Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики», приурочена 30-річчю незалежності України і 70-річчю діяльності кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка відбувcя у святковій атмосфері Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського – відділенні Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Два дні поспіль – 15-16 грудня нинішнього року в колишній творчій лабораторії славетного художника-колориста Олекси Новаківського (1872-1935) тривала мистецька імпреза, де вишукана слухацька аудиторія поринула у чудовий світ української камералістики, відчуваючи її багатогранність, красу, високу художню цінність. Авторами проєкту Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики» постали: Тетяна Слюсар, завідувач кафедри камерного ансамблю та квартету, кандидат мистецтвознавства, професор і Ніна Дика, доцент, кандидат мистецтвознавства (Ph. D). Афіша, в оформленні якої використана графіка знаного львівського художника Івана Остафійчука «Зелене коло» з приватної колекції родини Уманських, гостинно запрошувала шанувальників у вимір української камералістики.
Ретроспективний проєкт покликаний висвітлити вимір інтелектуальних емоційно-психологічних імпресій камерно-інструментальних полотен українських композиторів від минувшини до сьогодення. Під час імпрези зі вступним словом-запрошенням в унікальний світ високого мистецтва камерно-інструментальної музики виступила п. Тетяна Слюсар, завідувачка кафедри камерного ансамблю та квартету, кандидат мистецтвознавства, професор ЛНМА імені М.В. Лисенка. У вступному слові п. Ірини Різун, завідувачки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького – Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського пролунала розповідь-екскурс сторінками історії української культури, про середовище переповнене пам’яттю мистецьких контактів О. Новаківського з його сучасниками. Як відомо, від 1972 рокуХудожньо-Меморіальний музей Олекси Новаківського став найяскравішим високоелітним презентантом мистецтва Маляра: експозиційні зали відкрилися для поціновувачів високого українського малярського мистецтва і до нині активно співпрацює із музично-мистецькими закладами Львова. Меморіальну дошку із горельєфним зображенням Олекси Новаківського (1972, автор – скульптор Емануїл Мисько) встановлено біля входу в музей. Під балконом в наріжній ніші встановлена скульптура Божої Матері (2010, скульптор: Роман Петрук). Українська музика звучала у середовищі переповненому пам’яттю про яскраві сторінки історії української культури, де впродовж двадцяти років жив і працював гєніальний український імпресіоніст. Художні твори Майстра у постійно діючій експозиції Художньо-меморіального музею Олекси Новаківського сприяли духовно-мистецькому впливові на кожного шанувальника – львів’янина чи-то гостя міста Лева, хто став свідком цьогорічного прекрасного свята камерно-інструментального мистецтва – Першого Фестивалю «Антологія української камерно-інструментальної музики» до 30-річчя незалежності України і 70-річчя діяльності кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.
Фестиваль «Антологія української камерно-інструментальної музики» – це ще одна сторінка в історії музично-виконавського мистецтва, а для всіх учасників – студентів кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка та за участі концертмейстерів, лауреатів Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, професорсько-викладацького складу славної кафедри рідної Львівської Музичної Академії – ще одна сходинка на шляху творчих звершень. Інноваційністю прочитання вирізнялися виконання полотен української камерно-інструментальної ансамблевої спадщини минувшини і сьогодення. Важко назвати інший жанр музичної творчості, що з такою граничною ясністю втілив би найбільш суперечливі і багатовимірні проблеми нашого духовного буття. Інтелектуальна напруга камерної музики упродовж багатьох віків зумовлювала певну елітарність її побутування, а в новіших, більш демократичних умовах розвитку культури, в епоху прагматизму і раціоналізму світосприйняття несподівано набуває актуальності, висвітлюючи глибинні духовні процеси, що продовжують нуртувати в суспільстві.
Соната Максима Березовського для скрипки і чембало у трьох частинах (Allegro; Grave; Тема і 6 варіацій (Menuetto con 6 variaziani) розпочала концертну програму фестивального вечора. Камерний твір композитора-академіка (Maestro di cappella) Болонської філармонічної академії М. Березовського, який був створений ним у 1772 році під час перебування в Італії, у програмі цьогорічного форуму прозвучав у новому баченні розшифровки цифрованого басу, зробленого професором ЛНМА імені М.В. Лисенка Анною Станько. Виконавці – студентів класу проф. А.Станько: Анна Кузик (фортепіано) і Марія Тарасюк (скрипка). У концертній панорамі першого фестивального вечора прозвучали твори: О. Лизогуб. Соната соль-мінор у виконанні Ярини Нижникевич (фортепіано) та Олександри Ярош (віолончель) (клас проф. Слюсар Т.М.); В. Косенко. Соната ля-мінор, ор.18 у виконанні Єви Куліковської (фортепіано) та Анастасії Дутки (скрипка) (клас проф. Слюсар Т.М.); Є. Станкович. “Sonata piccolo” у виконанні Ірини Яловської (фортепіано) та Ольги Тіщенко (скрипка) (клас доц. Вакули Н.О.); М. Скорик. Партита № 6 для струнного квартету у виконанні Марії Полячок (скрипка), Ірини Максимів (скрипка), Єлизавети Башевої (альт), Анни Флуд (віолончель) (клас доц. Карапінки М.З.). Камерний вимір другого концерту львівського фестивалю збагатили інструментальні полотна львівських композиторів: В. Флис. Струнний квартет у виконанні Уляни Клекоць (скрипка), Іллі Куровського (скрипка), Мар’яни Кардаш (альт), Христини Садкової (віолончель)(клас доц. Андрієвської В.В.); М. Скорик. Соната № 1 для скрипки і фортепіано у виконанніКатерини Рудої (фортепіано) та Ярослава Яровенка (скрипка) (клас доц. Андрієвська В.В.); В.Камінський. “Соната Псалмів” у виконанні Дарини Постайчук (фортепіано), Лізи Малярчик (скрипка), Анастасії Офіцинської (скрипка), Анастасії Курач (сопрано), Назара Лахтюка (баритон) (клас доц. Дикої Н.О.); М. Скорик. Соната № 2 для скрипки і фортепіано у виконанні Вероніки Сапуги (фортепіано) та Ірини Максимів (скрипка) (клас доц. Вакули Н.О.); А.Станько. “Малеріана” у виконанні Олександри Салтикової (фортепіано), Дарини Мацьків (скрипка) та Марти Карапінки (альт) (клас доц. Дикої Н.О.); Р. Цись. Тріо “Інтродукція і Рондо” у виконанні Вероніки Погодіної (скрипка), Юрія Завадовського (альт), Анастасії Семенюк (фортепіано) (клас доц. Андрієвської В.В.). Багата і різноманітна концертна програма (ведуча другого дня концертної програми – Анастасія Офіцинська) стала привабливою для кожного за його смаком.
Гарна акустика музейної салі зі скляною стелею і великим стрілчастим вікном на другому поверсі історичної споруди [звів будівлю Іван Левинський за проектом архітектора Юліана Захарієвича] сприяла проведенню двох незабутніх вечорів камерно-інструментальної ансамблевої музики. Завдяки старовинному фортепіано – антикварному кабінетному роялю «J. FRITZ & SOHN, WIEN» з дому Родини Колесс (дар Роксоляни Степанівни Залєської – професорки кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка) стало можливим проведення такого величного заходу у середовищі Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського, одного з найцікавіших історико-культурних осередків Львова. Натхненна енергетика музичних образів, представлених в інтерпретаціях талановитих студентів-камералістів ЛНМА імені М.В. Лисенка і творчого темпераменту славетного художника-колориста Олекси Новаківського зливалися воєдино, творячи магнетичну атмосферність проєкту, – і в тому унікальність Фестивалю «Антологія української камерно-інструментальної музики».
Ніна ДИКА (Львів, Україна),
доцент, кандидат мистецтвознавства (Ph.D)
