерному музикуванню навчалися відомі тепер виконавці, лауреати численних Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів: В. Котис, В.Заціха, М. Попіль, Д. Саєнко, Р. Ісаєвський, І.Муравйов та багато ін.. Поміж лауреатів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів камерних ансамблів – камерно-інструментальні тріо: І. Кірчанова, Кожушко, Р. Пахолків; Ю.Трофимчук, А. Остапчук, І. Чекайло; І. Кірчанова, Д. Лисько, Р. Жарковський; дуети: З. Данчак – Я. Царинська, Р. Марченко – М.Менцінський, У. Сельська – С.Фудела, які гідно представляють ЛНМА імені М.В. Лисенка не лише в Україні, а й за її межами.

Т.Слюсар активно працює у науковій сфері: учасниця численних Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій, автор публікацій з питань камерно-інструментального виконавства.

Список основних наукових публікацій Тетяни Слюсар

Жанрово-стильові обрії камерної музики Богдани Фроляк / Тетяна Слюсар // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика: Виконавське мистецтво: Зб. ст. – Львів, 2011 (Наук. збірник ЛНМА імені М. Лисенка, Вип. 25).
Камерно-інструментальні сонати сучасних львівських композиторів з використанням додаткових звукових рядів / Тетяна Слюсар // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль, 2012. – № 3.
Особливості зародження жанру камерно-інструментальної сонати в українській музиці та його ранньокласичні зразки / Тетяна Слюсар // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2012-2013. Вип. 26-27.
Камерно-інструментальні сонати В. Косенка та їх місце у просторі української камерної музики /Тетяна Слюсар// Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір: тези Міжнародної наук.-практ. конференції – Львів, 2013.
До проблеми жанру львівської камерно-інструментальної сонати: риси національних музичних шкіл /Тетяна Слюсар// Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика. Серія: Виконавське мистецтво: Зб. ст. – Львів: Сполом, 2010 – Кн.1 (Наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка. Вип. 24).
Камерно-ансамблева творчість середина ХХ століття у творчості представників польської гілки галицької музичної культури А. Солтиса й Т. Маєрського / Тетяна Слюсар // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2009-2010. – Вип. 17-18.
«Львівська камерно-інструментальна соната в історико-стильовій парадигмі розвитку жанру» : автореферат дис. на здоб. наук. ст. канд. мистецтвознавства. – Львів, 2010.
Камерно-інструментальна соната у творчості львівських композиторів 90-х років / Тетяна Слюсар // Музика Галичини: Musica Galiciana., т. VI – Львів, 2001 (Наукові збірки ЛДМА імені М.В. Лисенка. – Вип. 5).
Нові тенденції розвитку камерно-інструментальної сонати у творчості сучасних львівських композиторів (на прикладі сонат Б. Фроляк та В. Камінського) / Тетяна Слюсар // Молоде музикознавство: Зб. статей. – Львів, 2002. (Наукові збірки ЛДМА імені М.В. Лисенка. Вип. 7).
Скрипкові сонати М. Скорика в аспекті стильової та інтерпретаційної еволюції / Тетяна Слюсар // Мистецькі обрії 2003: альманах: науково-теоретичні праці та публіцистика / гол. наук. ред. І.Д. Безгін. – К.: КНВМП: Символ – Т., 2004.
Спогади про О.Л. Ейдельмана /Тетяна Слюсар// Олександр Ейдельман. Данина шани вчителеві / Впоряд. та ред. Н. Кашкадамова та Т. Мілодан. – Львів, 2006.
Камерні твори Людвіга ван Бетховена і процес становлення творчої особистості студента-камераліста /Тетяна Слюсар// Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена): Матеріали Міжн. наук.-творчої конференції 17 грудня 2020 р.: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2020.

МИКИТКА Артур Володимирович (нар. 24.02.1946) – український скрипаль, педагог, музичний діяч, керівник і концертмейстер Львівського камерного оркестру «Академія». Заслужений артист України (1995). Доцент (1995). Професор (2004). Народний артист України (2006). Лауреат обласної премії ім. С. Людкевича (2001); численних Міжнародних конкурсів і фестивалів в Україні, Польщі, Білорусії, Німеччині. Заслуженого для культури Польщі (2009). Нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня (2011); Грамотою та медаллю мистецького фонду імені Короля Данила (2018); Золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2019); Диплом «Ambasador muzyki Polskiej» (2019); Срібна Медаль «Zasłużony Kulturze Gloria Artis» (2020).

Народився в місті Стрий Львівської області. Закінчив Львівське музичне училище (1964, клас скрипки О. Єгорова), Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (1969, класи професорів Д. Лекгера, Б. Каськіва). Працював у Львівському музично-педагогічному училищі: викладач скрипки (1969-2002); ініціатор і організатор Ансамблю скрипалів і Камерного оркестру Львівського музично-педагогічного училища (нині Факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені І. Франка) (від 1970). Керівник і концертмейстер Камерного оркестру Львівської державної музичної академії імені М.В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (від 1992). Впродовж 2003-2017 років А.В. Микитка – завідувач кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка).

А. Микитка активний музичний діяч і пропагандист камерного музикування у Львові та за його межами ще зі студентських років (від 1965). Виконавську діяльність поєднав з Львівським камерним оркестром (від 1995 – “Академія”) поряд з художнім керівником М. Скориком (1991-2020) і диригентом І. Пилатюком (від 2000): як довголітній концертмейстер та педагог А. Микитка продовжує традиції своїх попередників – О. Деркач, М. Вайцнера. Автор монографії “Львівський камерний оркестр 1959-2012” : перше видання ”Світло й тінь”; друге – ”Cплайн”. Автор ідеї і відповідальний редактор монографії ”Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагог у нaукових дослідженнях та спогадах” / Укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк – Львів: Видавець Тетюк Т.В., 2014. – 328 с. з іл. УДК 78.071.2; 7.071.2 ; ББК 85.315

За останні роки ним здійснено понад 500 виступів з Львівським камерним оркестром «Академія», де: участь у Міжнародних музичних фестивалях «Віртуози» (від 1982), «Контрасти» (від 1995), «Київ Музік Фест», І Фестиваль «Стравінський і Україна», «Музика українського зарубіжжя», «Композитори України пам’яті жертв Голодомору», «Дні Європи у Львові», «Фестиваль української і американської музики», «Cічневі музичні зустрічі в Бресті», «Музика – наш спільний дім» (Харків), “Das Treffen” (м. Байройт, Німеччина), «Дні камерної музики в Ланьцуті», «Дні української культури в Польщі» (Краків, Варшава, Гданьск, Катовіце, Сопот), “SZYMANOWSKI Quartet та друзі” (Львів, Україна), «Схід-Захід» (м. Зелена Гура, Польща), «Бескиди без кордонів» (від 2012 року, м. Санок, Польща, щороку), “Wawer Musik Fest” (Варшава, Польща), «Дні ораторійно-кантатної музики» (Перемишль, Польща); концертні виступи містами України, Швеції, Норвегії, Латвії, Німеччини; Концерт в Раді Європи (м. Страсбург, Франція). А.В. Микитка виступав з О.Крисою, Б.Которовичем, О.Слободяником, Л.Шутко, С.Сондецкісом, К.Карабіцем, М.Байко, Х.Колессою, І.Кушплером, В.Сліпаком, О.Кровицькою, А.Карпяком, В.Винницьким, Н.Хомою, Н.Пилатюком, Е.Чуприк, Й.Ермінем, О.Рапітою, Ж.Микиткою, І.Ойстрахом, Г.Кремером, В.Співаковим, Ю.Башметом, В.Третяковим, Ф.Дружиніним, Н.Гутман, Д.Йоффе, Б.Блохом, І.Монігетті, М.Вайманом, О.Брусіловським, Х.Буніатішвілі, капелою «Трембіта», хором «Глорія», хором п/к В.Мініна та багато ін.

Поміж учнів А.В. Микитки – лауреати Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів в Україні (Львів, Одеса), Польщі, Вірменії, музиканти знаних колективів, педагоги.

Артурові Микитці належать підготовка, редагування та участь у прем’єрних виконаннях та записах: творів М. Скорика (диригент – Мирослав Скорик); творів В.Камінського, І.Карабиця, О.Криволап, Ю.Ланюка, Г.Ляшенка, Б.Фроляк; участь у фестивальних програмах, присвячених творчості М.Колесси, А.Кос-Анатольського, Є.Станковича, А.Пярта, П.Васкса, К.Пендерецького. Ініціатор і автор мистецького проєкту у Львівській національній філармонії «Різдвяний музичний дарунок» (від 1995, Львів, Україна, щорічно); мистецького проєкту у Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка «Камерні вечори в Академії» (від 2014, Львів, Україна). Львівський камерний оркестр “Академія” та його керівника А. Микитку відзначено Золотою медаллю (1993, І міжнародний конкурс камерних оркестрів, м. Хмельницький, Україна); здійснено: понад 60 фондових записів на Республіканському і Львівському радіо; видано: 4 аудіо-альбоми, 12 компакт-дисків, поміж них – 5 CD з творами львівських композиторів.

А. Микитка – упорядник і автор редагувань збірок Мініатюри для струнного оркестру з репертуару Львівського камерного оркестру. – ЛНМА – 2009; Струнно-смичкова камерна мініатюра. – Дрогобич-Львів: Посвіт – 2013; Оркестрові мініатюри з репертуару камерного оркестру ”Академія”. – Львів: ”Рeєстр-7” – 2016; С. Людкевич «Мініатюри для струнного квартету» і C. Людкевич. П’єси для скрипки і фортепіано в транскрипціях професора Д. Лекгера. – Львів : ФОП Т. Тетюк – 2018. Поміж творів авторства А. Микитки: «Дивертисмент» для 2 скрипок соло (2003), «Далека зірниця» для сопрано і фортепіано на сл. Лесі Українки (2005), «Триптих» для середнього голосу й фортепіано на сл. В. Блейка (2005) та ін. Автор монографій-альбомів, навчальних посібників, методичних праць, навчальних програм з камерного оркестру і струнного квартету для ВМНЗ, публікацій у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях, збірників транскрипцій та обробок для ансамблів скрипалів, для камерного оркестру.

Список основних наукових публікацій Артура Микитки

Lwowska orkiestra kameralna /Артур Микитка // ”Kamerton” № 1-2., – 2003. -Rzeszow: Rzeszowskie towarzysrwo muzyczne, – 2003.
Звукозаписи Львівський камерного оркестру / Микитка Артур // Musika Humana. – Львів, 2005. – Вип. 2.
Z istorii Lwowskiej kameralistyki (Lwowska orkiestra kameralna) /Артур Микитка // Musica Galiciana”, t. IX., – Rzeszow: Uniwersytet Rzeszowski. – 2005.
Струнно-смичкові ансамблі / Артур Микитка / Навчальний посібник. –Тернопіль: ”Підручники і посібники”. – 2006.
Камерний оркестр ”Академія” /Артур Микитка // Сторінки історії Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Львів: Сполом. – 2008. – 352с., іл. 32. – С. 173-183.
”Ecce homo” / Артур Микитка // Самуїл Дайч. Статті. Матеріали. Спогади / Ред. упор. : А. Терещенко, Н. Кашкадамова, В. Коростильов, Л. Пагута (Яріш). – Дрогобич : Посвіт, 2008. – 244 с., іл. ISBN 978-966-2946-81-9 ; УДК 78.422 ; ББК 85.315.42.7-83
Крізь призму часу /Артур Микитка // Сторінки історії Львівського державного музичного училища імені С.П. Людкевича. – Львів : ”Те Рус”. – 2009.
Артур Микитка. Львівський камерний оркестр (1959-2010) / Микитка Артур Володимирович/, – Львів: «Світло і тінь», – 200 с.
Львівський камерний оркестр – школа камерної виконавської майстерності / Артур Микитка // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. – Вип. 24. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика: Збірка статей. Серія: Виконавське мистецтво. [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика]. – Кн. І. – «Сполом», 2010. – С. 391-403 (заг. обсяг: 458 с.). ISBN 978-966-665-561-8 ; УДК 785.7; ББК 85.315.23
Львівський камерний оркестр «Академія». Літопис. Продовження / Артур Микитка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія. практика [Текст] : наук. зб.; серія: Виконавське мистецтво / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [редкол.: І. Пилатюк (голов. ред.), Н. Дика (ред.-упоряд.) та ін.]. –Львів : ”Сполом”, – Вип. 25. –– С. 305-316. (заг. обсяг: 420 с.).
Артур Микитка, Ігор Пилатюк. Львівський камерний оркестр (1959-2012) / Микитка Артур Володимирович, Пилатюк Ігор Михайлович. – Львів: Сплайн, – 252 с.
Львівський камерний оркестр «Академія» та диригенти / Артур Микитка // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка; [гол. ред.: Ігор Пилатюк, наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика] – Львів. – 2013. – 340 с. – Випуск 31: Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика. – С. 227-229. ISSN 2310-0583 ; УДК 78.491; ББК 85.315.23
Коротке повернення в прекрасне минуле / Артур Микитка // Стрийська дитяча музична школа ім. О. Нижанківського: історія та сучасний вимір (до 100-ліття Стрийської дитячої музичної школи ім. О. Нижанківського). – Стрий : Видавничий дім ”Укрпол”. – 2013.
Львівський камерний оркестр під керівництвом Олександри Деркач (1959-1990). Концертні виступи львівського камерного оркестру під керуванням О.П. Деркач (1959-1990). Статті і рецензії (1959-1990) / Артур Микитка // Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагог у нaукових дослідженнях та спогадах / Укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк – Львів: Видавець Тетюк Т.В., – 328 с. з іл.; УДК 78.071.2; 7.071.2 ; ББК 85.315
Яскрава творча натура… про І. Пилатюка / Артур Микитка // Звукоряд Ігоря Пилатюка. – Львів: Українська академія друкарства., 2014.
Chamber Orchestra ”Academy” and the Conductors /Arthur Mykytka // Chamber instrumental Ensemble: History, Theory, Practice / Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка / ЛНМА імені М.В. Лисенка; [гол. ред.: Ігор Пилатюк; наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика] – Львів. – 2015. – 564 с. – Випуск 34 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль – історія, теорія, практика. – С. 375-379. ISSN 2310-0583 ; УДК 78.491; ББК 85.315.23
Фонографічна збірка Львівського камерного оркестру /Артур Микитка //Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір. [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції 9 грудня 2016 року [гол. ред.: Ігор Пилатюк; наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика]. – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2016. – С. 68-70.
Маестро Саулюс Сондецкіс і Львівський камерний оркестр «Академія» / Артур Микитка // Камерний простір Львівщини : постаті та факти. [Тези] Всеукраїнської науково-практичної конференції 25 квітня 2018 року [гол. ред.: Ігор Пилатюк; наук. ред.- упоряд.: Ніна Дика] – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2018. – С. 60-64.
Артур Микитка, Ігор Пилатюк. Львівський камерний оркестр «Академія». Друга частина (1959-2019 рр.) / Микитка Артур Володимирович, Пилатюк Ігор Михайлович // Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (до 175-річчя діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка). [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції 20 листопада 2019 року. – Львів: ЛНМА імені М.В. Лисенка, 2019. – С.18-22.
Нас об’єднувала любов до мистецтва / Артур Микитка // Василь Откович – Коло життя: спогади сучасників. – Львів : TzOv “Коlir Pro”, 2020 – 255c. ISBN 966225016X, 9789662501698
Львівський камерний оркестр «Академія». Бетховеніана / Артур Микитка // Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ cт. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена) : Матеріали Міжнародної науково-творчої конференції, 17 грудня 2020 року. Львів: ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2020. – С. 96-100 (заг. обсяг: 156 с.).
Артур Микитка, Ігор Пилатюк. Львівський камерний оркестр «Академія» 50+10: монографія-альбом / Микитка Артур Володимирович, Пилатюк Ігор Михайлович. – Львів: Реєстр – 7, 2021. – 200 с., іл. УДК 7я8, 472 ; М 59

Дискографія

”Львівські імпресії’ ” (Студія Лева, 2005).
Транскрипції М.Скорика ”La belle musique” (Студія Лева, 2005).
”Cад пристрастей” (Студія Лева, 2005).
”З любов’ю в серці” (”Атлантік” Київ, 2004).
Скрипкові дуети з оркестром Лідії і Остапа Шутко (RostokRecords, Київ 2003).
Клавірні концерти Й.С. Баха, солістка Ж. Микитка (”Дударик назавжди”, 2006).
«Academia Live» (”Дударик назавжди”, 2008), солоспіви В.Барвінського, С.Людкевича, М.Скорика.: солістка О.Кровицька (HAM Recording, 2007).
Твори В. Витвицького., диригент І.Пилатюк (ГалРекордс, 2008).
”Ретроспективи 1959-2010” (Студія Лева, 2010).
”Пори року і танго А. Пяццолли” (”Живий звук Records”, 2012).
”Скорик назавжди” (”Живий звук Records”, 2014).
”Музика Е. Шоссона” з солістами В. Винницьким і О. Брусіловським, диригент І.Пилатюк, (”Suniecolori” 2014, Франція).
”Скорик в стилі джаз”, диригент М. Скорик (UKR Artists, 2018).
Органні концерти Й. Гайдна і Г.Ф. Генделя, соліст В.Лияк, диригент І.Пилатюк (Polonica, 2019, Польща).

ПИЛАТЮК Олена Борисівна (12.03.1965) – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог, музикознавець. Заслужена діяч мистецтв України (2017). Доктор філософії (2006). Доцент (2007). Професор (2020). Дипломант Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів (як «кращий концертмейстер») Міжнародних конкурсів скрипалів Німеччини (1993, Кльостер-Шонталь), Скандинавії (1995, Швеція), ім. Б. Которовича (1995, Київ), ім. М. Лисенка (2002, Київ), Всеукраїнських конкурсів скрипалів (1990, Хмельницький) та молодих скрипалів (1997, Івано-Франківськ), Міжнародних фестивалів “В гостях у Айвазовського” (1995, Феодосія). Нагороджена Срібною медаллю Національної академії мистецтв України (2020). Професор кафедри спеціального фортепіано і професор кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка.

Закінчила Івано-Франківське музичне училище (1984, клас фортепіано І.В. Новикової, І.Ю. Сербинського); Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1989, клас фортепіано О. Качевої). Від 2002 – викладач кафедри спеціального фортепіано Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. В 2006 році захистила кандидатську дисертацію “Першовиконання музичного твору як феномен сучасного соціокультурного континууму”. Впродовж 20 років працювала провідним концертмейстером в Івано-Франківському музичному училищі імені Дениса Січинського, Івано-Франківській обласній філармонії, Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені М. Лисенка, Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені С. Крушельницької, Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка в класі відомих професорів світового скрипкового мистецтва: Б.Которовича, З.Брона; І.Пилатюка, – з лауреатами міжнародних конкурсів: О.Семчуком, С.Семчук, А.Бєловим, Д.Ткаченко, А.Пилатюк, Н.Пилатюк, М.Стрільбицькою, Ф.Касіком, М.Ткачик. Провадить активну концертну діяльність як концертмейстер та у складі камерно- інструментальних ансамблів. Нагороджена дипломами та грамотами «Кращий концертмейстер» Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, зокрема Міжнародних конкурсів скрипалів Німеччини (1993, Кльостер-Шонталь), Скандинавії (1995, Швеція), ім. Б. Которовича (1995, Київ), ім. М. Лисенка (2002, Київ), Всеукраїнських конкурсів скрипалів (1990, Хмельницький) та молодих скрипалів (1997, Івано-Франківськ), Міжнародних фестивалів “В гостях у Айвазовського” (1995, Феодосія). Учасниця Міжнародного фестивалю “Зірки планети” (1999–2001, Ялта). Гастролювала в Україні та за кордоном – у Швеції (1995–2000, 98 концертів), Фінляндії (1997, 5 концертів). Під час офіційного візиту Президента України до Короля Швеції (1998) піаністка О.Пилатюк була запрошена концертмейстером в групу кращих представників українського оперного та інструментального виконавства (О.Нагірна, М.Дідик, Л.Кучиш).

На кафедрі камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка О. Пилатюк працює від 2015 року. Студенти О.Питатюк – лауреати Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів М.Бережницька, О.Гайдук, Н.Зубко, М.Кузій, А.Прозорський, О.Шиманська, О.Юрченко-Селецька, А.Шалайкевич, І.Пропоп’юк, А.Гутей, Н.Коваль, Ю.Сухорукова, Я.Мішко, Р.Федина, М.Сидір, Н.Сидір, О.Мозіль, О.Денисюк. Щороку відбуваються виступи студентів класу професора О. Пилатюк з різноманітними програмами найвидатніших взірців світової класики, зокрема активна участь у звітних концертах класу, у фестивалях та конкурсах, де з-поміж інших: фестиваль «Музичні вечори в Академії», Конкурс на краще виконання ансамблів В.А. Моцарта та Л. ван Бетховена, Фестиваль творчості Л. Ружицького (2018, Я.Мішко, Н.Кісюк, А.Мякушко), Міжнародний фестиваль «Камерні вечори в Академії» (2019, Львів, тріо: Р.Федина, М.Мельничук, А.Мякушко), Міжнародний майстер-клас В.Винницького – Н.Хоми (2019, Львів, 2 тріо: О.Мозіль, Н.Кісюк, М.Менцінський і Р.Федина, М.Мельничук, М.Менцінський), концерт «Парад зірок» (2019, Львів, Тріо: О.Мозіль, Н.Кісюк, М.Менцінський), Любомірський фестиваль (2020), ІІІ Всеукраїнський конкурс камерних ансамблів ім. В.П. Повзуна (2018, Одеса, Лауреати ІІІ премії : П.Коховський (кларнет) – Я.Мішко (ф-но)).

Олена Пилатюк запрошена головою та членом журі Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Впродовж багатьох років працює запрошеною професор Міжнародного піаністичного форуму «Bieszczady bez granic» (Польща, м. Санок).

О. Пилатюк – науковий керівник кандидатських дисертацій; науковий керівник секційних засідань конференцій. Учасниця Всеукраїнських та Міжнародних науково-творчих конференцій, зокрема, з доповіддю «Концертна діяльність музикантів-виконавців: до питання креативної самоактуалізації в інтерпретації камерно-інструментальних ансамблевих творів Л. ван Бетховена» / О.Б. Пилатюк // Міжнародна науково-творча конференція «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)» (Львів, ЛНМА імені М.В. Лисенка, 17 грудня 2020 року).

Олена Пилатюк – авторка численних наукових праць.

Список основних наукових публікацій Олени Пилатюк

Навчальні посібники:

Першовиконання в умовах глобалізованого суспільства/ Олена Пилатюк// Нариси з музичної соціології: Навчальний посібник. – Л., 2011 у співавторстві із Л.Кияновською, А.Скорик, З.Ластовецькою-Соланською).
Соціоестетичні характеристики першовиконання музичного твору/Олена Пилатюк // Нариси з музичної соціології: Навчальний посібник. – Л., 2011 у співавторстві із Л.Кияновською, А.Скорик, З.Ластовецькою-Соланською).

Статті:

Деякі психологічні аспекти “прем’єрної” інтерпретації інструментальних творів / Олена Пилатюк// Молоде музикознавство.– Л., 2002. – Вип. 7.
Першовиконання твору як об’єкт порівняльного аналізу інтерпретацій (на прикладі першовиконань фортепіанного Концерту-Реквієму пам’яті В.Барвінського Віктора Камінського)/Олена Пилатюк // Музичне мистецтво. – Донецьк, 2004. – Вип. 4.
Виконавські характеристики першовиконання (на прикладі творчого доробку М.Крушельницької)/ Олена Пилатюк // Там само. – Л., 2005. – Вип. 10.
Першовиконання музичного твору як психолого-естетична проблема / Олена Пилатюк// Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство.– Л., 2003. – Вип. 3.
“Першовиконання музичного твору як феномен сучасного соціокультурного континууму” (рукопис канд. дис.) та автореферат канд. дис. – Л., 2006;
Роль креативної самоактуалізації в діяльності музикантів-виконавців / Олена Пилатюк// Музикознавчі студії.– Л., 2007. – Вип. 16.
Роль образно-емоційної установки у процесі підготовки твору до першовиконання / Олена Пилатюк // Музикознавчі студії. – Л., 2008. – Вип. 18.
Значення креативної самоактуалізації в діяльності музикантів-виконавців / Олена Пилатюк // Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат (до 175-річчя діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка): ТЕЗИ Міжнародної науково-творчої конференції 20 листопада 2019 року [го. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд.: Ніна Дика] – Львів., 2019. – C. 39-43 (заг. обсяг: 172 с.)

СОКОЛОВСЬКИЙ Юрій Анатолійович (11.01.1961, с. Хмельове Кіровоградської області) – педагог, скрипаль, мистецький діяч, науковець. Кандидат педагогічних наук (1990). Доцент (1993). Лауреат премії імені Д.Є. Задора [в жанрі музичного і виконавського мистецтва] (1999). Член національної Ліги українських композиторів, музикознавець (2001). Відмінник освіти України (2004). Професор (2019). Закін. [з відзнакою] Кіровоградське музичне училище (1980), кл. скрипки Засл. працівника культури України Ю. Хілобокова), Львів. конс. ім. М.В. Лисенка (1985), кл. доц. О. Вайсфельда), аспірантуру НДІ педагогіки АПН України (1989), наук. керівник – канд. пед. наук Ю. Юцевич). 1978-1980 – артист оркестру Кіровоградської обласної філармонії. Від 1985 – викладач скрипки, з 1992 – завідувач кафедрою гри на інструменті КДПУ ім. В. Винниченка. Ініціатор створення Камерного оркестру на базі КДПУ ім. В. Винниченка (1993), був його худож. кер. і гол. диригентом. Організатор І Всеукраїнського конкурсу скрипалів «Класична спадщина та сучасна музика України» серед студентів музично-педагогічних факультетів вищих навчальних закладів України (1995). 1996 – 2004 – худож. кер. та виконавець партії 1 скрипки Ужгородського міського струнного квартету у складі: Ю. Соколовський, С. Ясниський, О. Янєв, Н. Галацан (потім – О. Товт). Під орудою С. Квартет гастролював містами України, за кордоном (Німеччина, Угорщина, Польща); провів понад 300 концертів. К. був учасником міжнародних та всеукраїнських фестивалів (напр., «Контрасти», Львів, 2003; Шарош Поток, (Угорщина, 1999, 2002); «Музичне сузір’я Закарпаття» (Ужгород, 2000-2004). К. виступав на сцені палацу “Україна” (Київ, 1999), був учасником німецько-українського проекту “Надія” (2000-2003) [кошти від концертів перераховано хворим дітям у Львівській лікарні імені А. Шептицького]. Репертуарна політика сольних квартетних виступів охопила музику Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Д. Россіні, Л. Керубіні, Д. Пуччіні, П. Чайковського, О. Бородіна, А. Дворжака, Й. Брамса, Е. Гріга, Д. Шостаковича, К. Орбеляна, Комітаса-С. Асламазяна, А. Бабаджаняна, Є. Станковича, Г. Гаврилець та інших. З колективом Квартету виступали: заслужена артистка України О. Ільницька, народна артистка України М. Зубанич, народний артист України П. Матій; кларнетисти – Х. Свінберг, В. Возняк (Швейцарія), заслужений працівник культури України С. Томич; записано 8 компакт-дисків та 6 телевізійних музичних фільмів, серед яких “Молитва каменю” (музика Комітаса) відзначений на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі телепрограм “Україна – рідний край” (Диплом, м. Одеса, 1999 р.). В його виконанні вперше в Україні прозвучали твори для струнного квартету Д. Задора, І. Мартона, В. Теличко, Н. Марченкової, Й. Базеля, В. Гайдука та інш. (1997 – 2004). С. активно виступав в складі дуету з віолончелістом Джермі Фіндлей (Канада); піаністами: Г. Добрушкіним (Мексика), заслуженою артисткою України А. Станько, заслуженим діячем мистецтв України В.Теличко.

С. – член журі численних міжнародних конкурсів, де: «Срібний Дзвін» (м. Ужгород, 1999, 2002); «Дельфійські ігри» (Київ, 2012). С. – викон. директор (від 2006) всіх Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, які проводяться на базі ЛНМА ім. М. В. Лисенка, зокрема: Всеукраїнського конкурсу скрипалів (2006, 2008), Всеукраїнського конкурсу піаністів (2008), Всеукраїнського конкурсу молодих вокалістів (2008, 2010), Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів та квартетів (2009), Міжнародного конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (2010).

Науково-педагогічні інтереси С. пов’язані з активною мистецько-просвітницькою діяльністю: заст. дир. з навч. роб. Ужгородського музичного училища, від 2001 – заст. декана та доцент Ужгородського заочного факультету ДДМА ім. С. С. Прокоф’єва; від 2004 – доцент, від 2008 – професор кафедри камерного ансамблю та квартету та кафедри скрипки ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Від 2019 – проректор з наук.-педаг. діяльності та інноваційного розвитку ЛНМА імені М.В. Лисенка. У класі С. навч. лауреати міжн. та всеукр. конкурсів скрипалів, камерних ансамблів та струнних квартетів, поміж них: І. Камінська, Р. Левчук, М. Краснюк, А. Іваницький, Т. Бервецький, Р. Соколовський, А. Куцик, Ю. Теличко, Р. Закопець, О. Шиманська, О. Погонич, Я. Нич, Ю. Маршалик, І. Чекайло та ін.. С. – активний учасник наукових конференцій. С. – автор посібників, публікацій у наук. виданнях і періодиці.

Тв.: канд. дис. “Формирование оценочного отношения к выразительным средствам музыки” (К., 1990;, Особенности оценочной деятельности в процессе восприятия художественно-выразительного образа музыкального произведения (М., 1988; Шляхи активізації оціночної діяльності в процесі сприймання музики (Рівно, 1989); Проблемы оценочного отношения в теории и практике музыкально-эстетического воспитания (М., 1990); Этапы формирование оценочного отношения к музыке (М.,1991); Програма з основного інструмента (скрипка) для музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів (К., 1991); Проблемы оценочного отношения к музыке (М., 1991), навчальний посібник «Російсько-український музичний лексикон» (Кіровоград, 1997); Пути педагогического руководства процессом восприятия музыки (М.,1997); Дебют квартету (К., 1997); Аксіологічне орієнтування студентів в музичній сфері (Кіровоград, 2001); Деякі особливості формування сприйняття та аналізу музичного твору (Ужгород, 2005); Пам’яті людини і педагога В.В. Богородського (Ужгород, 2007); Особливості орнаментики в квартетних творах композиторів XVIII–ХІХ століття (на прикладі розшифровки форшлагів (Львів, 2010); навчальний посібник «Квартетний клас» (Львів, 2013).

Дискографія: для струнного квартету (J. Haydn – Sedem ostatnih slow Chrystusa na Krzyzu (J. Sokolowski, I. Laszkiewicz, I. Petryczenko,D. Krzyzanowski (Krakow, 1997), Й. Гайдн – «Сім останніх Слів Ісуса Христа на Хресті» (Ужгород, 1999), Комітас – С. Асламазян – Вірменські мелодії (Ужгород, 1998, 2012), Струнні квартети: Й. Гайдн – Квартет № 45, тв. 33, № 5, Ф. Шуберт – Квартет, тв. 125, № 1, Д. Шостакович – Квартет № 8, тв. 110 (Ужгород, 1999), Transkarpatisches Streichquartett – E. Grieg – Quartett g-moll, op.27, P. Tschajkowsky – Quartett D-Dur, op.11 (Bad Durkheim, 2003), Transkarpatisches Streichquartett – A. Borodin – Quartett D-Dur , K. Orbelian – Quartett, A. Gavrilets – Quartett “Reminiscence”, M. Skorik –Melodie, Tanz, D. Schostakowisch – Polka, Komitas –S. Aslamazyan – Tanz, (Bad Durkheim, 2003), В. Моцарт – Квінтет для кларнету, 2-х скрипок, альта та віолончелі Ля мажор, тв. 581, Й. Брамс – Квінтет для кларнету, 2-х скрипок, альта та віолончелі Сі бемоль мінор, тв.115: В. Возняк (кларнет), (Ужгород 2003).

Літ.: [про Ю. Соколовського]: Koz E. Ukrainski skrzypek dziala charyyatywnie // Tygodnik Malopolska. № 30, 11 lutego 1996 – Str. 13.; Ziemianin M. Oratorium w kwartecie // Gazeta Krakowska, 12 lutego 1997 r. . – Str. 14.; Maracha A. Jurij Sokolowski w Slomnikach // Gazeta Miechowska, 14 maja 1997 r. – Str. 3.; Бунда І.С. Закарпатський струнний квартет // «Срібна земля, №48 від 12 грудня 1998 р. . – С. 12.; Попова Л. «Музичне сузір’я Закарпаття». Другий крок до слухача // Новини Закарпаття №№ 113-114 (1714-1715) від 7 червня 1999 р. – С. 12.; Арканова Л. Класична четвірка // Новини Закарпаття 3 липня 2001 року, № 93 (2078). – С. 6.; Wahre Meister ihres Fachs. Transkarpatisches Quartett Uberzeugt im Gonnheimer Hofgut. – Rheinpfalz, 03.11. 2001 . – P. 5.; Семенова А.Н. Жемчужины Армении // Никогосян С.С. Армянский след. – Ужгород: Лира, 2003 . – С.95–98.; Попова Л. Грати єдиним відчуттям музики // Новини Закарпаття. 15 травня 2003 року, № 70 (2438) . – С.3.; Бунда С.П. З історії становлення струнно-смичкового мистецтва на Закарпатті // Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення. Збірка статей, есе про музичну культуру Закарпаття. – Ужгород: Карпати, 2005. – С.37.; Шуп’яна Т. Г. Кафедра камерного ансамблю та струнного квартету // Сторінки історії Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка. – Львів : Сполом, 2009. – С.165–166.

КАРАПІНКА Марта Зіновіївна (нар. 31.03.1981) – українська альтистка, камералістка, диригент, музикознавець. Лауреат Міжнародного конкурсу молодих виконавців “Мистецтво ХХІ століття” (2009, м. Ворзель, Україна). Кандидат мистецтвознавства (2011).

Народилася у Львові. Музичну освіту здобула у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернат ім. Соломії Крушельницької (1999) і у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка (2004) (клас доцента Л.В. Оленича). Навчалася в асистентурі-стажуванні Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка за спеціальністю «камерний ансамбль» (клас професора Т.Г. Шуп’яної).

На кафедрі камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка працює концертмейстером (від 2004), ст. викладач (від 2013), доцент кафедри камерного ансамблю та квартету (від 2020). У 2011 році захистила кандидатську дисертацію «Жанрова парадигма європейської сонати для альта і фортепіано XVIII–XX ст.» (наук. керівник: доктор мистецтвознавства Н.В. Швець-Савицька).

Веде активне концертне життя. Учасниця численних мистецьких проєктів. Репертуарна політика М. Карапінки охоплює творчість українських і західноєвропейських композиторів. У складі різних камерних ансамблів з відомими львівськими музикантами – піаністами А.Станько, Н.Вакулою, скрипалями А.Савицькою-Дзялак, Л. Футорською, О.Стецяк, віолончелістом Т. Менцінським виступала в Польщі, Білорусії, Італії, Німеччині, Україні. Учасниця проєкту у співпраці з Генеральним консульством Республіка Польща у Львові: відбулася серія концертів, де “Український квінтет” Б. Лятошинського у виконанні А.Чайковського, Л.Футорської, М. Карапінки, В.Рекало та І.Пахоти прозвучав на сценах України та Польщі (2011-2012). CD: камерні твори Б. Лятошинського та К. Шимановського [Студія «Zhyvyizvuk-Rekords», 2013 р.]. Здійснені записи у фонди Львівського телебачення і радіо.

Студенти класу М. Карапінки успішно виступають на кафедральних концертах та фестивалях. У виконанні студентів класу доцента М. Карапінки відбулася львівська прем’єра Струнного квартету Л. Ревуцького в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір» (2016, Львів). Від 2007 року М. Карапінка – керівник, диригент Камерного хору «Аксіос», Лауреата Гран-Прі ІІІ Міжнародного хорового конкурсу сакральної музики (2016, м. Ломжа, Польща), який активно гастролює містами України, Польщі, Італії, Словаччини, Білорусії.

Активна учасниця Всеукраїнських та Міжнародних наукових конференцій. Пройшла науково-педагогічне стажування в галузі культурології, мистецтвознавства та музикознавства (м. Влоцлавек, Республіка Польща, 19 жовтня – 27 листопада, 2020; 6 кредитів (180 годин); Сертифікат №CSI 192708-KSW від 27.11.2020). Колом наукового та виконавського зацікавлення є вивчення, аналіз та популяризація камерно-ансамблевої музики за участю альта.

М. Карапінка авторка наукових статей.

Список основних наукових публікацій Марти Карапінки

1. Альтова соло-соната ХХ століття у національно-стильових та жанрових проекціях /Марта Карапінка // Молоде музикознавство : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка / ред.-упор. О. Тракало. – Львів: СПОЛОМ, 2007. – Вип. 16. – С.97-107.

2. Камерно-ансамблева альтова соната XX століття у жанрово-стильових проекціях /Марта Карапінка // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2008. – Вип ХІІ-ХІІІ. – С.144-150.

3. Жанрово-семантичні виміри Альтового концерту Євгена Станковича /Марта Карапінка // Молоде музикознавство : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка. – Львів: СПОЛОМ, 2008. – Вип. 20. – С.11-17.

4. Камерно-ансамблева альтова соната у творчості французьких композиторів першої половини XX століття /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія і сучасність : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка / ред.-упор. Н. Дика. – Львів: СПОЛОМ, 2010. – Вип. 24. Кн. 1. – С.70-77.

5. Деякі тенденції розвитку російської альтової сонати 70-х років ХХ століття /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : наукові збірки ; серія: Виконавське мистецтво / ЛНМА ім. М. Лисенка ; [редкол. : Ігор Пилатюк (голов. ред.) та ін.] – Львів: СПОЛОМ, 2011. – Вип. 25 – С.178-188.

6. Альтова соната: до питання жанру /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка / [редкол. : І. Пилатюк – голов. ред., Н. Дика – відп. ред.] – Львів, – 2013. – Вип. 31 – С.84-91.

7. Альтова соната початку ХІХ століття: шляхи становлення романтичної образності та стилістики /Марта Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка [гол. ред. : Ігор Пилатюк, наук. ред.-упоряд. : Ніна Дика] – Львів, – 2015. – Вип. 34 – С.135-148.

8. Камерно-ансамблева альтова соната у творчості англійських композиторів початку ХХ століття /Марта Карапінка // Наукові збірки ЛНМА ім. М. В. Лисенка. – Львів, 2015. – Випуск 35: Музикознавчі студії. – С. 113-125.

9. Альтова соната як музично-історичне явище (доба Бароко) /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір» [головн. ред. – І. Пилатюк, науковий редактор-упорядник – Ніна Дика]. – Львів: ФОП Тетюк Т.В., 2016 – С.23-25.

10. До питання інтерпретації альтових сонат Йоганеса Брамса /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Сторінки камерно-інструментального виконавства: українська та світова парадигма» – Львів: ФОП Тетюк Т.В., 2017 – С.84-86.

11. Тамара Дем’янчик. Шлях музиканта та педагога /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-практичної конференції «Камерний простір Львівщини: постаті та факти» [головн. ред. – І. Пилатюк, науковий редактор-упорядник – Ніна Дика]. – Львів: ФОП Тетюк Т.В., 2018 – С.64-66.

12. Жанрово-семантичні особливості Сонати для альта і фортепіано «Pastorale» Богдани Фроляк /Марта Карапінка // Матеріали [Тези] Міжнародної науково-творчої конференції «Знакові постаті камералістики: до ювілейних дат» [головн. ред. – І. Пилатюк, науковий редактор-упорядник – Ніна Дика], 20 листопада 2019 року., Львів.: Видавець : ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2019. – С. 104-106; (заг. обсяг: 172с.): УДК 78.491. З-71

13. Українська альтова соната в контексті європейської музичної культури ХХ століття. Modern approaches to the organization of the educational process in the area of cultural studies, art history and music studies in Ukraine and EU countries : Scientific and pedagogic internship proceedings (October 19 – November 27, 2020. Wloclawek, Republic of Poland. 120 pages). Cuiavian University in Wloclawek, 2020. C. 38-43.

14. Бетховенські алюзії альтової сонати Дмитра Шостаковича /Марта Карапінка // Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ-ХХІ cт. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена) : Матеріали Міжнародної науково-творчої конференції. Львів: ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2020. С.67-70.

ПОСЛАВСЬКИЙ Антон Олександрович (нар. 13.10.1975) – український віолончеліст, концертмейстер, камераліст, музикознавець, педагог. Кандидат мистецтвознавства (2014).

Народився у Львові. Закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької (1993, клас віолончелі Г.Л. Менцінської) і Вищий державний музичний інститут ім. М. Лисенка (1998, «з відзнакою», клас професора Х. М. Колесси). У 2004 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» по спеціальності «комп’ютерні науки». Закінчив магістратуру при Львівській державній музичній академії імені М.В. Лисенка (2006). У 2013 році захистив кандидатську дисертацію «Специфіка струнно-смичкового інструменталізму в камерних ансамблях композиторів нововіденської школи».

Від 1999 року працює артистом оркестру оперної студії, концертмейстером кафедри камерного ансамблю та квартету; ст. викладачем кафедри струнно-смичкових інструментів та кафедри камерного ансамблю та квартету; від 2020 року – на посаді в.о. доцента кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка.

Учасник кафедральних та благодійних концертів, майстер-класів, 15 Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій, де з-поміж інших : «Сучасні наукові підходи до організації освітнього процесу в галузі культурології, мистецтвознавства та музикознавства в Україні та країнах ЄС» (19/10/2020-27/11/2020, м. Влоцлавек, Польща) з публікацією доповіді «Семантика та головні тенденції еволюції інструменталізму в музичній культурі Європи» у збірці матеріалів [Тези] до цієї конференції С.74-79.

Науково-педагогічне стажування за фахом «Культура і мистецтво» пройшов у Куявському університеті (19/10/2020 – 27/11/2020; Сертифікат № СSI 192717-KSW від 27.11.2020; м. Влоцлавек, Польща).

Студенти класу А.О. Пославського активні учасники концертів камерної музики та конкурсів.

А. Пославський – автор чотирьох методичних рекомендацій; 11 статей, що вийшли друком в Україні та за кордоном.

Список основних наукових публікацій Антона Пославського

«Камерно-інструментальні ансамблі А. Шенберга і А. Берга в аспекті новацій струнно-смичкового інструменталізму першої половини XX сторіччя» /Антон Пославський // Навчальний посібник (рекомендованого до друку Вченою Радою ЛНМА від 13/11/2020, протокол № 8).

Статті:

1. Стильові витоки та авторські інтерпретації камерно-ансамблевого інструменталізму композиторів нововіденської школи / Антон Пославський // Наукові збірки ЛНМА ім. М.В. Лисенка Випуск 40 «Музикознавчий універсум», Львів 2017, С.170-180.

2. Камерно-інструментальний стиль А. Берга: програмність „прихованої опери”, синтез камерності і концертності / Антон Пославський // «Музикознавчий універсум», №42-43 . – Львів, ЛНМА ім. М.В. Лисенка, 2018. –С.112-124. 3. Семантика і техніка у камерно-інструментальному письмі А. Веберна: від традиції до альтернативи / Антон Пославський // Музикознавчий Універсум, № 46 . – Львів, ЛНМА ім. М.В. Лисенка, 2020. – С.173-183.

АСТАЛОШ Габріела Ласлівна (нар. 14.02.1982) – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог, музикознавець. Лауреат Міжнародного конкурсу «Мистецтво ХХІ ст.» (2006, Київ, номінація “камерний ансамбль”). Кандидат мистецтвознавства (2013).

Народилася в місті Ужгород Закарпатської області. Музичну освіту здобула в Ужгородській Дитячій музичній школі, далі в Ужгородську державну музичну училищу імені Д. Задора (1997-2001, клас фортепіано М.С. Валковської). Навчалася у Львівській державній консерваторії (нині Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка) (2006, клас фортепіано Народного артиста України, професора Й.Ф. Ерміня; клас камерного ансамблю – доцента Х.А. Гумецької; клас концертмейстерства – Заслуженої артистки України, професора Я.С. Матюхи). Пройшла стажування (клас камерного ансамблю – Народного артиста України, професора А.В. Микитки).

У Львівській національній музичній академії імені М.В. Лисенка від 2007 року працює на посаді концертмейстера кафедри сольного співу у класі Народного артистка України, професора В.Д. Ігнатенка, Народного артиста України, професора Р.З. Вітошинського, Заслуженого діяча мистецтв, професора О.І. Цигилика.

Учасниця концертного та фестивального життя краю: як концертмейстер та артист камерного ансамблю виступала у багатьох містах України: Київ, Львів, Дрогобич, Тернопіль, Хмельницький, Житомир, Луцьк, Ужгород, Корсунь-Шевченківський, Суми та ін. Брала участь у виконанні кантати К. Орфа «Карміна Бурана» (2015, Львів, Україна; Берлін, Німеччина; Люцерн, Швейцарія у складі оркестру K&K Philharmoniker, диригент і композитор: Маттіас Георг Кендлінгер. Сівпрацює з колективом K&K Opernchor (від 2016, хормейстер – народний артист України Яциняк В.І. (Україна), головний диригент – Маттіас Георг Кендлінгер (Австрія). Брала участь у виконанні опери «Чарівна флейта» В.А. Моцарта (2017, Львів (Україна); Кьольн, Берлін (Німеччина) з оркестром K&K Philharmoniker під керівництвом Маттіаса Георга Кендлінгера. Із солістами Львівського Національного Театру опери та балету М. Малафієм, М. Корнутяком, О. Дерій гастролювала містами Франції як концертмейстер (2018, турне «Ukraine Opéra Tour»).

Студенти класу Г. Астолош виступають у кафедральних та класних концертах. Г.Л. Асталош – автор концертних вечорів за участі студентів класу (Доброчинний, 2016); А. Коваленко (фортепіано) і Т. Крижанівського (альт) (2017, Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського, «Вечері камерної музики»). Поміж студентів класу лауреати – А. Уличний, Є. Сивоус (XIV Молодіжного Міжнародного музичного фестивалю ім. Ісидора Вимера «Золота троянда – 2017», І премія).

Захистила кандидатську дисертацію «Еволюція фортепіанної виразовості в камерно-інструментальних ансамблях українських композиторів останньої третини ХХ ст. (на прикладі творчості М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова» (2013, наук. керівник: Ю.А. Соколовський). Г. Астолош активна учасниця Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій, круглих столів.

Список основних наукових публікацій Габріели Асталош

Виконавські особливості фортепіанних творів Валентина Сильвестрова / Габріела Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка: Молоде музикознавство. – Львів : СПОЛОМ, 2008. — Вип. 20. – С. 17–24.
Виразові можливості фортепіано у вокальному циклі В. Сильвестрова «Тихі пісні» / Г. Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М. В. Лисенка: Камерно-вокальна творчість в історичній ретроспективі: Виконавське мистецтво. – Львів : ТеРус, 2013. – Вип. 27. – С. 81-90.
«Драма» В. Сильвестрова в контексті розвитку жанру сучасного українського камерно-інструментального ансамблю / Г. Асталош // Збірник матеріалів Міжнародної наук.-практичної конференції [«Камерно-інструментальний ансамбль: традиції та сучасний вимір»], (Львів, 17 квітня 2013 р.). – Львів : ЛНМА ім. М. В. Лисенка, 2013. – С. 76-78.
Еволюція фортепіанної виразовості в камерно-інструментальних ансамблях українських композиторів останньої третини ХХ ст. На прикладі творчості М. Скорика, Є Станковича, В. Сильвестрова [Текст] : монографія / Г.Л. Асталош. – Львів: СПОЛОМ, 2014. – 224 с. : нотні дод.
Інновації у трактовці виразових можливостей фортепіано в камерно-інструментальних ансамблях Б. Лятошинського / Г. Асталош // Зб. матеріалів П’ятої Міжнародної наук.-творчої конференції студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених [«Культурно-мистецьке середовище: творчість та технології»], (Київ, 10-11 листопада 2011 р.). – К. : НАКККіМ, 2011. – С. 8–9.
Камерно-інструментальна творчість Д. Бортнянського у контексті розвитку жанру виразовості / Г. Асталош // зб. матеріалів V Всеукраїнської наук.-практична конференція [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 17-18 березня 2016 р.). – Мукачеве : МДУ, 2016. – С. 223-225.
Камерно-інструментальна творчість М. Лисенка в аспекті проблеми фортепіанної виразовості / Г. Асталош // збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практичної конференції [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 14-15 березня 2013 р.). – Мукачеве : МДУ, 2013. – С. 199-201.
«Музика рудого лісу» Є. Станковича в контексті розвитку жанру українського камерно-інструментального ансамблю кінця ХХ ст. за участю фортепіано / Г. Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М. В. Лисенка: Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика: Виконавське мистецтво. – Львів : Сполом, 2011. – Вип. 25. – С. 249–258.
Нова лексика українського музичного постмодернізму / Г. Асталош // Мистецтвознавчі записки : Збірник наукових праць. – Вип. 26. – К.: Міленіум, 2014. – С. 39-47.
Роль фортепіано в камерно-інструментальних ансамблях Василя Барвінського / Г. Асталош // Вісник Прикарпатського університету: зб. ст. : Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, 2009. – Вип. 15–16. – С. 105–108.
Стилістичні аспекти камерно-інструментальної творчості Мирослава Скорика в контексті розвитку музичного мистецтва України / Г. Асталош // Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції [«Культурна політика у контексті етнокультурного різноманіття України»], (Київ, 29-30 вересня 2010 р.) . – К. : НАКККіМ, 2011. – С. 149–151.
Стилістичні передумови тембро-фонічного трактування фортепіанної фактури в камерно-інструментальних ансамблях Є. Станковича / Г. Асталош // Музикознавчі студії Інституту мистецтва ВНУ ім. Л. Українки та НМАУ ім. П. І. Чайковського: Збірник наукових праць – Луцьк: ВНУ ім. Л. Українки, 2011. – Вип. 7. – С. 419–427.
Стильові особливості фортепіанної партії в камерно-інструментальних ансамблях В. Косенка (на прикладі Сонати для фортепіано і віолончелі (твір 10 d-moll ) / Г. Асталош // Культура і сучасність: альманах. – К. : Міленіум, 2009. – № 2. – С. 165–168.
Стильові особливості фортепіанної партії Квартету для скрипки, альта, віолончелі та фортепіано М. Колесси / Г. Асталош // Наукові збірки ЛНМА імені М.В. Лисенка: Камерно-інструментальний ансамбль: історія, теорія, практика : Виконавське мистецтво. – Львів: Сполом, 2010. – Вип. 24. – Кн. І. – С. 232–240.
Український камерно-інструментальний ансамбль у сучасних наукових мистецтвознавчих дослідженнях / Г. Асталош // Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 22-23 березня 2012 р.). – Мукачеве : МДУ, 2012. – С. 99–102.
Фортепіанна виразовість у системі сучасної виконавської лексики / Г. Асталош // Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття»], (Мукачеве, 13-14 березня 2014 р.). – Мукачеве : МДУ, 2014. – С. 74–76.
Творча діяльність Йене Губаї в контексті історії угорського камерно-інструментального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (45), 66–72. https://doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247347
Імплементація ідей ренасім’єнто у камерно-інструментальній спадщині Хоакіна Туріни. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (44), 27–33. https://doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235290
Асталош Г. Л., Микуланинець Л. М. Творчий портрет як спосіб пізнання особистості митця. Modern Ukrainian Musicology: from musical artifacts to humanistic universals: collective monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2021. 111-125.
Історична постать Ігнація Яна Падеревського крізь призму синтезу мистецької та політичної діяльності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2021. № 4. С. 129-133.
Astalosh, G., Mykulanynets, L. M., & Zhyshkovych, M. M. (2022). Musical Performance in the Age of Postmodernism. Postmodern Openings, 13 (1), 01-16. https://doi.org/10.18662/po/13.1/382

ФЕДИНА Марія Володимирівна – українська піаністка та камералістка. Лауреат Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Нейгаузівські музичні зустрічі» (Кропивницький, 2018 р.), Відкритого конкурсу молодих піаністів (Запоріжжя, 2018 р.), XV Міжнародного фортепіанного форуму «Bieszczady bez granic» (Польща, Сянок, 2019 р.), XXII Музичного конкурсу та фестивалю «Музика без кордонів» (Литва, Друскінінкай, 2022 р.), стипендіатка Вагнерівського товариства (Німеччина, Байройт, 2023 р.), володарка артистичної відзнаки імені Тетяни Шебанової «Za szczególne predyspozyvje chopinowskie» на XIX Międzynarodowe Forum Pianistyczne «Bieszczady bez granic» (Польща, 2024 р.).

Початкову музичну освіту розпочала у Кропивницькій ДШМ. З 2014 р. продовжила навчання у Кропивницькому фаховому музичному коледжі, а з 2018 р. – у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка (клас фортепіано та камерного ансамблю заслуженої діячки мистецтв України, професора О. Пилатюк, клас концертмейстерства професора М. Макари).

Під час навчання в Академії брала участь у майстер-класах багатьох відомих піаністів – Юрія Кота, Йожефа Єрміня, Віри Носіної, Анджея Татарського, Олександри Звербліте, Михайла Воскресенського, Анни Стемпінь-Ясновської.

З 2022 року Марія Федина активно виступає як камералістка у дуетах і тріо з молодими львівськими музикантами, зокрема з віолончелістом М. Менцінським та скрипалькою К. Шалайською. В програмі музикантів твори Л.ван. Бетховена, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, українська камерна музика А. Штогаренка, І. Карабиця, Ф. Якименка, Б. Лятошинського, В. Барвінського та ін. Ансамбль виступав на таких престижних сценах як Львівська національна філармонія ім. М. Скорика, Коломийська філармонія ім. О. Козаренка, Львівський будинок органної та камерної музики, Івано-Франківська філармонія ім. І. Маланюк, Дзеркальна зала Львівської Національного Академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, Хмельницька та Рівненська філармонії.

ЗАВАДОВСЬКИЙ Юрій Олегович (нар. 1998 р.) – український альтист, камераліст, педагог. Лауреат багатьох конкурсів: Х Міжнародного конкурсу музичної інтерпретації (м. Перемишль, Польща); Міжнародного конкурсу виконавців на струнно-смичкових інструментах (м. Дольний Кубін, Словаччина); ІІІ Міжнародного Фестивалю камерних ансамблів Одеської національної музичної академії імені А. Нежданової.

У 2022 р. закінчив магістратуру у Львівський національній музичній академії імені М. В. Лисенка по класу альта у заслуженого діяча мистецтв України, професора Д. Комонька, а у 2024 р. – творчу аспірантуру у заслуженого діяча мистецтв України, професора Ю. Ланюка, отримавши ступінь доктора мистецтва (тема творчого мистецького проєкту ̶ «Роль альта в камерно-інструментальній творчості Львова другої половини ХХ–ХХІ ст.», науковий консультант – народний артист України, кандидат мистецтвознавства, академік НАМ України, професор І. Пилатюк; творчий керівник – заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор Ю. Ланюк.

За роки навчання в Академії вів активну концертну діяльність, виступаючи на сценах України, Польщі, Словаччини, Німеччини як соліст, камераліст та оркестрант у складі різноманітних колективів, зокрема: «Ukrainian Festival Orchestra», симфонічний оркестр «INSO-Львів», оркестр оперної студії ЛНМА імені М. В. Лисенка та інших.

Науковий доробок:

Завадовський Ю. Виконавські засади камерно-інструментального стилю Віктора Камінського (на прикладі Першого квартету). Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Львів: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Вип. 51. С. 10-17. DOI:10.32782/2310-0583-2023-51-02
Завадовський Ю. Струнний квартет В. Флиса в інтерпретаційному дискурсі життєтворчості композитора (До 100-річчя від дня народження). Українська музика. Щоквартальник ЛНМА їм. М. В. Лисенка. Львів: Видавничий дім «Гельветика», 2024. 1 (48) С. 46-54. DOI: https://orcid.org/0009-0006-1616-8264

КУЛІКОВСЬКА Єва-Евеліна Костянтинівна – українська піаністка, концертмейстер, камералістка, педагог. Лауреат Міжнародного конкурсу ім. С. Ріхтера (м. Житомир), Міжнародного конкурсу ім. Є. Станковича (м. Київ), Всеукраїнського конкурсу ім. О. Криштальського (м. Львів), лауреат конкурсів «Мистецтво ХХІ ст.», «Творча майстерня інтерпретації сучасної музики» (м. Київ), дипломант конкурсу «Malopolska 2022» та конкурсу «Кracamera» (м. Краків) в номінаціях «камерний ансамбль», учасник майстер-курсу в Музичній Академії в м. Оксенхаузен (Німеччина).

Навчалась у Житомирському музичному училищі імені В. Косенка У 2021 р. закінчила ЛНМА імені М. В. Лисенка (клас фортепіано професора Й. Ерміня, клас камерного ансамблю доцента Т. Слюсар). Роки навчання були позначені активною творчою діяльністю, виступами на різних фестивалях, конференціях, конкурсах та концертах.

2021-2024 р. пройшла асистентуру-стажування та творчу аспірантуру ЛНМА ім. М. Лисенка у класі професора Й. Ерміня. В ці роки вела наукову, а також концертну діяльність містами України та Європи як солістка та камералістка.

У 2024 р. здобула ступінь доктора мистецтва (тема творчого мистецького проєкту «Світ української ментальності у фортепіанній та камерній музиці українських композиторів ХХ-ХХІ століть»; творчий керівник – народний артист України, професор Й. Ермінь; науковий консультант – заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор О. Катрич).

2025 р. – спільно з артистами оркестру INSO-Lviv створили камерний ансамбль Lux Sonorum, який складається з шести музикантів.

Піаністка є учасником українських та закордонних фестивалів та майстер-класів (Україна, Польща, Німеччина), де виступає як солістка та в складі різних камерних ансамблів.

Наукові публікації:

Куліковська Є-Е. Методична розробка спеціального курсу «Соната для флейти і фортепіано Богдани Фроляк в контексті втілення українського національного менталітету».
Куліковська Є-Е. Національна образність камерно-інструментальної музики Валентина Бібіка (фортепіанно-виконавський аспект). Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». № 37, 2024. С. 527-533.
Куліковська Є-Е. Символіка фортепіанного циклу «Відображення» Б. Лятошинського як дзеркало історії України 20-х років ХХ ст. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Вип. 50, 2023. С. 28-33.

МЕНЦІНСЬКИЙ Модест Тарасович (нар. 1996 р.) ̶ віолончеліст, диригент, доктор мистецтва, старший викладач кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М. В. Лисенка. Лауреат XV міжнародного конкурсу ім. Юліуша Зарембського (Варшава, 2015), лауреат II всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів ім. В. Повзуна (Одеса, 2016), лауреат I всеукраїнського конкурсу віолончелістів (Львів, 2016). 2019 р. здобув стипендію Президента України для молодих митців у сфері музичного мистецтва.

Навчався у Львівській середній спеціалізованій музичній школі ім. С. Крушельницької (клас викладача Г. Менцінської) а з 2013 р. ̶ у Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка, клас віолончелі доцента Т. Менцінського та клас камерного ансамблю доцента Т. Слюсар. З 2019 року продовжив вдосконалювати фахові здібності у асистентурі-стажування, а з 2021 р. ̶ в аспірантурі при Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка (клас віолончелі професора Ю. Ланюка, клас камерного ансамблю професора О. Пилатюк). У 2025 році здобув ступінь доктора мистецтва (творчий керівника ̶ професор Д. Гаврилець, науковий консультант ̶ професор О. Письменна).

У 2025 р. музикант здобув фах диригента у класі оперно-симфонічного диригування професора З. Остафійчук. З 2023 р. розпочав викладацьку діяльність на кафедрі камерного ансамблю та квартету у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка.

Неодноразово виступав на фестивалях: “Międzynarodowy Festiwal Muzyki Odnalezionej” (Тарнув, Польща), “Czwartkowe Wieczory z Muzyką Kameralną” (Іновроцлав, Польща), міжнародному фестивалі “Гольфстрім” (Київ, Україна), міжнародному фестивалі сучасної музики “Контрасти”, фестивалях “Karpaty ART” та “Музичні зустрічі польської та української молоді” (Львів, Україна). Був учасником майстер-класів відомих віолончелістів: Вольфганга Емануеля Шмідта (Німеччина), Гаррі Хоффмана (США), Анджея Бауера (Польща), Марцеля Бергмана (Ізраїль), Наталії Хоми (США-Україна), Пабло де Наверана (Іспанія-Швейцарія), Дениса Северина (Швейцарія-Україна).

Як соліст співпрацював з українськими оркестрами під орудою відомих диригентів: Б. Дашака, В. Сивохіпа, З. Остафійчук, Ю. Бервецького, С. Бурка. Модест Менцінський продовжує вести активну концертну діяльність як соліст та камерний виконавець.

Науковий доробок:

Менцінський М. Забута українська віолончельна спадщина: Соната Федора Якименка. ІІ Міжнародна наукова конференція студентів та молодих дослідників «Інтеграція мови та культури». Ужгород, 2023 C. 110 – 112.
Менцінський М. До питань виконавської інтерпретації віолончельної сонати Андрія Штогаренка. ІІІ Міжнародна наукова конференція студентів та молодих дослідників «Культура і мова в сучасному багатомовному та багатовекторному дискурсі». Ужгород, 2024. С. 158-160.
Менцінський М. Музична мова Сонати для віолончелі і фортепіано Федора Якименка. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023, Вип. 44. С. 173–179. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpm.vi44.620
Менцінський М. Соната для віолончелі і фортепіано Г. Ляшенка. Міжнародна наукова конференція студентів та молодих дослідників «Полікультурна комунікація у третьому тисячолітті». Ужгород, 2022. С. 183-185
Менцінський М. Соната для віолончелі і фортепіано №1 Івана Карабиця: образний та музично-виражальний аспекти. Українська музика: науковий часопис. 2023, 1(44). С. 49–55.DOI: https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-1-44-5
Менцінський М. Ukrainian neo-romantic genre model of Cello Sonata by Andriy Shtoharenko. VI International Scientific and Practical Conference «Grundlagen der modernen wissenschaftlichen Forschung» Internationaler Verein zur Furderung der Wissenschaft der Kreativen Intelligenz, Switzerland and NGO European Scientific Platform, Ukraine (May 24th, 2024). Zurich, Switzerland. pp. 453-457. DOI: https://doi.org/10.36074/logos-24.05.2024.1

КІСЮК Назарій Павлович (нар.1997 р.) – український скрипаль, камераліст, педагог. Лауреат Міжнародного конкурсу скрипалів імені М. Скорика.

Музичну освіту здобув у Бучацькій музичній школі, далі у Тернопільському державному музичному училищі імені С. Крушельницької (2012-2016, клас скрипки викладача-методиста Воробель І. А.). З 2016 р. навчався у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка в класі народного артиста України, Академіка НАМУ, професора Пилатюка І.М та в класі камерного ансамблю професора Пилатюк О.Б. Під час навчання в Академії провадив активне концертне життя, виступаючи у складі різноманітних колективів в Україні та за її межами, а саме у Польщі, Німечинні, Італії, Швейцарії та багато інших, як соліст, камераліст та оркестрант. Зокрема концертував з камерним колективом «Lviv Solo» та Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова» як соліст і його учасник.

Був учасником майстер-класів відомих скрипалів: Олег Каськіва (Швейцарія-Україна), Рено Капюсона (Франція). Неодноразово виступав на фестивалі сучасної музики «Контрасти», фестивалі імені Алеберто Лисого «Rencontres Musicales Camerata Lysy» (Швейцарія), фестивалі Людомира Ружицького.

У 2023 році здобув спеціальний приз за найкраще виконання технічних вправ Родольфа Ліпіцера на Міжнародному конкурсі скрипалів імені Родольфо Ліпіцера, також закінчив асистентуру-стажування у Львівській національній музичній академія ім. М.В. Лисенка.

У 2025 році отримав ступінь доктора мистецтва (тема творчого мистецького проєкту ̶ «Образно-символічні топоси скрипкової творчості композиторів-представників школи Бориса Лятошинського», творчий керівник –народний артист України, кандидат мистецтвознавства, академік НАМ України, професор І. Пилатюк; науковий консультант – народний артист України, кандидат мистецтвознавства, член-кореспондент НАМ України, професор Н. Пилатюк).

Науковий доробок скрипаля:

Кісюк Н. АСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ ТОПОСІВ З ФІЛОСОФСЬКОГО АСПЕКТУ В УКРАЇНО-МУЗИЧНИЙ. Збірник наукових праць «SCIENTIA» за матеріалами V Міжнародної науково-теоретичної конференції «Modern vision of implementing innovations in scientific studies» (14.02.2025, м. Марсель, Французька Республіка). С. 292-293.
Кісюк Н. ВЗАЄМОДІЯ МОЦАРТІВСЬКОЇ СТИЛІСТИКИ ТА ОБРАЗНО-СИМВОЛІЧНИХ ТОПОСІВ НА ПРИКЛАДІ «POST SCRIPTUM» В. СИЛЬВЕСТРОВА. Науковий збірник Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка: HUMANITIES SCIENCE CURRENT ISSUES. Дрогобич, 2025. Том 2, вип. 84, с. 53-59.
Кісюк Н. Композиторські «передбачення», втілені в образно-символічному змісті «Ліричних сцен» Івана Карабиця. Науковий журнал «Мистецтвознавчі записки» Національної академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2024. Том 24, Nº2, с. 16-24.
Кісюк Н. МУЗИКОЗНАВЧІ ПЕРЕОРІЄНТИРИ: ЛЕОНІД ГРАБОВСЬКИЙ В АМПЛУА ПОМІРКОВАНОГО МОДЕРНІСТА. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Грааль науки». Вінниця, 2025. N 49, с.1275-1277.
Кісюк Н. Топос «голосів природи» в трактуванні Є. Станковича на прикладі «Української поеми» для скрипки з оркестром. Матеріали IV Міжнародної молодіжної науково-творчої конференції імені С. Павлишин. Львів, 7-10 квітня 2025 р.

Викладачі кафедри камерного ансамблю та квартету

Адреса

Години Роботи

Контакти

Соцмережі