У період з 18 березня до 1 квітня 2023 року у малій залі Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка тривав творчий проєкт «Маловідомі жінки-композиторки», автором якого є професор, доктор мистецтвознавства Тетяна Олегівна Молчанова. Він започаткований ще у 2011 році і має на меті знайомити широкий слухацький загал із творчістю талановитих, але малознаних жінок-композиторів різних країн та епох. У рамах творчого проєкту вже відбулися концерти з творів Клари-Жозефіни Вік-Шуман – дружини відомого німецького композитора Роберта Шумана, старшої сестри Фелікса Мендельсона-Бартольді – Фанні-Цецілії Мендельсон-Хенсель, француженок Елізабет Жаке де ля Герр, Луїзи Фарренк, Лілі Буланже, Сесіль Шамінад, американки Емі-Марсі Чейні-Біч, хорватки Дори Пєячевіч.
Цьогоріч у контексті проєкту була презентована музика французької композиторки Сесіль Шамінад, забутої сучасниці Едварда Гріга – норвезької композиторки Агати Баккер-Грьондаль, українських композиторок Юдіфь Рожавської та Людмили Лєвітової. У концертах були представлені цікаві музичні композиції, написані у різних жанрах – це і твори сольної фортепіанної музики, і твори для виконання у 4 руки, і камерно-вокальні композиції та інструментальні п’єси, які виконували студенти: Н.Власюк, П.Янушевський, А. Сатко, А.Кузик, В. Кухарь-Бовсунівська, С. Латик, Р. Кіт, С. Павлів (класи професорів Т.Молчанової, М.Кушніра, О.Пилатюк, народної артистки України О.Рапіти, заслуженого артиста України М. Драгана, доцента Н.Грамотєєвої). Поруч з виконавцями на сцені були прекрасні солісти: заслужений артист України Р. Антонюк, В.Чібісов, Ю.Ковальська, І.Хома (клас професора А.Карпяка), Д.Довга (асистентка-стажистка класу скрипки народної артистки України, професора Л.Шутко), Б. Габріельян, М. Юхименко (клас камерного співу професора М.Жишкович), які допомагали творити свято музики і високої творчості. У кожному концерті виконавці зуміли відчути та передати усі півтони чудової музики, подарувавши слухачам неймовірну естетичну насолоду.
Слухачі були вражені умінням авторки проєкту зацікавити аудиторію, представивши ґрунтовну інформацію про культурно-еволюційні процеси минулих епох та динаміку становлення унікальних творчих особистостей. У своєму передньому слові Тетяна Олегівна ознайомила слухачів зі складною історією формування жіночої композиторської творчості, з проблемою гендерної політики тих часів, яка не дозволяла жінкам не лише писати композиції, займатися виконавством, а й навіть викладати у консерваторіях. Адже, як зазначила Тетяна Олегівна: «Фах композитора впродовж багатьох століть асоціювався лише з представниками чоловічої статі, та жінки-композиторки, які досягли вищих сходинок композиторського Олімпу та відомі широкому мистецькому загалу – явище виняткове». Таке спотворене уявлення впродовж багатьох століть було пов’язано з ґендерною політикою тих часів, відповідно з відсутністю документів, фактів біографії, виданих творів (зазвичай, вони існували у вигляді рукописів чи під авторством близьких родичів або ж знаменитих вчителів). Жінок не допускали до публічних виступів і навчання у музичних закладах, а в епоху Середньовіччя навіть забороняли грати на музичних інструментах і співати у монастирях. Лише наприкінці XVIII ст. жінкам було дозволено з’являтися на оперній сцені – тоді виступи кастратів (популярних співаків доби Бароко) стали забороненими через осудження суспільством операції кастрації. До початку XX ст. інші шляхи виявити себе на ґрунті музичного мистецтва були закриті. Тож тривалий час вважалося, що жінок-композиторок не існує – тодішнє суспільство надавало чоловікам свободи самосвідомості, жінкам – лише відчуття родини та твердого переконання, що її місце – саме там. Незважаючи на очевидні досягнення у галузі музичної творчості, багато жінок-композиторок, яким довелося жити і творити у період ХVI-XIX ст., не отримували належного визнання. Вони не вписувалися в оточуючий їх світ – хто через власну поведінку, яка руйнувала певні традиції, а хтось через власні твори, які не мали аналогів і викликали подив чи елементарне неприйняття. Їх імена доволі часто потрапляли у тінь їх знаменитих родичів, вчителів; або ж вони ставали заручниками ситуації, яка панувала тоді, чи були просто незаслужено забуті. Адже у ті часи продовжував діяти вже сформований століттями стереотип – жінки менш талановиті, ніж чоловіки. А деякі вважали, що жінкам не варто займатися композицією, оскільки це відволікає від її справжнього призначення – бути дружиною та матір’ю. Та у відчайдушній боротьбі жінки доводили своє право на існування у тодішньому світі, творили всупереч ситуації, що складалася довкола них, доводили, що вони талановиті та прогресивні, сміливі та вольові.
Саме це ми відчули під час концертів у рамах творчого проєкту «Маловідомі жінки-композиторки» – звучала чудесна музика, яка була сповнена розмаїття стильових барв, сонячного сяйва в обіймах перших днів весни, безкінечних роздумів про сенс буття, про людину та всесвіт, миттєвість і вічність. У кожному творі відчувалася безмежна краса і глибина, непроминальне світло, витончена шляхетність, а у залі панувала атмосфера теплоти і натхнення.
На сьогодні жіноче композиторське мистецтво належить до найменш вивчених у музикознавстві саме через гендерну політику тих часів. Не існує поважних напрацювань, присвячених жіночій композиторській творчості, і в українському музикознавстві. І Тетяна Олегівна є першою, хто ґрунтовно вивчає цю проблему – не лише щороку робить концерти, в яких відкриває слухачам і студентам чарівну музику талановитих мисткинь, а й пише статті про них. Залишається побажати вельмишановній Тетяні Олегівні та команді Її однодумців невичерпних джерел натхнення й активного продовження музикознавчих пошуків і подальших відкриттів у царині жіночої композиторської творчості. Адже це необмежений у часі процес для творчої людини, який надихає та дозволяє відкривати нам сторінки дивовижних життєписів. Як зазначав французький письменник і публіцист Еміль Золя: «Велика поезія нашого часу – наука з фантастичним розквітом відкриттів, своїх завоювань матерії. Вона окриляє людину задля того, щоб примножити її діяльність».
ТЕТЯНА ГРИСЬКОВА,
провідний концертмейстер кафедри академічного і камерного співу
Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка
