5-6 травня 2022 року на базі Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка відбулась дуже важлива подія – Міжнародна наукова конференція «Микола Лисенко та національні школи європейського романтизму». Чому говоримо про неї як про особливу подію, що в майбутньому залишиться в аналах української музичної історії? Бо вона відбувалась в час жахливих воєнних випробувань, героїчної боротьби нашої держави проти рашистських окупантів, буквально під загрозою обстрілів, коли кожну хвилину можна було сподіватись, що завиє сирена, що доповідачам з різних міст України доведеться спускатись в укриття, що зникне Інтернет-зв’язок… Але, напевно, славний ювіляр Микола Віталійович і патрон нашого міста св. Юрій Змієборець допомагали нам з небес, бо конференція пройшла чудово, без єдиної перешкоди, з великим піднесенням і радістю наукового спілкування, якого ми усі дуже потребуємо.
Найголовніше ж у підсумку представницького форуму – спадщина засновника української композиторської школи постала у численних дослідницьких рефлексіях (загалом понад тридцять!) з погляду сучасності, в широкій світовій та передусім європейській мистецькій панорамі. Оскільки в конференції виступили вчені з восьми країн світу – України, США, Великобританії, Австрії, Німеччини, Польщі, Румунії, Чехії – то творчість і самого Лисенка, і його загальний європейський романтичний контекст осмислювалась по-новому, у відповідності до інноваційних гуманістично-дослідницьких концепцій. Загалом можна виділити кілька магістральних ліній, якими рухались доповідачі у своєму баченні місця Лисенка в минулому, сучасності і майбутньому музичного мистецтва.
Перша група доповідей торкалась загальних методологічних проблем у підходах до національної музики і її репрезентації у щільному звуковому просторі глобалізованої цивілізації ХХІ ст. Тут передусім слід виділити доповіді відомого австрійського музикознавця, багатолітнього директора архіву «Товариства друзів музики» у Відні, почесного професора ЛНМА ім. М.Лисенка Отто Біби та професора Оксфордського університету Філіпа Баллока. Професор О. Біба представив ґрунтовне порівняння між використанням цитат з фольклору різних країн, та формуванням національного музичного ідіому, який і становить ядро повноцінного національного стилю. Професор Ф. Баллок вибудував цілісну систему міжкультурних зв’язків, за яких оптимально відбувається репрезентація неповторного образу кожної з національних культур. Ряд провідних європейських науковців розглядали паралельні процеси в інших європейських країнах – Румунії (професор Валентина Санду-Дедіу, Бухарестський національний університет музики), Польщі (професор Анна Новак, Музична академія ім. Ф. Нововєйського у Бидгощі, професор Гражина Фліцінська-Панфіл, Музична академія ім. І. Я. Падеревського в Познані), Чехії (доктор Петр Каліна, університет ім. Т. Масарика у Брно), та у США (професори університету Чарлстона у Південній Кароліні Наталя Хома і Володимир Винницький).
Відтак значна частина розвідок була присвячена ролі і місцю творчості Миколи Лисенка в національному і загальноєвропейському естетико-стильовому вимірі. В цьому розділі доповідачі загострили увагу на помилках і недоречностях, які ще надто часто зустрічаються в інтерпретації його спадщини під впливом радянських і пострадянських російських наративів що видається винятково актуальним. Особливо вагомо в цьому аспекті прозвучали висновки професора Гельмута Льооса (керівника міжнародного проекту «Історія музики Центральної і Східної Європи» в Лейпцигу, Німеччина), доктор Люсінди Браун (університет в Регенсбургу, Німеччина), а також українських музикознавців – професорів Тетяни Гусарчук і Олени Таранченко (НМАУ ім. П Чайковського), професорів Любові Кияновської, Мирослави Новакович та Тереси Мазепи, доцента Зоряни Ластовецької-Соланської (ЛНМА ім. М. Лисенка), професор Ганни Карась ((Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника). В цьому широкому спектрі підходів і поглядів на постать Лисенка у мистецькій традиції особливе місце зайняв виступ сучасних представників родини композитора – диригента Миколи Лисенка та його дружини Любові.
Розмаїті аспекти творчості, особливості музичної мови, трактування жанрів та підґрунтя окремих творів класика української музики висвітлили у широкому науковому дискурсі професор Марина Черкашина-Губаренко (НМАУ ім. П. Чайковського), професори Уляна Граб, Ірина Зінків, Ольга Шуміліна, Оксана Письменна (ЛНМА ім. М. Лисенка), доцент Лілія Шевчук-Назар (ЛНМА ім. М. Лисенка), доцент В. Кашаюк (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки). Про колосальний спектр суспільно-творчої діяльності Миколи Лисенка, його історичний резонанс у наступних поколінь нагадали доповіді професорів Тетяни Молчанової, Лідії Мельник та Аделіни Єфіменко (ЛНМА ім. М. Лисенка), професор Ірини Бермес (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка), професор Ольги Попович (Краківська музична академія ім. К. Пендерецького), професор Віолетти Дутчак (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника), доцентів Ірини Строй та Назарія Пилатюка (ЛНМА ім. М. Лисенка), кандидата мистецтвознавства Ірини Сікорської (ІМФЕ ім. М. Рильського).
Хочу висловити щиру подяку всім, хто забезпечив успішну підготовку і проведення конференції, передусім ректору академіку Ігорю Пилатюку (Ігоре Михайловичу, якщо б на початку березня, коли ми всі перебували в цілковитому шоці, Ви не розвіяли мої сумніви і не сказали безапеляційно: «Конференцію проводимо обов’язково! Не маємо права підвести нашого патрона!», хтозна, чи ми б зважились…), проректорам Мирону Кушніру та Віктору Камінському, співорганізаторці Уляні Граб, разом з якою вирішували всі непрості завдання планування і проведення конференції в онлайн-форматі, модераторам секцій Ірині Зінків та Оксані Письменній, Богдану Кокотайлу, що бездоганно подбав про технічну сторону (і зробив запис конференції, який можна послухати на каналі Акадамії YuTube: https://www.youtube.com/channel/UC4vqfO7buQEnCzn8d6Cuijg/videos), Олександрі Тракало, яка розмістила анонси і програму на сторінці Академії, всім симпатикам і слухачам наукового форуму. Всі цінні думки, висловлені доповідачами, будуть опубліковані в окремому ювілейному томі, присвяченому невмирущій творчій спадщині Миколи Лисенка, її сучасним творчим і науковим перспективам.
Любов Кияновська
