Повернутись до усіх Новин

Мистецький проєкт, який нікого не залишив байдужим…

Цьогорічні мистецькі проєкти, затьмарені війною, відбуваються в часі національної трагедії, в період героїчного протистояння рашистським окупантам… В музиці, поезії, скульптурі, архітектурі, малярстві якнайповніше віддзеркалюється духовне обличчя нації. Важко назвати інший жанр музичної творчості, що з такою граничною ясністю втілив би найбільш суперечливі і багатовимірні проблеми нашого духовного буття. В часі мистецького проєкту «Українські варіації» (м. Львів, 3 жовтня 2024 року, Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика) поміж 13 мистецьких імпрез Ювілейної ходи 30 Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти. РЕТРОСПЕКТР», поєднуючи несподівані премʼєри та твори авангарду, Камерним оркестром «Академія» Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка відбувалося виконання музики Маркуса Гьорінга, Богдани Фроляк, Ольги Криволап, Юрія Решетара, створеної композиторами з орієнтацією і з присвятою легендарному, завжди молодому Львівському камерному оркестрові “Академія” (Ігор Пилатюк, художній керівник та диригент; Артур Микитка, керівник і концертмейстер), а також екстравагантного полотна “Концертіно” Мирослава Скорика для труби, арфи, фортепіано та перкусії (2014). Поціновувачі високого мистецтва камералістики стали свідками Українських премʼєр – Маркус Гьорінг. «Українські варіації» для струнного оркестру; Богдана Фроляк. «Тиха пісня», слова Тараса Шевченка і Світової премʼєри – Ольга Криволап. «Елегія» з циклу «Камерна музика для фортепіано і струнних”, з присвятою українській піаністці Жанні Микитці, Лауреатові Міжнародних  та Всеукраїнських конкурсів, де поміж інших: ім. М.В. Лисенка (м. Київ, 1992), ім. Й.С. Баха (м. Лейпціг, 1996), 3-о республіканського конкурсу камерних колективів та виконавців (м. Хмельницький, 1990).

         Багата і різнопланова концертна програма стала привабливою для кожного слухача. Широка палітра образів і емоцій зачаровувала неповторністю тембральних барв і гармоній, художньою завершеністю, обдаровуючи львів’ян та гостей старовинного міста Лева зарядом духовності, відчуттям прекрасного … всім, що тільки може подарувати музика, зокрема – камерна. У інтерпретації Львівського Камерного Оркестру «Академія» за участі солістів – Лілії Нікітчук (мецо-сопрано), Володимира Заціхи (скрипка), Олега Кунцевича (труба), Дмитра Олійника (перкусія), Божени Іванишин (арфа), Жанни Микитки (фортепіано), Мирослава Драгана (фортепіано) краса музики, гнучко поєднуючи філософсько-емоційні смисли, плекаючи надію, огортаючи ліричним мерехтінням ностальгічності…  спонукала до затамування подиху чи то до пошуку опори в гамуванні душевного болю …змінюючись на сплески енергійних імпульсів балансування між трагізмом, тишею, спокоєм, відчуженістю… чи то в нестримних пошуках гармонійності у світі… щоразу переповнюючи вимір часопростору звуковими потоками енергії життя, де перепліталися теперішнє й майбутнє, що в певну мить линуло в минувшину…

         Подібні музичні діалоги представляють нове бачення камералістів на найсучасніші події, здатність рефлексувати, засвідчуючи свою актуальність і спадковість, силу таланту мистців, які покликані єднати і облагороджувати людські серця. Унікальний музичний колектив Львівський камерний оркестр «Академія» Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка у часі свого 65 літнього Ювілею у просторі камерної культури – без перебільшення, європейського масштабу, – вражає майстерністю музикантів-інструменталістів (керівник і концертмейстер – Народний артист України, професор Артур Микитка), які під батутою Народного артиста України, ректора Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, професора Ігора Пилатюка спричинилися до відтворення глибоко-філософських полотен композиторів-сучасників.

         Свідченням високого мистецького реноме проєкту «Українські варіації» стала багата на премʼєрне виконання концертна програма, де в кожному з представлених полотен з особливою гостротою прочитувався потужний інтонаційний код українства. Незабутній вимір інтелектуальних емоційно-психологічних імпресій породили інтерпретації представлених самобутніх, оригінальних полотен, які колектив вперше виніс на високу філармонійну сцену. Думка про те, що на композиторську творчість впливає рівень розвитку виконавства, не нова, та і в часі сьогодення значна активізація цього процесу особливо помітна. Як свідчать результати багатолітніх наукових досліджень, насамперед сфера камерно-інструментального ансамблевого музикування вважається найбільш природнім середовищем для різноманітних пошуків нових засобів виразовості та експериментування, водночас, вирізняється компактністю, як наслідок мобільності інструментального складу в процесі відтворення авторського задуму — з одного боку, з розквітом професіоналізму композиторської та виконавської шкіл в Україні, що виразно прослідковується — з іншого.  Львівський камерний оркестр “Академія”, який зародився в 1959 році вирізняється своєю специфікою в плані  творчої направленості і художньої сконцентрованості, де першопрочитання посіли чільне місце. Тож, відтворюючи нескінченну палітру емоційних вражень і переживань, музиканти тримали в безперервній напрузі слухацьку аудиторію. Широкий пласт камерно-інструментальної творчості композиторів-сучасників розкрився перед слухачем цікавою панорамою мистецьких задумів, а це: Маркус Гьорінг. “Українські варіації”для струнного оркестру (2022). Присвята Львівському камерному оркестру «Академія»; Богдана Фроляк. “Тиха пісня”, слова Тараса Шевченка (2022); Ольга Криволап. “Елегія” з циклу “Камерна музика для фортепіано і струнних (2024). Світова прем’єра; Мирослав Скорик.  “Концертіно” для труби, арфи, фортепіано та перкусії (2014); Юрій Решетар. Триптих для струнного оркестру “Філософія танцю”. Присвята Львівському камерному оркестру «Академія» (2022), – де панівною була висока творча атмосфера. Немов у калейдоскопі подій перед очима перепливали … сум, лірична пісня, бурхливий порив, протест… Акустичність архітектурного простору у синтезі з логічністю вибудуваної програмної канви концерту, композиторського задуму, виконавської майстерності у діалозі з публікою, творили незабутню художньо-естетичну панораму цілісності відображення часу. Це бачення сучасного покоління камералістів, які з огляду на сьогодення, своїм мистецтвом окреслюють контури майбутнього. Виконавці-інструменталісти чарували/полонили шанувальників вишуканістю і красою ансамблевого звучання.

         Дякуємо нашим Воїнам-Захисникам Збройних Сил України, – кожному осібно! за можливість реалізації такого потрібного мистецького проєкту!

         Це ще одна сторінка до унікального літопису нашої музичної культури.          Віриться, що в памʼяті слухачів-поціновувачів надовго залишиться заряд духовності, відчуття емоційної піднесеності.

    Ніна Дика

Додати коментар