7 березня 2025 року кафедра музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка провела ХVІ Антоновичеві читання – Міжнародну наукову конференцію, присвячену 80-літтю від дня народження відомого українського музикознавця, історика-медієвіста, фахівця з історії української і європейської музики та історії культури Середніх віків і ранньомодерної доби Юрія Ясіновського. Його наукова праця заклала фундамент для розвитку музичної медієвістики і дослідження української сакральної спадщини в руслі магістральних європейських тенденцій. Конференцію, у якій прийняли участь музикознавці з України та Фінляндії, відкрив вітальним словом ректор ЛНМА ім. М. Лисенка, академік Ігор Пилатюк, який відзначив наукові заслуги проф. Ясіновського для української музичної культури і побажав цікавої плідної наукової роботи.
Перше засідання з огляду на наукові пріорітети ювіляра було присвячене українській медієвістиці. Першим виступив проф. Ю. Ясіновський з темою Музично-аналітичний дискурс як основний метод пізнання феномену ірмосів, вкотре наголосивши на важливості музичної компоненти гимнографії, яка є органічною складовою цілісного образу піснеспіву. Наступною презентувала свою нову монографію Українська шкільна драма епохи бароко: специфіка і драматургічна роль музичного компонента доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ ім. М. Рильського проф. Лідія Корній. Ця монографія – підсумок багатолітній досліджень музикознавиці у складній з огляду на дуже малу кількість джерел ділянці нашої культури. Видання містить унікальні музичні зразки барокової доби і викликало велике зацікавлення у присутніх. Марія Такала-Рощенко (Тakala-Roszczenko) – доктор теології, доцент кафедри церковної музики Університету Східної Фінляндії, доктор теології, доцент кафедри церковної музики у дуже цікавій презентації The Reception of Te Deum Laudamus in Eastern Rite Chant Manuscripts показала, як у рукописах піснеспівів східного обряду віднайшла мотиви католицького Te Deum Laudamus, що свідчить про взаємовпливи у музичній площині сакральних традицій різноконфесійних обрядів.
Доповіді Євгенії Ігнатенко – доцента Національної музичної академії України Болгарські припіла з українських Ірмолоїв 17-18 століть: походження, рецепція, адаптація та ст. викладача нашої Академії Марії Качмар Особливості позначення мутації у Ірмологіоні Захарія (1630) розкривалися різні проблемні питання у дослідженні монодійного співу, а виступ Павла Грудініна До питання ґенезису ірмосів у Києво-Печерському богослужбовому співі (На прикладі деяких ірмосів), який є магістрантом Національної музичної академії України, привернув увагу фаховим науковим підходом до дослідження обраного проблемного дискурсу.
Наступні декілька доповідей стосувалися партесного співу – так, проф. Ольга Шуміліна у виступі Нові відомості щодо походження партесного співу висловила дуже цікаво гіпотезу про появу партесного співу у Львівському братстві, відзначивши впливи венеційської культури того періоду на мистецтво Львова, ймовірно, також й Критського гармонічного багатоголосся. Проф. Наталя Сиротинська разом з Тарасом Дубровним – завідувачем кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. І. Франка розповіла про Інтонаційні джерела партесного співу в Україні XVII–XVIII століть і навела дуже цікавий приклад партесного концерту Ликують ангели, віднайденого у архіві М. Антоновича, а Христина Рябінець – аспірантка цієї кафедри – у своєму виступі Комп’ютерні технології у музикознавчих дослідженнях на матеріалі української сакральної монодії познайомила присутніх з новими методами аналізу і систематизації.
У Другій частині конференції у виступах проф. Люби Кияновської та проф. Ганни Карась розглядалися проблеми, пов’язані з музичною еміграцією. Проф. Л. Кияновська проаналізувала специфіку Феномену екстремальної еміграції в середовищі українських музикантів, висловивши цікаві міркування щодо особливостей музичної еміграції, викликаної сучасною російсько-українською війною, а проф. Г. Карась розповіла про Діяльність Мирона Максиміва у контексті реалізації засад творчого універсалізму, підкресливши його заслуги якдиригента та засновника хору Musicus Bortnianskii.
Особистості Юрія Ясіновського були присвячені доповіді проф. Мирослави Новакович Ю. Ясіновський – дослідник музичної культури Галичини і ст. викладача Олі Осадці Проф. Юрій Ясіновський як бібліограф, які розкривали вклад ювіляра у різних аспектах його наукової діяльності та співпраці з учнями і колегами.. До таких доповідей можна віднести й виступ проф. У. Граб А. Хибінський і його праця по дослідженню музичної культури Галичини 16 ст., оскільки саме проф. Ясіновський інспірував дослідження діяльності Хибінського, підкреслюючи значення і обсяг його добутків.
Виступ проф. І. Зінків Ідіофони ранніх та пізніх іраномовних кочівників з теренів Давньої України був присвяченийще мало розвиненому в Україні такому науковому напрямку як музична археологія, доц. Яким Горак познайомив присутніх зЕпістолярними контактами представників галицьких родин Левицьких зі Станіславом Людкевичем, а аспірантка ЛНМА Наталя Гринишин розповіла про Хорову музику і національний романтичний жанровий канон, розкривши для присутніх цікаві паралелі з англійською хоровою музикою.
Запитання і дискусія, яка спорадично виникала щоразу після виступів, засвідчила велике зацікавлення тематикою, її актуальність та високий науковий рівень конференції.
