Кафедра концертмейстерства

Історія кафедри концертмейстерства має багато яскравих сторінок, наповнених музично-просвітницькою, педагогічною, науково-методичною та виконавською діяльністю її викладачів і солістів-ілюстраторів.

Спеціальний курс навчання акомпануванню був включений до програм фортепіанних факультетів консерваторій у 40-х рр. ХХ ст. Запровадження цього курсу, як важливого підрозділу мистецтва гри на фортепіано, втілило вимоги, висунені інтенсивним розвитком музичного життя України. Передумовами активного поширення цього фаху можна вважати не лише активізацію камерного музикування, а й появу та розвиток спеціальної музичної освіти у музичних навчальних закладах – курсу з виховання піаністів-акомпаніаторів, а також піаністів-артистів камерного ансамблю. З часом для проведення занять у вокальних та інструментальних класах, для роботи в оперній студії, оперному театрі виникла потреба у кваліфікованих помічниках – піаністах-концертмейстерах – музикантах, професія яких охоплює педагогічну компоненту (через обов’язок часто самому займатися з солістами). Саме в такий спосіб формулювання «концертмейстер» («майстер концерту») прийшло на зміну визначенню «акомпаніатор».

У 1951 році у Львівській державній консерваторії імені М. Лисенка було офіційно відкрито кафедру камерної музики та акомпанементу, яка входила до складу фортепіанного факультету. Певний період до цієї кафедри належали такі дисципліни як: «камерний спів» і «камерний ансамбль для духових інструментів». ЇЇ очолив відомий музикознавець, популяризатор камерної музики, випускник Ленінградської державної консерваторії імені М. Римського–Корсакова Арсеній Миколайович Котляревський (1910–1999). З 1955 року цією кафедрою керувала Віра Василівна Бакєєва-Котляревська (1906–1997). У 1961–1972 рр. – Дарія Філаретівна Колесса-Залєська (1906–1999).

У 1972/73 навчальному році кафедру камерної музики та акомпанементу було офіційно поділено, що було викликано потребою диференціації функцій учасників камерного ансамблю і піаніста-концертмейстера. Так почали функціонувати дві автономні кафедри – кафедра камерного ансамблю та кафедра концертмейстерства.

На кафедрі концертмейстерства завжди працювали високопрофесійні фахівці, котрі зробили вагомий внесок у скарбницю українського музичного виконавства. Спершу багато з них працювали концертмейстерами на різних кафедрах нашого навчального закладу, провадили активну концертну діяльність, а згодом набутий досвід починали передавати у педагогічній діяльності.

Першим завідувачем кафедри концертмейстерства став професор Костянтин Сергійович Донченко, який очолював кафедру впродовж 1972–1983 рр. У 1983 році цю посаду обійняла доцент Тетяна Ярославівна Лагола-Баб’як. З 1992 року кафедрою концертмейстерства завідувала заслужена артистка України, професор Ярослава Степанівна Матюха. У 2017-2022 роках кафедру очолювала доктор мистецтвознавства, професор Тетяна Олегівна Молчанова, з 2022 року завідувачкою кафедри є Оксана Михайлівна Басса.

 

ДОНЧЕНКО Костянтин Сергійович (1912-2004). Закінчив Ленінградську консерваторію імені М. Римського-Корсакова (тепер – Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені М. Римського-Корсакова, 1937, клас Л. Ніколаєва), аспірантуру (вступив у 1937 році, але через війну закінчив її лише у 1949 році). З 1949 року – викладач кафедри спеціального фортепіано Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка). Доцент (1958). Провадив активну концертну діяльність, виступаючи з різноманітними програмами як соліст-піаніст. У фондах колишнього Всесоюзного та Республіканського радіо знаходяться численні записи його виконань. Надавав методичну допомогу музичним училищам Івано-Франківська, Ужгорода, Тернополя та ін. Нагороджений нагрудним знаком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу», медаллю «Ветеран праці». 1972-1983 рр. – очолював кафедру концертмейстерства. У 1991 році – виїхав до Санкт-Петербургу.

ЛАГОЛА-БАБ’ЯК Тетяна Ярославівна (1930). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1953 [клас фортепіано Л. Уманської, клас концертмейстерства – М. Брандорфа]. Працювала концертмейстером у Львівському академічному театрі опери та балету імені І. Франка (тепер – Львівський національний театр опери та балету імені С. Крушельницької), на кафедрі сольного співу ЛДК імені М. Лисенка, на Львівському радіо і телебаченні. 1957-1996 рр. – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК імені М. Лисенка. Лауреат Республіканського конкурсу у номінації кращий концертмейстер» (1957). 1983-1992 рр. – завідувач кафедри. Доцент (1986). Виступала зі співаками: народними артистами СРСР П. Кармалюком, Ю. Мазурком; народними артистами України В. Ігнатенком, Т. Дідик, Л. Божко, О. Врабелем; народними артистами УРСР, сестрами Марією, Даниїлою, Ніною Байко; інструменталістами: О. Деркач, Ю. Корчинським, Б. Каськівим (скрипка), Х. Колессою (віолончель). 1975-2000 рр. – концертмейстер лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка хорового колективу «Дударик». Заслужена артистка України (2016). Автор навчально-методичної праці з питань концертмейстерства: «Методичні рекомендації до вивчення камерно-вокальних творів українських композиторів» (Львів, 1985) та ін. У її творчому доробку – 9 грамплатівок, близько 180 фондових записів на радіо і телебаченні.

Клас Т. Лаголи закінчило понад 180 випускників, серед яких: Л. Ніколаєва, К. Колесса, О. Качева, Г. Блажкевич, М. Логойда, М. Кушнір, М. Макара, Й. Єрмінь, О. Рапіта, М. Драган та багато ін.

У різні роки на кафедрі камерного ансамблю та концертмейстерства працювали викладачі: В. Дробінська, Ф. Гольдштейн, Г. Ониськів, О. Семенова, М. Логойда, Б. Тацуняк, І. Дуркот, О. Юрченко, Н. Мартинова.

ДРОБІНСЬКА Віра Василівна (1906–1984). Закінчила Ленінградську консерваторію імені М. Римського-Корсакова (тепер – Санкт-Петурбургська консерваторія імені М. Римського-Корсакова, відділення загальної музичної освіти). 1923-1924 рр. – піаніст-тапер у кінотеатрі Белгороду. Під час навчання в консерваторії працювала концертмейстером естрадного бюро. По закінченні консерваторії – піаніст-тапер у кінотеатрі Белгороду. З 1937 року – викладач, концертмейстер музичної школи Горького (тепер – Нижній Новгород). У 1945 році переїхала до Львова, де працювала концертмейстером класу флейти Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка [ЛДК]. 1959-1966 рр. – викладач кафедри камерної музики та акомпанементу (попередня назва кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства [клас концертмейстерства]) ЛДК імені М. Лисенка. Виступала зі співачкою В. Дубініною.

ПОЛЯК Іда Зельманівна [Зиновіївна] (1920–2008). Вступила до Київської консерваторії (1939), під час війни навчалася у Ташкентській консерваторії та працювала у Ташкентській філармонії. У 1944 році приїхала до Москви, де навчалася на IV курсі Московської державної консерваторії імені П. Чайковського. Закінчила навчання у Львівській державній консерваторії імені М. Лисенка [ЛДК] (1946, тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, клас фортепіано В. Барвінського). По закінченні – асистент професора В. Барвінського; концертмейстер кафедри струнно-смичкових інструментів ЛДК імені М. Лисенка. З 1955 року – викладач кафедри камерної музики та акомпанементу ЛДК імені М. Лисенка. Після відокремлення кафедр у 1972 році – викладач кафедри камерного ансамблю. Доцент кафедри (1972). Працювала до 1977 року. Як концертмейстер брала участь у Всесоюзних, Республіканських і Міжнародних конкурсах. Співпрацювала зі скрипалями: О. Деркач (ними було виконано всі сонати для скрипки та фортепіано Л. Бетховена), М. Вайцнером, заслуженою артисткою УРСР Л. Шутко (з 1994 року – народна артистка України); співаками: народними артистами УРСР О. Врабелем, В. Арбузовим, заслуженими артистами УРСР Б. Хідченко, З. Бабієм (згодом – народним артистом Білоруської РСР). Має фондові записи на Львівському радіо (твори А. Солтиса, І. Вимера, Б. Фільц, А. Кос-Анатольского). У 1978 року виїхала до Канади.

ГОЛЬДШТЕЙН Фіда Львівна (1925–1993). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1953). З 1949 року – концертмейстер класів скрипки, віолончелі, оперного класу ЛДК імені М.Лисенка. 1960-1983 рр. – викладач кафедри камерної музики та акомпанементу (попередня назва кафедри ансамблю та концертмейстерства) ЛДК імені М. Лисенка (після відокремлення кафедр у 1972 році – викладач кафедри камерного ансамблю). Працювала до 1983 року.

ОНИСЬКІВ (СТЕРНЮК) Галина Остапівна (1938). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1961[класи фортепіано Л. Уманської, М. Угляр, клас концертмейстерства Т. Лаголи, клас камерного ансамблю В. Бакєєвої]). З 1961 року – концертмейстер кафедри струнно-смичкових (клас альта Н. Вишневської), кафедри духових і ударних інструментів (клас гобою В. Цайтца) ЛДК імені М. Лисенка. З 1962 року – викладач кафедри камерної музики та акомпанементу (попередня назва кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства); після відокремлення кафедр у 1972 році – викладач кафедри камерного ансамблю ЛДК імені М. Лисенка. Виступала у складі тріо з Б. Бонковським (скрипка), В. Третяком (віолончель). 1975-1990 рр. – концертмейстер чоловічого хору «Прометей». З 1975 року – завідувач фортепіанним відділом Львівської дитячої музичної школи №3.

СЕМЕНОВА (ЄВСТАФ’ЄВА) Олена Василівна (1940). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка) 1963 [клас фортепіано О. Ейдельмана, клас концертмейстерства В. Дробінської, клас камерного ансамблю М. Брандорфа]. З 1963 року – концертмейстер вокальної кафедри, кафедри струнно-смичкових інструментів, кафедри духових і ударних інструментів ЛДК імені М. Лисенка. З 1968 року – викладач кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства (після поділу кафедр у 1972 році – викладач кафедри камерного ансамблю) ЛДК імені М. Лисенка. 1979-1985 рр. – концертмейстер музичної студії у Гавані (Куба). З 1985 року – викладач кафедри концертмейстерства; з 1988 року – викладач кафедри камерного ансамблю ЛДК імені М. Лисенка. 1990-1994 рр. – концертмейстер музичної студії у Гавані (Куба). З 1994 року – концертмейстер Львівського державного музичного училища імені С. Людкевича (відділи струнних інструментів, диригентського відділу, відділу вокалу [клас Н. Семчишин]). Як концертмейстер виступала із заслуженим діячем мистецтв України О. Когут-Ванькович; Ю. Женчуром, Р. Фесюком, Б. Гупаловським (скрипка); зі співачкою Н. Семчишин. Нагороджена грамотою Львівського Управління культури за участь у конкурсі-огляді вокалістів (Львів, 2007). Автор навчально-методичної праці: «Проблеми ансамблевого виконавства у концертмейстерському класі» (Львів, 2005). Має фондові записи на Львівському телебаченні (Солістка О. Когут-Ванькович[скрипка]). 

МАКСИМЕНКО Зінаїда Володимирівна (1939–2000). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1962 [клас фортепіано С. Дайча, клас концертмейстерства І. Поляк]). З 1963 року – концертмейстер кафедри сольного співу; з 1965 року – викладач кафедри концертмейстерства; з 1989 року – викладач класу камерного співу кафедри сольного співу ЛДК імені М. Лисенка. Доцент (1990). Заслужена артистка України (1994). Як концертмейстер неодноразово брала участь в Республіканських і Всесоюзних конкурсах вокалістів. Виступала зі співаками: народними артистами УРСР А. Липником, О. Басистюк; народним артистом РРФСР О. Правіловим, заслуженими артистами України А. Шкурганом, І. Захарко, С. П’ятничко, Н. Дацько. Автор методичних розробок з питань концертмейстерства, камерного співу, історії вокального мистецтва: «Концертмейстерская практика в классе сольного пения: Методические рекомендации для студентов фортепианных факультетов музыкальных вузов»(у співавторстві з А. Кушплер) [Київ, 1987]; «Історія українського вокального мистецтва» (Львів, 1992); «Робота над речитативними елементами в класі камерного співу»(Львів, 1993); «Опери, співаки та вокальні педагоги Франції»(Львів, 1993) та ін. Має фондові записи на Львівському радіо і телебаченні (Солісти: О. Дарчук, В. Ігнатенко, Л. Жилкіна, Н. Руденко, С. Степан, О. Федина).

ЛОГОЙДА Мирослава Олександрівна (1940–2020). Закінчила Львівську спеціалізовану середню музичну школу-інтернат (тепер – імені С. Крушельницької), Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК](тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1965 [клас фортепіано О. Криштальського, клас концертмейстерства В. Дробінської, клас камерного ансамблю Т. Лаголи]). 1962-1963 рр. – концертмейстер класу оперної підготовки; 1962-1977 рр. – концертмейстер кафедри сольного співу (класи В. Кобржицького, О. Дарчука; клас камерного співу Н. Чубарової) ЛДК імені М. Лисенка. 1962-1968 рр. (за сумісництвом) – концертмейстер Львівського державного музичного училища (клас співу К. Іванової). 1972-1977 рр. – викладач кафедри концертмейстерства; з 1977 року – старший викладач класу камерного співу вокальної кафедри (академічного співу) ЛДК (академії) імені М. Лисенка. Доцент (1991). Професор кафедри (2001). Виступала зі співаками: заслуженими артистами РРФСР Г. Чепурним, О. Розуменком, заслуженими артистами УРСР О. Чепурним, О. Басистюк (тепер – народна артистка України), А. Дашак. Автор методичних розробок з питань концертмейстерства: «17 пісень-мініатюр Ф. Ліста в роботі вокальних і концертмейстерських класів»(Львів, 1992); «Духовні кантати Й. С. Баха як учбовий матеріал в роботі вокальних і концертмейстерських класів: у 2-х ч.» (у співавторстві з М. Макарою, Львів, 1992); «Деякі проблеми виконання старовинної музики» (Львів, 1993); «Арії з ораторії „Самсон” Г.Генделя як навчальний матеріал в роботі вокальних і концертмейстерських класів»(у співавторстві з М. Макарою, Львів, 1994).

М. Логойда тісно співпрацювала з викладачами кафедри концертмейстерства. Разом зі студентами вокального факультету та студентами-піаністами підготували велику кількість тематичних концертів.

ТАЦУНЯК (МАТОФІЙ, БРИЧ) Богдана Ярославівна (1940–2012). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1963 [клас фортепіано І. Крих, клас концертмейстерства В. Дробінської, клас камерного ансамблю Д. Залєської]). Під час навчання працювала концертмейстером музично-педагогічного факультету ЛДК імені М. Лисенка (класи диригування П. Демчишина, Б. Завойського, І. Небожинського). З 1964 року – концертмейстер кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування (класи хорового диригування М. Антківа, Є. Вахняка, Б. Деревянка; клас оперно-симфонічного диригування заслуженого артиста УРСР І. Паїна), а також кафедри духових і ударних інструментів (клас флейти Ю. Смірнова, клас валторни В. Прядкіна), кафедри народних інструментів (клас домри П.Шахова, класи оркестрового диригування Д. Хабаля, І. Вимера). З 1974 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК імені М. Лисенка. Старший викладач (1984). Працювала до 1995 року. 1965-1975 рр. (за сумісництвом) – концертмейстер чоловічої хорової капели «Прометей» при Львівському відділенні музичного товариства. Як концертмейстер капели була нагороджена золотою та срібною медалями. Має дипломи лауреата конкурсів народних хорових колективів Львівської області (1970, 1972). Виступала зі співаками: заслуженими артистками України М. Галій, Л. Дороніною, М. Процев’ят, В. Ігнатенком (з 1990 року – народний артист України); К. Чернет, Г. Дубенськовою, І. Нагірним, А. Бачинською. Виступала у складі інструментального тріо: О. Когут-Ванькович (скрипка), В. Півнов (віолончель). Має записи на Львівському радіо і телебаченні.

БОНКОВСЬКА (ПАНАСЮК) Оксана-Лідія Володимирівна (1938–2005). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1963 [клас фортепіано І. Крих, клас концертмейстерства В. Дробінської, клас камерного ансамблю М. Брандорфа]). Ще студенткою працювала концертмейстером вокальної кафедри ЛДК імені М. Лисенка (клас заслуженого діяча мистецтв УРСР М. Шелюжка). З 1963 року – концертмейстер кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування ЛДК імені М. Лисенка (класи заслуженого артиста УРСР І. Паїна, народного артиста УРСР М. Колесси). З 1968 року – викладач кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства (після відокремлення кафедр у 1972 році – викладач кафедри концертмейстерства) ЛДК імені М. Лисенка. Старший викладач (1976). 1970-1980 рр. (за сумісництвом) – концертмейстер чоловічого хору «Гомін». 1985-2005 рр. – концертмейстер вокальної студії при Будинку вчених. 1989-2005 рр. – концертмейстер чоловічого хору «Орфей» при університеті «Львівська політехніка», з яким гастролювала містами Польщі, Хорватії, Словенії, Греції. Виступала у складі фольклорного тріо за участі народної артистки України Л.Божко та заслуженої артистки України Т. Поліщук; у складі камерного ансамблю: Б. Бонковський, Т. Шуп’яна (скрипка), В. Третяк (віолончель). Має записи на Львівському радіо (Чайковський П. Тріо, сонати Й. Брамса, Рахманінов С. Тріо ре-мінор. Солісти: Б. Бонковський, Т. Шуп’яна [скрипка], В. Третяк [віолончель]).

ДУРКОТ Ірина Антонівна (1949–2014). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1972 [клас фортепіано К. Донченка, клас концертмейстерства Я. Матюхи, клас камерного ансамблю Д. Колесси-Залеської]). З 1972 року – концертмейстер кафедри сольного співу ЛДК (академії) імені М. Лисенка. Працювала у класах: М. Сівєріної, заслуженого діяча мистецтв УРСР О. Дарчука, М. Хмельницької, народних артистів України О. Врабеля, І. Кушплера. 1990-1996 рр. – викладач кафедри концертмейстерства Вищого музичного інституту імені М. Лисенка. З 1996 року – концертмейстер кафедри академічного співу Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка (класи заслужених артистів України О. Лихача, Л. Качали). Дипломантка у номінації «кращий концертмейстер» Республіканських конкурсів вокалістів імені М. Лисенка (1978, Одесса; 1988, Київ), XI Міжнародного курсу інтерпретації вокальної музики (під керуванням професора К. Ельснера) [Перемишль, Польща, 2007]; ІІ Всеукраїнського конкурсу молодих вокалістів (Львів, 2008). Виступала з вокалістами, лауреатами Всесоюзних і Міжнародних конкурсів: О. Бенєм, М. Загорулько, Н. Кулагіною, В. Дударем. 

ЗІКРАЧ (КАЧМАР) Ірина Юріївна (1944). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1967 [клас фортепіано О. Попіль, Я. Чернака; клас концертмейстерства З. Максименко, Л. Оніщенко; клас камерного ансамблю Л. Цьокан-Савицької]). З 1963 року – концертмейстер оркестрової кафедри (клас скрипки Д.Лекґера, класи труби Ф. Жубра, В. Швеця; клас альта Л. Оленича); з 1972 року – викладач кафедри камерного ансамблю та концертмейстерства (спершу викладала камерний ансамбль, згодом – концертмейстерство) ЛДК (академії) імені М. Лисенка. Старший викладач (1978). Працювала до 2004 року. Виступала з: народною артисткою України Л. Шутко (скрипка), лауреатом Міжнародних конкурсів З. Залицяйлом (віолончель), лауреатами Республіканських конкурсів: Л. Чайковською, О. Когут-Ванькович (скрипка), Ю. Женчуром (альт), Б. Паньком, В. Царуком (труба).

ЮРЧЕНКО Олександра Володимирівна (1966). Закінчила Львівський Вищий музичний інститут імені М. Лисенка [ЛВМІ] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1989 [клас фортепіано О. Качевої, клас концертмейстерства Я. Матюхи, клас камерного ансамблю Т. Шуп’яної]. З 1991 року – концертмейстер кафедри сольного співу ЛВМІ (академії) імені М. Лисенка (клас народного артиста України В. Ігнатенка). З 2002 року – провідний концертмейстер. З 1999 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛВМІ (академії) імені М. Лисенка. Дипломантка у номінації «кращий концертмейстер» III Міжнародного курсу інтерпретації музики вокальної (1998, Перемишль, Польща); Першого Міжнародного конкурсу вокалістів імені А. Солов’яненка «Солов’їний ярмарок» (2000, Донецьк), VI Міжнародного курсу інтерпретації музики вокальної (2001, Перемишль, Польща). З 2003 року – викладач фортепіанного факультету David Hochstein Memorial Music School, концертмейстер (Рочестер, США). З 2011 року – концертмейстер Eastman School of music (Истмен, США). Брала участь у Музичному конкурсі для молоді (2007, Квебек, Канада), також у конкурсах в Торонто, Монреалі; Міжнародному конкурсі імені А. Жирарді (2010, Кобург, Німеччина). Як концертмейстер виступала у концертах у Німеччині (Дрезден, Любек, Мюнхен, Кобург). Виступала зі співаками: народними артистами України В. Ігнатенком, М. Байко, солісткою Дюссельдорфської та Брюссельської опери Н. Ковальовою; солістом Франкфуртської опери Т. Конєчни; лауреатом Міжнародних конкурсів М. Палош (віолончель).

МАРТИНОВА (ГУЦУЛ) Наталія Іванівна (1974). Закінчила Львівський Вищий музичний інститут імені М.Лисенка [ЛВМІ] (тепер – Львівська національная музична академія імені М. Лисенка, 1998 [клас фортепіано Б.Тихонюка, М. Попіля; клас концертмейстерства М. Макари, клас камерного ансамблю Х. Гумецької]), асистентуру-стажування (2003, фах «камерний ансамбль», класи Г. Павлія, Х. Гумецької). Зі студентських років – концертмейстер кафедри духових інструментів (класи кларнета В. Носова, Ю. Корчинського; клас гобоя В. Цайтца, клас тромбона Л. Меленця, клас валторни С. Кисилевича); кафедри скрипки (класи народних артистів України Л. Шутко, І. Пилатюка; Б. Каськіва, Т. Сиротюк, Г. Павлія) ЛВМІ (академії) імені М. Лисенка. З 2005 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛНМА імені М. Лисенка. У 2012-2013 рр. – працювала в Китаї. Дипломантка у номінації «кращий концертмейстер» Міжнародного конкурсу виконавців на дерев’яно-духових інструментах імені Д. Біди (2001, 2003, 2006, 2008, Львів); Міжнародного конкурсу виконавців на духових і ударних інструментах (2004, Львів); Міжнародного конкурсу виконавців на духових і ударних інструментах імені С. Ганича (2007, Львів); Міжнародного конкурсу виконавців на духових і ударних інструментах імені І. Вимера (2008, Львів); Міжнародного конкурсу виконавців на духових і ударних інструментах «Сельмер-Париж в Україні» (2008, Львів). Брала участь у Міжнародних фестивалях (Донецьк, Суми); Х Міжнародному конкурсі скрипалів імені А. Постаччіні (2003, Фермо, Італія); ХІ Міжнародному конкурсі скрипалів імені Б. Варшала (2007, Дольний Кубін, Словакія), Міжнародному конкурсу скрипалів імені М.Лисенка (2002, 2007, Київ). Виступала з лауреатами Міжнародних конкурсів О. Каськівим, Л. Футорською, А. Пилатюк, Ф. Кассіком, М. Ткачик, В. Бараном (скрипка); Д. Максименком, Л. Бережною (саксофон).

КУШПЛЕР Ада Іванівна (1946). Закінчила Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1974 [клас фортепіано О. Качевої, клас концертмейстерства З. Максименко, клас камерного ансамбля О. Деркач]); диригентський факультет (1973, клас хорового диригування Л. Бобер). Працювала концертмейстером кафедри оперно-симфонічного і хорового диригування (клас оперно-симфонічного диригування народного артиста УРСР Ю. Луціва, клас хорового диригування народного артиста України Є. Вахняка); з 1980 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК (академії) імені М.Лисенка. Доцент (1993). Професор кафедри (2002). Виступала з народним артистом України І. Кушплером. Автор навчально-методичної праці з питань концертмейстерства: «Концертмейстерская практика в классе сольного пения: Методические рекомендации для студентов фортепианных факультетов музыкальных вузов»(у співавторстві з З. Максименко) [Київ, 1987]. За роки роботи на кафедрі провела ряд концертів студентів класу, серед яких: «Поезія Т. Шевченка, А. Міцкевича, О. Пушкіна у вокальній ліриці» (1990), «”Пісні подорожуючого підмайстра” Г. Малера»(1991), «Лебедина пісня» (1991) та «Зимовий шлях» Ф. Шуберта (2000), «Романси П. Чайковського та С. Рахманінова» (1990), «“Пісні і танці смерті” та “Без сонця” М. Мусоргського» (1999), «Солоспіви на слова Тараса Шевченка» (2002), «”Любов поета” Р.Шумана», «„Бридке каченя” С.Прокоф’єва» (2004), «Шість віршів М.Цвєтаєвої Д. Шостаковича», «„Сім пісень” А. Берга» (2005), «Вокальна музика С. Людкевича та М. Скорика» (2006), «Коли нарциси проглядають крізь мох…»(концерт до 160-річчя з дня народження Яна Галля, 2017) та ін. Працювала на кафедрі до 2018 року.

БАБИНЕЦЬ Надія Данилівна (1945–2020). Закінчила Львівську спеціалізовану середню музичну школу-інтернат (тепер – імені С. Крушельницької), Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка [ЛДК] (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка [1968, клас фортепіано І. Крих, М. Тарнавецької, клас концертмейстерства Я. Матюхи, клас камерного ансамблю Т. Лаголи]). З 1969 року – викладач кафедри концертмейстерства та камерного ансамблю (після відокремлення кафедр у 1972 році – викладач кафедри концертмейстерства) ЛДК (академії) імені М. Лисенка. Доцент (1991). Професор кафедри (2004). З 1982 року – незмінний концертмейстер хорової чоловічої капели «Сурма», з 1999 року – «Гомін» (за сумісництвом). Як концертмейстер разом з хором «Сурма» гастролювала у США, Польщі, Латвії, тодішній Чехословаччині та Югославії, Німеччині, Україні. Дипломантка у номінації «кращий концертмейстер» Фестивалю чоловічих хорів (1989, Мукачево), Фестивалю козацької пісні «Хортиця-91» (1991, Запоріжжя), конкурсу імені Д. Січинського (1991, Івано-Франківськ), імені М. Леонтовича (1991, Львів), конкурсу-огляду хорів (1996, Донецьк). Брала участь у І Міжнародному фестивалі хорової музики «Мрія» (1995, Львів), І Міжнародному хоровому фестивалі «Львів-98». Виступала з інструменталістами: О.Ванькович-Когут, Т. Шуп’яною (скрипка); співаками: народними артистами України С. Степаном, В. Ігнатенком; заслуженими артистами УРСР Л. Дороніною, Г. Кузовковим, заслуженою артисткою України Н. Романюк; О. Чібісовим, К. Чернет, лауреатом Міжнародних конкурсів О. Линишин. Заслужений працівник культури України (2007). Автор трьох навчальних посібників з питань концертмейстерства: «Камерно-вокальні твори композиторів Галичини XIX ст. для концертмейстерських класів» (Львів, 2005), «Камерно-вокальні твори композиторів Галичини ХХ ст. для концертмейстерських класів» (Львів, 2007), «Камерно-вокальні твори сучасних галицьких композиторів» (Львів, 2009); навчально-методичних розробок з питань виконання камерно-вокальних творів: «Вокальні твори В. Барвінського» (Київ, 1991), «Обробки народних пісень В. Барвінського»(Львів, 1993), «Вокальний цикл В. Гавриліна „Другий німецький зошит”» (Львів, 1993), а також оперного репертуару С. Крушельницької, оперних лібрето композиторів Польщі, Словаччини (українською мовою). Має фондові записи на Львівському радіо і телебаченні; грамплатівку «Твори львівських композиторів»(1988, з хором «Сурма»).

За роки роботи на кафедрі провела ряд концертів студентів класу, серед яких: «Зимовий шлях Ф. Шуберта», «Вокальні цикли “Любов поета”, “Любов і життя жінки”, “Коло пісень” Р. Шумана», «“Два німецьких зошити” В. Гавриліна», «Циганські пісні Й. Брамса», «Казка Л. Дичко», «„Поліські пісні”, „Дитячі пісні” М. Колесси», «Музика, яку я чув з тобою, була більше, ніж музика…», «Музичний букет»; тематичні концерти з творів В. Барвінського, М. Скорика, Л. Дичко, К. Дебюссі, Ф. Пуленка, В. Онеггера, Вілла Лобоса, Д. Мійо, Й. С. Баха, М. Колесси та ін.

Автор проекту «Камерно-вокальні твори композиторів Галичини», в трьох концертах якого прозвучали твори композиторів Галичини XIX-XX ст. і сучасників. Впродовж 1986–1992 рр. керувала секцією концертмейстерства СНТТ. За цей період підготовлено 7 концертів, проведено конкурс, підготовлено 20 студентських наукових робіт, представлених на Республіканських конференціях у Львові, Донецьку, Одесі.

МОЛЧАНОВА (БОНДАРЕНКО) Тетяна Олегівна (1956-2024). Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка у 1980 р. [клас фортепіано Н. Грамотєєвої, клас концертмейстерства М. Логойди, клас камерного ансамблю Л. Онищенко]), асистентуру-стажування при кафедрі концертмейстерства Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського у 1986 р., фах «концертмейстерство» [клас Р. Голубєвої]). З 1979 році – концертмейстер кафедри сольного співу Львівської державної консерваторії (класи народного артиста СРСР П. Кармалюка, В. Підоріни); кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування (клас хорового диригування народного артиста України Є. Вахняка) ЛДК ім. М. Лисенка. З 1986 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК (академії) ім. М. Лисенка. Професор (2001). Доктор мистецтвознавства (2016).

Її клас закінчило понад 130 випускників, серед яких – дипломанти Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів у номінації «кращий концертмейстер», магістранти, асистенти-стажисти.

Тетяна Молчанова є сталою членкинею журі Міжнародного конкурсу юних концертмейстерів «Амадей». З 2010 року – запрошена професорка Інституту Музики Університету ім. Яна Длугоша (кафедра камералістики), також читає лекції, проводить майстер-класи в школах Бялстоку, Катовіцах, Лодзі та є членкинею групи «Pianiści Kameraliści» (Polska) та Вченої ради по захисту дисертацій, Науково-методичної ради (ЛНМА). З 2022 року – експертка з акредитації освітніх програм НАЗЯВО (Київ).

Є автором навчально-методичних праць і статей з різноманітних питань концертмейстерства (понад 150), друкується у рубриці «Мистецька палітра» літературно-мистецького часопису «Дзвін», де знайомить читачів з яскравими постатями української музичної культури, також у збірці «Митці Львівщини». Є автором енциклопедичних гасел, присвячених відомим піаністам-концертмейстерам Львова: Т. Лаголі-Баб’як, М. Логойді, З. Максименко, Я. Матюсі, В. Ігнатенку, Л. Кияновській, В. Камінському, О. Козаренку, І. Пилатюку, Б. Ступці. Бере участь у роботі Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Виступала зі співаками: заслуженими артистами УРСР Г. Кузовковим, Б. Хідченко; В. Цімурою, Б. Косопудом, М. Митник-Грабовою, К. Чернет, В. Пономаренком, Н. Романюк; інструменталістами: О.Кириловим, М.Крижанівським (скрипка). Має фондові записи на Львівському телебаченні (солісти: заслужені артисти УРСР Г. Кузовков, Б. Хідченко; М. Митник-Грабова). За роки роботи на кафедрі разом зі студентами провела ряд концертів, серед яких: «Концерт з творів дагестанського композитора Ш. Чалаєва» (1989), «Вокальна музика О. Гречанінова» (1990), «Концерт до 100-річчя С. Прокоф’єва» (1991), «Вокальні цикли Г. Свірідова» (1992), «Вокальна лірика Людвига ван Бетховена» (1993), літературно-музичний вечір пам’яті Лесі Українки (1994), «Чарівний світ музики Е. Гріга» (1995), «Вокальна та інструментальна музика композиторів США» (1996), «Вокальні твори композиторів Польщі» (1998), «У старовинному стилі» (2001), «Французька музика XIX ст.» (2001), «Музика вічності» (2002), «Вокальна лірика М. Римського-Корсакова» (2003), «Циклічна форма у вокальній та інструментальній музиці» (2003), музично-поетична композиція «Мій день і ніч, мій захід і мій схід…» (2003), «Світ дитини» (2004), «Музична шекспіріана» (2005), «Концерт у концерті» (2005), «Концерт італійської вокальної музики» (2006), «Концерт до 100-річчя Д. Шостаковича» (2006), «Музика Моріса Жозефа Равеля» (2007), «Вечір пам’яті Л. Ревуцького» (2007), «Вокальна лірика Вільгельма-Ріхарда Вагнера» (2008), «Невідомий… відомий Дж. Пуччіні: до 150-ліття з дня народження» (2008), «Італійська вокальна музика: від К. Монтеверді до Г. Доніцетті» (2009), «Мистецтво піаніста-концертмейстера» (2010), «Образи любові: концерт до 200-річчя з дня народження Ф. Шопена» (2010), «Вокальна музика композиторів Німеччини і Франції» (2010), «Ноктюрн» (2011), «Мистецтво, до якого завжди звертаються…» (концерт з творів Ф. Крейслера) (2012). Засновниця студентського музичного фестивалю «Мистецтво піаніста-концертмейстера» (2017-2021).

Автор творчого проекту «Маловідомі жінки-композитори», у контексті якого відбулися концерти з творів німецьких композиторок: Фанні-Цецілії Мендельсон-Хенсель (2012), Клари-Жозефіни Вік-Шуман (2013); французьких композиторок: Елізабет Жаке де ля Герр, Жанни-Луїзи Фарранк, Лілі Буланже, Сесіль Шамінад (2014), українських композиторок: Марії Завалішиної, Людмили Лєвітової, Юдіф Рожавської (2017), Л. Шукайло (2023), А. Баккер-Грьондаль (2023).

НІКОЛАЄВА Лідія Михайлівна (1951). Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (1975, клас фортепіано К. Гелитович-Колесси, клас концертмейстерства Т. Лаголи, клас камерного ансамблю Л. Цьокан-Савицької). Працювала концертмейстером кафедри оперно-симфонічного  та хорового  диригування  ЛДК ім. М. Лисенка (класи оперно-симфонічного диригування заслужених артистів УРСР  І. Паїна, І. Юзюка; класи хорового диригування С. Амбарцумяна, І. Небожинського), оперної студії, клас Ю. Балуха). З 1982 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК (академії) ім. М. Лисенка. Кандидат мистецтвознавства (1983). Професор (2004). 1994–2010 рр. – завідувач  відділом концертмейстерства Львівської середньої  спеціалізованої  музичної  школи-інтернату ім. С. Крушельницької. Виступала зі співаками: заслуженою артисткою УРСР Л. Дороніною, заслуженим артистом Чувашії В. Макойніковим,  лауреатами Міжнародних конкурсів  Л. Даренською, Г. Хастян, Н. Козятинською, Л. Кострубою. Гастролювала у містах України (Київ, Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровск, Житомир, Рівне,  Луцьк), Польщі (Тарнув, Новий Сонч), Білорусі (Брест).

 Її клас закінчило понад 170 випускників, серед яких – дипломанти Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів у номінації «кращий концертмейстер», магістранти, асистенти-стажисти.

Автор навчально-методичних праць з питань концертмейстерства, зокрема, «Робота над оперними аріями та їх різновидами в класі концертмейстерства» (Київ, 1998); «Інструментальні твори Мирослава Скорика в репертуарі піаніста-концертмейстера» (Київ, 2000); «Концертмейстерський клас: Програма для середніх спеціальних музичних шкіл за спеціальністю „Фортепіано”» (у співавторстві з М. Макарою,  Я. Матюхою.  Київ, 2000); «Вокальний цикл Богдани Фільц „Срібні струни”» (Київ, 2001); «Особливості роботи концертмейстера над вокальними творами» (Київ, 2002); великої кількості статей з різноманітних питань концертмейстерства;  перших публікацій про західноукраїнських концертмейстерів: Я. Матюху, З. Максименко, Б. Дрималика. Підготувала авторську програму з курсу «Основи науково-дослідницької роботи» та написала навчальний посібник (виданий у 2003 р.). 2002–2010 рр.  читала цей курс для студентів усіх виконавських факультетів. Має фондові записи на Українському та Львівському радіо.  

За роки роботи на кафедрі разом зі студентами  провела ряд концертів,  серед яких: «Вечір камерно-вокальної музики Ф. Якименка» (вперше в Україні), «Музичні картини Іспанії», «10 сонетів Шекспіра Д. Кабалевського», «Поезія О. Пушкіна в музиці», «Вокальна лірика С. Рахманінова», «Австро-німецька романтична музика», «Світ музики К. Шимановського», «Наша думка, наша пісня» (до ювілею Т. Шевченка, 2014), «Нічні та вечірні образи чарівні» (2015), «Жіноча поезія в музиці» (2016); «Музична мозаїка» (2018), «…Й життя, і сльози, і любов…» (2019), «Музичні образи весни» (2020), «Музичні меридіани» (2021); монографічні програми з творів І. Стравінського, К. Дебюссі, М. Римського-Корсакова, М. Лисенка та його сучасників та ін.

Працювала на кафедрі до 2023 року.

 

 

Сьогодні на кафедрі концертмейстерства працює високопрофесійний колектив викладачів, які поєднують науково-педагогічну роботу з виконавською діяльністю. У науково-методичних розробках, що стосуються практичних питань концертмейстерської майстерності, чи у дослідженнях з історії українського камерно-вокального жанру, зосереджується увага на маловідомих, нововіднайдених творах національної музичної спадщини. Наукові розвідки є цінним внеском у вивченні і пропагуванні творів української мистецької скарбниці, а методичні напрацювання педагогів стають практичними посібниками у вихованні майбутніх концертмейстерів.

У 2007 році успішно захищена кандидатська дисертація М. Липецької «Особливості інтерпретації німецької поезії в українській вокальній музиці», у 2010 році – дисертація О. Басси «Особливості розвитку західноукраїнської камерно-вокальної музики у першій третині XX століття». У 2016 році професором Т. Молчановою захищена докторська дисертація: «Мистецтво піаніста-концертмейстера: історичний і методологічний дискурс-аналіз», яка стала ще одним, вагомим внеском у справу інтеграції комплексної картини становлення цього різновиду виконавської діяль­ності у контексті музично-історичних процесів, а також створення упорядкованої системи набуття іманентних навичок і знань у різних напрямках діяльності концертмейстера.

Викладачі кафедри беруть участь у науково-методичних конференціях, семінарах-практикумах, є авторами цікавих творчих проєктів та конкурсів. У 2012 році спільно із кафедрою сольного та камерного співу було організовано конкурс на краще виконання камерно-вокальних творів, присвячений ювілею М. Лисенка. У 2017 році – конкурс на краще виконання сцен з опер у камерному виконанні за участю студентів кафедри сольного та камерного співу, солістів Львівського національного театру опери та балету імені С. Крушельницької, а також студентів Львівського музичного коледжу імені С. Людкевича.

Студенти кафедри концертмейстерства та кафедри академічного співу разом з їхніми наставниками-педагогами підготували концерт з камерно-вокальних творів М. Лисенка «У мене був коханий рідний край» (2022), концерт солоспівів на слова Лесі Українки «Горить моє серце» (2023). 30 травня 2023 року спільно з кафедрою академічного співу було організовано і проведено конкурс молодих виконавців (дуетів) на краще виконання камерно-вокальних творів західноєвропейських та українських композиторів.

Впродовж другого семестру 2022-2023 навчальних років було проведено цикл заходів і концертів до 50-річчя створення кафедри концертмейстерства ЛНМА. У вересні 2023 року започатковано цикл майстер-класів з Наталією Ревакович (Варшава, Польща), а у жовтні 2023 року зорганізовано Всеукраїнський Фестиваль української вокальної та інструментальної музики, в якому приймають участь піаністи-концертмейстери з Києва, Ужгорода, Дрогобича, Луцька, Івано-Франківська, Рівного, Львова.

За ініціативи кафедри систематично проводяться науково-практичні конференції з питань концертмейстерства, а 26 листопада 2022 року відбулася перша Міжнародна науково-практична конференція на пошану видатної української піаністки-концертмейстерки Тетяни Лаголи-Баб’як, 21 травня 2023 року – друга Міжнародна науково-практична конференція з питань концертмейстерської майстерності присвячена 50-річчю створення кафедри концертмейстерства ЛНМА, у травні 2024 року – третя Міжнародна науково-практична конференція з питань концертмейстерської майстерності присвячена 180-річчю нашої Alma mater.

За часи свого автономного існування на кафедрі підготовлено понад 2500 випускників з кваліфікацією «концертмейстер», які гідно представляють рідний навчальний заклад у різних куточках світу: Великобританії, Іспанії, Катарі, Німеччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Португалії, країнах Прибалтики, росії, Словаччині, США, Чехії, Швеції, Швейцарії. Велика кількість студентів і випускників кафедри стали лауреатами і дипломантами Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів у номінації «кращий концертмейстер», серед яких: Л. Буторіна-Ківа, Н. Бабинець, І. Дуркот, Г. Радченко, З. Шуневич, Т. Слука, Н. Пелех, М. Колупаєва, Б. Сюта, О. Пилатюк, О. Юрченко, Л. Пашук, М. Русак, Н. Вакула, М. Лущик, І. Коцелко, Р. Вернюк, С. Соланський, О. Басса, М. Липецька, О. Ніколаєнкова, Н.Мартинова, Т. Гриськова, Л.Гундар, О. Койдер, У. Попович, С.Резнік, Я. Теленько, О. Гоблик, Я. Рак, М. Самотос, О. Дражниця, О. Старко, Т. Олач, Т. Дранчук, Т. Глушко та багато інших.

З 2022 до сьогодні кафедрою завідує кандидат мистецтвознавства, доцент Басса Оксана Михайлівна.

 

---

---

БАССА (ПУРСЬКА) Оксана Михайлівна (1973).

Закінчила Львівський Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка  (1998, клас фортепіано Т. Старух, клас концертмейстерства О. Бонковської, клас камерного ансамблю А. Станько), асистентуру-стажування (2004, фах «концертмейстерство», клас Я. Матюхи). 1996-1997 − концертмейстер кафедри оркестрових інструментів, 2001-2002 – концертмейстер кафедри сольного співу (клас народної артистки України М. Байко, заслуженого артиста України В. Лужецького), з 1998 року – концертмейстер кафедри  скрипки ЛНМА ім. М. Лисенка (класи проф. Г. Павлія, проф. О. Андрейко, ст. викл. Ю. Оніщенко,  заслужених діячів мистецтв України, професорів О. Когут-Ванькович і Ю. Соколовського). З 2003 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛД(Н)МА ім. М. Лисенка. Кандидат мистецтвознавства (2010). Доцент (2015). Дипломантка  у номінації «кращий концертмейстер» І Всеукраїнського конкурсу виконавців на струнно-смичкових інструментах (2003, Львів); Міжнародного конкурсу вокалістів «Срібний дзвін» (2004, Ужгород).

Виступала з вокалістами: народною артисткою України М. Байко, концертувала в різних містах України та Польщі з лауреатами міжнародних конкурсів: Н. Якимець, Б. Косопудом, С. Приймак, Н. Козятинською; інструменталістами:  І. Гусар, М. Турянською, О. Гретчин, Я. Бронзеєм, О. Кульчицьким (скрипка), Г. Жук, Т. Менцінським (віолончель), А. Лемехом (флейта). Брала участь у концертах,  присвячених 150-літтю від дня народження Івана Франка у містах України: Харкові, Кременці, Тернополі, Гощі, Рівному, Луцьку, Ковелі (2006). З Наталією Якимець виконала цикл концертів, присвячених національній музичній спадщині, зокрема, камерно-вокальні твори українських композиторів звучали у Тернополі (2002), Перемишлі, (Польща, 2005), Щецині (Польща, 2006), Львові (2011); Вокальні твори Б. Фільц (2002), Романси В. Косенка (2003), Солоспіви С. Людкевича (2004, 2009), вокальні цикли А. Рудницького і Р. Сімовича (2005), Маловідомі сторінки музичної франкіани (2006, 2007, 2008, 2009).

Як концертмейстер  брала участь у  Міжнародному конкурсі ім. Коки (Кишинів, Молдова, 2011), Міжнародних «Дельфійських іграх» (Київ, 2012), була учасником-концертмейстром у ІV Міжнародній музичній академії країн СНД під керуванням Ю. Башмета (Львів, 2012), Всеукраїнському молодіжному конкурсі «Юні таланти України» (Львів, 2014), у ІХ Міжнародному конкурсі музичної інтерпретації (Перемишль, Польща, 2015), І Міжнародному конкурсі імені М. Скорика (Львів, 2018).

Як провідний концертмейстер кафедри скрипки, бере активну участь у творчо-виконавському житті Академії разом із студентами класу скрипки професора О. Когут-Ванькович. 

Має подяки від управління культури і туризму облдержадміністрації за активну участь у проведенні семінарів для викладачів спеціалізованих навчальних закладів (Львів, 2007);  подяки від львівського літературно-меморіального музею Івана Франка за високопрофесійні виступи у проекті «Маловідомі сторінки музичної Франкіани» (Львів, 2006, 2008, 2009), від різноманітних мистецьких установ Кропивницького, Чернівців, Львова, Пустомит, Золочева за проведення майстер-класів (2019-2023).

Є учасником  круглих столів, (зокрема, Всеукраїнського відкритого круглого столу, Харків, 2021, 2022, 2023), членом журі IХ Міжнародного конкурсу музичної інтерпретації (Перемишль, Польща, 2015), членом журі внутрішніх конкурсів для студентів 1 курсу «Чи вмію я читати a prima vista» (2018, 2019, 2021), членом журі конкурсу вокально-фортепіанних дуетів (2023), головою журі ІV регіонального конкурсу юних піаністів «Музикуємо разом» (2023).

Проводить майстер-класи для викладачів мистецьких закладів, зокрема, у Кропивницькому (2019), Чернівцях (2021), Пустомитах (2012, 2021), Львові (2021, 2022), Золочеві (2023).

Записала 2 компакт-диски (Віктор Косенко. Соната для віолончелі та фортепіано, соліст  Т. Менцінський;  Богдана Фільц. Романси, солістка Н. Якимець).

Автор монографії «Західноукраїнська камерно-вокальна музмка першої третини ХХ століття. Особливості розвитку». Deutschland: LAP LAMBERT Academic Publishing, (2014), більше 40 наукових статей, що стосуються маловідомих сторінок української камерно-вокальної музики, публікацій про відомих сучасних персоналій та навчально-методичні праці з питань концертмейстерства, зокрема, «Цикл романсів Романа Сімовича на слова Івана Франка у концертмейстерському класі. Питання стилю та інтерпретації». Львів, 2014; «Богдан Дрималик Солоспіви. Вступ та методичні рекомендації». Львів, 2014; «Концерт для скрипки з оркестром ор. 47 d–moll Яна Сібе­ліуса в кон­цертмейстерському класі», 2020.

Науковий  керівник  магістерських досліджень, організатор Міжнародних конференцій з питань концертмейстерської майстерності, засновник Всеукраїнського Фестивалю української вокальної та інструментальної музики.

Серед студентів її класу − лауреати Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів у якості концертмейстера та дипломанти у номінації «кращий концертмейстер», а також лауреати Міжнародного конкурсу концертмейстерів «Amadeus»: А. Заремська, О. Василюк, Т. Боднар, Фен Їжань, К. Поліщук, В. Зімович, Ю. Сасюк, В. Сав’юк.

За роки роботи підготувала зі студентами класу ряд концертів: «Солоспіви Я. Ярославенка та В. Безкоровайного» (2011), «Камерно-вокальні та камерно-інструментальні твори Франсіса Пуленка» (2011), «Камерні вокальні твори Богдана Дрималика» (2012), «Нічні та вечірні образи чарівні»(2015), «Вечір камерної вокальної лірики»(2016), «Романси Рахманінова» (2016), «Вокальні та інструментальні мініатюри»(2017), «Музичний бідермаєр»(2018) «Діаманти  від Сібеліуса»(2019); разом зі студентами класу  М.Липецької та О.Ксьондзик: «Романтичні скрипкові цикли», «У розмаїтті скрипкових мелодій» (2019);  разом зі студентами класу О. Ксьондзик концерти: «Музика Піднебесної» з творів китайських композиторів (2018),  «Я із надій будую човен: камерно-вокальна лірика на слова Василя Симоненка» (до 85-річчя з дня народження, 2020), «У царині українського романтизму: камерна музика Сергія Борткевича» (2020),  «Ти моя весна у ці світлі дні…»: до 200-ліття з дня народження Кароля Мікулі (2021), «Як земля зазеленіє…»: до 120-річчя з дня народження Романа Сімовича (2021). У березні 2022 відбувся запис камерно-вокального українського репертуару зі студентами класу та солістами Л. Нікітчук, М. Шумковою, М. Юхименком на you–tube канал ЛНМА. Разом зі студентами класу доцента М. Липецької підготували концерти «Українські камерно-вокальні цикли» (2023), «Мрій, моє душе…» (вокальна лірика П. Ф. Тості) (2023). У рамах Всеукраїнського фестивалю української вокальної та інструментальної музики відбувся концерт класу «Шуміла ліщина…» Народні мотиви в інструментальній та вокальній творчості українських композиторів (2023).

 

МАТЮХА Ярослава-Ганна Степанівна (1939).

Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (клас фортепіано І. Крих, клас концертмейстерства  В. Дробінської, клас камерного ансамблю А. Котляревського, М. Брандорфа). З 1960 року –  концертмейстер кафедри сольного співу; з 1964 року – викладач кафедри камерної музики та акомпанементу,  з 1972 року (після відокремлення кафедр) – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК  ім. М. Лисенка.   Заслужена артистка України (1994). Професор (1998). 1992–2017 – завідувач кафедри концертмейстерства.

Виступала зі співаками: заслуженими артистками України  М. Процев’ят, М. Байко, була концертмейстером народних артисток  України,  сестер  Марії, Ніни і Даниїли Байко. Гастролювала з ними містами України, Прибалтики, Вірменії, Азербайджану, росії, США, Польщі. Першовиконавиця солоспівів М. Колесси, С. Людкевича, В. Барвінського, Р. Сімовича, А. Кос-Анатольського, Ю. Ланюка.

Я. Матюха з сестрами Байко підготували велику кількість музичних програм, виконали десятки концертів протягом 1965-1990-х рр. За концерти 1973-1975 років сестри Байко одержали державну премію України імені Тараса Шевченка у 1976 році та звання Народних артисток України у 1979 році. Серед найвагоміших концертів: 25 грудня 1971 р. – виїзний пленум спілки композиторів УРСР, присвячений творчості львівських композиторів; 2 квітня 1975 року концерт з творів Станіслава Людкевича; 1 листопада 1975 р. Музичний вечір «Дзвени, наша пісне», присвячений міжнародному року жінки; 26 лютого 1976 р. концерт «Тобі, рідний мій краю», де прозвучало близько 30 творів радянських композиторів. Серед них С. Людкевич, М. Колесса, Е. Козак, О. Білаш, Р. Савицький та ін.
31 травня 1977 р. відбувся Творчий звіт сестер Байко.
Разом з Марією Байко 8 грудня 1981 р. до 125-річчя від дня народження І. Франка виконали «Скарби музичного мистецтва»; 14 жовтня 1985 р. прозвучав концерт з творів Д. Січинського (до 120-річчя з дня народження). Разом з тріо сестер Байко виконали 27 квітня 1986 р. концерт з циклу «Творчі портрети видатних майстрів вокального мистецтва України», а 22 червня 1986 року – концерт, присвячений 115-й річниці від дня народження Ф. М. Колесси.
29 квітня 1990 року відбувся концерт «Музика українських репресованих композиторів», а 19 березня 1992 року разом з М. Крушельницькою та М. Байко виконали вокальні та фортепіанні твори М. Лисенка;
11 грудня 1993 року – концерт українських солоспівів, присвячений 90-річчю ВДМІ імені М. В. Лисенка тощо.

З Марією Процев’ят відбулися численні концерти в найрізноманітніших концертних залах, зокрема, вони виступали 17 грудня 1966 року у концерті-творчому звіті співачки, 15 квітня 1967 р. відбувся концерт з творів Миколи Лисенка та українських радянських композиторів на слова Тараса Шевченка; 24 листопада 1972 року концерт Марії Процев’ят та дуету Ярослави Матюхи та Зінаїди Максименко.

З Клавдією Чернет виконали твори Г. Вольфа (1981), Р. Шумана (1983), західноєвропейських композиторів (1986).
З Олександрою Ленишин виконали програму «..Я ж повертаюся додому» (23.12.1992), духовну музику Лесі Дичко (7.11.1999); концерт з творів В. Барвінського (18.03.1998).
З Лілією Кострубою співпрацювали з 2005 року, виконували концерти у Львові, Дрогобичі (2005, 2006, 2007), гастролювали в Естонії.
Я. Матюха була творчим керівником проєкту-концерту «Пісні кохання» Й. Брамса з виконавцями: Л. Коструба, С. Паламар-Косик, В. Понайда, Ю.  Трицецький та фортепіанним дуетом: У. Молчко та О. Німилович (2008, 2009). Разом з Л. Кострубою виконали концерт з творів А. Кос-Анатольсьского (2010, Івано-Франківськ). Концерт-презентація компакт-диску Лілії Коструби «Осінній вальс» відбувся у 2011 році та презентація компакт-диску «Галицький солоспів» у 2013 році. Концерт з циклу «Музейні вечори» провели 29.09.2013 року, а у травні 2013 року взяли участь у міжнародній культурно-мистецькій акції «Ніч музеїв» тощо.

Ярослава Матюха має  фондові записи на Львівському, Українському радіо і телебаченні,  платівки,  компакт-диски.

Її клас закінчило понад 250 студентів, серед яких:  дипломанти Республіканських та Міжнародних конкурсів у номінації «кращий концертмейстер»: Л. Буторіна-Ківа, Н. Бабинець, І. Дуркот, О. Юрченко, М. Русак, М. Липецька, О. Ніколаєнкова, О. Дражниця, О. Старко, Т. Олач, Т. Дранчук, Т. Глушко та інші. 

Серед методичних праць Я. С. Матюхи ‒ розробки-аналізи вокальних циклів Миколи Колесси «Дитячі сни» та «В країні квітучої вишні», солоспівів Станіслава Людкевича. Зараз працює над виправленням некоректного нотного тексту у солоспівах Василя Барвінського.

За роки роботи на кафедрі разом зі студентами  провела ряд концертів,  серед яких: «Український романс» (1976), «Вокальні твори Богдани Фільц» (1991), «Камерні твори львівських композиторів» (1992), «Вокальна лірика Едварда Ґріґа» (1993), «Солоспіви на слова І. Франка, Л. Українки, Б.-І. Антонича» (1997), «Колискові та серенади світу» (1998), «Вокальні балади та мазурки» (1998), «Солоспіви Станіслава Людкевича» (1999), «Благослови, душе моя, Господа» (2000), «Камерна музика Роберта Шумана» (2001), «Камерна музика Бориса Лятошинського» (2001), «Французька вокальна музика» (2001), «Солоспіви Миколи Лисенка» (2002), «Вокальні твори М. Колесси» (2003), «Камерно-інструментальна музика В. Косенка» (2003), «Романси С. Рахманінова» (2003), «Пісні та романси Й. Брамса» (2004), «Вокальна музика В. Барвінського» (2005), «Українські вокальні цикли» (2006), «Вокальні твори на слова І. Франка» (2006), «Пісні кохання Й. Брамса» – 2 цикли (2008), «Любов  і музика» (концерт на пошану  А. Кос-Анатольського, 2009), «Поезія Адама Міцкевича у вокальній ліриці» (2009), концерт вокальної лірики «Соловей і троянда» (2010), «Жоден вітер сонце не остудить…» (камерно-вокальні твори композиторів Італії та Іспанії, 2014), «Іспанські пісні кохання» Р. Шумана та «Любовні забави» Г. Гофмана (2017), «Rossini brillante» (до 225-річчя з дня народження композитора, 2017), «Український солоспів» (2018), «Пісня пісень» : з нагоди 130-річчя з дня народження В. Барвінського (2018), «Солоспіви Станіслава Людкевича»: з нагоди 140-річчя з дня народження (2019), «Роман з музикою Ірини та Віталія  Губаренків» (2020),  «Від класики до сучасності» (2021), «Вокальна лірика Остапа і Нестора Нижанківських», «Вечір пам’яті професора Мирослави Логойди» (2023). Разом зі студентами М. Макари, М. Липецької у рамах Всеукраїнського фестивалю української вокальної та інструментальної музики підготували концерт «Якби торкнутись струн ясних» (2023).

Я. Матюха проводить щорічні майстер-класи для викладачів та учнів ЛДМЛ імені С. Крушельницької, була головою державної комісії в ЛДМЛ (2014-2019) та головою екзаменаційної комісії у ЛНУ імені І. Франка, напрям : «Музичне мистецтво» у 2015-2016 рр., головою комісії конкурсу концертмейстерів у Львівському національному театрі опери та балету імені С. Крушельницької 15.01.2019 р. Була головою журі внутрішніх конкурсів для студентів 1 курсу «Чи вмію я читати a prima vista» (2018, 2019, 2021) та Конкурсу молодих виконавців на краще виконання камерно-вокальних творів західноєвропейських та українських композиторів у ЛНМА ім. М. Лисенка (2023).

 

МАКАРА Марія Степанівна (1946).

Закінчила Львівську спеціалізовану середню музичну школу-інтернат (тепер – ім. С. Крушельницької), Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка, 1968 [клас фортепіано К. Донченка, клас концертмейстерства Т. Лаголи, клас камерного ансамблю О. Деркач]). 1963-1989 рр. – концертмейстер кафедри оперної підготовки, кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування (клас оперно-симфонічного диригування народного артиста УРСР професора М. Колесси, клас хорового диригування доцентів І. Небожинського, Л. Бобер), кафедри сольного співу (клас народної артистки УРСР М. Байко; клас камерного співу доцента Н. Чубарової) ЛДК ім. М. Лисенка. З 1986 року – викладач кафедри концертмейстерства ЛДК (академії) імені М. В. Лисенка. Доцент (1996). Професор кафедри (2002). Завідувач навчальною частиною ЛНМА ім. М. В. Лисенка (1994-2000р.), декан фортепіанного та теоретико-композиторського факультетів ЛНМА ім. М. В. Лисенка (2002 – 2014р.)

Як концертмейстер брала участь у Республіканському конкурсі вокалістів ім. М. Лисенка (1984, Одеса), всесоюзному конкурсі вокалістів ім. М. Глинки (1984, Єреван), у прослуховуваннях вокалістів для участі у конкурсах (у Черкасах, Рівному, Самарі). Виступала зі співаками: народними артистами України В. Ігнатенком, М. Байко, О. Громишем, народним артистом росії А. Алексиком, заслуженими артистами УРСР Л. Дороніною, С. Мамчур, Л. Кондрашевською, М. Зубанич. У 1999 року брала участь у Днях культури України у Франції (разом з народною артисткою України М. Байко). 1996-2004 рр. (за сумісництвом) – концертмейстер та член Художньої ради заслуженої академічної капели «Трембіта».

Записала компакт-диск «Франко і музика» (2002), брала участь в підготовці прем’єр творів М. Скорика, О. Козаренка, М. Кузана, як концертмейстер виступала в концертах із солістами капели. Виконувала партію клавесина: в ораторії Ф. Генделя «Месія», творах О. Козаренка: «Богородичні пісні», «Страсті Ісуса Христа» (Фестиваль сучасної музики «Контрасти», 2000, перше виконання), у складі камерного оркестру ВДМІ імені М. В. Лисенка: А. Вівальді «Інтродукція і Глорія» (1996), В. Камінського Концерт для чотирьох солістів (Фестиваль сучасної музики «Контрасти» 1996 р., перше виконання).

Автор методичних праць з питань концертмейстерства: «Духовні кантати Й. С. Баха як учбовий матеріал в роботі вокальних і концертмейстерських класів: у 2-х ч.» (Львів, 1992, у співаторстві з М. Логойдою); «Арії з ораторії „Самсон” Г. Генделя як навчальний матеріал в роботі вокальних і концертмейстерських класів» (Львів, 1994, у співаторстві з М. Логойдою); упорядник і редактор збірки з анотаціями: «Вибрані арії з опер українських композиторів для голосу і фортепіано» (Львів, 2004). Українсько-китайський розмовник: навчальний посібник для викладачів та студентів музичних закладів (автори: М. Макара, Н. Мартинова, Ван Сяовей, 2022).

В наукових працях М. Макари домінуючими є питання концертмейстерського аспекту. Серед них: «Обробки народних пісень для голосу з фортепіано Миколи Колесси» (1995, з апробацією автора), «Обробки українських народних пісень у програмах концертмейстерського класу (на прикладах обробок пісень львівських композиторів» (2019), «Композиторська творчість В. Флиса, Е. Кобулея, О. Зелінського у виконавських вимірах» (2021), також статті, присвячені окремим персоналіям серед них: М. Колессі, Т. Лаголі, М. Крушельницькій, О. П’ясецькій, В. Камінському, Я. Якубяку М. Логойді, О. Козаренку.

Клас М. Макари закінчило близько 160 студентів. Серед них: засл. артистка України Л. Гундер, засл. діяч мистецтв України О. Пилатюк, Т. Полянський, лауреати конкурсів Ж. Микитка, П. Черниш, М. Самотос, Н. Мартинова, Я. Рак, А. Макаревич.

За роки роботи на кафедрі провела ряд концертів студентів класу, серед яких: «Вокальні твори М. Лисенка» (1990); «Вокальні твори Ф. Ліста» (1994); концерт з творів М. Вериківського (1996); «Ораторія Г. Генделя «Самсон» в аріях» (1998); концерт з творів Й. С. Баха (2000); «Диптих і триптих у вокальній музиці» (2001); концерти з творів М. Равеля, К. Дебюссі, Ф. Ліста (2001); концерт вокальної музики О. Козаренка (перше виконання, 2001); камерна музика ХХ століття (твори А. Берга, А. Шенберга, К. Шимановського, 2002); концерти з творів французьких (2004), австрійських (2005), американських композиторів (2006); концерт з творів К. М. Вебера (2007), «Mein gläubiges Herze…» (2008), концерт з творів Мечислава та Адама Солтисів (2015), «І золотої, і дорогої» (концерт до 150-річчя Д. Січинського, 2015), «Не забудь юних днів» (до 160-річчя І. Франка, 2016), «Антоніо Вівальді ‒ геній бароко» (до 340-х роковин від дня народження 2018), «Гортаючи сторінки творчості Віктора Камінського»(2019), концерт до 250-річчя з дня народження Л. Бетховена « Невідомий… відомий Людвіґ ван Бетховен» ( 2020), «Я маю в серці те, що не вмирає» (до 150- річчя від дня народження Лесі Українки 2021), разом зі студентами класу Я. Матюхи: «Концерт пам’яті Мирослави Логойди» (2023). Разом зі студентами Я. Матюхи, М. Липецької у рамах Всеукраїнського фестивалю української вокальної та інструментальної музики підготували концерт «Якби торкнутись струн ясних» (2023).

У 2000 році на кафедрі концертмейстерства була відкрита асистентура-стажування, що дозволило кращим випускникам продовжити навчання з метою вдосконалення професійної майстерності та оновлення викладацького складу молодими перспективними музикантами.

На сьогодні на кафедрі працюють молоді викладачі, які, закінчивши асистентуру-стажування у нашій академії, продовжують кращі традиції своїх старших колег, серед яких: М. Липецька, О. Басса, О. Ксьондзик, М. Сидір.

ЛИПЕЦЬКА Марія Любомирівна (1976).

Закінчила Львівську спеціалізовану середню музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької; Львівський Вищий державний музичний інститут ім. М. Лисенка [ЛВМІ], 2000 [клас фортепіано Л. Крих, клас концертмейстерства Я. Матюхи, клас камерного ансамблю А. Станько], асистентуру-стажування (2003, фах «концертмейстерство», клас Я. Матюхи). З 1999 року – концертмейстер Львівської спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С.Крушельницької (клас скрипки М. Футорської). З 2002 року – концертмейстер кафедри скрипки (клас скрипки народної артистки України Л. Шутко); з 2003 року – викладач кафедри концертмейстерства Львівської державної (національної) музичної академії ім. М. Лисенка. Кандидат мистецтвознавства (2007). Доцент (2011). Лауреат Міжнародного конкурсу «Мистецтво XXI-го століття» у номінації «камерний ансамбль» (2001, Київ-Ворзель, III премія). Дипломантка у номінації «кращий концертмейстер»: VIII конкурсу молодих скрипалів М. Стріхаржа (2002, Львів); Міжнародного конкурсу виконавців на струнно-смичкових інструментах ім. М. Ельського (2003, Мінськ, Білорусь); Міжнародного музичного конкурсу «Синій птах» (2007, Євпаторія, Крим). Виступала з лауреатами Міжнародних конкурсів скрипалів: О. Смовжем, О. Гаргай, Я.Бабським, О. Савкою, Ю. Остапчук. Має компакт-диск («Пристрасті душі». Соліст Юрій Аввакумов [бас]). Останнім часом співпрацює зі співачкою Оленою Бенц (спінто сопрано) з якою підготувала ряд концертів: «Сольвейг в намистах» (2019), «Таємний символ опери» (2022), Жорж Бізе «Відкрий моє серце» (2023).

За роки роботи підготувала зі студентами класу ряд концертів: «Ave verum!» (2008), «”Слов’янські танці” А. Дворжака, „Угорські танці” Й. Брамса» (2009), «У світі народних мелодій» (концерт з творів Б. Лятошинського, 2010), «Amore primaverile» (твори італійських композиторів, 2013), «Vivat, академія» (2013), концерт пам’яті Володимира Ігнатенка «Забуду все – і біль, і втому» (2013), «Поезія Г. Гайне в українській і зарубіжній музиці» (2016), «Твою красу я переллю в пісні»: до 100-річчя з дня народження М. Дремлюги (2018), «Пори року в розмаїтті кольорів, звуків та у барвах слова…» (2019); разом зі студентами класу О. Басси та О. Ксьондзик: «Романтичні скрипкові цикли», «У розмаїтті скрипкових мелодій» (2019). Зі студентами свого класу: «Музична мандрівка Чехією» (2020), «Чеська інструментальна музика»(2021), «До мого фортепіано» (2022), разом зі студентами класу О. Басси підготувала програми «Вечір вокальних циклів українських композиторів» (2023), «Мрій, моя рідна душе…» (2023). Разом зі студентами Я. Матюхи, М. Макари у рамах Всеукраїнського фестивалю української вокальної та інструментальної музики підготували концерт «Якби торкнутись струн ясних» (2023).

Серед студентів її класу є лауреати Міжнародного конкурсу концертмейстерів «Amadeus»: Марія Шахрайчук, Роман Шутко та дипломанти Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів у номінації «кращий концертмейстер»: Уляна Сельська, Марія Шахрайчук, Ніка Сідор, Наталя Нестерівська, Ольга Коваль, Софія Рокіщук, Роман Шутко.

Брала участь в організації і проведенні внутрішніх конкурсів для студентів 1 курсу «Чи вмію я читати a prima vista» (2018, 2019, 2021). 30 травня 2023 році – член жюрі Конкурсу молодих виконавців на краще виконання камерно-вокальних творів західноєвропейських та українських композиторів у ЛНМА ім. М. Лисенка.

Відзначена численними дипломами за педагогічну майстерність, подяками за творчий внесок у розвиток музичної культури України.

У 2020 році закінчила другу вищу освіту в ЛНУ ім. І. Франка (спеціальність — «Психологія», професійна кваліфікація «Психолог. Викладач»), що дає їй змогу успішно поєднувати музичну і психологічну діяльність. З 2022 року є психологом Психологічної служби ЛНМА ім. М.Лисенка, а з 2023 року — викладач курсу «Психологія» на кафедрі гуманітарних дисциплін.

Бере активну участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях та є автором численних публікацій з питань музичного мистецтва і психології.

26 вересня 2023 року включена до реєстру експертів з акредитації освітніх програм Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти.

КСЬОНДЗИК (КОВАЛИШИН) Олена Ігорівна (1973).

Закінчила Львівський Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка (1997, клас фортепіано народної артистки України М. Крушельницької, клас концертмейстерства заслуженої артистки України Я. Матюхи, клас камерного ансамблю Т. Шуп’яної), асистентуру-стажування (2005, фах «концертмейстерство», клас Я. Матюхи); аспірантуру при Інституті соціальної та політичної психології НАПН України (лабораторія соціальної психології особистості, 2021). 1993–1995 рр. – концертмейстер кафедри народних інструментів (клас бандури проф. В. Герасименка); 1997–1998 рр. – концертмейстер кафедри оперно-симфонічного та хорового диригування (клас вокалу проф. О. Цигилика); з 1997 року – концертмейстер кафедри духових і ударних інструментів (класи тромбона ст. викл. Л. Меленця та ст. викл. О. Савельєва; клас труби заслуженого артиста України Р. Наконечного); з 1998 року – концертмейстер кафедри скрипки (класи проф. Б. Каськіва, проф. О. Когут-Ванькович, проф. Д. Колбіна, проф. Т. Сиротюк); 2001-2003 рр. – концертмейстер кафедри сольного співу (клас народних артистів УРСР О. Врабеля, А. Липника; заслуженого артиста України В. Лужецького, проф. М. Логойди). ЛВМІ (академії) ім. М. Лисенка. З 2004 року (за сумісництвом) – викладач кафедри концертмейстерства ЛД(Н)МА ім. М. Лисенка.

Дипломантка у номінації «кращий концертмейстер» VIII конкурсу молодих скрипалів Михайла Стріхаржа (Львів, 2002). Виступала зі співаками: лауреатами Міжнародних конкурсів С. Приймак, Ю. Лисенко, Я. Войтюк, П. Радейком, О. Антощук, І. Комаревич, Н. Данило, А. Старушкевич; лауреатами Міжнародних конкурсів Н. Пилатюком, Ф. Кассік, М. Стрельбицькою (скрипка). Гастролювала у Польщі (2003, Перемишль, солістка Б. Вуйтевіч); Естонії (2006, Таллінн, концерт «До 150-річчя з дня народження І. Франка», солістка С. Приймак). Як концертмейстер брала участь у VІ Міжнародному конкурсі вокалістів ім. С. Монюшка (2007, Варшава, Польща); у VII Міжнародному конкурсі молодих трубачів ім. Мирона Старовецького (2016, Тернопіль, Україна); ІІІ Всеукраїнському конкурсі скрипалів, присвяченому 165-річчю з дня заснування ЛНМА імені М. В. Лисенка (2017, Львів, Україна); у І Міжнародному конкурсі ім. В. Антоніва та М. Закопця (2018, Львів, Україна).

Автор наукових публікацій з питань концертмейстерства та музичної психології, лектор та учасник майстер-класів для викладачів закладів мистецької освіти, а також Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій.

За роки роботи підготувала зі студентами класу ряд концертів: «Ave verum!» (2008), «Діалог двох культур» (українська камерна музика, 2012); «Чого являєшся мені у сні» (2013); «Пливе моя душа» (2013); «Між роками…»: з нагоди презентації поетичної збірки Оксани Яремій (2019); «Музика грає, музика плаче…»(2019); «У вирі європейського романтизму» (2019); «Від Бортнянського до сучасності» (2023); разом зі студентами класу О. Басси та М. Липецької: «Романтичні скрипкові цикли», «У розмаїтті скрипкових мелодій» (2019); разом зі студентами класу О. Басси концерти: «Музика Піднебесної»: з творів китайських композиторів (2018), «Із надій будую човен: камерно-вокальна лірика на сл. В. Симоненка» (до 85-річчя з дня народження, 2020), «У царині українського романтизму: камерна музика Сергія Борткевича» (2020), «Ти моя весна у ці світлі дні…»: до 200-ліття з дня народження Кароля Мікулі (2021), «Як земля зазеленіє…»: до 120-річчя з дня народження Романа Сімовича (2021).

Серед студентів її класу є дипломанти Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів у номінації «кращий концертмейстер»: К. Бабочак, В. Друляк, А. Магдіна, О. Салтикова, В. Сапуга.

Автор численних наукових публікацій з питань концертмейстерства та музичної психології.

СИДІР Марія Орестівна (1992).

У 2015 році закінчила з відзнакою фортепіанний факультет Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка (клас фортепіано проф. Пилатюк О. Б., клас концертмейстерства проф. Матюхи Я. С., клас камерного ансамблю проф. Шуп’яної Т. Г.).

У 2017 році закінчила асистентуру-стажування за спеціальністю «концертмейстерство» у класі проф. Матюхи Я. С.

З 2014 р по 2016 р. працювала у ЛНМА на посаді концертмейстера кафедри скрипки (клас проф. Заранського В. І, доц. Гаргай О. М., викл. Ткачик М.)

З 2016 року працює на вокальній кафедрі (клас доц. Сидора О. Я).

2017-2018 рр. – працювала на посаді концертмейстера з класу вокалу у Львівській Національній Опері, де виступала із солістами О. Сидором, В. Чібісовим, І. Міхневичем, В. Загорбенським., С. Разіною, В. Колтун, А. Носовою, Г. Вільхою.

2019 – 2023 рр. – навчалася в науковій аспірантурі ЛНМА ім. М. Лисенка. Авторка публікацій з питань історії музики Галичини ХІХ-ХХ ст.

Лауреатка міжнародного конкурсу ім. Шопена (м. Львів, 2010), всеукраїнського конкурсу ім. В. Барвінського (м. Львів, 2013), учасниця фестивалів та різноманітних тематичних концертів.

Сьогодні на кафедрі працюють співаки: лауреат Міжнародного фестивалю виконавців камерної музики, соліст Львівського театру опери та балету  В. Чібісов; соліст Львівської філармонії, заслужений артист України В. Понайда; Р. Антонюк, М. Саморіз, Ю. Ковальська;  інструменталісти: О. Охрім, М. Крижанівський, М.Менцінський.

ЧІБІСОВ Володимир Олегович (1969) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства.

Закінчив Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка,1992, фах «сольний спів», клас народного артиста України, професора О. Врабеля, клас камерного співу заслуженої артистки України З. Максименко). Розпочав роботу концертмейстером кафедри концертмейстерства з 1991 року, будучи студентом. З 1992 р. також працював концертмейстером-ілюстратором кафедри оперно-симфонічного диригування. 1992-2005 рр. – соліст оперної студії Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, брав участь у гастролях колективу студії на фестивалі А. Дідура (Сянок, Польща). З сезону 1996-1997 рр. – соліст Львівського театру опери та балету імені С. Крушельницької, з колективом театру гастролював у Польщі, Австрії, Катарі. 1996-1998 рр. – викладав у Львівській державній музичній академії імені М. Лисенка курси історії вокального мистецтва та вокальної методики. 1996-1998, 2004-2010 рр. – викладав курс італійської мови на вокальному відділі Львівського державного музичного училища и імені С. Людкевича. З 2014 року – старший викладач кафедри сольного співу ЛНМА. У його репертуарі партії: Старого цигана («Алєко» С. Рахманінова), Бертрана («Іоланта» П. Чайковського), Фернандо («Трубадур» Дж. Верді), Верховного жриця Ваала («Набукко» Дж. Верді), Семюеля («Бал-маскарад» Дж. Верді), Монтероне, Чепрано («Ріголетто» Дж. Верді), Графа Робінсона, Джеронімо («Таємний шлюб» Д. Чімарози), Маестро («Маестро капели» Д. Чімарози), 2-го воїна («Чарівна флейта» В.А. Моцарта), Нурабада («Шукачі перлів» Ж. Бізе), Цуніги («Кармен» Ж. Бізе), Бартоло («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Бонзи («Чіо-Чіо Сан» Дж. Пуччіні), Дулькамари («Любовний напій» Г. Доніцетті), Скули («Князь Ігор» О. Бородіна), Імама («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Комісара («Зоря» І. Соневицького), Блазня («Роксоляна» Д. Січинського), Максима («Купало» А. Вахнянина)та ін.

Як камерний співак приділяє особливу увагу старовинній музиці (Г. Перселл, Г. Ф. Гендель, Й. Гайдн, В. А. Моцарт), також рідковиконуваним творам композиторів XIX ст. та сучасників. Лауреат ІІІ премії Міжнародного фестивалю виконавців камерної музики «Золота осінь» (1993, Хмельницький). Нагороджений грамотою за участь у ІІ турі ІІ Міжнародного конкурсу оперних співаків імені С. Крушельницької (1995, Львів).

Бере активну участь у концертах студентів викладачів кафедри, серед яких: вокальні цикли Ф. Шуберта «Зимовий шлях», «10 сонетів Шекспіра» Д. Кабалєвського, «Без сонця», «Пісні і пляски смерті» М. Мусоргського, «Пісні Дон-Кіхота Дульцінеї» М. Равеля; у тематичних концертах, присвячених творчості Е. Гріга, Р. Шумана, М. Метнера та ін.

Анна НОСОВА (сопрано)

Народилася 2-го вересня 1988 року в Сімферополі, Україна. З 2003 до 2007 навчалась у Сімферопольському музичному училищі ім. П.І. Чайковського.

З 2007 – студентка вокального факультету Львівської Національної музичної академії ім. М.В. Лисенка в класі народного артиста України професора Ігора Кушплера. У 2012 здобула ступінь магістра (диплом з відзнакою) у Львівській Національній музичній академії ім. М.В. Лисенка.

У 2012 році вступила до аспірантури Львівської Національної музичної академії ім. М. В. Лисенка (творчий керівник доц. Жишкович М.А.).

Брала активну участь у майстер-класах відомих виконавців: Олександра Теліги (Польща, 2008), Ежи Артоша (Польща, 2011), Зоряни Кушплер (Австрія, 2011), Адріани Чіконіі (Італія, 2012), Вінченцо де Віво (Італія, 2012), Олени Лютаревич (Італія 2015), Отара Накашідзе (Італія 2015). Є лауреаткою Всеукраїнського конкурсу вокалістів ім. Т. Терен-Юськіва (Львів, 2010), стипендіат Вагнерівського товариства 2011 року, лауреат I Міжнародного конкурсу «Перлини мистецтва» (Львів, 2014).

Протягом навчання у ЛНМА ім. М. Лисенка брала участь у багатьох концертах в Україні та в Польщі, це сольні концерти у Львові (2010-2015рр.), концерт класу І. Кушплера в Катовіцах (Польща, 2011). У 2012 році дебютувала на оперній сцені в партії Люсі в опері Дж.-К. Менотті «Телефон». Ця ж опера відкривала фестиваль «Контрасти» у львівській філармонії у 2014 році. У 2014-2015 роках неодноразово виступала у виставах В. А. Моцарта «Чарівна Флейта» в партії Цариці Ночі у Львівському Національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.

З 2017 року ‒ солістка Львівської національної опери.

У 2013–2017 рр. працювала у ЛНМА ім. М. Лисенка ілюстратором на кафедрі концертмейстерства в класах Надії Бабинець, Оксани Басси, Марії Липецької. У 2023 році відновила роботу на кафедрі. Бере активну участь у концертах студентів викладачів кафедри, зокрема, у у концерті «Шуміла ліщина…» (2023).

Концертний репертуар містить понад 100 арій, романсів та народних пісень. В репертуарі також і оперні партії, зокрема партії Деспіни з «Cosi fan tutte» В. А. Моцарта, Адіни з «L’elisir d’amore» Г. Доніцетті, Люсі з «The Thelephone» Дж.-К. Менотті, Цариці Ночі з опери «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, Брігітти з «Іоланти» П. Чайковського та партія Віолетти з опери «Травіата,» Дж. Верді.

АНТОНЮК Роман Володимирович (1970) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства, бандурист, співак, заслужений артист України (2019).

Закінчив Луцьке музичне училище (клас бандури Ю. Бокового), Львівський Вищий музичний інститут імені М. Лисенка (1994, клас бандури професора В. Герасименка; вокальний факультет, клас В. Ігнатенка; майстер-класи з сольного співу, професора Віллі Воркмана у Вищій школі музики Гамбургу). 1997-1998 рр. – соліст Дніпропетровського театру опери та балету. 1998 р. – соліст Київської Державної чоловічої хорової капели імені Л. Ревуцького. Виконавець головної ролі в New опері «Андрій Бульба» І. Небесного (Київ, 1999 рік). 1999 р. – співзасновник та учасник дуету з Сергієм Безруковим (контртенор, баяніст, композитор, Київ). Ними було здійснено запис CD «Ave Maria».

 З 2002 року – учасник інтернаціонального фолк-джаз ансамблю (Гамбург, Німеччина) Roman Antonyuk – Bandura, Gesang-Ukraina /Yana Mishenina – Gesang, Violine-Rusland/, Sergei Bezrukov –Knopfakkordeon, Gesang-Ukraina/, Jogi Jockusch – Percussions-Deutsch/, Gros Ngolle-Pokossi – Bas-Frankreiіch/, Data Malazonia – Klavir-Georgia.

У 2006 р. – соліст ансамблю інструментальної музики «Високий Замок» Львівської обласної філармонії. У 2007 році – співпраця з видатним польським кларнетистом, композитором і диригентом Войтеком Мрозком в проекті «Чотири тенори» до Євро-2012 (концерти відбувалися у найпрестижніших залах Польщі). Лауреат різноманітних музичних конкурсів. З 2007 року – учасник вокальної формації «Tenors BEL’CANTO».

Виступав у концертних залах Австрії, Англії, Болгарії, Бельгії, Італії, Німеччини, Македонії, Польщі, Франції. У його репертуарі – різножанрова вокальна, інструментальна та вокально-інструментальна музика різних епох.

На кафедрі концертмейстерства працює з 2016 року. Бере активну участь у концертах студентів викладачів кафедри.

САМОРІЗ (ШРАМ) Марія Степанівна (1990) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства.

Закінчила Львівське державне музичне училище імені С. Людкевича (клас вокалу В. Дудара), Львівську національну музичну академію імені М. Лисенка (2015, клас сольного співу В. Дудара). Лауреат Всеукраїнських конкурсів вокалістів. У складі музичних колективів гастролювала у країнах Європи (Польща, Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Франція, Андорра), Азії (Тайвань, Корея), у Південній Америці.

На кафедрі концертмейстерства працює з 2015 року. Бере активну участь у концертах студентів викладачів кафедри.

КОВАЛЬСЬКА Юліяна Олегівна (1990) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства.

Закінчила Львівську національну музичну академію імені М. Лисенка (2014, клас сольного співу Л. Божко). Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені Т. Каци (2008, Маріуполь), Всеукраїнського конкурсу вокалістів імені О. Петрусенко (2009, Херсон), Всеукраїнського конкурсу імені М. Лисенка (2012, Львів).

На кафедрі концертмейстерства працює з 2014 року. Бере активну участь у концертах студентів викладачів кафедри, серед яких: Концерт французької музики (2013), «Джаз у класиці» (2015), «Музичний бідермайєр» (2018) «Діаманти  від Сібеліуса»(2019); «Забута сучасниця Едварда Гріга» (2023), «Від Бортнянського до сучасності» (2023).

КРИЖАНІВСЬКИЙ Михайло Володимирович (1963) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства з 1989 року.

Вихованець Львівської скрипкової школи. Закінчив Львівську ССМШІ імені С. Крушельницької (клас скрипки Г. О. Дяченка), Львівську консерваторію імені М. Лисенка (тепер – Львівська національна музична академія імені М. Лисенка, 1986, клас М. Вайцнера). Свій творчий шлях розпочинав в оркестрі оперної студії, згодом на кафедрі камерного ансамблю та квартету Львівської консерваторії та кафедрі концертмейстерства. Як пропагандист камерно-інструментальної музики та струнного квартету багато років співпрацює з різними колективами та оркестрами. З часу заснування та впродовж понад двадцяти років працював солістом камерного оркестру «Віртуози Львова» Львівської національної філармонії, довший час виконував функції концертмейстера групи других скрипок та другого концертмейстера оркестру.

Впродовж багатьох років співпрацює з музично-меморіальним музеєм Соломії Крушельницької у Львові. Бере участь у музичних заходах Музею, зокрема, виступав на презентації музичних творів Василя Безкоровайного (14.06.2016). Ініціатор, автор ідеї, модератор і учасник проекту «Вечірні зустрічі в Музичному салоні», концерти якого відбувалися в музеї впродовж 2011-2013 років, серед яких: «Віденська класики в гостях у Соломії», «В тіні знаменитостей», «Вечір Серенад», «Amor y odio» та інші. Брав участь у підготовці до друку Балади для струнного квартету Станіслава Людкевича (здійснив редакцію штрихів), презентація якої відбулася у Музеї С. Крушельницької 25 квітня 2012 року за участю квартету під орудою М. Крижанівського.

З серпня 2016 року є співавтором, організатором та учасником Музичних Салонів у Львівському Музеї етнографії та народного промислу, що мають на меті інтелектуально просвітницький характер та завжди відзначаються оригінальністю тематики («Українська музика крізь століття», «Музична історія фортепіано», «Вертепна містерія: коляда в музеї», «Violino, solo, virtuoso…», «У гості до Альфонса Мухи» та ін.). До вечорів залучаються провідні музиканти Львова та талановита мистецька молодь.

За час роботи в академії неодноразово виступав як соліст спільно з викладачами та студентами в концертах кафедри концертмейстерства. Був організатором та активним виконавцем ряду авторських музичних проектів, серед яких: «Пісні без слів» (2010), «Ноктюрн» (2011), «Вечір інструментального романсу» (2013).

МЕНЦІНСЬКИЙ Модест Тарасович (1996) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства (з 2019 року).

Закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу ім. С. Крушельницької (2013, клас Г.Менцінської); Львівську національну музичну академю ім. М. Лисенка (2019, клас Т.Менцінського, клас камерного ансамблю Т. Слюсар). З 2019 року – асистент-стажист кафедри струнно-смичкових інструментів ЛНМА ім. М. Лисенка (клас віолончелі Ю.Ланюка). Здобуває фах диригента (клас оперно-симфонічного диригування З. Остафійчук та М. Дутчака).

Лауреат XV Міжнародного конкурсу ім. Юліуша Зарембського (Варшава, 2015), лауреат II Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів ім. В. Повзуна (Одеса, 2016), лауреат I Всеукраїнського конкурсу віолончелістів (Львів, 2016). У 2019 році здобув стипендію Президента України для молодих митців у сфері музичного мистецтва.

Неодноразово виступав на фестивалях: «Międzynarodowy Festiwal Muzyki Odnalezionej» (Тарнув, Польща), «Czwartkowe Wieczory z Muzyką Kameralną» (Іновроцлав, Польща), Міжнародному фестивалі «Гольфстрім» (Київ, Україна), Міжнародному фестивалі сучасної музики „Контрасти”, фестивалях «Karpaty ART» та «Музичні зустрічі польської та української молоді» (Львів, Україна).

Був учасником майстер-класів відомих віолончелістів: Вольфганга Емануеля Шмідта (Німеччина), Гаррі Хоффмана (США), Анджея Бауера (Польща), Марцеля Бергмана (Ізраїль), Наталії Хоми (США-Україна), Пабло де Наверана (Іспанія-Швейцарія), Дениса Северина (Швейцарія-Україна).

Як соліст співпрацює з українськими оркестрами під орудою відомих диригентів: заслуженого артиста України Ю.Бервецького, заслуженої артистки України З.Остафійчук, заслуженого діяча мистецтв України Б. Дашака, Т. Лисенко-Дідули. Впродовж 2016-2018 рр. концертував у дуеті з піаністкою Аліною Шевченко, з якою здійснили записи трьох компакт-дисків популярної віолончельної камерної музики (віолончельні сонати та мініатюри Л. ван Бетховена, Й. Брамса, С. Рахманінова, С. Франка, Д. Шостаковича, Є. Станковича, Ю. Ланюка, З. Алмаші).

Співпрацює з українсько-польським ансамблем «BARVINSKY DUO» у складі Т. Менцінського (віолончель) та А. Стемпін-Ясновської (фортепіано). Разом виконують твори для двох віолончелей і фортепіано Ф. Шуберта, Д. Шостаковича, А. Піатті, концертуючи у Польщі та Україні. Також співпрацює з гітаристом Станіславом Синицею, з яким виконують твори Радамеса Гнаталлі (Бразилія), Астора П’яцолли (Аргентина), Ейтора Вілла-Лобоса (Бразилія), та Енріке Гранадоса (Іспанія).

ЯРЕМІЙ (ЗІНКО, ОХРІМ) Оксана Андріївна (1969) – соліст-концертмейстер кафедри концертмейстерства.

Закінчила Львівську ССМШІ імені С. Крушельницької (клас скрипки О. Цісарика), Львівській Вищий музичний інститут імені М. Лисенка (тепер – Львівська національна музична академія, 1992, клас Л. Шутко). 2000-2009 рр. – учасниця оркестру INSO Львівської обласної філармонії (під орудою Гунгарда Матеса). На сьогодні працює у Національному оркестрі Львівської обласної філармонії (група скрипок).

На кафедрі концертмейстерства працює з 1992 року. Неодноразово виступала у концертах студентів викладачів кафедри, серед яких: «”Слов’янські танці” А. Дворжака, „Угорські танці” Й. Брамса», «У світі народних мелодій» (концерт з творів Б. Лятошинського), «Вальси і танго», «Діалог двох культур» (українська камерна музика), «Amore primaverile» (твори італійських композиторів) та багатьох ін.

Пише вірші, робить поетичні переклади, які не раз звучали під час концертів кафедри концертмейстерства.

 

Науково-методичні праці викладачів кафедри (найважливіші):

1. Бабинець Н. Д. Камерно-вокальні твори композиторів Галичини ХIХ ст.: навч. посібник. Львів: ЛДМА ім. М. Лисенка. 2005. 168 с.

2. Бабинець Н. Д. Камерно-вокальні твори композиторів Галичини ХХ ст.: навч. посібник. Львів: Сполом, 2007. 194 с.

3. Бабинець Н. Д. Камерно-вокальні твори сучасних композиторів Галичини: навч. посібник: Львів: Сполом, 2010. 205 с.

4. Басса О. М. Західноукраїнська камерно-вокальна музика першої третини ХХ ст. Особливості розвитку. Deutschland: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2014. 265 с.

5. Oksana Bassa; Mariya Lypetska; Olena Ksondzyk; Zenovija Zhmurkevych; Antonina Lisohorska (2023). Developing Professional Skills of a Performing Musician in a Higher Music Institution  https://doi.org/10.24193/subbmusica.2023.spiss1.09 Journal: Studia Universitatis Babeş-Bolyai Musica, 2023, № Sp.Iss. 1, p. 141-166 Publisher: Babes-Bolyai University

6. Mykulanynets, L., Zhyshkovych, M., Bassa, O., & Ksondzyk, O. (2023). The artist’s biography in the postmodernism epoch. Amazonia Investiga, 12(65), 10-19. https://doi.org/10.34069/AI/2023.65.05.1

7. Mykulanynets, L., Zhyshkovych, M., Bassa, O., Kachur, M., & Dikun, I. (2023). Biography as a factor of shaping the artist’s creative style. Amazonia Investiga, 12(67), 30-37. https://doi.org/10.34069/AI/2023.67.07.3

8. Басса О.М. Духовна тематика в камерно-вокальних творах В.Барвінського та Н.Нижанківського / Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наук.зб. − Вип.28 / упор. і наук.ред. В. Г. Виткалов ; редкол.: Ю. П. Богуцький, С. В. Виткалов, С. М. Волков та ін. ; наук.-бібліогр. редагування наукової бібліотеки РДГУ. Рівне : РДГУ, 2018. С.151-155.

9. Басса О.М. Камерно-вокальний цикл С.Борткевича «Сім поезій Поля Верлена» ор.23 у сучасному виконавському просторі// Мистецька культура: історія, теорія, методологія: тези доповідей VІІІ Міжнар. наук. конф. / НАН України, ЛННБ України імені В.Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред..-упор.: О.Осадця, Л.Купчинська, відп.ред. Л.Снісарчук. Львів, 2020. С.68-70.

10. Басса О.М. Особливості втілення поезії М.Вороного у солоспівах Я.Ярославенка // Матеріали Всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації у галузі мистецтвознавства, музикознавства, музичної педагогіки. Одеса: ВД «Гельветика», 2021. С. 20-22.

11. Басса О.М. Камерно-вокальні цикли Кароля Мікулі у теоретично-виконавському дискурсі//Мистецька культура: історія, теорія, методологія: тези доповідей ІХ Міжнар. наук. конф. / НАН України, ЛННБ України імені В.Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів; ред.-упор.: О.Осадця, Л.Купчинська, відп.ред. Л.Снісарчук. Львів. 2021. С.49-54.

12. Басса О.М. Камерно-вокальні твори Василя Безкоровайного у сучасному виконавському просторі / У діалозі з музикою: зб. матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Ужгород, 24-25 лютого 2022 року. Ужгород: Карпати, 2022.С.56-60.

13. Басса О.М. Трансформація баладності шевченківської поезії у солоспівах М. Лисенка та С. Людкевича /Мистецька культура: історія, теорія, методологія: тези доповідей Х Міжнар. наук. конф. / НАН України, ЛННБ України імені В.Стефаника, Ін-т досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ; ред.-упор.: О.Осадця, Л.Купчинська, відп.ред. Л.Снісарчук. Львів. 2022. С.45-49.

14. Ксьондзик О. І. Музична комунікація в ансамблі: психологічний аспект. Музикознавчі студії. Львів: СПОЛОМ, 2007. Вип. 16. С. 187–193.

15. Ксьондзик О. І. Творче «співінтонування» в ансамблі як проблема музичної психології (компаративний аналіз камерного виконавства та театральної гри). Музикознавчі студії. Львів: СПОЛОМ, Вип. 19. 2008. С. 92–100.

16. Ксьондзик О. І. Емпатія як чинник виконавської співтворчості у музичному ансамблі. Музикознавчі студії. Дрогобич: Посвіт. Вип. 21. 2009. С. 95–104.

17. Ксьондзик О. І. Емпатія в системі музично-комунікаційних зв’язків «композитор – виконавець – слухач». Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2010. Вип. 19–20. С. 241–247.

18. Липецька М. Л. Вокальні твори сучасних українських композиторів на слова німецьких поетів. Музичне мистецтво: проблеми сучасності. Серія: Наукова думка молодих. Науковий вісник НМАУ ім. П.І.Чайковського. Київ, 2006. Вип. 64. Кн. 1. С. 22–33.

19. Липецька М. Л. Німецька поезія у солоспівах українських композиторів (до питання міжнаціональних культурних взаємозв’язків). Музикознавчі студії наукові збірки ЛНМА ім. М.Лисенка. Дрогобич: Посвіт, 2009. Вип. 21. С. 149–159.

20. Липецька М. Л. Деякі аспекти взаємозв’язків австро-німецької та української музичної традиції кінця ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі творчості галицьких композиторів. Культура України: збірник наук. праць. Харків: ХДАК, 2009. Вип. 27. С. 270–279.

21. Липецька М. Л. Стильова трансформація німецької поезії у солоспівах Б.Лятошинського. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2009–2010. Вип. 17–18. С. 238–242. Липецька М. Л. Особливості креативності у музично обдарованих студентів // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. Том VI: Психологія обдарованості. Випуск 17. Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2020. С. 177-188 (у співавторстві з Левус Н.І.)

22. Lypetska M. Die Lieder ukrainischer Komponisten zu deutschen Gedichten. Eine stilistisch-thematische Analyse. Barockmusik als europäischer Brückenschlag. Festschrift für Klaus-Peter Koch. Herausgegeben von Klaudia Behn. Beslow: rtus-Musikverlag, 2019. S. 71-79 (у співавторстві з Luba Kyyanovska)

23. Макара М. С. Марія Байко: співачка, педагог, колега. Українська музика: Науковий часопис Число 2. Львів: ЛНМА ім. М. В. Лисенка, 2012. С. 112–116.

24. Макара М. С. У швидкоплинності часу: до 110-ліття Миколи Колесси. Українська музика: Науковий часопис. Число 3. Львів: ЛНМА ім. М. В. Лисенка, 2013. С. 62–66.

25. Макара М. С. Вокальні твори Мечислава та Адама Солтисів. Українська музика: Науковий часопис Число 1. Львів: ЛНМА ім. М. В. Лисенка , 2016. С. 109–112.

26. Матюха Я. С. Антологія лемківської пісні / упор. М.Байко, муз. ред. Я.Матюха. Львів: Афіша, 2005. 495 с.

27. Матюха Я. С. (муз.ред). Солоспіви Дениса Січинського та Ярослава Лопатинського з репертуару Катерини Маслій. Рівне: ППДМ, 2013. 88 с.

28. Матюха Я. С. (муз.ред). Солоспіви галицьких композиторів. Рівне: ППДМ, 2014. 168 с.

29. Матюха Я. С. (муз.ред). Солоспіви Анатолія Кос-Анатольського з репертуару Лілії Коструби: для високого голосу і фортепіано. Львів: Галицька видавнича спілка. 2009. 72 с.

30. Матюха Я. С. (муз.ред). Мелодії душі. Солоспіви Анатолія Кос-Анатольського. Львів: Сполом, 2011. Вип. ІІ. 172 с.

31. Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера: навч. осібник. Львів: Аз-Арт, 2001. 216 с. ISBN 966-02-1784-6.

32. Молчанова Т. О. З історії ансамблевого музикування: монографія. Львів: «Сполом», 2005. 160 с. ISBN 966-665-334-6

33. Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера: навч. посібник. Вид. 2-е, доп., перер. Львів: «Сполом», 2007. 216 с. ISBN 978-966-665-454-3.

34. Молчанова Т. О. Мистецтво бути «другою» (творчий портрет українського концертмейстера, заслуженої артистки України Я. Матюхи). Львів: Сполом, 2009. 172 с. ISBN 978-966-665-515-1.

35. Молчанова Т. О. Мала енциклопедія піаніста-концертмейстера, артиста камерного ансамблю: науковий довідник. Львів: Сполом, 2013. 288 с. ISBN 978-966-665-790-2.

36. Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера у культурно-історичному контексті: історія. теорія. практика: монографія. Львів: Ліга-прес, 2015. 558 с., іл., рис. ISBN 978-966-397-282-7.

37. Ніколаєва Л.М. Основи науково-дослідницької роботи: навч. посібник для студ. ВНЗ. Львів : Сполом, 2003. 172 с.

38. Ніколаєва Л. М. Природна мелодико-гармонічна інвенція й виразовість (вокально-фортепіанні дуети Богдани Фільц). Музична україністика: сучасний вимір: зб. наук. статей на пошану Богдани Фільц / ред.-упор. В. Кузик. К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2010. Вип. 5. С. 55–62.

39. Ніколаєва Л. М. Елементи стилю модерн (сецесії) у вокально-фортепіанних дуетах Нестора Нижанківського. Українське мистецтвознавство: зб. наук. праць. К., 2010. Вип..10. С. 53–56.

40. Ніколаєва Л. М. Солоспіви Анатоля Кос-Анатольського як феномен української камерно-вокальної музики. Студії мистецтвознавчі. К.: ІМФЕ НАН України, 2010. № 1(29). С. 28–34.

41. Ніколаєва Л. М. Поетичні тексти у стильовому полі індивідуальних композиторських інтерпретацій (на прикладі камерно-вокальної франкіани). Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського : Проблеми музичної інтерпретації. К., 2011. Вип. 95. С. 71–81.

42. Ніколаєва Л. М. Пісня пісень Василя Барвінського у дзеркалі питань теорії та виконавства. Василь Барвінський і сучасна українська музична культура : зб. наук. праць. Дрогобич: Просвіта, 2012. С. 216–226.

43. Сидір М. Музичні освіта і виконавство як складові практичної діяльності галицького священництва зламу ХІХ-ХХ століть Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка. Музикознавчий універсум: збірник статей. Вип. 45. Львів, 2019. С. 90-102.

44. Сидір М. Інститут церковної музики як складова структури Львівської Богословської академії та Українського католицького університету. Вісник національної академії керівних кадрів культури та мистецтв. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. Київ, 2020. Вип. 38. С. 181-185.

45. Сидір М. Жанрові витоки та світоглядні засади галицької співогри. Вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Fine Art and Culture Studies. Луцьк, 2022. Вип.1. С.171-179.

46. Сидір М. Трактування національної ідентичності у світовій науковій думці та його екстраполяція в українське музикознавство. Вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Fine Art and Culture Studies. Луцьк, 2023. Вип.3. С.100-107.

47. Українсько-китайський розмовник: навчальний посібник для викладачів та студентів музичних закладів / Укл.: М. Макара, Н. Мартинова, Ван Сяоюй. Львів: ЛНМА імені М. В. Лисенка, 2022. 40 с.

48. У музиці усе моє життя… На пошану видатної української піаністки-концертмейстерки Тетяни Лаголи / Матеріали, статті, рецензії, тези І Міжн. науково-практичної конференції кафедри концертмейстерства. Львів, 2023. 120 с.

Про кафедру:

1. Кафедра концертмейстерства. URL: https://conservatory.lvіv.ua › kafedry. Дата звернення 12.05.2019.
2. Молчанова Т. Галицька концертмейстерська школа: енциклопедичний довідник. Львів, 2014. С. 29–30, 39, 42, 66, 71–72, 88–89, 91–92, 96–97, 104–105, 107–109, 113–115, 119–121, 150, 168.
3. Сторінки історії Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка / ред.кол. І.Пилатюк, В.Камінський. Львів, Сполом, 2003. С. 137–142.

 

 

• 

• 

•