У Львові відбулася Міжнародна науково-творча конференція «БЕТХОВЕНСЬКІ ТРАДИЦІЇ ВИКОНАВСТВА В ПРОСТОРІ КАМЕРНОГО МУЗИКУВАННЯ ХІХ-ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)»
Від «конференції» до «конференції». Від ювілейних святкувань 175-ліття діяльності ЛНМА імені М.В. Лисенка (2019 р.) до вшанування 250-х роковин від дня народження представника віденського класицизму, німецького і австрійського композитора, піаніста, диригента Людвіга ван Бетховена (2020р.).
17 грудня 2020 року двері Великого концертного залу Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка в день хрещення Людвіга ван Бетховена (1770-1827) привітно відкрилися перед науковцями, музикознавцями, культурологами, педагогами, виконавцями в часі роботи Міжнародної науково-творчої конференції «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ–ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)».Захід зініційований і організований кафедрою камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка, яка є «зв’язковою ланкою» поміж мистецькими поколіннями попередників і нащадків, основним завданням якої постає збереження традицій, на яких виросло, виховалося, творчо і науково сформувалося не одне покоління камералістів, які продовжують гідно служити спільній справі – музичному мистецтву.
Початком конференції стало Пленарне засідання, де з вітальним словом виступив Народний артист України, академік, доктор філософії, ректор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, професор Ігор Пилатюк наголосивши, – “Міжнародна науково-творча конференція, приурочена до ювілейних роковин від дня народження Л. ван Бетховена – це своєрідний інтелектуальний дарунок Великому Маестро – німецько-австрійському композиторові Людвігу ван Бетховену, музика якого сповнена величної емоційної сили, особливої енергетики, неповторності втілення творчих ідей. 250 років – це знакова дата, яка стала невичерпним джерелом натхнення, адже впродовж неї повертатимемось до минулого, осмислюючи сьогодення з думкою про майбутнє”. Мистецький світ планував гучно відзначити ювілейний рік музичного генія: лише в Бонні (Німеччина) – рідному місті-музеї Л. ван Бетховена, під гаслом «Відкриваємо заново Бетховена» в процесі підготовки перебувало понад тисяча культурно-мистецьких подій. Проте, зважаючи на пандемію коронавірусу – COVID-19, світового масштабу святкування ювілейного «бетховенського року» призупинилося.
У ЛНМА імені М.В. Лисенка унікальний науково-творчий форум об’єднав близько 80 провідних музикознавців, культурологів, істориків, музикантів-практиків (виконавців та педагогів), а також науковців суміжних галузей мистецтва архітекторів, художників зі Львова, Харкова, Одеси, Києва, Сум, Дрогобича (Україна) та зарубіжжя (Німеччини, Польщі). Зважаючи на незвичайну епідеміологічну ситуацію, захід відбувся в нових історичних реаліях – в умовах змішаного режиму участі обмеженої кількості доповідачів і виконавців у Пленарному засіданні в поєднанні з роботою в онлайн-форматі (звукорежисер, відповідальний за онлайн-формат проведення конференції: Богдан Кокотайло і звукорежисер Андрій Манілов), – не перериваючи давніх бетховенських традицій виконавства в просторі камерного музикування. Цінні матеріали, результати наукових відкриттів, розвідок, рефлексій учених із вітчизняних та зарубіжних університетів, академій, коледжів прозвучали в контексті конференції. Чималий інтерес викликали доповіді, де з-поміж інших: завідувача кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА ім. М. В. Лисенка, доцента, канд. мистецтвознавстваТетяни Слюсар, Народної артистки України, канд. мистецтвознавства, доцента, професора кафедри інструментально-виконавської майстерності Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка Наталія Свириденко, доктора мистецтвознавства, професора, Заслуженого діяча мистецтв України, завідувача кафедри історії музики ЛНМА імені М. В. Лисенка Любов Кияновської, доцента, канд. мистецтвознавства (Ph.Dr.) Ніни Дикої (модератор конференції), виступ-презентаціядоцента, архітектора, канд. філософських наук (Ph.Dr.), доцента кафедри ДОА Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Орести Ремешило-Рибчинської, музикознавця, наукового працівника Музею сакрального мистецтва в м. Гейдельберзі, доценат F+U Academy of Languages Наталки Самотос-Баєрлє (Гейдельберг, Німеччина), доктора, психолога-терапевта Гундольфа Баєрлє (Гейдельберг, Німеччина), професора, доктора мистецтвознавства Ольги Шуміліної,Члена Національної Спілки художників України та Спілки художників Республіки Польща, викладача рисунку та живопису Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка», керівника гуртка «Основи творчої композиції» ЛБДЮТ#ВежаАртСтудіо Віктора Хаджинова зпрезентацією його картини “Людвіг замолоду” 100×80 см, батик, 2020, а також робіт учнів: А.Олещука, А.Олещук, В.Магомедової, Н.Мельничук (Львів, Україна).
З високої мистецької сцени ЛНМА імені М.В. Лисенка звучали бетховенські камерно-інструментальні ансамблеві полотна в інтерпретації лауреатів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Музичною окрасою цьогорічної конференції став виступ тріо у складі: Заслуженого артиста України Назарія Пилатюка (скрипка), Оксани Литвиненко (віолончель), Петра Довганя (фортепіано), які виконали Фортепіанне тріо оп. 1, № 1 Л. ван Бетховена. Успіху зазналинатхненні прочитання камерних вокально-інструментальних творів Л. ван Бетховена увиконанні солістки – Заслуженої артистки України Наталії Дитюк, партія фортепіано – Заслужений артист України Мирослав Драган, де : Szene und Arie “Ah! perfido…”, op. 65, 1796 рік. Концертна арія для сопрано й оркестру. Сцена й арія написані в C major, слова взяті з твору “Achille in Sciro” Pietro Metastasio. Арія “Per pieta”,написана в ключі E-flat major на слова невідомого автора. “Andenken”,cлова Fr. Matthisson, 1809 рік. Панораму науково-мистецького форуму збагатило виконання Фортепіанного тріо № 7, оп. 97 “Archduke” Л. ван Бетховена в інтерпретації тріо у складі: Ігор Муравйов (скрипка), Оксана Литвиненко (віолончель), Максим Сасько (фортепіано). На завершення пленарного засідання конференції Тріо для фортепіано, флейти і фагота G-dur,WoO 37Л. ван Бетховена (у відеозаписі: запис 2000р.) прозвучалоу виконанні: Тетяни Мілодан (фортепіано), Андрія Карпяка (флейта), Володимира Старка (фагот).
Діапазон проблематики доповідачів робочих засідань, що відбувалися в онлайн-форматі,охопив найрізноманітніший спектр питань історії та теорії камерного мистецтва, яке посіло чільне місце в сучасному духовному вимірі суспільства, його жанрово-стильової специфіки, музичної педагогіки, естетики виконавської та композиторської творчості в контексті світової культури. Новизною позначені доповіді: доцента, канд. мистецтвознавства, доцента кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА ім. М. В. Лисенка Вікторії Андрієвської; концертмейстера, викладача кафедри естрадного співу Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв ім. Л. Й. Утьосова Оксани Діміняци; диригента, композитора, поета, письменника, Народного артиста України, Заслуженого діяча мистецтв України Романа Кофмана і багато інш.
Отож, в роботі Міжнародного науково-мистецького форуму були представлені вагомі результати новітніх наукових досліджень фахівців, демонструючи зріз передових, міждисциплінарних концептуальних та методологічних знань щодо актуальних тем загальнонаціональної та світової камерно-ансамблевої культури у симбіозі розмаїтих аспектів виконання, інтерпретації та рецепції творів в жанрі камерно-інструментальної ансамблевої музики, що є підґрунтям для подальших наукових досліджень, отримання нових знань та здійснення наукових інновацій.
За результатами науково-мистецького заходу, спрямованого на відкриття нових обріїв, осягнення нових художніх цінностей, відродження несправедливо забутих імен і шедеврів минулого, інспіруючи появу численних, відповідних духові часу, виконавських прочитань та музикознавчих інтерпретацій планується видання збірника матеріалів Міжнародної науково-творчої конференції. В пам’яті учасників щоразу відновлюватимуться яскраві епізоди Міжнародної науково-творчої конференції «Бетховенські традиції виконавства в просторі камерного музикування ХІХ–ХХІ ст. (до 250-х роковин від дня народження Л. ван Бетховена)», що невблаганно віддаляються в часі, та все ж залишаються безцінним документом своєї доби.
Ніна ДИКА
