1 березня відбулася Міжнародна конференція за участю науковців з України, Чехії та США XV Антоновичеві читання, присвячена 145-літтю від дня народження С. Людкевича та 180-літтю Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, яку провела кафедра музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка. Мирослав Антонович – патрон наших традиційних Читань – мав «стосунок» до обох ювілянтів: з Станіславом Людкевичем був особисто знайомий під час навчання у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка, який, пройшовши ряд інституційних змін, на сьогодні є нашою Академією. У 1980 році Мирослав Антонович видав книжку «Станислав Людкевич: композитор, музиколог», у яка містить дуже цікаві спостереження над стилем композитора та власні спогади про нього.
У перщому засіданні висвітлювалася тематика, пов’язана з дослідженнями церковної музики – одним з магістральних напрямів наукової праці самого М. Антоновича. У своєму виступі Юрій Ясіновський (доктор мистецтвознавства, професор Інституту церковної музики УКУ) Церковна монодія Київської Церкви — від запозичення до усвідомлення власної ідентичности підняв питання оригінальності церковних піснеспівів Київської Церкви і присутності у них візантійської першооснови. Наталія Сиротинська (доктор мистецтвознавства, професор кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. І. Франка) у виступі на тему Розвиток духовної пісні в контексті впливу панегіричної поезії XVI-XVII століть показала на численних прикладах прояви панегіричної поезії у духовних піснях, наголосивши на ролі Ю. Медведика у розвитку цього напрямку дослідження.
Лідія Корній (доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ ім. М. Рильського (Київ)) розповіла про Стабільні явища та еволюційні тенденції в музичному компоненті української шкільної драми доби Бароко, продемонструвавши дуже цікавий приклад канту, а Ольга Шуміліна (доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики ЛНМА ім. М. Лисенка) розкрила складнощі ідентифікації партесних творів у виступі на тему Львівський партесний рукопис: питання авторської атрибуції анонімних творів.
Наталя Громченко (аспірантка кафедри музикознавства, композиції та виконавської майстерності Навчально-наукового інституту Дніпровської академії музики (Дніпро)) показала панораму Церковно-хорового мистецтва Катеринослава: музичні тексти, події, персоналії, Марія Качмар (доктор філософії, ст. викладач кафедри музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка) та Петр Каліна (доктор філософії, ст. викладач Інституту музикознавства Університету ім. Масарика (Брно)) зосередилися на постаті Федора Стешка – одного з найавторитетніших дослідників української церковної музики. Марія Качмар продемонструвала архівні знахідки, які стосуються дослідження Ф. Стешком Давньоруського Благовіщенського кондакаря XII ст., а П. Каліна детально розповів про Празький період діяльності музикознавця Федора Стешка.
Олексій Макаренко (доктор філософії, ст. викладач кафедри теорії музики ЛНМА ім. Лисенка) розповів про проблеми дослідження музичної компоненти в протестанських богослужбових обрядах (Музика в протестантському культурному просторі України) і відзначив малодослідженість цієї тематики. Мирослава Новакович (доктор мистецтвознавства, професор кафедри музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка) звернулася у своєму виступі до постаті С. Людкевича, наголосивши на значенні поезії Тараса Шевченка в житті та творчості композитора (Тарас Шевченко в житті та творчості Станіслава Людкевича)
Друге засідання було присвячене галицькій музичній культурі та представникам музичної еміграції. Ольга Осадця (доктор філософії, ст. викладач кафедри музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка) змалювала біографічну і творчу сильветку М. Рудковського (Галицький композитор і педагог Матвій Рудковський (до 205-річчя від народження), Маріка Кузьма (професорка-емерит Університету Каліфорнії Берклі (США) проаналізувала Колядки Кирила Стеценка з перспективи українського та не-українського, Ірина Зінків (доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики ЛНМА ім. М. Лисенка) у своєму виступі на тему Композитори української діаспори: Олександр Левкович розповіла про маловідому постать О. Левковича і його творчий доробок; Ганна Карась (доктор мистецтвознавства, професор кафедри методики музичного виховання та диригування Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (Івано-Франківськ)) у ґрунтовній презентації показала, як представлена була Творча особистість Мирослава Антоновича у дзеркалі діаспорної публіцистики, передовсім у журналі «Екран»; Катерина Загнітко (доктор філософії, ст. викладач кафедри музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка) розповіла про працю А. Ольховського «Музика при радянській владі. Агонія мистецтва», яка в повоєнні десятиліття була основним джерелом інформації про музику в радянському союзі (“Music under the Soviets: The Agony of an Art” А. Ольховського: переосмислення); Уляна Граб (доктор мистецтвознавства, професор кафедри музичної медієвістики та україністики ЛНМА ім. М. Лисенка) розкрила психологічне підґрунтя щоденників О. Кошиця і М. Антоновича («Щоденники» О. Кошиця і М. Антоновича: психологічний аспект), опираючись на опублікований, а дотепер невідомий четвертий том Щоденника Олександра Кошиця.
У підсумковій дискусії було висловлено цікаві питання та пропозиції; незважаючи на суттєві технічні труднощі, до яких всі учасники продемонстрували розуміння і толерантність, учасники конференції продемонстрували високий науковий рівень у своїх виступах і велике зацікавлення тематикою конференції, що засвідчує її проведення п’ятнадцятий рік поспіль..
