3 березня 2023 року кафедра музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка провела ХІV Антоновичеві читання – Міжнародну наукову онлайн-конференцію, присвячену 250-літтю від дня першої постановки опери «Демофонт» Максима Березовського. У конференції прийняли участь музикознавці з України, США та Канади.
Перше засідання було присвячене українській класичній добі у різних аспектах: проф. Ольга Шуміліна розповіла про історію постання опери «Демофонт» М. Березовського, існуючі документальні джерела, наголосивши на тому, що це перша опера, написана українським композитором для професійної сцени і в цьому полягає її історичне значення. Проф. Тетяна Гусарчук розглянула концепційно-драматургічні паралелі між духовними концертами «Не отвержи мене во время старості» М. Березовського та «Помилуй мя, Господи» А. Веделя і підкреслила ознаки формування національного стилю у творчості Веделя
. Проф. Люба Кияновська проаналізувала метафору Б. Кудрика «золота доба» у визначенні українського музичного класицизму в контексті складних історично-політичних реалій часу. Попри системне нищення української культури і українських інституцій як політичного, так і освітнього характеру, українська національна музична природа інтегрується з європейською системою виразових засобів і творить універсальні цінності вищого порядку. Проф. Мирослава Новакович підняла питання асинхронності розвитку мистецьких процесів у класичну добу і провідне значення музичного мистецтва, яке виробляє, на противагу літературі, свій «високий стиль» у жанрі духовного вокального концерту. Проф. Ганна Карась розглянула різні аспекти присутності творчості Максима Березовського в музичній культурі діаспори, проілюструвавши свою доповідь чудовою презентацією. Доц. Ірина Куриляк розкрила драматургічні функції хору в опері «Алкід» Д. Бортнянського, а доц. Христина Флейчук підняла важливе для виконавської інтерпретації питання: як донести до слухача національну основу музики Бортнянського, наголосивши на важливості звернення до Уртексту.
Доповіді другого засідання відображають дослідницькі зацікавлення патрона конференції, Мирослава Антоновича, і є традиційними для Антоновичевих читань: медієвістика, хорове виконавство, музична культура української еміграції тощо.
Проф. Юрій Ясіновський розповів про адаптацію греко-візантійських ірмосів в українську церковну музику, проф. Наталя Сиротинська продемонструвала рідкісний Ірмологіон середини 17 ст., ймовірно, з київського середовища, який є цінним мистецьким артефактом. Ст. викладач М. Качмар розповіла про великий поступ у дослідженні монастирських рукописів з появою фотокопій і продемонструвала особливості їх видання на прикладі серії Monumenta Musicae Byzantinae. Гостя з США, професорка-емерит Університету Каліфорнії Берклі, п. Маріка Кузьма поділилася інформацією про виконання української хорової музики у США, зокрема, власними хоровими колективами, а диригент та засновник хору Musicus Bortnianskii п. Мирон Максимів (Канада) розповів про історію створення хору, його діяльність у поширенні української класичної музики в Канаді. Ст. викладач Катерина Загнітко на основі архівних документів розкрила політичні обставини та ідеологічний тиск, який здійснювався радянськими політичними органами та спецслужбами на окремих членів Львівської спілки композиторів у 1939-му та середині 1940-х років ХХ ст. Проф. Уляна Граб висвітлила маловідому інформацію про українського композитора Івана Вовка, систематизувавши її на основі друкованих джерел та опрацьованого епістолярію архіву М. Антоновича.
Порушені в конференції проблеми спонукали до активної дискусії, яка засвідчила велике зацікавлення тематикою, її актуальність та високий науковий рівень конференції.
