Музей Соломії Крушельницької зберігає у тонусі не тільки пам’ять про видатну особистість, а й оживляє простір регулярними проектами. Незважаючи на важливу підготовку та святкування міжнародного дня музеїв: відбулася презентація нового видання каталогу тематичних виставок, музей презентував картинну виставку, а також прикрасив урочистість концертом – не даремно ж він носить статус «музично-меморіальний»!
Декілька слів про музейність
Вже із 1977 року у всьому світі домовилися саме 18 травня святкувати день музеїв. Так, сьогодні число музеїв, які долучаються до «всесвітнього флешмобу», надзвичайно велике. Кожне свято – добре продумана тематика. Світова музейна спільнота (ICOM) цьогоріч визначила головною темою «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване», у якій ніби відчувається певна політична солідарність.
У Львові проходить грандіозний фестиваль до міжнародного дня музеїв. Саме в ці дні їхня більшість є безкоштовними, на всіх чекає неймовірна програма різнопланових заходів: від майстрер-класів до екскурсій. Саме тут можна дізнатися про всі проекти, які можуть чекати на тебе, і не тільки в Україні: http://network.icom.museum/international-museum-day
Не будьте байдужими до історичної спадщини, у яку тільки недавно вдихнули свіже повітря: багато проектів побудовані на нових відкритих матеріалах та фактах, часто про ще невідомих видатних українців.
Каталог тематичних виставок (2012-2016)
Це вже п’ята книга-каталог тематичних виставок музично-меморіального музею імені Соломії Крушельницької, а також велика гордість працівників!
І як ж без урочистостей: почесними грамотами із подякою за пророблену роботу та відданість справі були нагороджені Мар’яна Зубеляк, яка зараз опікується створенням музею імені Станіслава Людкевича, як філії музею Соломії Крушельницької, Данута Білавич – завідувачка наукового відділу музею Соломії Крушельницької, а також Роксоляна Пасічник – наукова співробітниця музею. Подяка висловлювалася також грандіозним особистостям, які хоч і не є науковими співробітниками, однак достойні дяки за значну роботу, а також тим, хто вже відійшов у вічність…
«Велике дякую говорю всім, хто працює над такою важливою справою. Тим, хто не залишається на «локальному мистецтві»… – це також мистецька робота!…», – Наталія Кашкадамова.
Структурний sketch
Каталог, як і його попередники, вміщує в собі багатоповерхову роботу за чотири роки: пошукова робота, збереження музичних предметів, їх дослідження та популяризація. На даний час фонд налічує близько 20 тисяч одиниць, і тільки 500 із них експонуються. Каталогізація здійснюється за такими розділами:
- Представницькі виставки. Окрема мандрівна виставка Соломії Крушельницької, яка складає суму рідкісних нот, особистих речей, документів видатної жінки, презентувалася у багатьох містах України.
- Персональні виставки. Таких налічується достатньо багато. Перерахуймо лише декілька: виставка «Спадщина Барвінського», «Врабель – легенда оперної сцени», «Відомий – невідомий Михайло Вербицький», «Анна і Соломія Крушільницькі»…
- Тематичні виставки. Виставки окремих подій та явищ: присвячена незалежності, «Музичне прочитання «Заповіту» Шевченка»…
- Співпраця з іншими музейними інституціями. Із ЛНТ імені Соломії Крушельницької, ЛНБ імені Василя Стефаника, наукова бібліотека ЛНМА імені М. В. Лисенка музей Соломії Крушельницької створив багато спільних виставок.
- Приватні колекції.
- Фонозаписи художніх творів.
Каталог вміщує у собі 47 виставок – найбільшу кількість за весь час існування музею! Видання було вручено як працівникам, так і гостям фестиції!
WellCome
«Берегиня-волонтерка»
Поміж звуків humana та instrumentalis у музеї звучав колір – це була виставка картин Тетяна Черевань «Берегині». Картини були написані під враженням подій революції та виставлені із успіхом у Черкасах, Києві та Харкові під загальною назвою «Жінка Берегиня». Картини носять глибокий сенс почуттів та сили жінки, особливо української. Берегиня, волонтерка, покровительниця, заступниця – кожен символ стає заголовком до своєї філософії та мудрості. Цей спосіб збудження зорової сенсорної системи таким чином народжує ідею солідарності у образах, які постали на художньому матеріалі.
…загадкою поки є історія створення картини у цій колекції, на якій зображена Соломія Крушельницька.
Coda. «Діалог культур»
«Камерна музика у музейному інтер’єрі» – не єдиний музичний проект музею. На сайті інституції можна знайти багато проектів, які є не менш цікавими – це може слугувати чудовим прикладом відновлення аристократичної салонної традиції, яка існувала століття давніше. Добре це чи погано – об’єктивно проаналізує майбутнє, проте суб’єктивне теперішнє відкликається про таку тенденцію із зацікавленням та нетерпінням.
На щастя, вдалося поспілкуватися із автором проекту канд. мистецтвознавства, деканом ЛНМА імені М. В. Лисенка – Ніною Дикою:
Коли розпочався цикл концертів під вищезгаданою назвою?
Започаткований мистецький проект у 2013 році, перший концерт циклу якого називався “Від Моцарта до сучасності”. Наступний рік прикрасив концерт “Творці своєї епохи: В.А. Моцарт, К. Дебюсі, Д. Мійо, Г. Малер,
Г. Гаврилець”, 2015 рік подарував “Весняні імпресії» (камерно-інструментальні твори К. Сен-Санса, Р. Клака, М. Брухт, П. Хіндеміта, А. Арутюняна).
Кожна з концертних програм має свою концепцію і створені мною мистецтвознавчі анотації. П’ятий за рахунком концерт у 2017 році отримав назву «Діалог культур: Німеччина, Чехія, Бразилія, Україна», бо підібрані композиції виходять за межі однієї епохи, одного континенту, одної культури.
Яка основна ідея музичного проекту?
Проект в салі (як я її називаю через надчутливу камерність та неймовірну затишність залу) музично-меморіального музею Соломії Крушельницькоі у Львові ” відбувається вже четвертий рік поспіль. Ідеєю проекту є популяризація творчості західноєвропейських та українських, а цього року латиноамериканських композиторів у жанрі камерно-інструментальної ансамблевої музики.
Чому ця ідея стала домінантною для вас, як автора?
Музикування у салях (подібно до нашого проекту) має давні глибокі традиції, які побутували в елітних палацах, замках, резиденціях Європи. У Галичині такі музикування пов’язані із постатями Юзефа Ельснера, Кароля Ліпінського. Традиція камерного музикування повинна бути збережена та модельована у засіб для знайомства не тільки із камерними творами закордонних композиторів, але й із чудовими забутими українськими композиціями – це одне із основних завдань кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М. В. Лисенка, яка і стала ініціатором створення такого роду проектів, сформувавши тісні зв’язки із музеєм.
Чи впоралася виконавська команда із музичними завданнями?
Найперше, можна відзначити творчий підхід кожного виконавця, бажання у інтерпретації донести до вибагливого слухач задум автора, виявивши найкращі риси камераліста, високу майстерність. Виконавцями щораз постають:
- студентські камерно-інструментальні ансамблі ЛНМА імені
М. Лисенка, зазначеної кафедри. - за участі концертмейстерів кафедри – лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів, зокрема: О. Стецяк (скрипка), М. Карапінки (альт), Т. Менцінський (віолончель).
- З поміж творчих керівників згаданого проекту зустрічаємо імена професора А. Станько, доцентів Н. Дикої, М. Менцінського, старшого викладача М. Карапінку.
Цей проект зазвичай відбувається у весняну пору року за участі студентів кафедри – взимку студентські ансамблі беруть участь у циклі концертів «Грудневі вечори».
…на запитання відповідала Ніна Дика – автор та координатор проекту.
Петро Жеруха, студент 4 курсу ТКФ
