- Навчання
- Розклад
- Організація навчального процесу
- Бакалаврат
- Магістратура
- Освітні програми
- Рейтинг успішності
- Студентське самоврядування
- Гуртожиток
- Онлайн оплата
- Оголошення про вакантні місця
- Гранти і соціальні програми
- Можливості працевлаштування
- Внутрішнє забезпечення якості вищої освіти
- Дистанційне навчання у ЛНМА імені М.В. Лисенка
- Вступ
- Публічна інформація
- Про Академію
- Факультети
- Наука
- Спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій
- Дисертації та автореферати
- Науково-дослідна робота
- Конференції
- Наукові фахові видання
- Наукові видання Академії
- Публікації у наукових журналах, які індексуються у науково-метричних базах Web of Science i Scopus
- Перевірка текстів на плагіат
- Науково-методична рада
- Реєстрація в ORCID
- Студентське науково-творче товариство
- Аспірантура
- Творчість
- Напрями мистецької та наукової діяльності
- Звіт про концертну діяльність Академії за 2023 рік
- Звіт про концертну діяльність Академії за 2022 рік
- Інформація про основні творчі заходи у 2016-2021 роках
- “Україно – ми єдині!” – концертне турне джаз-бенду Академії в зоні АТО
- “ПОМІЖ СИРЕН” – концерти в рамках програми з підтримки ВПО та місцевих громад Львівської області
- Творчі колективи
- Конкурси і фестивалі
- Мистецькі події
- Майстер-класи
- Наші гості
Історія кафедри композиції
Кафедра композиції Львівської музичної академії має цікаву історію, насичену розмаїтими, часто драматичними подіями, пов’язаними з відповідними періодами буремної історії краю.
Львів віддавна вважається мистецьким центром з багатими культурними традиціями, зокрема і музичними. Оскільки це місто на різних етапах свого життя тісно було пов’язане не тільки з українською,польською культурами, але і з традиціями інших народів, (в тому числі і німецького, єврейського, вірменського), музичне життя тут розвивалося надзвичайно інтенсивно і цікаво.
Поява у Львові професійних музикантів пов’язується з утворенням в кінці 16 століття т.зв. Братства музикантів, яке виникло з об’єднання інструментальних капелій – італійської, сербської, єврейської. В 17 столітті існували й інші інструментальні спілки, як от Братство військових музикантів трьох мистецтв, яничарські капелії та ін.
Особливу роль у формуванні і становленні музичної культури у Львові відіграло Львівське (Успенське, Ставропігійське) братство та школа , які виникли у 1585 році. Серед інших дисциплін (семи вольних наук), вагоме місце належало музиці,зокрема велика увага приділялась хоровому співу. Також тут вивчалося нотолінійне письмо, багатоголосний партесний спів. Створена у 1615 році Бурса музикантів була першим спеціалізованим музичним навчальним закладом, в якому навчання велося за зразком італійських консерваторій того часу. Також діяв у Львові Цісарсько-Королівський Привілейований Театр (1776 р.),який сприяв певній демократизації музичного життя, оскільки воно на той час існувало в основному у вигляді домашнього музикування.
Немалу роль у розвитку музичного мистецтва відігравали видатні музиканти, які приїздили до Львова з концертами, нерідко залишаючись тут жити і працювати.Так, протягом 18- початку 19 століть у Львові побували такі музичні постаті, як Ф.К.В.Моцарт (Австрія), який організував тут у 1826 році Товариство св. Цецилії,що займалося виконанням музики австрійських, німецьких та інших західноєвропейських композиторів, Я.Медеріч -Галлюс (Австрія), Ю.Ельснера, К.Ліпінського, Ст. Сервачинського (Польща), пізніше австрійців Ж. Рукгабера(піаніста, диригента, композитора), Й.К.Кесслера (піаніст і композитор), чех Й.Башни (дириґент, композитор) і ін.
Зокрема, Ю.Ельснером була створена т. зв. Музична академія (1796-97р.р.), яка займалася орґанізацією концертів камерної та симфонічної музики. К.Ліпінський провадив постійні четвергові концерти, (літні контракти) (1812-14р.)), а в 1824-25 р. щотижневі концерти квартетної музики.
Викладання у Львові композиції як окремої дисципліни починається з квітня 1858 року, коли директором консерваторії Галицького Музичного Товариства став Кароль Мікулі. У цьому навчальному закладі протягом наступних років працювали такі знані композитори, як Йоган Рукґабер (перший директор консерваторії), Кароль Мікулі, Мєчислав Солтис, Адам Солтис, Генрик Мельцер, Тадеуш Маєрський, Ян Ґаль, Юзеф Коффлєр та ін. К. Мікулі, А. Солтис та Ю. Коффлєр крім теоретичних предметів (гармонія, контрапункт, інструментування, аналіз музичних форм) викладали і композицію. Дехто з них (А. Солтис, Кофлер, Маєрський) від 1939 продовжив свою викладацьку діяльність у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка. Зі стін консерваторії ГМТ вийшли відомі українські та польські композитори Денис Січинський, Ярослав Ярославенко (Вінцковський), Євген Козак, М. і А. Солтиси, Тадеуш Ярецький, Станіслав Невядомський та ін.
Діяльність багатьох видатних українських композиторів була пов’язана з Вищим Музичним Інститутом ім. М. Лисенка. Саме композитори були директорами ВМІ ім. М. Лисенка протягом його більш ніж 30-річної історії: Анатоль Вахнянин, Станіслав Людкевич та Василь Барвінський. Тут свого часу працювали й згадані польські композитори Я.Ґаль, Ю.Коффлєр, а також український композитор і фольклорист Філарет Колесса. У 1930-х роках стався якісний перелом у розвитку цього навчального закладу, оскільки до викладання були залучені галицькі музиканти, які здобули вищу освіту у європейських консерваторіях (Відні, Празі, Берліні). Серед них виділяються імена композиторів Миколи Колесси, Антона Рудницького, Бориса Кудрика, Нестора Нижанківського, Зиновія Лиська, Романа Сімовича.
Коли у 1939 р. постала Львівська державна консерваторія імені М. Лисенка, то поряд з фортепіанним, музикознавчим, дириґентським, вокальним та струнним розпочав свою роботу композиторський факультет. Першим директором консерваторії став композитор В. Барвінський, одним із його заступників – Ю.Коффлєр, який одночасно завідував кафедрою композиції.
Після війни директором консерваторії залишався Василь Барвінський, але кафедру композиції об’єднали з дириґентською. Таким чином, від 1944 до початку 1947 року існувала кафедра композиторсько-дириґентського факультету, якою завідував проф. Адам Солтис. Тут працював С. Людкевич (паралельно керуючи кафедрою історії та теорії музики), а також В. Барвінський, М. Колесса та ін.
На початку 1947 року кафедру композиції знову відокремили, але цього разу вона проіснувала дуже коротко – лише до 1949 року. Очолив її Василь Барвінський, викладали С. Людкевич, Р. Сімович, А. Солтис (паралельно очолюючи кафедру дириґування).
У 1947 р., ще до того, як Василя Барвінського було заарештовано, керівництво кафедрою перебрав А. Солтис, який працював протягом двох років, доки кафедру знову не було об’єднали з кафедрою теорії музики. Від 1949 до 1973 року відповідними кафедрами теоретико-композиторського факультету завідував Станіслав Людкевич.
Кафедра композиції як окрема одиниця була відновлена у 1973-му році з ініціативи Лєшека Мазепи – композитора і музикознавця, який був тоді деканом теоретико-композиторського факультету.
З 1973-го до 1975 року кафедрою завідував композитор Євген Козак, у 1975-му її очолив Лєшек Мазепа, який керував нею до 1989-го року. На кафедрі викладали С. Людкевич, Р. Сімович, Є. Козак, Д. Задор, В. Флис В. Камінський.
З 1989-го до 2020 року кафедрою композиції завідував Мирослав Скорик – Герой України, Народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, Академік Національної академії мистецтв України.
В 2020-2021 роках обов’язки завідувачки кафедри композиції виконувала Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдана Фроляк.
З вересня 2021 року обов’язки завідувача кафедри композиції виконує лауреат премії ім. Л. Ревуцького, лауреат премії ім. М. Леонтовича, доктор філософії Остап Мануляк.